Рішення № 25885019, 15.08.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-4765/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" серпня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 15.09.2008 року з вини відповідача ОСОБА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Деу Сенс», що належав ОСОБА_2, який було застраховано у ВАТ «НАСК Оранта». Відповідно до платіжного доручення №1022 від 04.03.2009 року МТСБУ виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Деу Сенс»д.н.з. НОМЕР_1 у сумі 18 140 грн. 73 коп.

З огляду на викладене, МТСБУ просить суд стягнути з ОСОБА_1 вказану шкоду у порядку регресу.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (у т.ч. за допомогою оголошення у газеті «Урядовий кур'єр»від 01.06.2012 року за №97(4741), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст.169 ч.4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Дачія»д.н.з НОМЕР_2 15 вересня 2008 року приблизно о 22 год. 10 хв. рухаючись по вул. І.Кудрі у м.Києві, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Деу Сенс»д.н.з НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 11.11.2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Автомобіль «Деу Сенс» д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано у ВАТ «НАСК Оранта»відповідно до полісу №ВА/ 2954205 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, який укладено із ОСОБА_4

Відповідно до Звіту №307 про незалежну оцінку вартості працездатних деталей легкового автомобіля Daewoo Sens (НОМЕР_1) від 11.02.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Деу Сенс" д.н.з. НОМЕР_1 складає 18 140 грн. 73 коп. (а.с.22-32).

Позивач у справі платіжним дорученням №1022 від 04.03.2009 року переказав 11 140 грн. 81 коп. страхове відшкодування вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Деу Сенс»у сумі 18 140 грн. 73 коп.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ 21647131, розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) матеріальну шкоду у порядку регресу у сумі 18 140 грн. 73 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп., витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. 00 коп. та витрати пов'язані з публікацією оголошення у газеті «Урядовий кур'єр»у сумі 420 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.А. Дубас