Рішення № 25874528, 21.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/5653-2012 21.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До 1) Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського

району м. Києва

2) Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства

"Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

Про стягнення 132 446,29 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача Півень Д.О. (дов. №93/2012/02/13-20 від 13.02.2012р.)

від відповідача 1) Ткаченко Н.П. (дов. №08/543 від 25.11.2011р.)

2) не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району м. Києва (далі по тексту -відповідач) про стягнення 132446, 29 грн., з яких 127967, 07 грн. основної заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640408 від 01.12.2000р., 2435, 92 інфляційних збитків 2043, 30 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань по Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640408 від 01.12.2000р. в частині проведення оплат, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 611, 614, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/5653-2012, розгляд справи призначено на 22.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року розгляд справи відкладено на 14.06.2012 року, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду, залученням до участі у справі іншого відповідача, а саме судом в порядку ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва.

23.05.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача-1 127967, 07 грн. основної заборгованості, 2398, 80 грн. інфляційних збитків, 2043, 30 грн. трьох відсотків річних. Подана заява судом розцінена судом як заява про зменшення позовних вимог та прийнята до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, позовні вимоги у справі розглядають з урахуванням заяви б/н від 22.05.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №5011-9/5653-2012 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 року (суддя Балац С.В.) розгляд справи призначено на 10.07.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року справу №5011-9/5653-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року розгляд справи відкладено на 31.07.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача та відповідача-2 в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року розгляд справи відкладено на 21.08.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

01.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано письмові пояснення по справі.

В судове засідання 21.08.2012 року відповідач-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі.

Представником відповідача-1 надано усні пояснення по справі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (далі по тексту -Позивач; Постачальник за Договором) та Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" Деснянського району м. Києва (далі по тексту -Відповідач; Споживач за Договором) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640408 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1), Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Відповідно до пункту 2.3.1. Договору, Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Відповідно до пункту 9, 10 Додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

За твердженням Позивача, зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2010р. по 01.04.2012р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2012 року становить 127967,07 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу, яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Також, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог Позивачем заявлено вимоги про стягнення 1287,80 грн. інфляційних втрат, 2043, 30 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву, Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, з посиланням на те, що у нього відсутній обов'язок по оплаті суми заборгованості за Договором №1640408 від 01.12.2000р., оскільки на підставі рішення Розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації №433 від 29.12.01. була проведена передача на баланс Відповідача-2 житлового та нежитлового фонду, що перебував на балансі Відповідача.

Відповідач-2 в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву або інших заперечень по справі не надав.

Наведені Відповідачем-1 заперечення судом не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст.104 Цивільного кодексу України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державне комунальне підприємство "Житлоремфонд" не перебуває в процесі припинення, доказів на підтвердження протилежного Відповідачем-1 суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір №1640408 від 01.12.2000р. на постачання теплової енергії у гарячій воді був укладений між позивачем та ДКП "Житлоремфонд".

За таких обставин, враховуючи те, що згідно даних з ЄДР підприємство відповідача-1 на час розгляду справи в суді не ліквідоване, підстав для покладання обов'язку по оплаті наданих Позивачем послуг за Договором №1640408 від 01.12.2000р. на іншу особу, в тому числі Комунальне підприємство "Житлоремобудсервіс" Деснянського району м. Києва, яке не є правонаступником Відповідача-1 та стороною у вказаному договорі, немає.

Крім того, суд зазначає про відсутність між Позивачем та Відповідачем-2 договірних відносин.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин між позивачем та відповідачем в добровільному чи судовому порядку.

При цьому суд звертає увагу Відповідача-1, що в даному випадку укладення договору доручення 01.01.2004р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не свідчить про неправомірність вимог позивача за укладеним з Відповідачем-1 Договором № 1640054 від 01.12.2000р., а відносини сторін Договору доручення не є предметом даного спору.

Позивач не є стороною договору доручення, відповідно не заявляє вимог до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва по сплаті боргу відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №1640408 від 01.12.2000р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з поданого Позивачем до матеріалів справи Акту звіряння розрахунків, заборгованість Відповідача-1 за період з 01.12.2010р. по 01.04.2012р. станом на момент розгляду справи, а саме станом на 01.08.2012 року, складає 85953, 77 грн. При цьому, відповідачем-1 на вимогу суду проведено звірку розрахунків, та надано довідку про стан розрахунків по договору № 1640408, у відповідності до якої заборгованість відповідача-1 перед позивачем по вказаному договору складає 81990, 30 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши надані позивачем та відповідачем розрахунки, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості на суму 85953, 77 грн. згідно перевіреного судом розрахунку Позивача.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він є таким, що не виконав договірні зобов'язання належним чином, чим порушив умови Договору.

Доказів на підтвердження проведення оплати заборгованості у розмірі більшому, ніж зазначено позивачем, відповідачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням умов Договору (Додаток №2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості, по якій виник спір у даній справі, з боку Відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 85953, 77 грн., що виник в періоді з 01.12.2010р. по 01.04.2012р.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 2043,30 грн. трьох відсотків річних та 2398,80 грн. інфляційних збитків за період з січня 2011р. по березень 2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; код ЄДРПОУ 04543683; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 85953 (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 77 коп. основної заборгованості, 2398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 80 коп. інфляційних збитків, 2043 (дві тисячі сорок три) грн. 30 коп. трьох відсотків річних, 1807 (одна тисяча вісімсот сім) грн. 92 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко