Рішення № 25890677, 29.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/8611-2012 29.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Державного підприємства «Наш дім»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі

234 565 грн. 42 коп.

Суддя Івченко А.М.Представники Позивача:Іваненко І.П. -дов. від 13.02.2012 № 93/2012/02/13-18;Відповідача:не з'явивсяУ судовому засіданні 29.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Державного підприємства «Наш дім» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 234 565 грн. 42 коп. (231 577 грн. 84 коп. -основного боргу, 509 грн. 37 коп. -інфляційної складової боргу, 2 478 грн. 21 коп. -3 % річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/8611-2012, розгляд справи призначено на 18.07.2011.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав того, що оскільки щодо відповідача введено процедуру санації, а позивач є конкурсним кредитором, всі питання щодо заборгованості повинні вирішуватися у порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в рамках справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012, на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.08.2012.

В судове засіданні 29.08.2012 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(Постачальник, правонаступником якої являється позивач) та Державним підприємством «Наш дім»(Споживачем, відповідачем) укладено договір № 530209 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію «Споживачу»для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем»(додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Нарахування за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору розрахунковим способом та по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 -затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 9 наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатку № 2 відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як встановлено в судовому засіданні, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2010 порушено провадження у справі № 50/371-б про банкрутство Державного підприємства «Наш дім», а ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2012 відкрито процедуру санації.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України.

Даний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Поточними кредиторами вважаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Враховуючи те, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу виникли після порушення справи про банкрутство відповідача, таким чином його вимоги слід вважати поточними.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2011 по 01.06.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 склала 231 577 грн. 84 коп. таким чином, позов в частині стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі - 509 грн. 37 коп., 3% річних у розмірі -2 478 грн. 21 коп.

Оскільки на передбачені статтями 536 та 625 Цивільного кодексу України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то позивач (кредитор) не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення інфляційних збитків та 3% річних визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Наш Дім»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34; код ЄДРПОУ 30723920) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 231 577 (двісті тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 84 коп. -основного боргу, 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 37 коп. -інфляційних збитків, 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 21 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 4 691 (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 31 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення 03.09.2012

Суддя А.М. Івченко