Рішення № 25884208, 03.09.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/982/2012 провадження № 22-ц/0390/1510/2012 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г. Категорія: 19 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді -Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Осіпука В.В., Завидовської-Марчук О.Г.

при секретарі -Черняк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС»про стягнення коштів за нікчемним правочином та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЯТЕСС»на рішення Нововолинського міського суду від 08 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ «ЯТЕСС»про стягнення коштів за нікчемним правочином та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що 14 березня 2012 року між сторонами було укладено угоду №010039, за умовами якої, позивач зобов'язався оплатити на рахунок відповідача перший внесок в розмірі 7500 грн., підписати угоду та додатки і в термін до трьох десяти днів отримати грошові кошти в якості позики з умовами 5 % річних. Позивач вказує, що не ознайомився із умовами угоди із причин зайнятості працівників товариства та великої кількостю бажаючих скористатися послугами. В обіцяний термін та в подальшому, грошових коштів не отримав. ОСОБА_1 зазначає, що така угода була укладена під впливом обману та застосуванням нечесної підприємницької практики, тому є нікчемною. Розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, у зв'язку із чим, просив про стягнення із відповідача грошових коштів, сплачених на рахунок відповідача, відповідно до угоди №010039 від 14.03.2012 року в сумі 7500 грн., 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про відшкодування понесених судових витрат.

Рішенням Нововолинського міського суду від 08 травня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЯТЕСС»на користь ОСОБА_1 7500 грн. сплачених за договором коштів та в дохід держави 214, 60 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ЯТЕСС», покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким заочне рішення у даній справі скасувати та у позові відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з ухваленням нового рішення про відмову у позові, виходячи із наступного.

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив із того, що спірні відносини, які склались між сторонами регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів». Сплачені позивачем кошти на користь відповідача в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків є несправедливою стосовно позивача, а відповідно до вимог вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними, у зв'язку із чим, застосував правові наслідки недійсності нікчемного правочину, зокрема, вирішив питання про стягнення із відповідача в користь позивача сплачених за договором коштів.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ЯТЕСС»14.03.2012 року укладено договір № 010039, за яким позивач зобов'язується сплатити вступний платіж в сумі 7500 грн. у день підписання сторонами Договору. Своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати Загальний платіж, який включає у себе платіж до Фонду Учасників, за рахунок якого Товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику та платіж за Юридичний супровід за Програмою «Ренесанс». Суворо дотримуватися усіх умов даного Договору та Додатків до нього. Після отримання Рішення про надання безвідсоткової позики підписати Додаток №3 до цього Договору, в тому числі, укласти з Товариством у порядку та на умовах, визначених ним, Договір застави (іпотеки) майна та/або Договір поруки та інші необхідні документи з метою забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань по даному Договору; укласти договори особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та/або майнового страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією на умовах, визначених у Додатку №2 до даного Договору (а.с.6-7).

Задовольняючи позов в частині стягнення із відповідача коштів, місцевий суд не в повній мірі з'ясував умови оспореного договору та не надав таким належної правової оцінки.

Згідно за ст.4 договору сторони повністю розуміють значення, мову та умови цього договору, його правові наслідки та те, що цей договір не носить характеру фіктивного або удаваного правочину. Підписання цього договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є зрозумілими та обов'язковими для виконання сторонами. Позивач, як сторона договору, заявляє, що отримала усі пояснення від представника відповідача, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст даного договору, додатків до нього, про що засвідчив своїм підписом (а.с.7).

Відповідно до квитанції №1897.379.1 ОСОБА_1 14.03.2012 року внесено на рахунок відповідача вступний внесок згідно із договором № 010039 від 14.03.2012 року в сумі 7500 грн. (а.с.10).

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно за вимогами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Із оспореного договору вбачається, що до його підписання сторони дійшли згоди з усіх суттєвих питань правочину. Підписання договору є свідченням того, що сторони дійшли повного розуміння і визнали, що договірні умови є зрозумілими і обов'язковими для виконання сторін.

Доводи апелянта із приводу того, що сплачений позивачем платіж не підлягає поверненню, у зв'язку із порушенням останнім умов договору є цілком підставним. Поза увагою місцевого суду залишилось те, що отриманню безвідсоткової позики передує вчинення Учасником дій, визначених самим договором та Додатком №2 до нього, зокрема, щодо щомісячної сплати Загального платежу на поточні рахунки Товариства, які виникають в Учасника з місяця, наступного за тим, у якому був зареєстрований Договір. У випадку несвоєчасної сплати Загального платежу, Учасник втрачає право участі в Заході з розподілу Фонду Учасників та ряд інших.

Проте, позивачем, в розумінні ст.60 ЦПК України, не представлено належних та допустимих доказів в підтвердження належного виконання умов оспореного договору.

Відповідно до ст.230 ЦК України правочин, вчинений під впливом обману, визнається судом недійсним. Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.

Колегією суддів не встановлено будь-яких навмисних дій з боку відповідача, який би намагався запевнити позивача про властивості й наслідки правочину, що насправді наступити не можуть.

Помилка, внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. Отже, позивачем не доведено наявність умислу в діях відповідача і сам факт обману, а тому місцевий суд прийшов до помилкового висновку про визнання угоди недійсною, застосування правових наслідків недійсності правочину відповідно до ст.216 ЦК України.

У відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із скасуванням рішення суду та ухваленням нового про відмову у позові, рішення місцевого суду в частині стягнення із відповідача в користь позивача судового збору підлягає скасуванню.

Рішення місцевого суду про відмову у позові в частині відшкодування моральної шкоди не оспорюється.

За таких обставин, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав доведеними, неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС»задовольнити.

Рішення Нововолинського міського суду від 08 травня 2012 року скасувати з ухваленням нового рішення.

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» про стягнення коштів за нікчемним правочином та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: