Рішення № 25874784, 12.06.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.06.2012р. Справа №18/947/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємство теплового господарства " Полтаватеплоенерго ", вул. Комарова, 2а, м. Полтава,36008

до Публічного акціонерного товариства " Укртелеком ", в особі Полтавської філії вул. Жовтнева, 33, м. Полтава, 36000

про стягнення 429 693,64 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Данілова Н.Н. дов. № 19-04/44 від 04.01.2012 року

від відповідача: Карась Л.В. дов. № 1469 від 30.12.2011 року

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 429 693,64 грн. за договором № 565"С"/ 293 від 09.10.2009 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води із яких: пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу -423 199,53 грн., 3% річних -3 470,23 грн. та індекс інфляції -3023, 88 грн.

05.06.2012 року за вхідним № 7531д(канцелярії суду) представник ПАТ "Укртелеком", Л.В.Карась надала відзив на позовну заяву з додатками. суд наданий відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

06.06.2012 року за вхідним № 7559д(канцелярії суду) представник ПАТ "Укртелеком", Л.В.Карась надала доповнення до відзив на позовну заяву. Суд надані доповнення до відзиву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

06.06.2012 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.06.2012 року на 10-30 год. Для надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору та подати додаткові докази по суті предмету спору.

11.06.2012 року за вхідним № 7753д(канцелярії суду) представник ПАТ "Укртелеком", Л.В.Карась на виконання вимог ухвали суду надала Акт звірки від 08.06.2012 року . Суд наданий Акт звірки прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

12.06.2012 року за вхідним № 7816д(канцелярії суду) представник позивача, Н.Н.Данілова надала заперечення на відзив з додатками. Суд надані заперечення з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши на оцінивши подані сторонами докази, а також докази, які були витребувані господарським судом, суд встановив, що між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", що іменується в подальшому "теплопостачальна організація" з однієї сторони та відкритим акціонерним товариством "Укртелком " , що іменується в подальшому "споживач" з іншої сторони, уклали договір про відпуск та споживання теплової енергії. Сторони домовились, що теплопостачальна організація бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача до межі розподілу будівель згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Права та обов'язки сторін визначені пунктами 5-8 та 9-15 цього договору. Облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання по лічильниках згідно додатку №1 (п.п. 16-29).

Оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить споживач стягується на підставі тарифів встановлених уповноваженим органом. Вартість 1 Ггкал -656,04 грн. з урахуванням ПДВ для споживачів 3 групи. Вартість опалення 1 м2 загальної площі -12,08 грн. з ПДВ протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Вартість підігріву 1м3

Води -29,64 грн. з урахуванням ПДВ для споживачів 3 групи. Всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу. Споживач зобов'язався сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця. Якщо підстава платежу в платіжних дорученнях не зазначена теплопостачальна організація зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди.

У випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожен день прострочки платежу але не більше 100% боргу згідно Закону України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги " № 686-ХІ від 20.05.99р., а також стягнення 3% річних з простроченої суми, згідно ст.. 625 ЦК України (див. п.п.30-32 договору). Термін договору для опалення з 10.10.2009р. по 30.04.2010р.; для гарячого водопостачання 10.10.2009р. по 30.04.2010р. а частині розрахунків до їх повного завершення /п.п.37/- див. т.1,а.с. 6-9.

Додатковою угодою № 43/2 від 26.07.2011р. до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 565 "С"/293 від 09.10.2009р. у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи ВАТ " Укртелеком " на Публічне акціонерне товариство " Укртелеком " цією угодою змінили найменування (споживача) відповідача у справі і в реквізитах споживача замінили номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з № 35478958 на № 100344617 всі інші умови договору залишилися незмінними і сторони підтвердили свої зобов'язання за ним (т.1,а.с.10,156).

Протягом дії договору ПАТ " Укртелеком " в особі Полтавської філії як споживач не заперечує факт передачі теплопостачальною організацією теплової енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень до межі розподілу будівель згідно додатку № 1 до договору. Відповідач вчасно та в повному обсязі вносив плату за використану теплову енергію. Затримка платежу виникла лише в листопаді 2011 року, що призвело до збою у систематичній сплаті та не дало змоги вирівняти регулярність платежів. На час звернення Позивача до господарського суду ( вхід. № 1099/12н від 24.05.2012р. канцелярії суду т.1,а.с. 2-20 ) заборгованість за основним зобов'язанням відсутня, оскільки оплачена в повному обсязі (платіжними дорученнями № 1719 від 28.01.2011 року, № 1718 від 28.01.2011 року, № 3911 від 28.02.2011 року, № 3910 від 28.01.2011 року, № 6121 від 29.03.2011 року, № 6120 від 29.03.2011 року, № 8714 від 28.04.2011 року, № 8715 від 28.04.2011 року) - т.1,а.с.25-46; 47-148.

Відповідач не погоджується з розміром штрафних санкцій, заявленим позивачем та просить суд зменшити розмір пені, оскільки свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії виконав повністю та добровільно та зважаючи на те, що вказаний випадок прострочення є винятковим. Але, зважаючи на скрутне матеріальне становище, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2011 рік, та те, що фінансування філій здійснюється щомісячно, згідно з планом кошторису витрат, що затверджується ПАТ «Укртелеком»(м. Київ), кошти для філії надходять з запізненням або не в повному обсязі (що в свою чергу зумовлено збитковістю товариства), Полтавська філія в 4 кварталі 2011 року та 1 кварталі 2012 року не мала змоги вчасно виконувати свої зобов'язання перед позивачем , це й спричинило затримку в погашенні заборгованості.

Стосовно строку прострочення зобов'язання, то пунктом 32 Договору №565«С»/293 від 09.10.2009 року передбачено, що «Споживач»зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця. Ця норма договору погіршує становище споживача порівняно з нормами пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року. Зокрема, пункт 18 вказаних Правилах встановлює, що Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Позивач за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року жодного разу не звертався до відповідача з досудовим врегулюванням ситуації, що виникла як це передбачено додатковими умовами договору (п.40).

Також Полтавська філія вважає, що розмір стягуваної пені не відповідає збиткам, завданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»затримкою оплати вартості наданих послуг відповідачем, до того ж, позивач в своїй позовній заяві не вказав, які саме збитки були завдані вказаною затримкою та не надав жодних належних доказів, які б підтверджували ці збитки та причинно-наслідковий зв'язок між простроченням оплати та збитками.

Полтавська філія просить зменшити розмір стягуваної заборгованості із застосуванням індексу інфляції до 2613,69 грн. в зв'язку з тим, що при розрахунку вказаної заборгованості позивач допустив помилку, не врахувавши того, що втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід`ємною складовою суми основного боргу, а Полтавською філією заборгованість погашалась регулярно - див. т.1,а.с. 149.

Також в підтвердження винятковості випадку заборгованості доводить до відома суду те, що з 01.10.2011 року Постановою № 81 від 30.09.2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України було підвищено тарифи на теплову енергію на 47 %, а оскільки в річний план видатків Полтавської філії ПАТ «Укртелеком»затверджується на початку бюджетного року, то в нього не було закладено кошти на таке різке підвищення тарифів.

В підтвердження відсутності власних коштів відповідач надав лист ВАТ «Укртелеком»№ 7984-631-6 від 29.11.2002 року адресований директорам філій та голові правління АППБ " Аваль" ( про перерахування коштів ), яким відповідно до генеральної угоди про співробітництво між АППБ " Аваль" та ВАТ " Укртелеком " зобов'язується 100% коштів, що надходять на основний доходний рахунок філій, перераховувати до Генеральної дирекції. Вимоги цього листа чинні і на цей час /т.2,а.с.3/.

08.06.2012р. сторони перевірили розрахунки та склали Акт звірки за період з 01.11.2011 по 26.04.2012р. яким підтвердили що станом на 26.04.2012р. узгоджене сальдо розрахунків становить 00 грн. 00 коп. ( нуль грн.. 00 коп.),а надані послуги оплачені споживачем повністю в сумі 1 625 610,07 грн.. Даний Акт звірки підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств /т.2,а.с. 11-12/.

На підставі вищевикладеного відповідач керуючись частиною 1 статті 10 Закону України «Про природні монополії», частиною 3 статті 551 Цивільного Кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України, статтею 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір стягуваної пені до 4231,99 грн., а індексу інфляції до 2613,69 грн.. Суд відзив на позовну заяву з додатками вхід. № 7531д від 05.06.2012р. канцелярії суду /т.1,а.с.21/, доповнення до відзиву з додатками вхід. № 7559 від 06.06.2012р. канцелярії суду /т.2,а.с. 1-3/ прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

12.06.2012р. представник позивача Н.Н. Данілова за вхід. № 7816д канцелярії суду подала заперечення на відзив з додатками. Суд їх прийняв до розгляду та долучив разом з додатками до матеріалів справи (т.2,а.с.13-19).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 429 693,64 грн. із яких: пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу -423 199,53 грн., 3% річних -3 470,23 грн. та індекс інфляції -3023, 88 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового оборота.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

У відповідності до умов договору ( п.33-36) та діючого законодавства України позивач нарахував споживачу ( відповідачу у справі) пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу -423 199,53 грн., 3% річних -3 470,23 грн. та індекс інфляції -3023, 88 грн. за період з листопада 2011 року по квітень 2012р.

Судом в ході дослідження та оцінки доказів встановлено, що позивач допустив арифметичну помилку в нарахуванні індексу інфляції ( не з 11.2011р. по 04.2012р.), а потрібно з (12.2011 по 03.2012р.) тому до уваги приймається розрахунок відповідача і розмір індексу інфляції до стягнення в сумі 2 613,69 грн. замість 3 023,88 грн. Відмовити в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 411,00 грн.

Щодо правових підстав нарахування та стягнення пені. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Один із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до ст..ст. 546,549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф,пеня) розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка,штраф,пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено,санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт,послуг ).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Частині 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач нарахував пеню в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу але не більше 100% боргу згідно Закону України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги " № 686-ХІ від 20.05.99р.,згідно п.32 договору).

Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру нарахування пені викладену у відзиві /вхід. № 7531д від 05. 06. 2012р. канцелярії суду - а.с.21-23/ суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню з наступного мотивування. Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до статті ч.3 статті 551 ЦК України, статті 233 Господарського кодексу України та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне задовольнити її зменшити розмір пені до 30% з суми 423199,53 грн. до 126959,86 грн.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом у судом на засадах змагальності. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані докази, а також докази, які були витребувані господарським судом , у нарадчій кімнаті, керуючись статтями 4 -4-3, 4-6, 4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 49,69, 75,77, 82, 83-3,84-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В зв'язку з допущеною арифметичною помилкою відмовити в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 411,00 грн.

3. Зменшити розмір пені до 30% з суми 423199,53 грн. до 126959,86 грн.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії, код ЄДРПОУ 01186975 (вул. Жовтнева, 33, м. Полтава, 36000; р/р 26008132001019 ПОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 331605) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", код ЄДРПОУ 03338030 (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, р/р № 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489); індекс інфляції - 2613,69 грн., 3% річних - 3470,23 грн., пені -126 959,86 грн., та судовий збір - 8593,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 18.06.2012 року