Рішення № 25874252, 20.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/8159-2012 20.08.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

про визнання договору укладеним

за участю представників:

від позивача : Лень С.О. - представник за довіреністю № 1577 від 18.06.2012 р. Семенов С.В. -представник за довіреністю № 1576 від 18.06.2012 р.від відповідача :Романюк В.В. -представник за довіреністю № 125/10 від 26.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство "Міськтепловодоенергія" з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору реструктуризації заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" відмовляється від укладення договору реструктуризації заборгованості в сумі 6 161 249, 08грн., що виникла станом на 1 січня 2010 року за природний газ.

Посилаючись на Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанову Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", позивач вважає, що вказана сума заборгованості підлягає реструктуризації шляхом зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.

У позові Комунальне підприємство "Міськтепловодоенергія" просить суд визнати укладеним між Дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Міськтепловодоенергія" договір реструктуризації заборгованості в сумі 6 161 249, 08грн. на умовах, викладених в проекті договору, підписаного позивачем, та вважати зазначену заборгованість реструктуризованою.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та обґрунтували, просили позов задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, подав відзив, у якому вказав, що визначена позивачем заборгованість списанню не підлягає, оскільки відповідно до договору переведення боргу така заборгованість не пов'язана з передачею позивачу газу та його обов'яжу розрахуватися за нього. Крім того, у даному випадку укладення договору не є обов'язковим для відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає встановленим законодавством способам захисту прав та інтересів, та є прямим втручанням у господарську діяльність ДК "Газ України".

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Тепловоденергія" (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/09-1527ТЕ-34, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцю протягом жовтня-грудня 2009 року, січня 2010 року природний газ, а покупець повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Постачальник свої зобов'язання згідно вказаного договору виконав, передавши покупцю протягом жовтня-грудня 2009 року, січня 2010 року природний газ на загальну суму 10366793,95 грн. - в 2009 році та на загальну суму 6161248,45 грн. - в січні 2010 року.

Але у зв'язку з неналежною оплатою відповідачем поставленого товару у Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" залишився борг за 2009 рік - в сумі 1 888 516, 92грн. та борг за 2010 рік - в сумі 6 161 248, 45грн., а всього -8 049 765, 37грн.

06.04.2010 року між Закритим акціонерними товариством "Тепловоденергія" (первісний боржник), Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (новий боржник) та Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (кредитор) був підписаний договір переведення боргу № 14/10-127, відповідно до якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника борг в сумі 8 049 765, 37грн. Відповідно до пункту 3.1 договору переведення боргу № 14/10-127 до нового боржника - позивача у справі - перейшли обов'язки первісного боржника щодо сплати 8 049 765, 37грн.

У зв'язку із невиконанням за вказаним договором позивачем своїх зобов'язань по сплаті за спожитий природний газ Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012 року у справі № 11/21/1704-10, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року, позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Міськтепловодоенергія" про стягнення 8 077 488, 04грн. заборгованості задоволено частково. Стягнуто з позивача, як нового боржника, на користь відповідача 6 161 248,45 грн. основної заборгованості за 2010 рік, в частині стягнення 724366,92 грн. основної заборгованості, 682446,05 грн. пені, 361547,45 грн. втрат від інфляції та 147879,17 грн. 3% річних за 2009 рік провадження в справі припинено по п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки заборгованість вже була погашена згідно з Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Стягнута судом сума заборгованості за спожитий газ в розмірі 6 161 249,08 гривень списанню не підлягала через те, що не обліковувалась станом на 1 січня 2010 року. Зазначену заборгованість КП "Міськтепловодоенергія" в подальшому відповідачу не сплатила.

Таким чином, у позивача, починаючи з лютого 2010 року, залишився несплачений борг за спожитий ЗАТ "Тепловоденергія" природний газ в сумі 6 161 248, 08грн.

На виконання положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»КП «Міськтепловоденергія»12 червня 2012 року направило до відповідача два примірники договору про реструктуризацію заборгованості у сумі 6 161 248, 08грн., що виникла у КП «Міськтепловоденергія» перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на підставі договору № 06/09-1527 ТЕ-34 від 23.09.2009 року.

Однак, відповідач відмовився від розгляду та підписання вказаного договору, що змусило позивача звернутись за захистом порушеного права до господарського суду.

Отже, спір в даній справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання договору реструктуризації заборгованості укладеним (а не як вважає відповідач згідно відзиву -щодо списання заборгованості).

Вирішуючи спір та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з такого.

Спірні правовідносини, що виникли в даному випадку між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія»та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", регулюються Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», який набрав чинності 04.06.2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства, ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».

Згідно пункту 2.6 статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»суб'єкти господарювання, визначені у статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 1 січня 2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.

Виходячи зі змісту вищевказаних судових рішень господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012 року, Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року, Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року по справі № 11/21/1704-10, у КП «Міськтепловоденергія»станом на 1 січня 2011 року існувала заборгованість за спожитий природний газ за договором № 06/09-1527 ТЕ-34 від 23.09.2009 в розмірі 6 161 249, 08 гривень.

Отже, з урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що у позивача настали всі умови для реструктуризації боргу за природний газ, як це передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

На підставі викладеного суд робить висновок, що обов'язковість укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожитий газ передбачений спеціальним законодавством, яке регулює конкретні правовідносини (в даному випадку - спірні), а тому до уваги приймається спеціальний для сторін закон, що регулює порядок списання та реструктуризації заборгованості, що був прийнятий і введений в дію 04.06.2011 року.

З огляду на вказане суд не приймає до уваги доводи відповідача у справі, який посилаючись на ст. 179 ГК України, вважає, що ДК "Газ України" не зобов'язана укладати договори на списання заборгованості.

Щодо невірно обраного позивачем способу захисту, на чому наполягав відповідач, суд зазначає, що згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 4 ст. 181 ГК України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вже встановлено судом, у червні 2012 року позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення договору на реструктуризацію заборгованості за природний газ з наданням проекту договору. Однак, звернення позивача залишилось без відповіді, протоколу розбіжностей відповідач не направив.

Згідно із ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання договору укладеним, коли обов'язковість його укладення витікає із закону, не суперечить вимогам діючого законодавства та відповідач помилково зазначає у своїх запереченнях на позов, що визнання укладеним договору не призведе до поновлення порушених прав позивача.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що визнання укладеним договору про списання заборгованості є втручанням в його господарську діяльність як суб'єкта господарювання, оскільки таке твердження не узгоджується із встановленими обставинами справи та вищенаведеними висновками суду.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про визнання укладеним між Дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Міськтепловодоенергія" договору реструктуризації заборгованості в сумі 6 161 249, 08грн., що виникла на підставі договору № 06/09-1527 ТЕ-34 від 23.09.2009 року, на умовах, викладених в проекті договору від 12.06.2012 року, підписаного позивачем, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог визнати реструктуризованою вищевказану заборгованість на умовах, визначених договором, суд зазначає, що з огляду на вищевикладене судом вже визнано укладеним договір по реструктуризації заборгованості, наслідком чого є виконання умов договору у вигляді реструктуризації боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 - 35, 44,.49, 82 -85, 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору реструктуризації заборгованості задовольнити.

Визнати укладеним договір між Дочірньою компаніє "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) та Комунальним підприємством "Міськтепловодоенергія" (32300, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл., вул. Тімірязєва, 123, ідентифікаційний код 36588183) по реструктуризації заборгованості в сумі 6 161 249, 08грн. на умовах, викладених в проекті договору Комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" від 12.06.2012 року.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" (32300, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл., вул. Тімірязєва, 123, ідентифікаційний код 36588183) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 20 серпня 2012 року.

Повний текст рішення підписаний 27 серпня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна