Рішення № 25890233, 04.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. Справа № 5010/736/2012-2/49 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 81500; поштова адреса: АДРЕСА_2; адвокат ОСОБА_2, АДРЕСА_3

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення боргу у сумі 63 386,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представники не з"явилися.

від відповідача: представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася в суд з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 63 386,11 грн., в тому числі 58827,97 грн. основного боргу, 3822,84 грн. пені за період прострочки з 13.01.12 по 13.06.12 та 3% річних в сумі 735,3 грн. за період з 13.01.12 по 13.06.12.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак, направив суду заяву б/н від 17.08.2012р. (вх.№5543/2012-с вх від 21.08.2012р.) якою підтвердив, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору, надіслав оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду) та направив суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та розгляд справи у відсутності позивача б/н від 28.08.2012р. (вх.№5713/2012-с вх від 31.08.2012р.), до якого долучив оригінали видаткових накладних №№556,557,558 від 12.01.2012р., акт взаємозвірки, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконання відповідачем умов Договору Про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів №110159 від 06.09.11 щодо оплати вартості наданих послуг на суму 58827,97 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - ухвалами від 09.08.12, від 21.08.12, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення (а.с.28, 39).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На виконання умов Договору Про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів №110159 від 06.09.11 позивач надав відповідачу послуги зазначені в п.1.1 Договору на загальну суму 58827,97 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №55534 від 12.01.12 на суму 44293,33 грн., №55535 від 12.01.12 на суму 2054,22 грн. та №55537 від 12.01.12 на суму 12480,42 грн. (а.с.14-16) та податковими накладними в яких міститься посилка на вищевказаний договір (а.с.42-44).

Відповідно до п.3.3 Договору Замовник (відповідач) зобов"язаний здійснити оплату послуг з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), що є невід"ємною частиною вказаного договору, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 58827,97 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3822,84 грн. пені за період прострочки з 13.01.12 по 13.06.12 та 3% річних в сумі 735,3 грн. за період з 13.01.12 по 13.06.12, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 Договору за порушення строків оплати, передбачених п.3.3 Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5 % за кожний календарний день прострочення.

В ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак в ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таку ж позицію висловив Верховний суд України у постанові від 24.10.11 по справі №25/187. Однак слід зазначити, що позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та 3% річних по кожному акту здачі-прийняття робіт.

Також позивач в позовній заяві просив стягнути 4000 грн. вират на правову допомогу.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п.10 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення понесених витрат на послуги адвоката в сумі 4000 грн. В підтвердження вказаного позивачем надано Договір про надання юридичних послуг №03/06-12 від 11.06.12 та квитанцію до прибуткового касового ордера №01 від 11.06.12, яка свідчить про оплату наданих послуг на суму 4000 грн.(а.с.20-23).

Враховуючи умови договору, правова допомога, оцінена на вказану суму, включає в себе як надання консультацій, підготовку позовної заяви та скерування її разом із додатками на адресу відповідача та суду, так і надання послуг після винесення рішення, в разі їх необхідності. Фактично, адвокатом надано послуги на суму 2650,00 грн., що підтверджується актом взаємозвірки виконаної виконавцем роботи від 27.08.12 (а.с.45-46).

Таким чином, обгрунтованою є вимога позивача про стягнення судових витрат, понесених на правову допомогу, в сумі 2650 грн. В стягненні 1350 грн. витрат на послуги адвоката слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного, слід стягнути з відповідача 58827,97 грн. основного боргу, 3822,84 грн. пені та 3% річних в сумі 735,3 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" про стягнення 58827,97 грн. основного боргу, 3822,84 грн. пені та 3% річних в сумі 735,3 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код 33208356) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 81500; поштова адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) -58827 (п"ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 97 коп. основного боргу, 3822 (три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 84 коп. пені, 3% річних в сумі 735 (сімсот тридцять п"ять) грн. 30 коп., 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. - судового збору та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п"ятдесят) грн. 00 коп.

В стягненні 1350 грн. витрат на послуги адвоката відмовити

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 04.09.12