Рішення № 25874651, 27.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2012 р. Справа № 5017/1779/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Кравченко К.С.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Коменда К.О., Урсу І.М. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства комерційної фірми «Багира і Ко»

до відповідача Приватного підприємства «Фрегат-2002»

про стягнення 123 582 грн. 84 коп.

Суть спору: 15.06.2012 р. позивач, Приватне підприємство комерційна фірма «Багіра і Ко», звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Фрегат -2002»про стягнення заборгованості у розмірі 123 582, 84 грн. за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.12р. порушено провадження у справі №5017/1779/2012 з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.07.2012 р. представником позивача подано заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ПП «Фрегат-2002»на користь ППКФ «Багіра і Ко»суму основного боргу в розмірі 114 495,40 грн., суму втрат від інфляції у розмірі 4 107,77 грн., суму 3% річних у розмірі 4613,30 грн., що загалом складає 123 216,47 коп.

Ухвалою від 02.07.2012 р. слухання справи відповідно ст. 77 було відкладено на 16.07 2012 р.

16.07.2012 р. представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи гарантійного листа ПП «Фрегат-2002», відповідно до якого відповідач заборгованість по оплаті поставленого товару визнає та просить відстрочити розрахунок до вересня 2011 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та договорі № 3295/2 від 05.01.2010 р., та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 16.08.2012 р. (вх.№26466 від 27.08.2012 р.), але у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З огляду на вищевикладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Ухвалами суду від 16.07.2012 р., 30.07.2012 р., 13.08.2012 р. слухання справи відповідно ст. 77 було відкладено на 30.07.2012 р., 13.08.2012 р. та 27.08.2012 р.

У судовому засіданні 27.08.2012 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, суд встановив:

05.01.2010 р. між Приватним підприємством комерційною фірмою «Багира і Ко»та Приватним підприємством «Фрегат-2002» був укладений договір поставки товару №3295/2 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити товари громадського споживання, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити їх у строки, встановлені даним договором.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ПП КФ «Багира і Ко»зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товари партіями, а ПП «Фрегат -2002» зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору. Оскільки поставка товарів здійснюється партіями, то зазначені правовідносини поставки передбачають їх тривалість.

Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору найменування, асортимент, кількість (враховуючи наявність товарів на складі Постачальника), ціни, вартість товару і поставки вказується в накладних на товар, які є доповненням договору і є його невід'ємною частиною. Ціна визначається шляхом складення сум всіх накладних на товари, поставлений відповідно до умов договору.

Відповідно до п.3.2. договору, оплата товару проводиться Покупцем не пізніше 5 банківських днів з дня поставки товару.

На виконання умов договору ПП КФ «Багира і Ко»було поставлено відповідачу товар на загальну суму 116 265,12 грн.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором №3295/2 від 05.01.2010 р. позивач надав суду накладні №Pkm-402970 від 20.12.2010 р. на суму 36353,52 грн., №Pkm-400923 від 20.12.2010 р. на суму 7980,00 грн., №Pkm-409318 від 27.01.2011 р. на суму 19349,80 грн., №Pkm-409319 від 27.01.2011 р. на суму 4246,80 грн., №Pkm-413941 від 22.02.2011 р. на суму 11846,80 грн., №Pkm-413940 від 22.02.2011 р. на суму 8577,72 грн., №Pkm-420383 від 01.04.2011 р. на суму 27910,48 грн., однак відповідачем оплату було проведено лише частково, у сумі 1 749, 72 грн., у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 114 495,40 грн.

Частина поставленого за договором товару повернута, що підтверджується накладною № 413941 від 22.02.11 р. на суму 11948,00 грн., відповідно до якої товар з позиції №14, поставлений у кількості 330 шт., прийнятий у кількості 220 шт., в іншій частині повернутий постачальнику.

Згідно п.4.1. договору від 23.02.2011 р. №116/1 сторони домовились, що у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань по даному договору покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Положеннями п.5.1. договору від 23.02.2011 р. №116/1 сторони визначили, що даний договір діє протягом 1 року з моменту його підписання, але у будь-якому випадку до виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 114 495, 40 грн., суму втрат від інфляції у розмірі 4 107,77 грн., суму 3% річних у розмірі 4613,30 грн., що в сумі складає 123 216,47 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості по оплаті вартості отриманого товару Приватне підприємство «Фрегат-2002»визнає, про що свідчить гарантійний лист ПП «Фрегат-2002»за підписом директора Кравец С.А., у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Приватного підприємства комерційної фірми «Багіра і Ко»до відповідача Приватного підприємства «Фрегат -2002» про стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 114 495,40 грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення втрат від інфляції та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% процентів річних за порушення зобов`язання на підставі ст. 611 ЦК України, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 114 495,40коп. -суми основного боргу, та 4 107,77 коп. -суми втрат від інфляції, 4 613,30 грн. - суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з урахуванням 3% процентів річних.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 2 464,33 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства комерційної фірми «Багіра і Ко»про стягнення з заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Фрегат -2002»(65005, м. Іллічівськ, вул. Комсомольська, 3 «п», код ЄДРПОУ 31786604, р/р №2600731237201 в АБ „Південний" м. Іллічівськ, МФО 328663) на користь Приватного підприємства комерційної фірми «Багіра і Ко» (67600, Одеська область, Біляївський р-н., м. Біляївка, вул. Радянська 10, р/р 26003263351 в ПАТ „Марфін Банк" в м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 30342910) заборгованість у розмірі 123 216 (сто двадцять три тисячі двісті шістнадцять) грн. 47 коп., що складається з основного боргу у розмірі 114 495 (сто чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 40 коп., суми втрат від інфляції у розмірі 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн. 77 коп., суми 3% річних у розмірі 4613 (чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. 30 коп., та витрати по сплаті судового збору на суму 2 464 грн. 33 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 03.09.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.