Вирок № 25888372, 07.09.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.09.2012 Справа № 1-476/11

В И Р О К

Іменем України

29 лютого 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарях Дудка А.С., Загорулько О.С.

за участю прокурора Авраменка М.І.

захисника ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, вдівця, ніде не працює, судимого

20 травня 1985 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, 42 КК України (далі - КК) 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого 14 грудня 1987 року по відбуттю строку покарання;

28 липня 1988 року цим же судом за ч. 1 ст. 101 КК 1960 року на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від24 серпня 1988 року дії засудженого перекваліфіковані на статтю 103 КК і покарання зменшено до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 18 листопада 1989 року по відбуттю строку покарання;

13 лютого 1991 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, 42 КК 1960 року на 2 роки позбавлення волі, звільненого 31 жовтня 1992 року по відбуттю строку покарання;

19 вересня 1994 року Диканьським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 229-6 КК 1960 року на 2 роки позбавлення волі, звільненого 2 серпня 1996 року по відбуттю строку покарання;

21 травня 1998 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 229-6, 44, ч. 2 ст. 229-6, 17, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, 42 КК 1960 року на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини його майна;

10 вересня 1998 року цим же судом за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, 42 КК 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 3 ст. 42 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Полтавського обласного суду від 10 березня 1999 року строк покарання зменшено до 4 років позбавлення волі, звільненого 27 серпня 1999 року відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 серпня 1999 року на підставі статті 4 Закону України «Про амністію»від 16 липня 1999 року;

14 серпня 2000 року цим же судом за ч. 2 ст. 229-6, ч. 2 ст. 196-1, 42 КК 1960 року на 2 роки позбавлення волі, звільненого 10 квітня 2002 року по відбуттю строку покарання;

9 липня 2003 року цим же судом за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі, звільненого 13 липня 2005 року відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 липня 2005 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 20 днів;

11 травня 2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1. 13 січня 2010 року, приблизно о 01 год., підсудний ОСОБА_2, з метою крадіжки, шляхом пошкодження замка на вхідних дверях проник до підвалу будинку АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав лещата вартістю 300 грн., молоток вартістю 60 грн., плоскогубці вартістю 25 грн. та інше майно, яке знаходилось в кладовці та належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому збитку на загальну суму 966 грн.

Е п і з о д № 2. Цієї ж ночі, приблизно в цей же час, він же, аналогічним способом проникнувши в кладовку потерпілого ОСОБА_4, повторно, таємно викрав звідти спінінг вартістю 100 грн. з котушкою до нього вартістю 200 грн., чим спричинив останньому матеріального збитку на загальну суму 300 грн.

Е п і з о д № 3. Продовжуючи свою злочинну діяльність, він же, цієї ж ночі, приблизно в цей же час, аналогічним способом проникнувши в кладовку потерпілого ОСОБА_5, повторно, таємно викрав звідти електролобзик «Штерн»вартістю 50 грн., електрошліфувальну ручну машинку «Штерн»вартістю 50 грн., чим спричинив останньому матеріального збитку на загальну суму 100 грн.

Е п і з о д № 4. 11 березня 2010 року, приблизно о 23 год., він же, з метою крадіжки, через вікно проник до квартири АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав перфоратор «Powertec PT»вартістю 300 грн., металевий лом вартістю 30 грн., цвяхотяг вартістю 20 грн. та інше майно, яке знаходилось в кладовці та належить потерпілій ОСОБА_6, завдавши їй збитку на загальну суму 460 грн.

Е п і з о д № 5. 28 лютого 2010 року, приблизно о 13 год., він же, перебуваючи на території ринку «Полімпекс», що по вул. Фрунзе, 28 в м. Полтаві, умисно, шляхом вільного доступу, з жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_7, повторно, таємно викрав гаманець без вартості, в якому знаходились гроші в сумі 1850 грн., дві пластикових банківських картки «ПриватБанку»без вартості, чим спричинив останній матеріального збитку на вказану суму.

Е п і з о д № 6. 28 лютого 2010 року, приблизно о 16 год., він же, під час проїзду в міському автобусі по маршруту «Кільцевий»в м. Полтаві, умисно, шляхом вільного доступу, з жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_8, повторно, таємно викрав гаманець вартістю 50 грн., в якому знаходились гроші в сумі 140 грн., дві пластикових банківських картки «ПриватБанку»без вартості та інше майно, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 235 грн.

Е п і з о д № 7. 12 березня 2010 року, приблизно о 12 год. 15 хв., він же, перебуваючи в магазині «Чапаєвський», що по вул. Чапаєва, 8-б в м. Полтаві, умисно, шляхом вільного доступу, з сумки потерпілої ОСОБА_9, повторно, таємно викрав гаманець вартістю 120 грн., в якому були гроші в сумі 712 грн. та інше майно без вартості, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 832 грн.

Е п і з о д № 8. 13 березня 2010 року, приблизно о 02 год., він же, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на АДРЕСА_4, з автомобіля «ВАЗ-2107»д. н. з. НОМЕР_1 умисно, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав радіостанцію вартістю 150 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10, якому належить викрадене, матеріального збитку на вказану суму.

Е п і з о д № 9. 15 березня 2010 року, приблизно о 02 год., він же, перебуваючи на АДРЕСА_5, з автомобіля «ВАЗ-2106»д. н. з. НОМЕР_2 умисно, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав чоловічу барсетку вартістю 132 грн., в якій знаходились гроші в сумі 300 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_11, якому належить викрадене, матеріального збитку на загальну суму 432 грн.

Е п і з о д № 10. 24 квітня 2010 року, приблизно о 15 год., він же, перебуваючи на АДРЕСА_6, з автомобіля «ГАЗ 3302» д. н. з. НОМЕР_3 умисно, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав сумку вартістю 150 грн., в якій були гроші в сумі 700 грн. та інше майно без вартості, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12, якому належить викрадене, матеріального збитку на загальну суму 850 грн.

Е п і з о д № 11. 30 жовтня 2010 року, приблизно о 12 год. 30 хв., він же, перебуваючи на ЦКР, що по вул. Шевченка, 36 в м. Полтаві, умисно, шляхом вільного доступу, з кишені жіночого пальто потерпілої ОСОБА_13, повторно, таємно викрав гроші в сумі 400 грн., чим спричинив їй матеріального збитку на вказану суму.

Е п і з о д № 12. 4 січня 2011 року під час проведення огляду за місцем проживання підсудного в його квартирі було виявлено та вилучено медичний шприц з психотропною речовиною -кустарно виготовленим препаратом з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,438 г, а також паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 270 від 16 лютого 2011 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом -канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,562 г, які підсудний за невстановлених органами досудового слідства обставин повторно незаконно придбав, виготовив та без мети збуту зберігав для власного вживання.

Е п і з о д № 13. 22 лютого 2011 року під час проведення огляду за місцем проживання підсудного в його квартирі було виявлено та вилучено медичні шприци об'ємом 2, 5 та 20 мл з психотропною речовиною -кустарно виготовленим препаратом з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить в двох останніх шприцах 0,008 та 0,164 г відповідно, які підсудний за невстановлених органами досудового слідства обставин повторно незаконно придбав, виготовив та без мети збуту зберігав для власного вживання.

Органами досудового слідства підсудний також обвинувачується в тому, що він 4 січня 2011 року в квартирі за місцем свого проживання повторно незаконно збув громадянину ОСОБА_14 психотропну речовину -кустарно виготовлений препарат з ефедрину, якого, а також неповнолітнього ОСОБА_15 схилив до вживання психотропної речовини та яким надав для цього приміщення квартири, тобто вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України.

Допитаний в суді по справі підсудний ОСОБА_2 по епізодах № 1-13 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтвердивши факти їх скоєння за викладених вище обставин, зазначивши, що збитки, заподіяні внаслідок вчинення крадіжок, частково ним відшкодовані шляхом вилучення у нього викраденого майна. Крім того, він зазначив, що наркотичні засоби, які були вилучені у нього, він придбав та зберігав при собі з метою їх подальшого вживання і наміру їх збувати не мав. Щиро розкаявся у вчиненому. Вини у збуті психотропної речовини, схилянні до її вживання та надання для цього приміщення не визнав, зазначивши, що таких дій не вчинював, а на досудовому слідстві обмовив себе внаслідок чинення на нього непроцесуального тиску з боку як оперуповноважених ВБНОН, так і слідчої, яка розслідувала справу.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову по епізодах № 1-13 ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_14 показав, що підсудний ніколи не збував ні йому, ні ОСОБА_15 психотропних речовин або наркотичних засобів, не схиляв нікого із них до їх вживання і не надавав для цього приміщення своєї квартири. 4 січня 2011 року як тільки но вони зайшли до підсудного в квартиру, туди зразу ж прийшли працівники міліції і затримали їх усіх, провели огляд в присутності понятих, які прийшли разом з ними та щось вилучили. Його змусили обмовити підсудного у вчиненні тих діянь, які потім останньому і інкримінували, пригрозивши притягненням його в разі відмови від цього до кримінальної відповідальності.

Наголосив, що під час проведення огляду в квартирі були присутніми велика кількість працівників міліції, із яких не всі вписані навіть в протокол.

Свідок ОСОБА_16, який 22 лютого 2011 року був присутній в якості понятого під час проведення огляду квартири підсудного, підтвердив факт вилучення у нього зазначених в протоколі предметів, але вказав, що не всі присутні під час огляду особи були вписані в протокол огляду.

Суд був позбавлений можливості допитати свідків ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, оскільки в суд вони не з'явилися, а органом, який зобов'язаний був їх на вимогу суду доставити в судове засідання, доставлені не були, постанови про їх примусовий привід, які неодноразово виносились судом, без поважних причин не були виконані.

Показання, які вони давали в ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті до уваги як доказ по справі, так як це суперечить положенням підпункту «d»ст. 3 Конвенції, оскільки позбавляє можливості підсудного і сторону захисту допитати їх безпосередньо в суді, а також п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ», в якому зазначено, що оголошення показань свідка, який до суду не викликався, є недопустимим. Суд не вправі у вироку посилатись на ці показання як на доказ у справі, оскільки вони не досліджувались у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_20 на час розгляду справи в суді померла.

Судом також не приймається до уваги як доказ по справі протокол огляду квартири підсудного, в ході якого були виявлені та вилучені заборонені речі, оскільки він складений з грубим порушенням вимог КПК України (том 1 а. с. 4-10).

Отже, в ході розгляду справи в суді вина підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України не знайшла свого підтвердження, а тому він підлягає виправданню в цій частині.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по епізодах № 1-4 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням в приміщення, тобто за ч. 3 ст. 185 КК України; по епізодах № 5-11 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України; по епізодах № 12-13 як незаконне придбання, виготовлення і зберігання без мети збуту психотропної речовини, тобто за ч. 2 ст. 309 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодування завданого злочинами збитку шляхом повернення викраденого майна.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинені підсудним злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення, в тому числі аналогічних злочинів та має непогашену у визначеному законом порядку судимість, визнав свою вину у вчиненні злочинів і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації. Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь небезпечності скоєних злочинів і особи підсудного, поведінку підсудного під час скоєння злочину і після цього, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, щире каяття підсудного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілою ОСОБА_8 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 235 грн. (том 3 а. с. 56), який підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз по справі становлять 675,36 грн. і підлягають стягненню з підсудного (том 3 а. с. 160, 199, 223). Інші судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави, оскільки вина підсудного у вчиненні злочину в цій частині не доведена.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України і призначити покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 309 КК України два роки позбавлення.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом часткового складання покарань за цим вироком та попереднім вироком Октябрського районного суду від 11 травня 2011 року у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

За ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 та ч. 1 ст. 317 КК України ОСОБА_2 виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 675,36 грн. судових витрат за проведення судових товарознавчих експертиз по справі, перерахувавши їх одержувачу НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (рахунок отримувача № 35220002003664, Банк отримувача: ГУДК України в Полтавській області, Код - 25574067, МФО-831019).

Речові докази: мобільний телефон «Samsung B200»повернути ОСОБА_2 (том 2 а. с. 92); перфоратор «POWERTEC PT 1315», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 (том 2 а. с. 54), - повернути йому ж; металевий лом, який зберігається в кімнаті речових доказів Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (том 2 а. с. 168), - знищити; чоловічу барсетку (том 3 а. с. 166) -повернути потерпілому ОСОБА_11; радіостанцію (том 3 а. с. 223) -повернути потерпілому ОСОБА_10; речові докази, які визнані такими відповідно до постанови слідчого від 12 квітня 2011 року (том 1 а. с. 181-182) і зберігаються в кімнаті речових доказів УМВС України в Полтавській області -знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СуддяА.Г. Савченко