Рішення № 25890918, 03.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12 Справа № 5021/1112/12.

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «АК «Свема», м. Шостка

Сумської області

про визнання права власності

СУДДЯ С.В. Заєць

За участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко С.В., довіреність № 50 від 20.07.2012р.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Ж.М. Стефашина

Суть спору: позивач просить суд визнати право власності за державою в його особі на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 328,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Дзержинського, 2б.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте поштою надійшов лист № 872 від 28.08.2012р., в якому відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника. Крім того поштою надійшов лист № 871 від 28.08.2012р., в якому відповідач зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Дзержинського, 2б загальною площею 368 кв. м. згідно плану санації не ввійшло до статутного капіталу відповідача і в даний момент дане приміщення знаходиться в оренді Фізичної особи - підприємця Магакян А.А., договір оренди укладений з позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши всі докази по справі, суд встановив -

Нежитлове вбудоване приміщення, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Дзержинського, 2б загальною площею 328,1 обліковується на балансі ВАТ «АК«Свема», яке під час приватизації не увійшло до його статутного капіталу.

Відповідне підтверджується Витягом з реєстру державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «АК«Свема» (а.с. 9-21). Також дане підтверджується Переліком об`єктів державної власності, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «АК«Свема» (а.с.24).

У листі № 871 від 28.08.2012р. відповідач зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Дзержинського, 2б загальною площею 368 кв. м. згідно плану санації не ввійшло до статутного капіталу відповідача і в даний момент дане приміщення знаходиться в оренді Фізичної особи - підприємця Магакян А.А., договір оренди укладений з позивачем. Тобто відповідач визнає позовні вимоги повністю.

Як пояснював представник позивача, перебування державного майна на балансі відповідача за відсутності реєстрації права власності в КП «Шосткинське МБТІ» створює загрозу оспорювання і невизнання права власності держави Україна в особі позивача на відповідне майно.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 319 Цивільного Кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частина 2 ст. 326 ЦК визначає, що від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади .

Згідно зі статтею 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є не тільки договори та інші правочини, а й інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини та наведені правові норми, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, проте в позовній заяві позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на витрати, що стосуються сплати судового збору.

Закон України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011р., визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Розміри та ставки судового збору встановлюються згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 01 січня календарного року. В свою чергу, розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік. Згідно даного Закону розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2012 року визначено у розмірі 1 073 грн. 00 коп.

У відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 073 грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.04.2008 р. N01-8/241 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року», у позовах про визнання права власності державне мито визначається з урахуванням вартості спірного майна. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 р. № 8/219-07.

Крім того, згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012р. № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені випадки звільнення від судового збору.

Також статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій (відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від сплати судового збору) є врахування ним майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В даному випадку, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленої вимоги про звільнення від сплати судового збору в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 05.07.2012року № 01-06/869/2012)

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про звільнення його від сплати судового збору, у зв`язку з чим судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. підлягає стягненню з позивача за рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 43, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) на нежитлове вбудоване приміщення за адресою: Сумська область, місто Шостка, вулиця Дзержинського, 2б, загальною площею 328,1 кв. м.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1, код 21124686) на користь Державного бюджету м. Суми (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації 22030001, отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), код 37970593, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 05.09.2012 року.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ