Рішення № 25875462, 09.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2012 р. Справа №18/1438/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Приватної фірми "Агрооснастка", вул.М.Бірюзова, 64-А, м.Полтава, 36007; опалювальний об"єкт: 36040, м.Полтава, вул.Г.Сталінграду,14

про стягнення 33 187,93 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Стасовська Н.І.

від відповідача: Чигорь В.М.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 16430,57грн., пені в сумі 16430,57грн., 202,83грн. - 3% річних та 123,97 - інфляційних.

Позивач надав суду заяву в якій повідомив, що відповідачем проведено часткову оплату суми основного боргу в розмірі 2000грн. (копія банківської виписки в матеріалах справи), в зв'язку з чим просить суд на підставі ч.1-1 ст. 80 ГПК України в цій частині припинити провадження в зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач підтвердив факт часткової оплати, проти наявності суми боргу не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

Предметом діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»є забезпечення споживачів тепловою енергією, в даному випадку відповідача згідно договору №1670 від 17.03.2008 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення (магазин) по вул. Г.Сталінграду,14 в м. Полтаві.

Згідно п.14 договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 20.10.2011 року), споживач зобов'язується проводити оплату за опалення у строк до 30 числа поточного місяця. Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 01.11.2011р. по 10.07.2012р. утворилась заборгованість в сумі 16430,57 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч. 1 ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов'язків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 14430,57грн. (з урахуванням часткової оплати) є цілком доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Так, на підставі ст. 611 ЦК України, ст. 229, 230 ГК України, п.15 зазначеного договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 20.10.2011 року) позивачем нарахована пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в сумі 16430,57 грн., з чим суд погоджується через його правильність та обґрунтованість.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідачу нараховано 3% річних в сумі 202,83 грн. та індекс інфляції в сумі 123,97 грн.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору , вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними та допустимими доказами, якими відповідно до вимог ст. 34 ГПК України повинні підтверджуватися викладені у позовній заяві обставини щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі - 14430,57грн., пені у розмірі 16430,57грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 202,83грн.; інфляційних втрат у розмірі 123,97грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 2000грн. суд припиняє провадження у справі в зв'язку з частковою оплатою.

З урахуванням наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43, 49, ч. 1 п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної фірми "Агрооснастка" (вул.М. Бірюзова, 64-А, м.Полтава, 36007, ідент. номер 23560279, інші реквізити невідомі) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008, р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) суму основного боргу у розмірі - 14430,57грн., пені в сумі 16430,57грн., 3% річних - 202,83грн.; інфляційних втрат у розмірі 123,97грн. та 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 2000грн. суми основного боргу - припинити провадження у справі.

Суддя Б.П.Тимченко

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cт. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cт. 93 ГПК України.