Рішення № 25873960, 29.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.12р. Справа № 23/5005/5208/2012

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

м. Київ

про скасування оперативно - господарської санкції

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Федоріна М.А. - дов. № 1 від 23.08.2012р., представник;

від відповідача: Варданян Г.С. - дов. № 110 юр від 13.08.2012р., начальник юридичного управління ПАТ "Дніпрогаз";

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем у формі донарахування позивачу 2 051 608 куб.м. природного газу до кількості фактично отриманого обсягу природного газу.

Позовні вимоги обгунтовані наступним.

Для забезпечення отримання позивачем від постачальників природного газу, між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 7809/21/118862 від 22.09.2011 р. на розподіл природного газу (на транспортування природного гаіу газорозподільними мережами) - копія договору з додатками додається. На підставі зазначеного договору, позивач вів облік, а відповідач здійснював нарахування та контроль за обліком газу, який підприємство отримувало у жовтні 2011 року.

Відповідачем було проводено нарахування об'ємів природного газу за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газоспоживаючого обладнання Споживача.

Позивач вважає таке нарахування оперативно-господарською санкцією, яку просить скасувати.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що облік протранспортованого позивачем газу не відповідає вимогам наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2012р. підписано з боку позивача без заперечень, вважає, що проведене нарахування не є оперативно-господарською санкцією.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2012р. до участі у справі було залучено Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача.

Третя особа підтримує заперечення відповідача.

Представник третьої особи в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання, повідомлений судом належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві. Крім того, представник третьої особи був присутній в судовому, призначеному на 22.08.2012р. о 12:00 год., в якому був повідомлений про дату та час даного судового засідання.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника третьої особи до суду не надходило.

Неприбуття у судове засідання представника третьої особи за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників позивача та відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №7809/21/118862 від 22.09.2012р.

На підставі зазначеного договору, позивач вів облік, а відповідач здійснював нарахування та контроль за обліком газу, який підприємство отримувало у жовтні 2011 року.

Відповідачем за жовтень 2011р. було проводено нарахування об'ємів природного газу за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газоспоживаючого обладнання позивача.

Позивач вважає таке нарахування оперативно-господарською санкцією, яку просить скасувати.

Згідно з п. 1.1. Договору на розподіл природного газу, Газорозподільне підприємство (відповідач) зобов'язується надати Замовнику (позивач) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належностігазопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу визначаються Сторонами

Невід'ємною частиною Договору - додаток 4, є технічна угода на здійснення контролю за обліком газу (далі -Технічна угода).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору облік обсягів газу, що транспортується на умовах цього Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами. Постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005р. № 618.

Порядок обліку, порядок обмеження (припинення) транспортування газу, а також доступу представників Газорозподільного підприємства до газового обладнанняі комерційних вузлів обліку газу, може регулюватись Технічною угодою між Газорозподільчим підприємством, Постачальником газу та Споживачем.

Згідно предмету "Технічної угоди на здійснення контролю за обліком газу", яка є додатком № 4 до зазначеного договору на розподіл природного газу (далі по тексту - Технічна угода), ПАТ "Дніпрогаз" здійснює контроль за обліком газу, протранспортованого та реалізованого МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", дотриманням замовником вимог діючих нормативних документів по обліку природного газу та здійснює інші обов'язки передбачені Технічною угодою.

Так, порядок обліку протраспортованого газу сторони визначили в п. 2.3. Технічної угоди в редакції Додаткової угоди до неї від 22.09.2012р., а саме, Комерційний вузол обліку газу повинен відповідати наступним загальним технічним вимогам:

2.3.1. Якщо облік ведеться за допомогою лічильника ротаційного, турбінного, ультразвукового або мембранного типу:

2.3.1.1. Бути встановленим за проектом узгодженим з Газорозподільчим підприємством;

2.3.1.2. Складатися з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або:

- лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;

- лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;

- лічильника газу, вимоги до якого встановлюються відповідними нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем вівся облік протранспортованого ним газу за допомогою лічильників ультразвукових "Курс-01", які за результатами повірки визнані придатними до експлуатації, на доказ чого до матеріалів справи надані копії формулярів АЧЦА 407251.001 ФО.

Крім того, актами перевірки достовірності вимірювання обліку припродного газу та роботи замірного вузла, складеними представниками відповідача, визначені його складові таких вузлів, а саме, лічильник, манометр та термометр, що відповідає вимогам до вузлу обліку, встановленим в п. 2.3. Технічної угоди в редакції Додаткової угоди до неї від 22.09.2012р.

Відтак, облік газу, що вівся позивачем відповідає вимогам, що встановлені сторонами у Договорі та Технічній угоді.

Доводи відповідача про невідповідність такого обліку вимогам наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 232 судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Порядок обліку газу визначено Технічною угодою між Газорозподільчим підприємством, Постачальником газу та Споживачем, про що зазначалось вище. Ця Технічна угода недійсною в судовому порядку не визнавалась.

Отже, позивач мав право вести облік протранспортованого ним газу наявними у нього замірними вузлами, які відповідають вимогам до таких вузлів, що встановлені Технічною угодою.

Відповідач, посилаючись на п. 2.4.4. Технічної угоди в її первісній редакції (до укладання додаткової угоди від 22.09.2011р.), заявляє що у випадку нехтування Споживачем своїм обов'язком, Міськгаз, починаючи з 01.10.2011 року, буде вимушений з метою досягнення задекларованих Сторонами цілей по забезпеченню належної організації обліку кількості про транспортованого природного газу визнати облік газу, що здійснюється Споживачем за допомогою встановлених у нього засобів вимірювальної техніки, недійсним, вузол обліку некомерційним, та проводити нарахування об'ємів природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газоспоживаючого обладнання Споживача.

Така його позиція викладена в письмових поясненнях по справі від 29.08.2012р. та підтверджує думку позивача про те, що нарахування обсягів газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газоспоживаючого обладнання Споживача є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення відповідача про донарахування споживачу додаткової кількості природного газу є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Тобто, застосоване до позивача нарахування об'ємів природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газоспоживаючого обладнання Споживача є саме оперативно - господарською санкцією.

Що стосується доводів відповідача стосовно відсутності заперечень з боку позивача під час підписання акту від 31.10.2011р., за яким проведено спірне нарахування, позивачем надані до матеріалів справи листи, в яких позивач повідомляє про незгоду з проведеним нарахуванням, що були направлені на адресу відповідача, отримання якого підтверджено штампом підприємства та вхідним номером, та третьої особи, отримання якого підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення (т.5 а.с.81-83).

За таких обставин, доводи позивача під час розгляду справи повністю підтверджені, що є підставою для задоволення позовних вимог Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міськи теплові мережі".

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати оперативно - господарську санкцію, застосовану Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" ( 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) у формі донарахування Міському комунальному підприємству "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 2 051 608 куб.м природного газу до кількості фактично отриманого обсягу газу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" ( 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 03.09.2012р.