Вирок № 25872869, 03.02.2012, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1-36/11

Провадження № 1/1323/16/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В. Л.

при секретарі Березіній Л.В.

з участю прокурора Касприка П.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Стрий, громадянина України, українця, з

неповною середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину -ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, інвалід ІІІ групи, невійськовозобов'язаний, зареєстр.: АДРЕСА_3, раніше судимий: 03.06.2009 року

Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.3

ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; на

підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк

тривалістю два роки,

за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця с. Бірофельд Хабаровського краю Російської Федерації, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого, військовозобов'язаного,

не працює, прож. АДРЕСА_4 раніше не судимого,

за ч.3 ст. 185 КК України

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Жидачів, громадянина України,

українця, з повною середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов'язаного, Стрийський ВРЗ, електрозварник,

прож. АДРЕСА_5, раніше судимого:

Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.3

ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на

підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк

тривалістю один рік,

за ч.3 ст. 185 КК України

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10,

уродженця с. Олексичі Стрийського району, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого,

не працює, прож. АДРЕСА_6, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 186 КК України

в с т а н о в и в :

11 серпня 2008 року ОСОБА_5 повторно та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли на охоронювану та огороджену парканом територію філії Стрийської ДЕД ДП «Львівський облавтодор»по вул. Добрівлянській, 41 в АДРЕСА_2, звідки таємно викрали: з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знакНОМЕР_5 два акумулятори марки АКБ-190, загальною вартістю 854 грн.; з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 два акумулятори марки АКБ-190, загальною вартістю 1533 грн.; з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 два акумулятори марки АКБ-190, загальною вартістю 854 грн., сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС" вартістю 50 грн., а також з цього ж транспортного засобу вони викрали особисте майно потерпілого ОСОБА_9, зокрема: порожню пластмасову каністру ємністю 20 л, вартістю 49 грн.; з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6 два акумулятори марки АКБ-190, загальною вартістю 854 грн., сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС", вартістю 50 грн., а також з цього ж автомобіля вони викрали особисте майно потерпілого ОСОБА_10., зокрема: магнітофон марки „Форд", вартістю 350 грн., металевий ящик, вартістю 100 грн., у якому знаходилися засоби кріплення, загальною вартістю 10 грн.; з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_7 два акумулятори марки АКБ-200, загальною вартістю 1610 грн., сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС", вартістю 50 грн., а також з цього ж транспортного засобу вони викрали особисте майно потерпілого ОСОБА_11, зокрема: металеву каністру ємністю 10л., вартістю 30 грн., з автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_8 магнітофон марки „Піонер" разом із музичною колонкою до нього, загальною вартістю 350 грн., саморобний електричний подовжувач, вартістю 50 грн. та дерев'яний ящик з інструментами, загальною вартістю 50 грн. - майно, яке належить потерпілому ОСОБА_12, чим завдали філії Стрийська ДЕД ДП «Львівський облавтодор»та потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 загальної шкоди на суму 6844 грн.

03 вересня 2009 року близько 22.00 год. по вул. Львівській в м. Стрию Львівської області ОСОБА_5, повторно з ОСОБА_8, за попередньою змовою між собою, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме: ОСОБА_5 застосувавши газовий балончик, а ОСОБА_8 шляхом ривка відкрито викрали приватне майно потерпілої ОСОБА_13: велюрову сумочку чорного кольору вартістю 125 грн., всередині якої знаходились: гаманець чорного кольору марки „Ейвон", вартістю 70 грн.; гроші в загальній сумі 503 грн.; в'язка ключів у кількості три штуки - загальною вартістю 50 грн.; косметика марки „Ейвон", а саме: щітка для волосся, три жіночі губні помади різного виду, тіні для очей, туш для вій, дзеркальце квадратної форми з корпусом зеленого кольору - загальною вартістю 300 грн.; мобільний телефон марки „Самсунг С130" з корпусом сіро-чорного кольору, вартістю 140 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф" вартістю 25 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 7 грн., чим завдали потерпілій шкоду на загальну суму 1132 грн., після чого, утримуючи при собі викрадене майно, з місця події втекли.

03 вересня 2009 року близько 23.00 год. по вул. Львівській в м. Стрию Львівської області ОСОБА_5 з ОСОБА_8, за попередньою змовою між собою, повторно, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме: ОСОБА_5 застосувавши газовий балончик, а ОСОБА_8 шляхом ривка відкрито викрали приватне майно потерпілої ОСОБА_14: сумочку чорного кольору, виготовлену зі шкіряного замінника вартістю 90 грн., всередині якої знаходились: гаманець, виготовлений зі шкіряного замінника червоного кольору, вартістю 130 грн.; кредитна картка „УкрСибБанку", вартістю 30 грн., гроші у сумі 22 грн., калькулятор з корпусом чорного кольору, вартістю 20 грн.; мобільний телефон марки „Сіменс А57" вартістю 140 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „МТС" вартістю 25 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 20 грн., мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" вартістю 225 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф" вартістю 10 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 55 грн.; дермантиновий гаманець коричневого кольору, вартістю 30 грн.; блокнот, вартістю 08 грн.; кулькова ручка вартістю 02 грн.; металеві шпульки до швейної машинки у кількості п'ять штук, загальною вартістю 10 грн., металеві й пластмасові лапки до швейної машинки, у кількості чотири штуки, загальною вартістю 50 грн.; металеві човники до швейної машинки у кількості дві штуки, загальною вартістю 100 грн.; голки до швейної машинки різних розмірів у кількості десять штук, загальною вартістю 15 грн., окуляри для зору з металевою оправою, вартістю 10 грн., пластиковий чохол для окулярів золотистого кольору, вартістю 20 грн.; в'язка ключів у кількості шість штук, загальною вартістю 120 грн., чим завдали потерпілій шкоду на загальну суму 1220 грн., після чого, утримуючи при собі викрадене майно, з місця події втекли.

Крім того, 08 січня 2010 року ОСОБА_5 з ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, використовуючи заздалегідь заготовлені знаряддя для вчинення злочину, шляхом зламу серцевин врізаних замків, проникли в квартиру АДРЕСА_7 звідки таємно викрали: радіотелефон марки „Panasoniс", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 250 грн., комп'ютерний системний блок у корпусі чорного кольору марки „X-Game", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1591 грн. 60 коп., комп'ютерний монітор марки „Samsung ТFТ 940N" діагоналлю дев'ятнадцять дюймів, у корпусі чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1500 грн., веб-камеру, без марки, у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 200 грн., МР3-плеєр марки „Акай", у корпусі чорного кольору, вартістю з урахуванням відсоткового зносу 380 грн., комп'ютерну клавіатуру марки „G-KB SlimMate U" чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 50 грн., маніпулятор мишу марки „Genius Gm-Nscr+Trav" у корпусі червоного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 40 грн., принтер, ксерокс, сканер 3 в 1 марки „НР", у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1800 грн., саббуфер марки „Sven" у корпусі сірого кольору, з п'ятьма колонками у корпусах сірого кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 800 грн., саббуфер марки „Edifier", у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 380 грн., золоті вироби, а саме: золотий ланцюжок завдовжки близько 45 см, плетений у вигляді з'єднання сердечок, вартістю 775 грн.; золотий браслет, плетіння „Кардинал", вартістю 700 грн.; золоту підвіску, виготовлену у вигляді підкови з вставкою камінчика цирконію, вартістю 200 грн.; кулон квадратної форми, із зображенням Божої матері, вартістю 500 грн.; кулон округлої форми, із зображенням знаку зодіаку Діви, вартістю 500 грн., покривало-палац коричневого кольору, із зображеннями квітів, розмірами 160х210 см, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 100 грн., DVD-плеєр марки „LG" у корпусі чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 680 грн., надувний матрац чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 750 грн., фотоапарат „Skina", у корпусі коричневого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 120 грн., маніпулятор кермо з педалями у корпусі чорного кольору марки „Genius Speed Wheel 3 USB" разом з USB шнуром до нього чорного кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 400 грн., ключі від автомобіля марки ВАЗ 2109 у кількості дві штуки з пультом сигналізації у корпусі чорного кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1200 грн., гроші у загальній сумі 400 грн., сонцезахисні окуляри в пластмасовій оправі коричневого кольору марки „Avon", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 50 грн., одну пляшку коньяку, виготовлену у формі пушки, без марки, ємністю 0,5 л, вартістю 80 грн., одну пляшку коньяку, без марки, ємністю 0,7 л, вартістю 72 грн., одну пляшку коньяку марки „Закарпатський", ємністю 0,5 л, вартістю 50 грн., одну пляшку коньяку марки „Арарат", ємністю 0,5 л, вартістю 50 грн., пневматичну рушницю, без марки, чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1000 грн., золоті вироби, а саме: золотий ланцюжок завдовжки близько 55 см, дрібного плетіння, вартістю 500 грн.; золотий браслет, плетіння у вигляді зерняток, вартістю 200 грн.; золотий хрестик із зображенням Ісуса Христа, вартістю 150 грн., покривало-палац коричневого кольору, із зображеннями квітів, розмірами 160х210 см, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 100 грн., чим завдали потерпілій шкоду на загальну суму 15 568 грн. 60 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково, зокрема визнав факти вчинення ним відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням на охоронювану та огороджену парканом територію філії Стрийської ДЕД ДП «Львівський облавтодор»визнав частково, вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна з квартири АДРЕСА_7 не визнав, і заявив, що на досудовому слідстві до нього були застосовані незаконні методи слідства. Так, 29 грудня 2009 року до нього додому приїхали працівники міліції і забрали в райвідділ, де протримали цілу ніч і вимагали зізнатися у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, казали, що ОСОБА_8 зізнався у вчиненні злочину разом з ним. В кабінеті двоє працівників міліції застосовували до нього фізичну силу, били руками по голові та спині, копали по ногах. Він відмовився давати пояснення в порядку ст. 63 Конституції України і на другий дань його відпустили. 03 лютого 2010 року він прийшов в райвідділ, де в присутності слідчого ОСОБА_60 йому одягли на руки кайданки і повели в ІТТ. Стрийським міськрайонним судом Львівської області йому було продовжено термін затримання до 9 діб, а 11 лютого 2010 р. обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Ввечері 11 лютого в приміщенні ІТТ його вивели з камери і завели в кабінет, де працівники міліції на прізвища ОСОБА_61, ОСОБА_17, ОСОБА_18 вимагали в нього зізнання у вчиненні крадіжок з квартир. В цей день йому показували системний блок, і казали, що на ньому є відбитки його пальців. ОСОБА_61 та ОСОБА_17 руками та ногами завдавали йому удари по голові та тілу, викручували руки. Казали, що ОСОБА_7 зізнався у вчиненні злочину разом з ним і давали прочитати його явку з повинною. Близько 23.00 год. він під примусом та під диктовку працівника міліції написав власноручно явку з повинною і його відвели в камеру. В цей вечір йому двічі викликали швидку медичну допомогу, він просив у медичних працівників зняти побої, проте вони лише робили йому необхідні уколи. 15 лютого 2010 року його знову завели в кабінет, де ОСОБА_61, ОСОБА_17 і ще один працівник міліції вимагали в нього зізнання у вчиненні квартирної крадіжки. Він відмовився, і працівники міліції знову почали його бити. На наступний день судовий експерт зняв в нього побої.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і заявив, що на досудовому слідстві до нього були застосовані незаконні методи слідства. Так, 12 лютого 2010 року він був затриманий працівниками міліції, які посадили його в синій «Опель»та одягнувши на голову капюшон курки відвезли в незнайоме йому місце, де двоє працівників міліції почали застосовувати до нього фізичну силу, а саме бити руками по голові, колінами в груди, вимагали таким чином зізнаватися у вчиненні квартирної крадіжки. Його били близько 1.30 год., а потім завезли в райвідділ, де продовжували наносити удари. Показували системний блок, казали, що на ньому є відбитки його пальців. Потім намагалися звинуватити у зберіганні наркотиків, і він під примусом та під диктовку працівника міліції написав явку з повинною. З заявами та скаргами він нікуди не звертався, лише розповів про це матері. Зазначив, що працівники міліції наносили удари так, щоб не було видно синців.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, зокрема заявив, що на досудовому слідстві до нього були застосовані незаконні методи слідства, а саме до нього застосовувався психологічний тиск з боку працівників міліції. В присутності його батьків працівники міліції в кабінеті райвідділу, вимагали в нього зізнатися у вчиненні крадіжки, говорили, що якщо він відмовиться, то його позбавлять волі надовго. І він змушений був зізнатися у вчиненні злочину. Не погоджується з обставинами злочину, викладеними в обвинувальному висновку, проте погоджується, що вчинив злочин, а тому просить суд його суворо не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, просить суд суворо не карати.

Покази підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дані ними під час досудового слідства та в судовому засіданні під час розгляду справи будуть детально висвітлені та проаналізовані судом з прив'язкою до кожного з епізодів.

По епізоду таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням на охоронювану та огороджену парканом територію філії Стрийської ДЕД ДП «Львівський облавтодор» підсудний ОСОБА_6 під час розгляду справи судом вину не визнавав та дав пояснення, аналогічні тим, що він давав на досудовому слідстві, після проведення очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_5, і пояснив, що на початку серпня 2008 року він зустрівся з ОСОБА_5, після чого направився з ним до території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", де працював вітчим ОСОБА_5. Зайшовши на територію вищевказаного підприємства, до них підійшов сторож ОСОБА_19, у якого ОСОБА_5 запитав, де знаходиться його вітчим, на що той відповів йому, що його вітчим ще працює на дільниці. В цей момент сторож ОСОБА_19 запитав у них, чи не знають вони якийсь пункт прийому металобрухту, де можна було б здати акумулятори від автомобілів. ОСОБА_5 сказав сторожу, що він знає одного чоловіка - ОСОБА_20, у володінні якого є гараж, розташований у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 та який міг би купити ці акумулятори. Після цього сторож запитав їх, чи хочуть вони заробити гроші. У відповідь вони сказали, що хочуть, й запитали, що для цього потрібно зробити. ОСОБА_19 сказав, що йому потрібно допомогти здати акумулятори від автомобілів, про які він розповідав. У свою чергу, він з ОСОБА_5 погодилися з такою пропозицією сторожа, в той момент вони навіть гадки не мали про те, що ці акумулятори можуть бути краденими, й вважали, що вони є або власністю ОСОБА_19, або списаними з підприємства, оскільки ОСОБА_5 знав, що із даного підприємства люди неодноразово збирали старі списані речі і здавали їх на металобрухт. ОСОБА_5, мав у той час ключ від гаража ОСОБА_21, у якому знаходився належний останній автомобіль марки „Москвич", тому сказав, що можна на цьому автомобілі перевезти дані акумулятори, й таким чином вирішив допомогти охороннику. Далі охоронник сказав, щоб вони приїхали близько 02:00 год. наступного дня. Вночі, близько 02:00 год., він зустрівся на вул. Січових Стрільців м. Стрия Львівської області з ОСОБА_5, після чого вони направились на вул. Добрівлянську м. Стрия Львівської області, зокрема до місця розташування території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор". Свою зустріч вони попередньо обумовили у телефонному режимі. Підійшовши до будівлі, у якій знаходився сторож ОСОБА_19, вони постукали, й останній сказав, щоб вони приїхали через кілька хвилин, оскільки в той час там був присутній хтось із керівників даного підприємства. Вони погодились, й пішли в гаражний кооператив „Автомобіліст", перебуваючи у якому ОСОБА_5 відчинив ключем гараж ОСОБА_21, зайшов всередину гаражу, відчинив автомобіль марки „Москвич", сів у його середину, й завівши машину за допомогою ключа, виїхав нею з гаражу. Потім вони зачинили гараж, вдвох сіли в автомобіль й поїхали на територію філії„Стрийська ДЕД, де їх біля будівлі сторожа чекав ОСОБА_19, який побачивши їх, сказав їм їхати у кінець території до металевої сітки, якою огороджена територія філії, що вони й зробили. Зупинившись біля сітки, яка знаходилася навпроти двоповерхового будинку, вони вийшли із автомобіля. Сторож сказав їм, щоб вони перелазили через паркан, що вони й зробили. На відстані сім-вісім метрів від паркана, вони побачили поскладані один на одного акумулятори білого, синього та чорного кольорів, на яких були наявні надписи червоного кольору у вигляді „Автодор. На землі поблизу вищеописаних предметів, знаходився саморобний електричний подовжувач оранжевого кольору на дерев'яній підставці, металевий ящик з болтами і гайками, та дерев'яний ящик із інструментами, серед яких був гайковий ключ, молоток, плоскогубці тощо. Сторож сказав, щоб вони усі вищеописані речі завантажували до автомобіля, після цього вони плоскогубцями, перекусили сітку в одному місці, зробивши таким чином отвір, і через даний отвір просовували акумулятори за межі території філії, звідки згодом складали їх у багажник автомобіля марки „Москвич", на якому вони приїхали. Сторож допомагав їм носити частину описаних вище речей. Після цього він з ОСОБА_5 сіли в автомобіль і вони поїхали до гаражу ОСОБА_21, у якому залишили автомобіль, при цьому нічого з нього не вивантажували. Окрім цього, попередньо він з ОСОБА_5 домовились із сторожем, що останній зранку підійде до гаражу ОСОБА_21, також ОСОБА_5 сказав ОСОБА_19, що покаже йому наступного дня, де можна продати вищеописані речі. Того ж дня, зранку, близько 10:30 год. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_19 пішли до гаража ОСОБА_20, для того, щоб запитати, чи зможе той купити у них акумулятори. Згодом вони повернулись до гаражу, акумулятори вони поскладали на візок, та почергово возили, як йому відомо у гараж ОСОБА_20 Наступного дня, він разом з ОСОБА_5 зустрілись у приміщенні гаражу ОСОБА_21 з ОСОБА_20, який повідомив їм, аби вони забирали дані йому акумулятори, мотивуючи це тим, що вони є краденими. Він з ОСОБА_5 здивувались, отримавши таку інформацію, оскільки не знали, що ці акумулятори є краденими, однак, все ж таки забрали їх у ОСОБА_20 й повозили їх до гаражу ОСОБА_21, у якому поскидали їх у яму. Крім цього, йому відомо, що приблизно через два дні після описаних вище подій, його товариш ОСОБА_5 зустрів сторожа ОСОБА_19, якого запитав, чому той не сказав, що вони є краденими, на що останній сказав ОСОБА_5, щоб він не переживав, що все нормально, щоб він не боявся, що акумулятори не є краденими, і що він їх забере. Йому відомо і те, що того ж таки дня до гаража ОСОБА_21 приїхав автомобіль марки ВАЗ 2107 чорного кольору, з якого вийшов ОСОБА_19 та двоє осіб циганської національності, після чого вони завантажили усі акумулятори у багажник машини, на якій приїхали. Після цього сторож ОСОБА_19 дав ОСОБА_5 гроші у сумі 600 грн., сказавши, що він їх заробив, після чого той разом з циганами поїхав вищевказаним автомобілем у невідомому напрямку. Після цих подій, одного серпневого дня 2008 року, він прийшов на територію гаражного кооперативу „Автомобіліст", де зустрівся з ОСОБА_5, який розповів йому вищевказану інформацію, а також передав йому гроші у сумі 300 грн.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав частково і дав показання, аналогічні показанням підсудного ОСОБА_6 про обставини вчиненого ними злочину та вказав, що на момент вчинення злочину йому не було відомо, що акумулятори не належать сторожу, а стало відомо згодом, що вони є краденими, він розуміє, що вони вчинили злочин, і викрали майно, належне підприємству та працівникам вказаного підприємства, а тому просить суд його суворо не карати.

Під час оголошення письмових доказів по справі підсудний ОСОБА_6 змінив свої покази та вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, зізнався, що йому було відомо, що вони з ОСОБА_5 вчиняють крадіжку, в них між собою була домовленість, а тому просить суд взяти до уваги його щире каяття та суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини та повне визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини, факт вчинення ними злочину підтверджується наступними доказами у справі:

даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_10, який повністю підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві й пояснив, що він протягом тривалого періоду часу працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді водія вантажного автомобіля. За ним закріплений вантажний автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6, на якому він їздив практично кожного робочого дня. Вночі та у вихідні дні даний транспортний засіб постійно знаходиться на території філії. З 05.08.2008 року його автомобіль перебував на ремонті, знаходився в одному з гаражів, розташованому на території філії. 12.08.2008 року о 17.00 год. у нього закінчився робочий день, після чого він направився додому. Гараж, у якому знаходилась закріплена за ним вантажівка на замок не зачинявся, а лишень прикривались гаражні ворота, однак, охорону території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" здійснюють охоронники. Усі речі та комплектуючі закріпленого за ним транспортного засобу були того дня у наявності. Зранку, 13.08.2008 року, він прийшов на роботу, де йому стало відомо зі слів його співробітників, про те, що з вантажівок, які знаходилися на території філії викрадено акумулятори. Після цього він оглянув свій автомобіль і виявив, що з нього було викрадено два акумулятори марки АКБ-190 білого кольору, на яких були вказані червоною фарбою зазначений вище державний номерний знак вантажівки, а також був надпис у вигляді „Стрийська ДЕД". Також з кабіни закріпленої за ним вантажівки було викрадено сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС". Усі вище перелічені речі є власністю філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" й перебували до моменту вчинення їх крадіжки на балансі даного підприємства. Окрім цього, він виявив крадіжку своїх особистих речей, зокрема: магнітофона марки „Форд", вартістю 350 грн., металевого ящика, вартістю 100 грн., у якому знаходилися засоби кріплення, загальною вартістю 10 грн. Вчиненим злочином йому завдано шкоди на загальну суму 460 грн.

даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_11, який повністю підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві й пояснив, що він протягом декількох років працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді водія вантажного автомобіля. За ним закріплений вантажний автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_9, на якому він їздив практично кожного робочого дня. Зранку, 13.08.2008 року, він прийшов на роботу, де йому стало відомо про те, що з вантажних машин, які знаходилися на території філії викрадено акумулятори. Він виявив, що з його автомобіля було викрадено два акумулятори марки АКБ-200 білого кольору, на яких були вказані червоною фарбою зазначений вище державний номерний знак закріпленого за ним вантажного автомобіля. Також з кабіни закріпленої за ним вантажівки було викрадено сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС". Усі вище перелічені речі являються власністю філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" й перебували до моменту вчинення їх крадіжки на балансі даного підприємства. Крім цього, він виявив крадіжку своїх особистих речей, зокрема: металевої каністри ємністю 10 л, вартістю 30 грн. Вчиненим злочином йому завдано шкоди на загальну суму 30 грн.

даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_9, який повністю підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві й пояснив, що він протягом тривалого періоду часу працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді водія вантажного автомобіля. За ним закріплений вантажний автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, вночі та у вихідні дні, закріплений за ним вантажний автомобіль, постійно знаходиться на території філії. 12.08.2008 року, приблизно о 19:00 год., у нього закінчився робочий день, після чого він поставив закріплений за ним вантажний автомобіль у гараж, розміщений на території філії і пішов додому. Гараж, у якому знаходився закріплений за ним транспортний засіб на замок не зачинявся, а лише прикривались гаражні ворота, Зранку, 13.08.2008 року, він прийшов на роботу, де оглянувши свій автомобіль виявив, що з нього було викрадено два акумулятори марки АКБ-190 білого кольору, на яких були вказані червоною фарбою зазначений вище державний номерний знак вантажівки, а також був надпис у вигляді „Стрий.ДЕД". Також з кабіни закріпленої за ним вантажівки було викрадено сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС". Крім цього, він виявив крадіжку своїх особистих речей, зокрема: порожньої пластмасової каністри ємністю 20 л, вартістю 49 грн.

даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_12, який повністю підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві й пояснив, що він протягом декількох років працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді водія вантажівки. За ним закріплений вантажний автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_8, на якому він їздив практично кожного робочого дня. Вночі та у вихідні дні, закріплений за ним, вищевказаний транспортний засіб, постійно знаходиться на території філії. Зранку, 13.08.2008 року, він прийшов на роботу, перебуваючи на якій, йому стало відомо зі слів його співпрацівників, про те, що з вантажних машин, які знаходилися на території філії викрадено акумулятори, у зв'язку з чим, він направився до закріпленої за ним вантажівки, оглянувши яку, виявив, що два акумулятори марки АКБ-190 білого кольору, на яких були вказані червоною фарбою зазначений вище державний номерний знак закріпленого за ним вантажного автомобіля були у наявності, однак, він виявив у кабіні вантажівки відсутність своїх особистих речей, а саме: магнітофона марки „Піонер" разом із музичною колонкою до нього, загальною вартістю 350 грн., саморобний електричний подовжувач, вартістю 50 грн. та дерев'яний ящик з інструментами, загальною вартістю 50 грн. Вчиненим злочином йому завдано шкоди на загальну суму 450 грн.;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що він протягом тривалого періоду часу працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41, м. Стрия Львівської області. З 03.05.2001 року він обіймає посаду охоронника вищезазначеного підприємства. Графік роботи у нього позмінний. 12.08.2008 року о 08.00 год. він заступив на чергування, протягом дня будь-яких порушень чи інших надзвичайних подій ним виявлено не було. Приблизно о 19:00 год., того ж таки дня, усі працівники вищевказаного підприємства покинули свої робочі місця та направились додому. Водії залишили вантажні автомобілі, які за ними закріплені у гаражах, розташованих на території філії. Ввечері він увімкнув штучні електроосвітлювальні прилади для того, щоб надійно здійснювати охорону матеріальних цінностей підприємства. Протягом ночі, він щогодини, згідно посадової інструкції, здійснював обхід усієї території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", при цьому перевіряв гаражі, які не замикаються на замок, та у яких знаходяться транспортні засоби. Близько 04:00 год. 13.08.2008 року він знову зробив черговий обхід території підприємства, й під час такого обходу, він виявив, що в одному з гаражів відчинені ворота, зайшов всередину він виявив, що з вантажного автомобіля марки КРАЗ викрадено акумулятори. Згодом він оглянув решту вантажівок марки КРАЗ, розміщених в інших гаражах, й виявив, що також викрадені акумулятори ще з декількох вантажних машин. Після цього, він обійшовши територію філії, виявив перекушену металеву огорожу, біля якої були наявні сліди від транспортного засобу. Також неподалік від цієї частини огорожі він виявив запальничку та молоток. Він одразу ж повідомив про це головного механіка філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" ОСОБА_22;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_22, про те, що він протягом тривалого періоду часу працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді головного механіка. Територія вищевказаного підприємства знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Добрівлянська, 41, та є огородженою парканом, а також цілодобово перебуває під охороною, яку позмінно здійснюють охоронники. 13.08.2008 року йому стало відомо зі слів сторожа ОСОБА_19, який з 12.08.2008 року на 13.08.2008 року чергував, про те, що останній під час обходу території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" виявив крадіжку акумуляторів з вантажних автомобілів марки КРАЗ, які знаходились на території зазначеного вище підприємства. У зв'язку з цим керівником філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" було видано внутрішній наказ №33 від 13.08.2008 року „Про проведення інвентаризації у зв'язку з крадіжкою майна підприємства", після чого було створено інвентаризаційну комісію, до складу якої увійшов він. У процесі проведення інвентаризації, інвентаризаційною комісією було виявлено відсутність акумуляторів з декількох вантажних автомобілів марки КРАЗ, зокрема восьми акумуляторів марки АКБ-190 та двох акумуляторів марки АКБ-20, а також трьох сухо-хімічних вогнегасників марки „SEAFIRE S-100 АВС". Проведеними обрахунками було встановлено, що вчиненим злочином філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" було завдано шкоди на загальну суму 5855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень, про що було складено відповідний акт інвентаризації, та скеровано відношення про вчинений злочин до Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області (Т.1 а. с. 32);

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що він протягом декількох років працює у філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" на посаді водія вантажного автомобіля. За ним закріплена вантажівка марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1. 12.08.2008 року о 18:00 год., у нього закінчився робочий день, після чого він поставив закріплений за ним, вказаний вище транспортний засіб у гараж, розташований на території філії та направився додому. Гараж, у якому знаходився закріплений за ним транспортний засіб на замок не зачинявся, а лише прикривались гаражні ворота. Зранку, 13.08.2008 року, він прийшов на роботу, де йому стало відомо зі слів його співробітників, про те, що з вантажних машин, які знаходилися на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" викрадено акумулятори. Після цього він направився до закріпленої за ним вантажівки, оглянувши яку, виявив, що так, справді з неї було викрадено два акумулятори марки АКБ-190 білого кольору, на яких були вказані червоною фарбою зазначений вище державний номерний знак закріпленого за ним вантажного автомобіля. Зазначені вище акумулятори є власністю філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" й перебували до моменту вчинення їх крадіжки на балансі даного підприємства;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що у його володінні перебуває гараж НОМЕР_10, розташований у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 Так, одного серпневого дня 2008 року він навідався до приміщення свого гаражу. В цей час до нього підійшов ОСОБА_5 й запропонував йому купити у нього акумулятори від вантажних автомобілів. У свою чергу він запитав ОСОБА_5 звідки він взяв ці акумулятори і кому вони належать, на що той відповів йому, що ці акумулятори є його приватною власністю та не є краденими. Він сказав ОСОБА_5, аби той привіз йому до гаражу ці акумулятори, а він у свою чергу запитає у своїх знайомих чи потрібні їм вони, й наступного дня скаже йому результат, щодо їх купівлі-продажу. ОСОБА_5 погодився й через деякий час почергово привіз на візку фіолетового кольору до його гаражу, здається, сім акумуляторів від вантажівок великих розмірів, білого кольору. Звідки саме ОСОБА_5 перевозив дані акумулятори він не бачив. Оглянувши принесені ОСОБА_5 акумулятори, він встановив, що у них був відсутній електроліт, без якого акумулятор є непридатний для роботи й виконання своїх функцій, передбачених конструкцією. Також на декількох акумуляторах були відсутні ковпачки, крізь які заливається електроліт, а ще на деяких акумуляторах були якісь надписи, однак, які саме він не пригадує. Зважаючи на вищенаведене він відмовився пропонувати купити ці акумулятори своїм знайомим й мав намір їх повернути ОСОБА_5 Наступного дня, близько 09:30 год., він, на території гаражного кооперативу „Автомобіліст", зустрівся з ОСОБА_5, який сказав йому, що передані йому акумулятори непотрібно продавати, і, що він їх забирає назад, мотивуючи це тим, що йому не вигідно продавати ці акумулятори за такою дешевою ціною, яка згідно попередньої домовленості між ними повинна була становити 100 грн. за один акумулятор. Після цього ОСОБА_5 почергово на тому ж, описаному вище візку, повозив усі акумулятори з його гаражу до якогось іншого гаражу, однак, до якого саме він не знає, оскільки не допомагав ОСОБА_5 перевозити ці акумулятори (Т.1 а. с. 102, 148);

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21, яка повністю підтримала показання, дані нею на досудовому слідстві і пояснила, що у її володінні перебуває автомобіль марки „Москвич 2137", синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, який вона постійно зберігає у своєму гаражі НОМЕР_11, який розташований у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 У червні 2008 року вона познайомилась з ОСОБА_5, з матір'ю якого, ОСОБА_24, вона знайома протягом тривалого періоду часу. На початку липня 2008 року, точної дати вона вказати не може, оскільки не пригадує, ОСОБА_5, знаючи про те, що у її володінні перебуває вищевказаний транспортний засіб, який до речі потребував незначних ремонтних робіт, запропонував їй зробити реставрацію кузова цього автомобіля, зокрема пошпаклювати та пофарбувати його, при цьому запевнивши її, що він уміє це робити. Вона погодилася з такою пропозицією, після чого з цією метою, передала останньому ключі від своєї машини, а також від свого, описаного вище, гаражу, де зберігався її автомобіль. Через декілька днів, їй стало відомо від своїх знайомих, що ОСОБА_5 без її дозволу їздить на її автомобілі, у зв'язку з чим вона одразу ж забрала у нього ключі від гаражу та автомобіля, але ОСОБА_5 потім пообіцяв їй, що більше такого робити не буде, й вона знову дала йому ключі від свого гаражу та транспортного засобу. Ремонт її транспортного засобу, ОСОБА_5 проводив у її гаражі приблизно до кінця серпня 2008 року. Досить часто вона, після роботи приходила у гараж з метою поглянути які саме ОСОБА_5 виконує ремонтні роботи, і після цього, як правило, забирала у нього ключ від гаража, а коли його не було у гаражі, то ключі ОСОБА_5 їй не віддавав, а носив при собі протягом декількох днів. Згодом, від ОСОБА_25, у володінні якого перебуває гараж, розташований неподалік від її власного гаражу, їй стало відомо про те, що ОСОБА_5 їздить на її автомобілі по території гаражного кооперативу, у зв'язку з чим вона, зважаючи на те, що вона не дозволяла ОСОБА_5 цього робити, остаточно забрала у нього ключі від свого автомобіля та гаражу. Крім ОСОБА_5 більше ніхто ключів від її гаражу не мав. За весь період часу ОСОБА_5 фактично не провів жодних ремонтних робіт у її автомобілі, а тільки розібрав його і з того часу, як вона вже остаточно забрала ключі у ОСОБА_5, вона перестала підтримувати з ним будь-які відносини. 04.03.2009 року до неї звернулися працівники міліції Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області з проханням оглянути її гараж, з метою виявлення у ньому викрадених речей, у зв'язку з чим вона добровільно дала їм письмовий дозвіл з цього приводу, на підставі якого, міліціонери, у її присутності розпочали проводити огляд її гаражу, у процесі проведення якого вони виявили, що у ньому знаходяться неналежні їй речі, серед яких були: три сухо-хімічні вогнегасники червоного кольору марки „SEAFIRE S-100 АВС", металева каністра ємністю 10 л та саморобний електричний подовжувач. Усі вищеописані, виявлені правоохоронцями речі, були вилучені ними. Дані речі, окрім ОСОБА_5 чи когось з його товаришів у її гараж ніхто інший принести не міг, оскільки не мав до нього доступу.

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_26, про те, що у його володінні є автомобіль марки ЗАЗ 968М, державний номерний знак НОМЕР_12, який він зберігає у своєму власному гаражі НОМЕР_13 який розташований у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 З 01.05.2006 року він працює електриком у вищевказаному гаражному кооперативі. Протягом тривалого періоду часу, він знайомий з ОСОБА_21, у володінні якої перебуває гараж НОМЕР_11, розміщений у вищевказаному гаражному кооперативі, у якому, як йому відомо, вона зберігає свій автомобіль марки „Москвич 2137" синього кольору. У липні 2008 року, він неодноразово проходячи повз гараж, який належить ОСОБА_21, помічав, що він є відчиненим, й бачив у ньому ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які щось робили у цьому гаражі, однак, що саме, він не звертав уваги. Згодом, він випадково зустрівся з ОСОБА_21, й під час розмови з нею, з'ясував, що вона дозволила їм ремонтувати її автомобіль. З 19.10.2008 року до Нового 2009 року, він, на прохання голови гаражного кооперативу, заступав на чергування по охороні гаражного кооперативу „Автомобіліст", оскільки один із охоронців перебував на лікарняному у зв'язку із захворюванням. У листопаді 2008 року, приблизно о 22:00 год., він здійснював черговий обхід території гаражного кооперативу „Автомобіліст", й під час такого обходу, побачив, що ворота гаражу ОСОБА_21 були відчинені навстіж. Підійшовши до цього гаражу, він побачив у ньому ОСОБА_5 та ОСОБА_6. У той момент у гаражі на поверхні багажника автомобіля стояв великий переносний магнітофон сірого кольору марки „Панасонік", який був увімкнений, а на капоті машини стояла сумка із синтетичного волокна синьо-білого кольору в клітинку, однак, чи була вона чимось заповнена, він не знає. Збоку біля лівих передніх дверцят автомобіля був припертий візок типу „кравчучки", на великих колесах, якого кольору він не пригадує, який був у розкладеному стані. Він запитав хлопців, що вони роблять у гаражі, на що вони відповіли йому, що будуть ремонтувати автомобіль ОСОБА_21;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_27 про те, що у його володіння є гараж НОМЕР_15, розташований у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 у якому він зберігає свій автомобіль. Протягом трьох років він являється головою вищевказаного гаражного кооперативу. Декілька років він знайомий з ОСОБА_21, у володінні якої перебуває гараж НОМЕР_14, розташований у зазначеному вище гаражному кооперативі, та у якому вона зберігає свій автомобіль марки „Москвич 2137", синього кольору. Влітку 2008 року він декілька разів бачив у приміщені гаражу ОСОБА_21 кількох хлопців, які там щось робили, однак, що це були за хлопці, та що саме вони робили у цьому гаражі, йому невідомо;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_28, який повністю підтримав показання, дані ним під час досудового слідства і пояснив, що одного дня, у серпні 2008 року у м. Стрию Львівської області, він зустрівся з ОСОБА_5, під час розмови останній розповів йому, що якась знайома йому жінка, дала йому ключі від свого гаража, у якому він ремонтує її автомобіль марки „Москвич", на якому згодом буде їздити. Через деякий час, після вищевказаної розмови, ОСОБА_5 зателефонував до нього на мобільний телефон, й під час телефонної розмови з ним, попросив його допомогти йому закотити у гараж автомобіль марки „Москвич", мотивуючи це тим, що у машині закінчився бензин, без якого він не має можливості самостійно доїхати до гаражу. Він вирішив допомогти йому і приїхав на велосипеді в гаражний кооператив, де в одному з рядів він побачив автомобіль марки „Москвич", біля якого знаходився ОСОБА_6 та ще один незнайомий йому хлопець. Далі, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та незнайомим хлопцем, закотили вищезазначений автомобіль у гараж. Всередину гаража він практично не заходив, тому повідомити про те, що саме знаходилося у цьому гаражі у той час він не може. Через декілька днів, після описаних вище подій, це було у серпні 2008 року, на одній з вулиць м. Стрия Львівської області, він зустрів ОСОБА_5, який перебував у компанії з ОСОБА_6. ОСОБА_5 розповів йому, що він з ОСОБА_6, вдвох викрали з якихось вантажних автомобілів марки „КАМАЗ" чи „КРАЗ", акумулятори, однак, де саме вони вчинили таку крадіжку і скільки акумуляторів вони викрали, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому не сказали. Також ОСОБА_5 повідомив, що викрадені акумулятори він перевозив на автомобілі „Москвич", який він особисто йому попередньо допомагав заштовхувати до гаражу, і що дані акумулятори він зберігав у вищевказаному гаражі, але цих акумуляторів він особисто не бачив.

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_29 про те, що у березні 2009 року він отримав оперативну інформацію про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у серпні 2008 року вчинили крадіжку акумуляторів з вантажних автомобілів, які знаходилися на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41, м. Стрия Львівської області. З метою перевірки отриманої оперативної інформації, він через керівництво ВПУ№35 м. Стрия Львівської області, де навчався ОСОБА_6, викликав останнього до свого службового кабінету ГКМСД Стрийського МВ ГУ МВС України для проведення профілактичної бесіди. ОСОБА_6 прийшов до нього разом зі своїми батьками. Він провів з ним усну бесіду, під час якої ОСОБА_6 зізнався йому у вчиненні вищевказаної крадіжки, тобто у вчиненні крадіжки майна з території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", при цьому повідомивши йому, що він дійсно вночі одного серпневого дня 2008 року, точної дати не пригадував, разом з ОСОБА_5, вдвох, проникли на територію філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", перебуваючи на якій викрали з вантажних автомобілів марки КРАЗ сім акумуляторів, які вони вдвох завантажили в автомобіль марки „Москвич", на якому вони приїхали до місця вчинення злочину, та який вони взяли з належного ОСОБА_21 гаражу НОМЕР_11, розташованому у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 від якого ОСОБА_5 мав ключі, після чого на вищезазначеному автомобілі вони перевезли викрадені акумулятори до гаражу ОСОБА_21. Викрадені акумулятори ОСОБА_5 продавав самостійно без його участі та без його допомоги, однак, кому саме ОСОБА_5 їх продав, ОСОБА_6 не вказав, але вказав, що частину грошей за реалізацію викрадених акумуляторів, ОСОБА_5 передав йому. Отримавши від ОСОБА_6 наведену вище інформацію, він запросив до свого службового кабінету першого заступника начальника Стрийського МВ ГУ МВС України майора міліції ОСОБА_18, у присутності якого та у присутності своїх батьків, ОСОБА_6 знову ж таки аналогічно розповів про обставини вищевказаної крадіжки. Після цього, працівники СКР Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області відібрали у ОСОБА_6 явку з повинною та письмове пояснення, з приводу обставин вчиненої ним та ОСОБА_5 крадіжки майна з території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор";

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_30, який пояснив, що працював водієм у філії «Стрийська ДЕД», їздив на державному автомобілі і возив начальника філії. Не пригадує, чи приїжджав на територію філії в ніч на 13.08.2008 р., проте такі випадки, що він залишав автомобіль на території філії вночі, і замикав його бували. Про крадіжку дізнався зі слів працівників філії «Стрийська ДЕД»/Т.1 а.с.178/;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_25, який пояснив, що гараж НОМЕР_11 в гаражному кооперативі «Автомобіліст-1», який належить ОСОБА_21 знаходиться поруч з його гаражем НОМЕР_16 Він дійсно бачив кілька років тому в серпні місяці, як невідомі йому хлопці ремонтували там автомобіль, який належить останній, проте впізнати їх не може, оскільки пройшло багато часу /Т.1 а.с.198/;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_31, який пояснив, що влітку 2008 р. у гаражі ОСОБА_21 бачив кількох хлопців, які ремонтували автомобіль, хтось з хлопців їздив за кермом даного автомобіля по гаражному кооперативу /Т.1 а.с.199/;

актом інвентаризації оприбуткованих матеріальних цінностей, які перебувають на балансі філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" №31 від 13.08.2008 року, згідно якого встановлено, що станом на 13.08.2008 року виявлено відсутність акумуляторів марки АКБ-190 і АКБ-200 від вантажних автомобілів КРАЗ у загальній кількості десять штук, та сухо-хімічні вогнегасники марки „SEAFIRE S-100 АВС" у кількості три штуки, загальна вартість яких становить 5855 грн. (Т.1 а.с. 8);

протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 13.08.2008 року, під час проведення якого оглянута та описана територія філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41, м. Стрия Львівської області, з якої 12.08.2008 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 викрали майно вищевказаного підприємства, а також особисте майно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (Т.1 а.с.10-21);

висновком експерта №135 від 03.10.2008 р., згідно якого слід дільниці долоні руки, розміром 57 х 32 мм., вилучений при огляді місця події 13.08.2008 р. по факту крадіжки з території філії «Стрийська ДЕД»ДП «Львівський автодор», придатний для ідентифікації особи. Слід залишений долонею лівої руки ОСОБА_12 /Т.1 а.с. 43-46/;

протоколами огляду речових доказів та фототаблицями до них ( Т.1 а.с. 56-57, 82,210-214);

протоколом огляду місця події від 04.03.2009 року, під час проведення якого з приміщення гаражу НОМЕР_14, який знаходиться у гаражному кооперативі „Автомобіліст", що на АДРЕСА_8 та який належить ОСОБА_21, виявлено та вилучено три сухо-хімічні вогнегасники марки „SEAFIRE S-100 АВС", саморобний електричний подовжувач та металеву каністру ємністю 10 л (Т.1 а.с. 96);

протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього від 18.05.2009 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_6, під час проведення якого, останній добровільно показав місця, розташовані на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області, з яких він 13.08.2008 року разом з ОСОБА_32 вчинили крадіжку майна, а також показав місце, через яке вони проникали на територію вищезазначеного підприємства (Т.1 а.с. 115-124);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 від 21.05.2009 р., під час проведення якої, останній з невідомих причин змінює свої зізнавальні покази у вчиненій 13.08.2008 року ним та його опонентом крадіжці з території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41, м. Стрия Львівської області, на такі, які не викривають їхні злочинні дії (Т.1 а.с. 132-135);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_19 та свідком ОСОБА_6 від 02.05.2009 р., під час проведення якої перший підтвердив дані ним раніше покази, а останній дав заперечливі покази своїм первинним свідченням (Т.1 а.с. 141-143);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_19 та свідком ОСОБА_5, під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.1 а.с. 145-147);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_20 та свідком ОСОБА_5 від 26.05.2009 р., під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.1 а.с. 149-150);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_21 та свідком ОСОБА_5 від 26.05.2009 р., під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.1 а. с. 151-153);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_29 та свідком ОСОБА_6 від 28.05.2009 р., під час проведення якої перший підтвердив дані ним раніше покази, а останній дав заперечливі покази своїм первинним свідченням (Т.1 а.с. 155);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_28 та свідком ОСОБА_5 від 28.05.2009 р., під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.1 а. с. 179-180);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_28 та свідком ОСОБА_6 від 29.05.2009 р., під час проведення якої перший підтвердив дані ним раніше покази, а останній дав заперечливі покази своїм первинним свідченням (Т.1 а.с. 181-182);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 27.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС", крадіжку якого було виявлено 13.08.2008 року з кабіни вантажного автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходився на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 202);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 27.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_11 впізнав металеву каністру коричневого кольору ємністю 10 л, крадіжку якої було виявлено 13.08.2008 року ззаду кабіни вантажного автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_7, який знаходився на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 203);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 27.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_11 впізнав сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС", крадіжку якого було виявлено 13.08.2008 року з кабіни вантажного автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_7, який знаходився на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 204);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 27.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав сухо-хімічний вогнегасник марки „SEAFIRE S-100 АВС", крадіжку якого було виявлено 13.08.2008 року з кабіни вантажного автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6, який знаходився на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 205);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 28.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав саморобний електричний подовжувач, крадіжку якого було виявлено 13.08.2008 року з приміщення одного з гаражів, розташованих на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 206);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 27.06.2009 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав молоток з дерев'яною ручкою чорного кольору, крадіжку якого було виявлено 13.08.2008 року з кабіни вантажного автомобіля марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_8, який знаходився на території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41 м. Стрия Львівської області (Т.1 а. с. 207).

Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_5 про описані ним обставини вчинення злочину і бере до уваги показання підсудного ОСОБА_6, який під час судового розгляду справи зізнався у вчиненні злочину, та дав показання, аналогічні тим, які він давав на досудовому слідстві зокрема, під час написання ним явки з повинною (Т.1 а.с.88-89), первинних поясненнях, написаними власноручно ОСОБА_6, у яких він добровільно зізнався про вчинену 13.08.2008 року ним разом з ОСОБА_5 крадіжку майна з території філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор", що на вул. Добрівлянській, 41, м. Стрия Львівської області (Т.1 а.с. 90-93), протоколом додаткового допиту ОСОБА_6 в якості свідка (Т.1 а.с. 112-114), ці показання узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище та дослідженими доказами по справі, при цьому такі показання є логічними, послідовними відтворюють реальну картину обстановки вчинення злочину, а тому суд визнає їх достовірними та бере їх за основу обвинувачення.

Що стосується покликань захисту на той факт, що підсудні визнають викрадення лише семи акумуляторів, то суд вважає, що такі є необґрунтованими, жодними доказами не підтверджені, показання підсудних, які вину на початку судового слідства не визнавали, до уваги братись не можуть, оскільки актом інвентаризації оприбуткованих матеріальних цінностей, які перебувають на балансі філії „Стрийська ДЕД" ДП „Львівоблавтодор" №31 від 13.08.2008 року, встановлено, що станом на 13.08.2008 року виявлено відсутність акумуляторів марки АКБ-190 і АКБ-200 від вантажних автомобілів КРАЗ у загальній кількості десять штук, та сухо-хімічні вогнегасники марки „SEAFIRE S-100 АВС" у кількості три штуки, загальна вартість яких становить 5855 грн. (Т.1 а.с. 8).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_13 підсудний ОСОБА_5 на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді першої інстанції вину не визнавав, проте під час оголошення письмових доказів по справі змінив свої покази та визнав вину повністю, зокрема зазначив, що злочин він вчинив за обставин, вказаних ОСОБА_8 в своїх показаннях та просить суд взяти до уваги покази ОСОБА_8, дані ним під час досудового слідства та в судовому засіданні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину визнав повністю і підтримавши показання, дані ним на досудовому слідстві пояснив, що близько 21:00 год. 03.09.2009 року він приїхав в АДРЕСА_2, у гості до свого одногрупника ОСОБА_5. Він зустрів ОСОБА_5 біля будинку і останній запропонував йому вчинити злочин, зокрема викрасти сумочку у когось з перехожих. З даною пропозицією він погодився, після чого вони вдвох направились до Стрийського аграрного коледжу ЛНАУ, який знаходиться на вул. Галицькій м. Стрия Львівської області, Рухаючись по тротуарній доріжці з правого краю, та дійшовши до навчального корпусу ВПУ №35 м. Стрия Львівської області, він з ОСОБА_5 побачили незнайому їм на той час дівчину, якою виявилась потерпіла ОСОБА_13, яка рухалась у попутному їм напрямку, при цьому тримаючи у своїй правій руці жіночу сумочку. Після цього ОСОБА_5 запропонував йому вчинити відносно потерпілої грабіж, з чим він погодився, ОСОБА_5 самостійно розподілив між ними ролі, які кожен з них повинен був виконувати у момент вчинення цього злочину, зокрема ОСОБА_5 сказав йому, що він спершу підбіжить до потерпілої спереду, після чого застосує до неї газовий балончик, бризнувши їй сльозоточивим газом в обличчя, а він у свою чергу у той момент, одночасно з ОСОБА_5, повинен був підбігти ззаду ОСОБА_13 й схопити її своєю однією рукою за її праву руку, у якій вона несла сумку, а іншою своєю рукою закрити їй рота, й таким чином надати ОСОБА_5 можливість вільно заволодіти сумкою потерпілої. Він погодився і після цього ОСОБА_5 несподівано для потерпілої ОСОБА_13 підбіг до останньої, й бризнув їй сльозоточивим газом з газового балончика в обличчя, а він практично одномоментно з ОСОБА_5, одразу ж схопив ОСОБА_13 за її праву руку своєю правою рукою, а своєю лівою рукою закрив їй рота для того, аби вона не галасувала. Після виконаних ним описаних вище дій, ОСОБА_5 вирвав з руки потерпілої ОСОБА_13 належну їй сумочку, після чого вони вдвох відпустили потерпілу, далі перебігли проїзну частину дороги й почали тікати, забігши на територію ВПУ №35 м. Стрия Львівської області, звідки побігли на вул. Ленкавського. Будь-якого іншого насильства, за винятком шарпанини та застосування газового балончика, він з ОСОБА_5 до потерпілої ОСОБА_13 не застосовували. На вул. Ленкавського м. Стрия Львівської області, біля одного з житлових будинків, він з ОСОБА_5 оглянули викрадену ними у потерпілої сумочку, й під час проведення огляду вони виявили, що у ній містяться: гаманець чорного кольору марки „Ейвон"; гроші, у загальній сумі 503 (п'ятсот три) гривні; в'язка ключів у кількості три штуки; косметика марки „Ейвон", а саме: щітка для волосся, три жіночі губні помади різного виду, тіні для очей, туш для вій, дзеркальце квадратної форми з корпусом зеленого кольору; мобільний телефон марки „Самсунг С130", з корпусом сіро-чорного кольору, всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф". Після цього ОСОБА_5 розділив між ними гроші, дав йому 20 грн., які він згодом витратив для задоволення власних потреб. Щодо викраденого у потерпілої ОСОБА_13 мобільного телефону марки „Самсунг С130", з корпусом сіро-чорного кольору, то він з ОСОБА_5 через декілька днів після вчинення даного злочину продали його за ціною 50 грн. його знайомому односельчанину ОСОБА_33 в с. Олексичі Стрийського району. Отримані кошти за реалізацію цього мобільного телефону він з ОСОБА_5 витратили для задоволення власних потреб;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_13 про те, що близько 21:00 год. 03.09.2009 року, вона покинула своє помешкання і направилась до супермаркету „Колібріс", що на вул. Львівській м. Стрия Львівської області. У вказаному супермаркеті, вона придбала продукти харчування, після чого поверталась назад додому, йдучи по вул. Львівській, у напрямку вул. Галицької. У правій руці вона несла свою жіночу велюрову сумочку чорного кольору. Рухаючись по вул. Львівській, вона почула, що позаду неї йдуть якісь сторонні особи, зокрема вона відчула шурхіт штанів. Обернувшись, вона помітила двох незнайомих їй на той час хлопців, якими виявились ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які йшли у попутному їй напрямку, рухаючись позаду неї на відстані близько десяти метрів. У той момент, коли вона дійшла до місця, яке знаходиться навпроти навчального корпусу ВПУ №35 м. Стрия Львівської області, вона відчула, як один з хлопців, а саме ОСОБА_8 несподівано підбіг ззаду неї, після чого схопив її своїми руками, при цьому прикривши однією зі своїх рук їй рота, мабуть, для того, щоб вона не галасувала та не мала можливості покликати когось на допомогу, а другою рукою він почав тримати її за її праву руку, у якій вона несла свою вищеописану сумочку. У свою чергу, ОСОБА_5, діючи практично одночасно з ОСОБА_8, використовуючи газовий балончик, наповнений сльозоточивим газом, застосував його до неї, при цьому бризнувши таким газом їй в обличчя, внаслідок чого у неї почали пекти й сльозитись очі. Після таких дій, ОСОБА_5, який застосував до неї газовий балончик, схопив однією із своїх рук, якою саме точно вказати не може, за належну їй сумку й почав її виривати у неї з руки. У свою чергу вона намагалась міцно її тримати та не дати можливості грабіжнику заволодіти нею, однак, останній сильно шарпнув своєю рукою й вдало заволодів її сумочкою, чорного кольору вартістю 125 грн., всередині якої знаходились: гаманець чорного кольору марки „Ейвон", вартістю 70 грн., гроші у загальній сумі 503 грн.; в'язка ключів у кількості три штуки - загальною вартістю 50 грн.; косметика марки „Ейвон", а саме: щітка для волосся, три жіночі губні помади різного виду, тіні для очей, туш для вій, дзеркальце квадратної форми з корпусом зеленого кольору, загальною вартістю 300 грн.; мобільний телефон марки „Самсунг С130" з корпусом сіро-чорного кольору, вартістю 140 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф", вартістю 25 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 7 грн. Після цього хлопці почали тікати у напрямку вул. Коссака м. Стрия Львівської області, при цьому вони обоє перебігли проїзну частину дороги вул. Львівської та побігли у напрямку території ВПУ №35 м. Стрия Львівської області. Будь-якого іншого насильства, окрім застосування до неї газового балончика та шарпанини, яка виразилась у триманні її тіла руками, закритті рукою її роту і ривку її сумочки з її плеча, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до неї не застосовували, а також ніхто з них не погрожував їй застосуванням будь-якого насильства. Жодних тілесних ушкоджень внаслідок вчиненого відносно неї ОСОБА_5 та ОСОБА_8 грабежу вона не отримала, за винятком того, що її дуже сильно пекли та сльозились очі, внаслідок застосування грабіжниками відносно неї газового балончика (Т.2 а.с. 336-338);

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_33, який підтримав показання дані ним на досудовому слідстві і пояснив, що одного вересневого дня 2009 року, точної дати він вказати не може, оскільки не пригадує, близько 18:00 год., він перебував біля продуктового магазину, розташованого у с. Олексичі Стрийського району Львівської області, де зустрів свого знайомого односельчанина ОСОБА_8, у компанії з яким був ОСОБА_5. ОСОБА_8 звернувся до нього з пропозицією купити у нього мобільний телефон, при цьому показавши йому мобільний телефон марки „Самсунг С130" з корпусом сіро-чорного кольору, повідомивши, що він його оцінює вартістю 50 грн. В свою чергу, він оглянув даний мобільний телефон й виявив, що на його дисплеї наявна тріщина, однак, телефон був у справному стані. Після цього, він також запитав ОСОБА_8 кому належить цей мобільний телефон, і чи він є краденим. У відповідь ОСОБА_8 разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 запевнили його, що цей мобільний телефон не є краденим, а є їхньою власністю, і, що у майбутньому у нього, у разі купівлі цього мобільного телефону, жодних проблем не буде. У кінцевому результаті, він все ж таки придбав у ОСОБА_8 та у ОСОБА_5 мобільний телефон марки „Самсунг С130", заплативши за нього кошти у сумі 50 грн. Вказаний мобільний телефон був без стартового пакету, без зарядного пристрою та без будь-яких інших комплектуючих до нього. Купивши зазначений вище мобільний телефон, він покористувався ним певний період часу, після чого передав його на тимчасове користування своїй знайомій ОСОБА_34, у якої даний мобільний телефон згодом було вилучено працівниками міліції, у зв'язку з тим, що він був краденим. Під час купівлі вищевказаного мобільного телефону, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_8 не поставили його до відома про те, що даний телефон є краденим;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_34, яка дала аналогічні свідчення показанням свідка ОСОБА_33, зокрема у тій частині, які стосуються відносин між ними двома з приводу передачі мобільного телефону марки „Самсунг С130" з корпусом сіро-чорного кольору (Т.2 а. с. 353);

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_35 про те, що одного вересневого дня, 2009 року, точної дати він вказати не може, після обіду, він перебував біля магазину, який знаходиться у с. Олексичі Стрийського району Львівської області, біля якого він зустрів ОСОБА_5, під час розмови з яким, останній запропонував йому купити у нього мобільний телефон, при цьому показавши йому три мобільні телефони, а саме: мобільний телефон марки „Самсунг" з корпусом чорного кольору, на дисплеї якого була наявна тріщина; мобільний телефон марки „Сіменс" з корпусом сірого кольору та ще один мобільний телефон, марку якого він не пригадує з корпусом сріблястого кольору, при цьому повідомивши, що кожний з мобільних телефонів коштує 50 грн. В свою чергу, він, оглянувши три вищеописані мобільні телефони, вирішив купити у ОСОБА_5 мобільний телефон марки „Сіменс" з корпусом сірого кольору, він пішов до своєї сестри, у якої позичив гроші у сумі 100 грн., після чого, знову зустрівся з ОСОБА_5, однак, вже на автобусній зупинці в с. Олексичі Стрийського району Львівської області, де, передав ОСОБА_5 ОСОБА_5 кошти у сумі 50 грн., а той йому у свою чергу передав мобільний телефон марки „Сіменс" з корпусом сірого кольору, який був без стартового пакету, без зарядного пристрою та без будь-яких інших комплектуючих до нього. Купивши зазначений вище мобільний телефон, він покористувався ним невеликий період часу, оскільки його незабаром вилучили у нього працівники міліції, у зв'язку з тим, що цей мобільний телефон, як йому стало відомо від працівників міліції був краденим;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_36, про те, що одного дня, у вересні 2009 року, точної дати він вказати не може, у м. Стрию Львівської області він розмовляв з ОСОБА_5, й під час такої розмови, останній хвалився йому, що у нього наявний газовий балончик, а також показував йому два мобільні телефони, марок „Сіменс" та „Самсунг". Також ОСОБА_5 розповідав йому, що він разом з ОСОБА_8 вчиняли на території м. Стрия Львівської області пограбування, при цьому ОСОБА_5 говорив, що ОСОБА_8 боягуз, однак, детальні обставини вчинених злочинів ОСОБА_5 йому не повідомляв (Т.2 а. с. 372);

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_37, який пояснив, що був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_8 Крім нього, присутнім був також ще один понятий. Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_8 вказав на місце біля будинку, де вони з ОСОБА_5 03 вересня 2009 року пограбували потерпілу ОСОБА_13 та розповів детально про події, які мали місце в цей день (Т.2 а.с.346-347);

протоколом огляду місця події від 28.10.2009 року, в якому оглянуте та описане місце, розташоване на тротуарній доріжці, що на вул. Львівській м. Стрия Львівської області, де близько 22:00 год. 03.09.2009 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 вчинили відносно потерпілої ОСОБА_13 пограбування, поєднане із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої (Т.4 а.с.52; Т.2 а. с. 325);

протоколом огляду місця події від 27.10.2009 р., під час проведення якого ОСОБА_8 на пропозицію показати вміст його кишень, останній з лівої зовнішньої кишені куртки витягнув сім-карту мобільного оператора Діджус, яка працювала на номері НОМЕР_17 і вказав, що дану картку він використовував на мобільному телефоні „Самсунг С130", викраденому на початку серпня 2009 р. (Т.4 а.с.60; Т.2 а.с.328);

протоколом огляду місця події від 28.10.2009 року, під час проведення якого в ОСОБА_34 вилучено мобільний телефон марки „Самсунг С130" (ІМЕІ: НОМЕР_18), з корпусом сіро-чорного кольору, який близько 22:00 год. 03.09.2009 року на тротуарній доріжці вул. Львівської м. Стрия Львівської області ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 відкрито викрали у потерпілої ОСОБА_13 (Т.4 а.с.55; Т.2 а.с.331);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.10.2009 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_8, під час проведення якого він показав місце на тротуарній доріжці вул. Львівської м. Стрия Львівської області, зазначивши, що саме на цьому місці він близько 22:00 год. 03.09.2009 року разом з ОСОБА_5 вчинили пограбування потерпілої ОСОБА_13 (Т.4 а.с.71-75; Т.2 а.с.344-345);

протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_13 та підозрюваним ОСОБА_8, під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше показання (Т.4 а.с.81-82; Т.2 а.с. 350-351);

довідкою про дослідження вартості телефону стільникового зв'язку „Самсунг С130" (Т.2 а.с.397);

протоколом та постановою огляду речових доказів -мобільного телефону „Самсунг С130", який долучено до справи як речовий доказ (Т.2 а.с.402-403);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 19.11.2009 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала належний їй мобільний телефон марки „Самсунг С130" (ІМЕІ: НОМЕР_18), з корпусом сіро-чорного кольору, який близько 22:00 год. 03.09.2009 року на тротуарній доріжці вул. Львівської м. Стрия у неї відкрито викрав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 (Т.4 а.с.115; Т.2 а. с. 375);

протоколом пред'явлення особи для впізнання та фототаблицею до нього від 28.10.2009 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_8, при цьому засвідчивши, що саме він 03.09.2009 року вчинив відносно неї пограбування (Т.4 а. с. 65-66);

протоколом пред'явлення особи для впізнання та фототаблицею до нього від 04.03.2010 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_5, при цьому засвідчивши, що саме він близько 22:00 год. 03.09.2009 року, перебуваючи на тротуарній доріжці вул. Львівської м. Стрия Львівськї області разом з ОСОБА_8 вчинив відносно неї пограбування (Т.2 а.с. 507-508);

протоколом пред'явлення особи для впізнання та фототаблицею до нього від 04.03.2010 року, під час проведення якого свідок ОСОБА_33 впізнав ОСОБА_5, при цьому засвідчивши, що саме він близько 18:00 год., одного вересневого дня 2009 року, перебуваючи у с. Олексичі Стрийського району Львівської області, разом з ОСОБА_8 продали йому мобільний телефон марки „Самсунг С130" (ІМЕІ: НОМЕР_18), з корпусом сіро-чорного кольору, та який ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 близько 22:00 год. 03.09.2009 року, перебуваючи на вул. Львівській м. Стрия Львівської області, відкрито викрали у потерпілої ОСОБА_13 (Т.2 а. с. 509-510);

протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої ОСОБА_8 повністю підтвердив дані ним раніше показання, а ОСОБА_5 з невідомих причин заперечив (Т.2 а.с. 515-517);

протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої потерпіла ОСОБА_13 повністю підтвердила дані нею раніше показання, а ОСОБА_5 з невідомих причин заперечив (Т.2 а.с. 518-519);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_35 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої ОСОБА_35 повністю підтвердив дані ним раніше показання, а ОСОБА_5 з невідомих причин заперечив (Т.2 а.с. 522-523);

Крім цього, вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину підтверджується протоколом явки з повинною від 28.10.2009 р. (Т.4 а.с.58; Т.2 а.с.329), написаним останнім власноручно, у якому він добровільно зізнався про вчинений ним разом з ОСОБА_5 грабіж відносно потерпілої ОСОБА_13, яке мало місце близько 22:00 год. 03.09.2009 року на тротуарній доріжці, на місці, розташованому навпроти центрального навчального корпусу ВПУ№35 м. Стрия Львівської області, що на вул. Львівській м. Стрия Львівської області; поясненнями ОСОБА_8 від 28.10.2009 р. (Т.4 а.с.59; Т.2 а.с.330).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_14 підсудний ОСОБА_5 на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді першої інстанції вину не визнавав, проте під час оголошення письмових доказів по справі змінив свої покази та визнав вину повністю, зокрема зазначив, що злочин він вчинив за обставин, вказаних ОСОБА_8 в своїх показаннях та просить суд взяти до уваги показання ОСОБА_8, дані ним під час досудового слідства та в судовому засіданні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину визнав повністю і підтримавши показання, дані ним на досудовому слідстві пояснив, що після пограбування потерпілої ОСОБА_13, він з ОСОБА_5 направились на вул. Оброци м. Стрия Львівської області, йдучи по якій вони побачили потерпілу ОСОБА_14, яка рухалась їм назустріч, тримаючи у своїй правій руці сумочку чорного кольору. Побачивши потерпілу ОСОБА_14, ОСОБА_5 запропонував йому вчинити відносно неї пограбування й викрасти у неї сумочку, з чим він погодився, з мотивів, вказаних вище. Перед вчиненням цього злочину, ОСОБА_5 розподілив між ними виконання ролей, які були практично аналогічними тим ролям, які вони виконували під час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_13, однак, цього разу ОСОБА_5 повинен був лише бризкати в обличчя потерпілої сльозоточивим газом з газового балончика, а він повинен був виривати з рук потерпілої належну їй сумочку. ОСОБА_5, несподівано для потерпілої ОСОБА_14, підбіг до останньої, й бризнув їй сльозоточивим газом з газового балончика в обличчя, а він практично одномоментно з ОСОБА_5, одразу ж схопив за сумочку потерпілої ОСОБА_14 та почав тягти за її ручки, намагаючись вирвати її з рук потерпілої. Потерпіла ОСОБА_14 намагалась міцно тримати свою сумочку та не дати йому можливості заволодіти нею, однак, він сильно шарпнув своєю рукою й вдало заволодів сумочкою потерпілої, після чого разом з ОСОБА_5 вони вдвох перескочили через металеву огорожу, якою огороджена Стрийська ЗОШ№3, й почали тікати. На території школи, він з ОСОБА_5 оглянули викрадену ними у потерпілої ОСОБА_14 сумочку, й під час огляду вони виявили, що у ній знаходяться: гаманець, виготовлений зі шкіряного замінника червоного кольору; кредитна картка від „УкрСибБанку"; кредитна картка від „ПромінвестБанку"; кредитна картка від „ПриватБанку"; гроші у сумі 22 грн.; дисконтні картки на знижку при купівлі товарів у магазині „Космо", „Колібріс", „Фотоленд"; візитні картки різних підприємств та організацій, чеки, календарі; калькулятор з корпусом чорного кольору; мобільний телефон марки „Сіменс А57" з корпусом сіро-чорного кольору, всередині якого містився стартовий пакет оператора „МТС"; мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" з корпусом сріблясто-чорного кольору, всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф"; дермантиновий гаманець коричневого кольору; блокнот; кулькова ручка з пастою синього кольору; металеві шпульки до швейної машинки у кількості п'ять штук; металеві й пластмасові лапки до швейної машинки, у кількості чотири штуки; металеві човники до швейної машинки у кількості дві штуки; голки до швейної машинки різних розмірів у кількості десять штук; окуляри для зору з металевою оправою; пластиковий чохол для окулярів золотистого кольору; в'язка ключів у кількості шість штук, скріплених одним металевим кільцем; перепустка на ВАТ „Стрітекс". ОСОБА_5 забрав з неї два описані вище мобільні телефони, з яких він вийняв стартові пакети та викинув їх на тому ж місці, де оглядав сумочку, а також ОСОБА_5 вийняв з гаманця гроші. Решту речей, у тому числі й саму сумочку, ОСОБА_5 викинув на тому ж місці, де вони її оглядали. Після цього він розділив між ними гроші, давши йому 20 грн., які він витратив на власні потреби. Викрадений у потерпілої ОСОБА_14 мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" ОСОБА_5 вночі 04.09.2009 року продав ОСОБА_38 за 50 грн., а мобільний телефон марки „Сіменс А57" через декілька днів за 50 грн. його односельчанину ОСОБА_35 в с. Олексичі Стрийського району Львівської області.

Крім визнання своєї вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_8, факт вчинення ним злочину підтверджується наступними доказами у справі:

даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_14, про те, що 03.09.2009 року о 23.00 год. в неї закінчилась робоча зміна у ВАТ „Стрітекс", і вона поверталась додому по вул. Оброци, вона рухалась по проїзній частині дороги, яка розташована між огородженою територією Стрийської ЗОШ№3 та житловими будинками, що на вул. Новаківського, йдучи у напрямку парку „Злуки". У правій руці вона несла свою жіночу сумочку, тримаючи її за обидві ручки, всередині якої містились належні їй речі. Назустріч їй йшли двоє незнайомих їй на той час молоді хлопці, якими виявились, як їй відомо на даний момент - ОСОБА_5 та ОСОБА_8. ОСОБА_5, порівнявшись з нею, раптово направив їй щось у обличчя, після чого вона відчула як їй в обличчя пшикають газом з газового балончику, в результаті чого у неї почали пекти й сльозитись очі, а також пекти горло. Після таких дій ОСОБА_5, ОСОБА_8, підбіг до неї та схопив своєю рукою за належну їй сумку й почав її виривати у неї з руки. У свою чергу вона намагалась міцно її тримати та не дати можливості грабіжнику заволодіти нею, однак, останній, сильно шарпнув своєю рукою й вдало заволодів її сумочкою чорного кольору, виготовлену зі шкіряного замінника вартістю 90 грн., всередині якої знаходились: гаманець, виготовлений зі шкіряного замінника червоного кольору, вартістю 130 грн.; кредитна картка від „УкрСибБанку", вартістю 30 грн., гроші у сумі 22 грн., калькулятор з корпусом чорного кольору, вартістю 20 грн.; мобільний телефон марки „Сіменс А57" вартістю 140 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „МТС" вартістю 25 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 20 грн., мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" вартістю 225 грн., всередині якого містився стартовий пакет оператора „Лайф" вартістю 10 грн., на рахунку якого були гроші у сумі 55 грн.; дерматиновий гаманець коричневого кольору, вартістю 30 грн.; блокнот, вартістю 08 грн.; кулькова ручка вартістю 02 грн.; металеві шпульки до швейної машинки у кількості п'ять штук, загальною вартістю 10 грн., металеві й пластмасові лапки до швейної машинки, у кількості чотири штуки, загальною вартістю 50 грн.; металеві човники до швейної машинки у кількості дві штуки, загальною вартістю 100 грн.; голки до швейної машинки різних розмірів у кількості десять штук, загальною вартістю 15 грн., окуляри для зору з металевою оправою, вартістю 10 грн., пластиковий чохол для окулярів золотистого кольору, вартістю 20 грн.; в'язка ключів у кількості шість штук, скріплених одним металевим кільцем, загальною вартістю 120 грн., чим завдали їй шкоду на загальну суму 1220 грн., після чого, утримуючи при собі викрадене майно, з місця події втекли;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_38 про те, що вночі 04.09.2009 року до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 з прихованого номеру, й попросив його, щоб він під'їхав за ним на залізничний вокзал, оскільки той мав намір скористатись послугами таксі, які він надає на своєму власному транспортному засобі марки „Фіат Скудо" білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4. У свою чергу він погодився з проханням ОСОБА_5, після чого одразу ж направився на залізничний вокзал, приїхавши куди, до нього в автомобіль сів ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8. ОСОБА_5 сів на переднє сидіння його автомобіля, а ОСОБА_8 сів на заднє сидіння належного йому транспортного засобу, після чого ОСОБА_5 попросив його, щоб він відвіз його з товаришем у с. Олексичі Стрийського району Львівської області. Він погодився виконати таке замовлення, після чого направився до вищевказаного села, прибувши у яке, біля автобусної зупинки він, на прохання хлопців, зупинив автомобіль, оскільки саме у цьому місці вони мали намір зробити висадку. ОСОБА_5 звернувся до нього з пропозицією дати йому у завдаток за надані ним йому та його товаришу послуги автоперевезення - мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" з корпусом сріблясто-чорного кольору, при цьому сказавши йому, що наступного дня він до нього зателефонує й забере цей мобільний телефон. Окрім цього, ОСОБА_5 попросив його, щоб він йому дав гроші у сумі 100 грн. за вищевказаний мобільний телефон, при цьому зазначив, що у разі, якщо він не здобуте грошей для того, щоб розрахуватись з ним за надані послуги таксі, то у його власності залишиться зазначений вище мобільний телефон. Він погодився й передав йому гроші у сумі 100 грн., а ОСОБА_5 у свою чергу передав йому мобільний телефон. Крім того, ОСОБА_5 повідомив його, що цей мобільний телефон належить його товаришу ОСОБА_8 який у той момент перебував на задньому сидінні автомобіля, та який підтвердив даний факт, запевнивши його, що зазначений вище мобільний телефон являється його приватною власністю і не є краденим. Наступного дня ОСОБА_5 до нього не зателефонував, тому він залишив вищевказаний мобільний телефон собі на зберігання, що й було попередньо обумовлено між ним та ОСОБА_5 в усній домовленості. Даний мобільний телефон йому не був потрібним, і він мав намір його продати. В обідню пору доби 04.09.2009 року, він зайшов до приміщення ПП „Маркет Сервіс +2", що на вул. Січових Стрільців, 5, оскільки саме за цією адресою розташований офіс оператора радіо таксі 4-11-11, де він зустрів свою знайому ОСОБА_40, якій запропонував придбати у нього мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" за ціною 150 грн., остання зацікавилась його пропозицією та почала оглядати вищевказаний мобільний телефон. Кошти за вищевказаний мобільний телефон він від ОСОБА_40 так і не отримав, оскільки згодом йому стало відомо від останньої, що цей мобільний телефон у неї вилучили працівники міліції, при цьому повідомивши їй, що він є краденим;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_40, яка дала показання, аналогічні показанням ОСОБА_38, зокрема у тій частині, які стосуються відносин між ними двома з приводу купівлі-продажу мобільного телефону марки „Соні Еріксон К320" з корпусом сріблясто-чорного кольору;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_37, який пояснив, що був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_8. Крім нього, присутнім був також ще один понятий. Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_8 вказав на місце біля будинку, де вони з ОСОБА_5 03 вересня 2009 року пограбували потерпілу ОСОБА_14 та розповів детально про події, які мали місце в цей день (Т.2 а.с.346-347);

протоколом огляду місця події від 04.09.2009 року, в якому оглянуте та описане місце, розташоване на проїзній частині дороги, що на вул. Оброци м. Стрия Львівської області, де близько 23:00 год. 03.09.2009 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 вчинили відносно потерпілої ОСОБА_14 пограбування, поєднане із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої (Т.4 а.с. 5; Т.2 а.с. 280);

протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 04.09.2009 року, під час проведення якого у потерпілої ОСОБА_14 вилучено документи на частину речей, пограбованих у неї ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у момент вчинення двома останніми відносно неї грабежу, який мав місце близько 23:00 год. 03.09.2009 року на проїзній частині дороги на вул. Оброци м. Стрия Львівської області, що підтверджує право власність потерпілої на них (Т.4 а.с.9-11; Т.2 а. с. 283-285);

протоколом огляду місця події від 04.09.2009 року, під час проведення якого в ОСОБА_40 вилучено мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" (ІМЕІ: НОМЕР_19) з корпусом сріблясто-чорного кольору, який близько 23:00 год. 03.09.2009 року на проїзній частині дороги вул. Оброци м. Стрия Львівської області ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 відкрито викрали у потерпілої ОСОБА_14 (Т.4 а.с.12; Т.2 а. с. 286);

протоколом та постановою огляду речових доказів від 15.09.2009 р, під час яких оглянуто та долучено до матеріалів кримінальної справи мобільний телефон марки „СоніЕріксон К320" (ІМЕІ: НОМЕР_19) з корпусом сріблясто-чорного кольору (Т.4 а.с.20-21; Т.2 а.с.295-296);

протоколом та постановою огляду речових доказів від 20.10.2009 р., під час яких оглянуто та долучено до матеріалів кримінальної справи картонну коробку, гарантійний талон, інструкцію по використанню мобільного телефону марки „Соні Еріксон К320" (Т.4 а.с. 40-41; Т.2 а.с. 315-316);

протоколом виїмки від 05.11.2009 року, під час проведення якої у ОСОБА_35 було вилучено мобільний телефон марки „Сіменс А57" (ІМЕІ: НОМЕР_20) з корпусом сіро-чорного кольору, який близько 23:00 год. 03.09.2009 року на проїзній частині дороги вул. Оброци м. Стрия Львівської області ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 відкрито викрали у потерпілої ОСОБА_14 (Т.4 а.с.88-89; Т.2 а. с. 357-358);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.10.2009 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_8, під час проведення якого він показав місце, яке знаходиться на проїзній частині дороги вул. Оброци м. Стрия Львівської області, при цьому засвідчивши, що саме на цьому місці, він близько 23:00 год. 03.09.2009 року разом з ОСОБА_5 вчинили грабіж відносно потерпілої ОСОБА_14 (Т.2 а. с. 344-345);

протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_14 та підозрюваним ОСОБА_8, під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.4 а.с. 85-87; Т.2 а. с. 354-356);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 11.11.2009 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_14 впізнала належний їй мобільний телефон марки „Сіменс А57" (ІМЕІ: НОМЕР_20) з корпусом сіро-чорного кольору, який близько 23:00 год. 03.09.2009 року на проїзній частині дороги вул. Оброци м. Стрия Львівської області у неї пограбував ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 (Т.4 а.с.100; Т.2 а.с. 369);

довідками дослідження вартості телефонів стільникового зв'язку „Сіменс А57" та „Соні Еріксон К320" (Т.2 а.с.396,398);

протоколом та постановою огляду речового доказу: мобільного телефону «Сіменс А57», який долучено до справи як речовий доказ (Т.2 а.с.399-400);

протоколом пред'явлення особи для впізнання та фототаблицею до нього від 04.03.2010 року, під час проведення якого свідок ОСОБА_38 впізнав ОСОБА_5, при цьому засвідчивши, що саме він у вересні 2009 року передав йому мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320" (ІМЕІ: НОМЕР_19) з корпусом сріблясто-чорного кольору, як завдаток за оплату послуг таксі, які він йому надавав, та який ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 близько 23:00 год. 03.09.2009 року, перебуваючи на вул. Оброци м. Стрия Львівської області, пограбували у потерпілої ОСОБА_14 (Т.3 а.с. 511-512);

протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої перший повністю підтвердив дані ним раніше свідчення, які останній з невідомих причин заперечив (Т.3 а.с. 515-517);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_38 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої перший повністю підтвердив дані ним раніше свідчення, з якими останній повністю погодився (Т.3 а.с. 520-521);

Крім цього, вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину підтверджується протоколом явки з повинною від 27.10.2009 р., написаним останнім власноручно, у якому він добровільно зізнався про вчинений ним разом з ОСОБА_5 грабіж відносно потерпілої ОСОБА_14, який вони вчинили близько 23:00 год. 03.09.2009 року на проїзній частині дороги на вул. Оброци м. Стрия Львівської області (Т.4 а.с. 25; Т.2 а.с.300) та поясненнями ОСОБА_8 (Т.4 а.с.26; Т.2 а.с.301), протоколом допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного (Т.4 а.с. 36-39; Т.2 а.с.311-314).

По епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжки) з квартири АДРЕСА_7 підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину не визнав і пояснив, що явку з повинною та покази на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого він давав під тиском працівників міліції, які змусили його зізнатися у вказаному злочині. 08 січня 2010 року він був вдома, до та після закінчення свят лікувався в Стрийській центральній міській лікарні. 03 лютого 2010 року, коли він з'явився по повістці в міліцію, його заарештували, а 16.02.2010 р. працівники міліції ОСОБА_61, ОСОБА_17 і ОСОБА_41 в приміщенні ІТТ вимагали в нього, щоб він написав явку з повинною, він під тиском працівників міліції змушений був написати явку з повинною, після цього в приміщення ІТТ йому двічі викликали карету швидкої медичної допомоги і лікарі надавали йому необхідну медичну допомогу. Після цього судовий експерт оглянув його і написав висновок про те, що в нього виявлені тілесні ушкодження. Явка з повинною була написана ним під диктовку працівника міліції зі слів ОСОБА_7. Жодних викрадених речей в нього вилучено не було. В камері з ним в той час перебував ОСОБА_42, який бачив у нього тілесні ушкодження і якому він повідомив, що його побили працівники міліції.

Підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що покази, які він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, під час очної ставки з ОСОБА_5 не відповідають дійсності, оскільки були дані під тиском працівників міліції, які змусили його написати явку з повинною. Під час розслідування справи працівниками міліції до нього були застосовані незаконні методи досудового слідства, а тому суд не може брати до уваги його покази, а повинен взяти ті, які він дає в судовому засіданні про те, що злочину він не вчиняв. Зокрема, в судовому засіданні підсудний пояснив, що 08 січня 2010 року він дійсно знаходився по АДРЕСА_9, там мешкає його товариш ОСОБА_43, проте до крадіжки він немає жодного відношення, жодної викраденої речі в його квартирі вилучено не було.

Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_7 своєї вини, факт вчинення ними злочину підтверджується наступними доказами у справі:

показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_44, яка повністю підтримала покази, дані нею на досудовому слідстві і пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_45, донькою ОСОБА_46 та неповнолітнім сином ОСОБА_47 протягом тривалого періоду часу. Так, в обідню пору доби 04.01.2010 року вона разом зі своїм чоловіком покинули своє помешкання, направившись на декілька днів у гості на святкування Різдвяних свят до родичів, які проживають у АДРЕСА_10 Ключі від вхідних дверей квартири вони нікому зі сторонніх осіб, не залишали. Її донька разом з її неповнолітнім сином станом на 04.01.2010 року, вже перебували у с. Підвиння, оскільки вони обоє поїхали туди ще у кінці грудня 2009 року, де й зустрічали Новий 2010 рік, й з того моменту додому не повертались. Відсвяткувавши Різдвяні свята у своїх родичів у вищевказаному місці, вона разом з усією своєю сім'єю, у повному її складі, близько 14:00 год. 10.01.2010 року повернулись додому. Прибувши до своєї квартири, зокрема підійшовши до її вхідних дверей, вона разом зі своїми рідними, виявили, що подвійні вхідні двері квартири є прикритими, однак, незамкненими, а серцевини врізаних замків, якими обладнані двоє дверей, були зламані, й одна частина серцевини від врізаного замка лежала на бетонній площадці, перед вхідними дверима. Інших пошкоджень на вхідних дверях, за винятком зламаних двох серцевин обох врізаних замків не було. Увійшовши до середини свого помешкання вона виявила, що обстановка у ньому є порушеною, і, що в середині квартири панує безлад, зокрема у кожній кімнаті були розкидані по підлозі різні речі. Вони почали оглядати домівку, й у процесі такого огляду вони виявили, що з їхньої квартири викрадено такі речі і предмети, як зокрема: радіотелефон марки „Panasoniс", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 250 грн., комп'ютерний системний блок у корпусі чорного кольору марки „X-Game", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1591 грн. 60 коп., комп'ютерний монітор марки „Samsung ТFТ 940N" діагоналлю дев'ятнадцять дюймів, у корпусі чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1500 грн., веб-камеру, без марки, у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 200 грн., МР3-плеєр марки „Акай", у корпусі чорного кольору, вартістю з урахуванням відсоткового зносу 380 грн., комп'ютерну клавіатуру марки „G-KB SlimMate U" чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 50 грн., маніпулятор мишу марки „Genius Gm-Nscr+Trav" у корпусі червоного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 40 грн., принтер, ксерокс, сканер 3 в 1 марки „НР", у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1800 грн., саббуфер марки „Sven" у корпусі сірого кольору, з п'ятьма колонками у корпусах сірого кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 800 грн., саббуфер марки „Edifier", у корпусі сірого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 380 грн., золоті вироби, а саме: золотий ланцюжок завдовжки близько 45 см, плетений у вигляді з'єднання сердечок, вартістю 775 грн.; золотий браслет, плетіння „Кардинал", вартістю 700 грн.; золоту підвіску, виготовлену у вигляді підкови з вставкою камінчика цирконію, вартістю 200 грн.; кулон квадратної форми, із зображенням Божої матері, вартістю 500 грн.; кулон округлої форми, із зображенням знаку зодіаку Діви, вартістю 500 грн., покривало-палац коричневого кольору, із зображеннями квітів, розмірами 160х210 см, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 100 грн., DVD-плеєр марки „LG" у корпусі чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 680 грн., надувний матрац чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 750 грн., фотоапарат на плівку марки „Skina", у корпусі коричневого кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 120 грн., маніпулятор кермо з педалями у корпусі чорного кольору марки „Genius Speed Wheel 3 USB" разом з USB шнуром до нього чорного кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 400 грн., ключі від автомобіля марки ВАЗ 2109 у кількості дві штуки з пультом сигналізації у корпусі чорного кольору, загальною вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1200 грн., гроші у загальній сумі 400 грн., сонцезахисні окуляри в пластмасовій оправі коричневого кольору марки „Avon", вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 50 грн., одну пляшку коньяку, виготовлену у формі пушки, без марки, ємністю 0,5 л, вартістю 80 грн., одну пляшку коньяку, без марки, ємністю 0,7 л, вартістю 72 грн., одну пляшку коньяку марки „Закарпатський", ємністю 0,5 л, вартістю 50 грн., одну пляшку коньяку марки „Арарат", ємністю 0,5 л, вартістю 50 грн., пневматичну рушницю, без марки, чорного кольору, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 1000 грн., золоті вироби, а саме: золотий ланцюжок завдовжки близько 55 см, дрібного плетіння, вартістю 500 грн.; золотий браслет, плетіння у вигляді зерняток, вартістю 200 грн.; золотий хрестик із зображенням Ісуса Христа, вартістю 150 грн., покривало-палац коричневого кольору, із зображеннями квітів, розмірами 160х210 см, вартістю, з врахуванням відсоткового зносу 100 грн., а всього на загальну суму 15 568 грн. 60 коп. Після описаних вище подій, вона одразу ж зателефонувала до працівників міліції, й повідомила їм про вчинену крадіжку її майна з її квартири, після чого правоохоронці незабаром прибули до її домівки, де почали працювати, оглядаючи з її письмового дозволу її помешкання;

показами свідка ОСОБА_43, який повністю підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві і пояснив, що близько 18:00 год. 06 або 07 січня 2010 року, точного числа він вказати не може, він покинув своє помешкання, направившись на прогулянку. Біля будинку АДРЕСА_3 у якому він проживає, він зустрів свого сусіда ОСОБА_5, який був один. Під час розмови ОСОБА_5 попросив його зателефонувати до їхнього спільного знайомого ОСОБА_47, з яким він перебуває у дружніх відносинах, й попоросити його, аби той відформатував ОСОБА_5 на персональному комп'ютері флеш-карту пам'яті й записав на неї якусь музику. Він погодився і зателефонував до ОСОБА_47, й у процесі телефонної розмови з останнім він запитав його чи зможе той відформатувати на персональному комп'ютері флеш-карту пам'яті та записати на неї якусь музику чи іншу інформацію, при цьому він йому не повідомляв, що це потрібно зробити для ОСОБА_5. У відповідь ОСОБА_47 повідомив йому, що зможе це зробити, однак, лише через декілька днів, при цьому повідомивши йому, що він у той момент перебував у гостях разом з усією своєю сім'єю у АДРЕСА_10 й приїде звідти через декілька днів. Після цього він попрощався з ОСОБА_47, й закінчив з ним телефонну розмову. Далі він повідомив ОСОБА_5 ОСОБА_5, що ОСОБА_47 відсутній за місцем свого проживання, оскільки перебуває разом зі своєю сім'єю в гостях у родичів, які проживають у АДРЕСА_10 тобто переказав йому зміст телефонної розмови, яка відбувалась між ним та ОСОБА_47. Потім вони попрощались і розійшлись. На момент прохання ОСОБА_5, він вважав, що ОСОБА_5 дійсно хоче відформатувати свою флеш-карту пам'яті на персональному комп'ютері й записати на неї якусь інформацію. Крім того зазначив, що з рідною сестрою ОСОБА_47 - ОСОБА_46, він у минулому зустрічався протягом декількох років;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_47 про те, що в обідню пору доби 25.12.2009 року, він покинув свою домівку, направившись разом зі своєю рідною сестрою ОСОБА_46 до їхніх родичів, які мешкають у АДРЕСА_10 де вони мали намір зустрічати Новий 2010 рік. Ввечері, 04.01.2010 року до них приєдналися їхні батьки. 10.01.2010 року повернулись до місця свого проживання у АДРЕСА_2, підійшовши до вхідних дверей квартири, він разом зі своїми батьками та рідною сестрою, виявили, що подвійні вхідні двері їхньої квартири є прикритими, але незамкненими, а серцевини врізаних замків, якими обладнані двоє дверей, були зламані, й одна частина серцевини від одного врізаного замка лежала на бетонній площадці, перед вхідними дверима. Інших пошкоджень на вхідних дверях, за винятком зламаних двох серцевин обох врізаних замків, не було. Після цього вони увійшли до середини їхнього помешкання, де виявили, що обстановка у ній порушена, і, що всередині квартири панує безлад та хаос, зокрема у кожній кімнаті були розкидані по підлозі різні речі. Після цього вони виявили, що з квартири зникло багато їхніх речей. Батьки одразу ж зателефонували до працівників міліції, й повідомили їм про вчинену крадіжку, після чого незабаром до їхньої квартири прибули правоохоронці, які почали працювати, оглядаючи з письмового дозволу його батьків їхню квартиру. Крім цього, повідомив, що у період часу з 25.12.2009 року, тобто з моменту, відколи він покинув зі своєю сестрою їхню квартиру, до 10.01.2010 року, тобто у момент, коли він зі своїми рідними виявили крадіжку майна з квартири, у якій він проживає, - то ні він, ні його сестра ОСОБА_46, вдома не перебували, а у момент, коли їхали до родичів у гості, то ключів від вхідних дверей їхньої квартири нікому не залишали. Окрім цього, він зазначив, що близько 18:00 год., здається, п'ятого або шостого січня 2010 року до нього телефонував ОСОБА_43, й під час розмови з ним останній цікавився його справами, а також його місцеперебуванням та місцеперебуванням його сім'ї. У свою чергу він сказав ОСОБА_43, що він перебуває у с. Підвиння в гостях у своїх родичів. З якою метою ОСОБА_43 цікавився його місцеперебуванням та місцеперебуванням його сім'ї йому не відомо;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_46., яка дала показання аналогічні показанням ОСОБА_47 та доповнила, що напередодні їхнього приїзду її колишній хлопець ОСОБА_43 телефонував до її брата та запитував, де вони є. Підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вона знає, чи бували вони в неї вдома не пригадує, проте точно може сказати, що в під'їзді їхнього будинку вони бували неодноразово, приходили до неї разом зі ОСОБА_43. Викрадені в неї прикраси, вона зберігала в коробочці, в той день вона залишила їх вдома, з собою в село вона їх не брала;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_47, який дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_47 та додатково пояснив, що 10 січня 2010 року, коли вони з сім'єю повернулися додому, він пішов відкривати вхідні двері і виявив, що серцевина в замку у вхідних дверях виламана, він повідомив про це дружину і викликав працівників міліції;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_49 про те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_11, разом з чоловіком протягом тривалого періоду часу. У будинку, де вона проживає, зокрема у квартирі НОМЕР_21, мешкає сім'я ОСОБА_47. Їй відомо, що на початку січня 2010 року сім'я ОСОБА_47 покинули своє помешкання, направившись до своїх родичів, які проживають у АДРЕСА_10 Особисто вона у період Різдвяних свят нікуди не їздила, а перебувала вдома. Так, близько 03:00 год. 08.01.2010 року вона прокинулась, в цей момент вона почула, що на подвір'ї біля будинку працює двигун автомобіля, після чого з метою цікавості вона виглянула у вікно й побачила автомобіль з увімкненими фарами, який виїжджав з подвір'я. Ця машина була типу мікроавтобуса, світлого кольору, бежевого або молочного. Марку цієї машини вона вказати не може, оскільки не розуміється у марках і моделях транспортних засобів. Державних реєстраційних знаків цього автомобіля вона не бачила. Вищевказаний транспортний засіб виїжджав з правої частини будинку, де у коридорі першого поверху, як правило, завжди відчинене вікно. Хто саме їхав у вищеописаній машині та скільки у ній перебувало осіб, вона не знає, оскільки не бачила. Також вона не бачила пасажирів автомобіля. 10.01.2010 року додому повернулись з гостей сім'я ОСОБА_47, які у той час навідались до неї й повідомили їй, що хтось із сторонніх осіб шляхом зламу врізаних замків вхідних дверей, проник крізь вхідні двері до їхньої квартири, звідки вчинили крадіжку їхнього майна, у зв'язку з чим вони почали розпитувати її, чи була вона вдома і чи щось чула або бачила. У свою чергу вона повідомила сім'ї ОСОБА_45 з цього приводу інформацію, викладену вище. Згодом сім'я ОСОБА_47, повідомила про цей факт працівників міліції, які приїхали на місце події і почали оглядати квартиру;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_50, який пояснив, що в 2010 році взимку він прийшов додому до свого брата ОСОБА_51 в його кімнаті він побачив коробку від системного блоку для комп'ютера, запитав чи можна її забрати собі, ОСОБА_51 погодився і він відніс її додому, а на другий день віддав ОСОБА_52. Самого системного блоку він у ОСОБА_51 не бачив. Після того, через кілька днів його затримали працівники міліції і він написав пояснення, покази він давав добровільно, жодного фізичного тиску на нього працівники міліції не чинили. Коли він писав пояснення, йому на той час вже було відомо, що системний блок було викрадено. Потім йому від брата ОСОБА_51 ОСОБА_51 стало відомо, що він обміняв свій мобільний телефон на системний блок, цей обмін він здійснив з ОСОБА_5, проте системний блок не підійшов йому по кольору;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_51, який пояснив, що 10 або 11 січня, після Різдвяних свят, в обідню пору доби до нього додому прийшов його сусід ОСОБА_5, який запропонував йому придбати у нього комп'ютерний системний блок або комп'ютерний монітор, чи інші речі, проте звідки він їх взяв не повідомляв. Він зацікавився пропозицією ОСОБА_5, зокрема у частині купівлі комп'ютерного системного блоку, при цьому запитавши його, кому належить цей комп'ютерний системний блок, а також сказав, що у разі його купівлі, йому спершу потрібно дізнатись його технічні характеристики, й у разі, якщо вони будуть більш сучаснішими та потужнішими, ніж технічні характеристики його власного комп'ютерного системного блоку, то у такому випадку, він б купив цей комп'ютерний системний блок. У відповідь ОСОБА_5 повідомив йому, що усі вищеперелічені речі, у тому числі комп'ютерний системний блок, є його приватною власністю і продає він його тому, що йому потрібні кошти. Після цього, ОСОБА_5 пішов і повідомив, що прийде до нього наступного дня й принесе комп'ютерний системний блок. Справді, ввечері, наступного дня, до його помешкання знову навідався ОСОБА_5, який приніс з собою комп'ютерний системний блок у корпусі чорного кольору. У свою чергу, він підключив принесений ОСОБА_5 комп'ютерний системний блок, й виявив, що він за технічними характеристиками є потужнішим за його власний комп'ютерний системний блок, тому зважаючи на це, він вирішив його придбати у ОСОБА_5, при цьому запитавши його скільки він коштує. У відповідь ОСОБА_5 повідомив йому, що зазначений вище комп'ютерний системний блок він оцінює в 600 грн. Дізнавшись ціну цього комп'ютерного системного блоку, він відповів ОСОБА_5 ОСОБА_5, що у нього не має змоги його купити, у зв'язку з відсутністю коштів, після чого він запропонував ОСОБА_5 здійснити, так званий бартер, при цьому сказавши, що в обмін за принесений ним комп'ютерний системний блок він дає йому свій особистий мобільний телефон марки „Нокіа Експрес Мюзік 5310" з корпусом чорного кольору. ОСОБА_5 погодився з його пропозицією, однак, сказав, щоб окрім вищевказаного мобільного телефону він йому ще дав гроші у сумі 100 грн., з чим він погодився. Того ж дня він передав ОСОБА_5 свій мобільний телефон, а також гроші у сумі 60 грн., а ОСОБА_5 відповідно ж залишив йому принесений ним комп'ютерний системний блок, у корпусі чорного кольору, на передній стінці якого був наявний надпис у вигляді „X-Game". Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_5 й віддав йому 40 грн., що попередньо було обумовлено між ними. Окрім цього, того ж дня ОСОБА_5 пропонував йому ще придбати у нього комп'ютерний монітор, при цьому зазначив, що цей монітор має дефекти, тому що при його увімкненні з'являються якісь плями та пасма, однак, згодом, коли монітор нагріється вони зникають, але він від цієї пропозиції одразу ж відмовився й з даного приводу вони більше не розмовляли. Приблизно через два дні ОСОБА_5 прийшов до нього додому й приніс з собою маніпулятор кермо з педалями чорного кольору, який він разом з ОСОБА_5 підключили до його персонального комп'ютера, після чого цим маніпулятором бавився його син. ОСОБА_5 сказав, що вказані речі є його приватною власністю, і, що він приніс їх для його сина, щоб останній ним побавився певний період часу, однак, через декілька днів до нього прийшла ОСОБА_24, ОСОБА_5 мати, якій він на її прохання повернув вищеописаний маніпулятор кермо з педалями. Щодо комп'ютерного системного блоку, який він виміняв у ОСОБА_5, то він його розібрав, переставивши з нього комплектуючі до корпусу свого власного персонального комп'ютера, після чого у нього залишився з отриманого від ОСОБА_5 комп'ютерного системного блоку лише корпус, який він й надалі зберігав у своєму помешканні, і в кінці січня 2010 року, точної дати він не пригадує, здається, в обідню пору доби, до нього у гості навідався його зведений брат ОСОБА_50, якому він розповів про те, що придбав у свого сусіда ОСОБА_5 комп'ютерний системний блок, й таким чином вдосконалив свій особистий персональний комп'ютер. Також він повідомив ОСОБА_8, що у нього залишився корпус від комп'ютерного системного блоку, який він придбав у ОСОБА_5, зазначивши, що він йому непотрібен. У свою чергу, ОСОБА_50 попросив його, щоб він йому віддав вищевказаний корпус від комп'ютерного системного блоку, з чим він погодився й віддав йому його. Згодом, він добровільно видав працівникам міліції комп'ютерні комплектуючі, які він вийняв з комп'ютерного системного блоку, який він виміняв у ОСОБА_5. Наміру зберігати крадене майно чи вчиняти з ним будь-які інші дії він не мав, а зберігав і користувався ним у зв'язку з тим, що не був обізнаний у його реальному походженні, тобто у тому, що воно здобуте злочинним шляхом;

даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_52, про те, що зранку, 04.02.2010 року, він покинув своє помешкання, направившись на прогулянку. Вдома залишилась його мати ОСОБА_53 Приблизно о 16:00 год. того ж таки дня, він повернувся до свого місця проживання, й під час розмови зі своєю матір'ю, йому стало відомо від неї, що в той же день, близько 11:30 год., коли він був відсутній у квартирі, до їхнього помешкання навідувався його товариш ОСОБА_50, який приніс для нього комп'ютерні комплектуючі, мотивуючи це тим, що між ними у минулому була розмова під час якої він повідомив йому, що має намір вдосконалити технічні характеристики свого персонального комп'ютера. За принесені комп'ютерні комплектуючі, вказала йому його мати, ОСОБА_50 хотів кошти у загальній сумі 80 грн. Між ним та ОСОБА_50 насправді до вищевказаного моменту, тобто до 04.02.2010 року була усна розмова, у процесі якої він дійсно говорив йому, що хотів би покращити технічні характеристики свого персонального комп'ютера на більш сучасніші. Після розмови зі своєю матір'ю, у своїй кімнаті він виявив господарську сумку синьо-білого кольору, яку приніс ОСОБА_50. Відкривши вищеописану сумку, він виявив, що в її середині знаходиться мережева плата, дві плати оперативної пам'яті, вентилятор охолодження процесору персонального комп'ютера та коробка для комп'ютерного системного блоку чорного кольору. Ввечері 04.02.2010 року, до нього додому навідався ОСОБА_50 що було попередньо обумовлено між ними у телефонній розмові. Під час розмови з ОСОБА_50 він повідомив йому, що оглянув принесені йому ним комп'ютерні комплектуючі, при цьому зазначивши, що вони йому підійдуть для того, щоб вдосконалити технічні характеристики свого персонального комп'ютера, однак, він сказав ОСОБА_8, що у нього немає коштів для того, щоб купити у нього ці комп'ютерні комплектуючі. Продовжуючи розмовляти зі ОСОБА_50, вони з ним дійшли компромісу щодо принесених останнім йому комп'ютерних комплектуючих, й домовились, що в обмін за них він повинен був передати ОСОБА_8 комп'ютерну клавіатуру та маніпулятор мишу, що він й передав йому, оскільки у нього були такі запасні комп'ютерні комплектуючі. Окрім цього, він зазначив, що 10.02.2010 року працівники Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області вилучили у нього усі принесені йому ОСОБА_50 комп'ютерні комплектуючі, повідомивши, що вони є краденими. Якщо б йому було відомо, що вони є викраденими, то він ніколи не залишив б їх собі для користування чи зберігання, й обов'язково повідомив б про це правоохоронні органи. (Т.3 а.с.716-717);

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_53, яка дала покази аналогічні показанням свідка ОСОБА_52 та вказала, що комп'ютерні комплектуючі приніс товариш сина ОСОБА_50 і просив їх передати ОСОБА_52 і вказав, що вони коштують 80 грн.;

протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 10.01.2010 року, під час проведення якого оглянута та описана квартира АДРЕСА_2 з якої 08.01.2010 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_44 (Т.3 а. с. 540-544);

протоколом огляду місця події від 04.02.2010 року, під час проведення якого у ОСОБА_51 було вилучено комп'ютерні комплектуючі, які йому передав ОСОБА_5, та які останній разом з ОСОБА_7 08.01.2010 року таємно викрали з квартири АДРЕСА_2 яка належить потерпілій ОСОБА_44 (Т.3 а. с. 601);

протоколом огляду місця події від 04.02.2010 року, під час проведення якого у ОСОБА_52 було вилучено комп'ютерні комплектуючі, які йому передав ОСОБА_50, якому їх передав ОСОБА_51, який отримав їх від ОСОБА_5, та які останній разом з ОСОБА_7 08.01.2010 року таємно викрали з квартири АДРЕСА_2 яка належить потерпілій ОСОБА_44 (Т.3 а. с. 604);

довідкою оцінки вартості вилучених у ОСОБА_51 та ОСОБА_52 комп'ютерних комплектуючих від 12.02.2010 року (Т.3 а. с. 607);

протоколом виїмки від 05.03.2010 року, під час проведення якого у потерпілої ОСОБА_44 вилучено документи на частину викрадених у неї 08.01.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 речей та предметів, з її квартири АДРЕСА_2 що підтверджує право власності потерпілої на них (Т.3 а. с. 725);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання та фототаблицею до нього від 17.03.2010 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_44 впізнала належний їй корпус від комп'ютерного системного блоку, крадіжку якого вона виявила 10.01.2010 року зі свого помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (Т.3 а. с. 763-764);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_51 та свідком ОСОБА_50, під час проведення якої допитувані підтвердили дані ними раніше покази (Т.3 а. с. 750-751);

протоколами огляду речових доказів та фототаблицями до них (а. с. 696-697, 700, 734-743, 766-772).

Суд не бере до уваги показання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про те, що злочину вони не вчиняли і розцінює дачу таких показань як форму захисту з метою уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються наведеними вище дослідженими доказами у справі, в тому числі:

протоколом явки з повинною від 11.02.2010 р., написаним власноручно ОСОБА_5, у якому він добровільно зізнався про вчинену ним 08.01.2010 року разом з ОСОБА_7 крадіжку майна потерпілої ОСОБА_44 з квартири АДРЕСА_2 (Т.3 а. с. 598) та поясненнями від 11.02.2010 р. (Т.3 а.с.599-600);

протоколом явки з повинною від 12.02.2010 р., написаним власноручно ОСОБА_54, у якому він добровільно зізнався про вчинену ним 08.01.2010 року разом з ОСОБА_5 крадіжку майна потерпілої ОСОБА_44 з квартири АДРЕСА_2 (Т.3 а. с. 609) та поясненнями від 12.02.2010 р. (Т.3 а.с.610-611);

показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, дані ним під час досудового слідства, в тому числі в присутності захисника, який пояснив, що він близько 20:00 год. 08.01.2010 року зустрівся на вул. Січових Стрільців м. Стрия Львівської області з ОСОБА_5, неподалік від будинку, де він проживає. ОСОБА_5 звернувся до нього з пропозицією вчинити разом з ним крадіжку з квартири їхнього спільного знайомого ОСОБА_47, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У свою чергу він відмовив ОСОБА_5 у цій пропозиції, й сказав йому, що не хоче вчиняти будь-яких злочинів. Далі він разом з ОСОБА_5 пішли на вул. Б.Хмельницького і ОСОБА_5 знову почав переконувати його вчинити крадіжку майна з квартири ОСОБА_47, при цьому сказавши йому, що він ніяких дій вчиняти не буде, а лише буде стояти на вулиці біля під'їзду та дивитись, щоб їхні дії не виявив хтось із сторонніх осіб. З такою пропозицією ОСОБА_5 він добровільно погодився, після чого вони вдвох направились до будинку, у якому знаходиться помешкання ОСОБА_47. Підійшовши до цього будинку, вони побачили, що у вікнах квартири не увімкнене штучне електроосвітлення, що дало їм підстави вважати, що у цьому помешканні відсутні його жильці. Після цього ОСОБА_5 вийняв з-під куртки поліетиленовий пакет, з якого витягнув дві викрутки та розвідний ключ, після чого пакет знову запхав попід куртку, й самостійно пішов у під'їзд, а він залишився на вулиці для того, аби дивитись, щоб ніхто із сторонніх осіб не виявив такі їхні дії. Окрім цього, ОСОБА_5 передав йому свій мобільний телефон й сказав йому, що у разі, якщо хтось із сторонніх осіб буде йти до середини під'їзду, то щоб він втікав. Він стояв на вулиці, чекаючи свого товариша й одночасно слідкував за тим чи ніхто не йде до під'їзду будинку. Приблизно через 40-50 хв., після описаних подій, ОСОБА_5 повернувся на вулицю й сказав йому, що він відчинив вже вхідні двері квартири ОСОБА_47. Далі ОСОБА_5 направився до цього помешкання, й приблизно через 5 хв. він повернувся на вулицю, при цьому винісши у руках покривало, в якому були закутані якісь речі. Це покривало ОСОБА_5 передав йому та сказав, щоб він його тримав, зазначивши, що він ще раз йде до квартири. У той момент він оглянув речі, які знаходились у покривалі, й виявив, що там знаходились: комп'ютерний системний блок, комп'ютерний монітор, принтер. Після цього, він відніс це покривало з речима до котельні, яка знаходиться неподалік з вищевказаним будинком, і знову повернувся на те місце, де попередньо чекав ОСОБА_5. Чекаючи свого товариша ОСОБА_5, приблизно через 5-10 хв. останній вийшов з під'їзду будинку, знову ж таки винісши з собою покривало, в яке були закутані речі, які він частково оглянув й виявив, що серед них були: два музичні саббуфери (великий та малий), а також містились ще якісь поліетиленові пакети з якимись речами. Далі вони вдвох, разом з цим, наповненим речами покривалом, пішли до котельні, де він залишив перші винесені ним речі, упаковані у покривало. Перебуваючи біля котельні, він віддав ОСОБА_5 ОСОБА_5 його мобільний телефон, з якого останній до когось зателефонував і через 15-20 хв. приїхав якийсь автомобіль, якої саме марки, кольору та який державний номерний знак цього автомобіля, він не пам'ятає, у який він з ОСОБА_5 завантажили викрадені покривала з речами та направились на вул. Січових Стрільців в м. Стрию Львівської області, до будинку, у якому проживав він разом з ОСОБА_5, де вони обоє розвантажили з автомобіля два покривала з викраденими речами, й занесли їх до квартири ОСОБА_5, а саме до кухні його квартири, після чого він пішов до свого помешкання, а ОСОБА_5 залишився вдома (Т.3 а. с. 673-675, 793);

протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5, під час проведення якої допитувані підтвердили свої покази, дані ними раніше (Т.3 а. с. 676-679);

протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_51 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої перший підтвердив дані ним раніше свідчення, а останній відмовився від чачі будь-яких свідчень, а також від оцінки та коментарів відносно даних показів його опонентом (Т.3 а. с. 755-756).

Суд бере до уваги протоколи явок з повинною підсудних, показання, які вони давали під час проведення очних ставок, показання ОСОБА_7, які він давав під час допиту його як обвинуваченого, вважає такі покази чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того підсудні ретельно в деталях описали обставини та мотиви вчинення злочину.

Суд вважає показання підсудного ОСОБА_5 та покликання захисника ОСОБА_1 на те, що явка з повинною, написана ОСОБА_5 власноручно під тиском працівників міліції, в якій він зізнався у вчиненні крадіжки майна з квартири потерпілої ОСОБА_7, такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як вбачається з матеріалів справи, явка з повинною (Т.2 а.с.598) відібрана начальником ІТТ Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_56, що спростовує показання підсудного ОСОБА_5 про те, що явку з повинною в нього відбирали інші працівники міліції, які показали йому явку з повинною, написану підсудним ОСОБА_7 Крім того, будучи допитаним в якості свідка начальник ІТТ Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_56 в судовому засіданні пояснив, що до нього з усним проханням звернувся підсудний ОСОБА_5, і вказав, що хоче зізнатися у вчиненні злочину. Він дав йому бланк, і в його присутності підсудний написав явку з повинною. Інших працівників міліції, під час написання підсудним явки з повинною в приміщенні камери не було.

Крім цього, покликання захисника ОСОБА_1 на неповноту досудового слідства, а саме відсутність у матеріалах справи доказів перевірки органами досудового слідства факту можливого збуту викраденого майна є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи на адресу Стрийського МВ було скеровано відповіді ПП «Ломбард УМВК і Компанія»та ПТ «Ломбард Скарбниця», зокрема, останнім вказано, що ОСОБА_7 звертався до них 27.01.2010 р. та здав в заставу золотий кулон, проби 585, загальною вагою 0,94 гр., який реалізовано 11.02.2010 р. (Т.3 а.с.870-872).

Суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_1 про те, що на момент вчинення злочину підсудний ОСОБА_5 за станом здоров'я не міг вчинити злочин та переносити тяжкі речі такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки допитана судом в якості свідка лікуючий лікар ОСОБА_57 та оглянута медична карта хворого не дають суду підстав зробити такий висновок, свідок не заперечила можливості хворим ОСОБА_5 вчиняти дії по перенесенню габаритних речей.

Що стосується показань свідків ОСОБА_51, ОСОБА_50, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_43, які на думку захисту є суперечливими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, то судом встановлено, що показання вказаних свідків є чіткими, послідовними, такими, що об'єктивно в цілому і з висвітленям деталей відтворюють події не в завуальованому, а максимально наближеному до реальності вигляді, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення

підсудним ОСОБА_5 таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в огороджене сховище, обладнане охороною, житло, за попередньою змовою групою осіб, повторно (крадіжку), тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

підсудним ОСОБА_58 таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб, повторно (крадіжку), тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

підсудним ОСОБА_6 таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в огороджене сховище, обладнане охороною, житло, за попередньою змовою групою осіб (крадіжку), тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

підсудним ОСОБА_8 відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Заперечуючи свою вину у вчиненні злочинів підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 (під час дослідження письмових доказів останній вину у вчиненні злочину визнав повністю та розкаявся у вчиненому) заявили, що на досудовому слідстві до них застосовувалися незаконні методи до судового слідства та вказали на працівників міліції, які застосовували до них незаконні методи досудового слідства. З цією метою судом 01 червня 2010 року прокурору м. Стрий та прокурору Львівської області було скеровано постанову про перевірку обставин, викладених підсудними в своїх показаннях, та за клопотанням захисту допитано працівників міліції, які згідно показань підсудних, застосовували до них незаконні методи досудового слідства.

Суд не бере до уваги дані показання підсудних про застосування щодо них на досудовому слідстві незаконних методів досудового слідства, та покликання підсудних та їх захисників на той факт, що явки з повинною були відібрані незаконними методами, оскільки вони спростовуються наступними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами у справі:

постановою помічника прокурора м. Стрия В.Пристаюка від 24.06.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_61, на підставі п.6 ст.2 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 127, 364, 365,367, 368 КК України якою належно перевірено доводи підсудних про застосування таких методів, та наведені підсудними факти не знайшли свого підтвердження.

даними в судовому засіданні показаннями свідка - першого заступника начальника Стрийського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_17, який заперечив показання підсудних про застосування щодо них незаконних методів досудового слідства та пояснив, що всі слідчі дії ним та іншими працівниками міліції були здійснені згідно вимог чинного законодавства України, права підсудних порушені не були, жодного фізичного та психологічного тиску на них вчинено не було. На неодноразові скарги матері підсудного ОСОБА_5 -ОСОБА_24 було здійснено ряд перевірок, і жоден факт, викладений нею у скаргах не знайшов свого підтвердження;

допитані в судовому засіданні свідки -перший заступник начальника кримінальної міліції Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_61, старший оперуповноважений Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_41, оперуповноважений управління карного розшуку Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_62 дали показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_17 та пояснили, що жодних незаконних методів досудового слідства до підсудних вони не застосовували;

допитана в судовому засіданні як свідок старший слідчий Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_63, яка проводила досудове слідство у даній справі пояснила, що підсудний ОСОБА_6 при допиті його як обвинуваченого дав зізнавальні показання та детально розповів про обставини вчиненого ними з ОСОБА_5 злочину, проте під час очної ставки з ОСОБА_5 з невідомих причин змінив свої показання. Всі показання він давав в присутності свого батька, жодного фізичного чи психологічного тиску на нього не чинилося, всі показання він давав добровільно;

допитаний в судовому засіданні свідок -колишній слідчий Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_60 пояснив, що проводив досудове слідство у вказаній кримінальній справі, проводив ряд слідчих дій, зокрема, очну ставку між підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_7, він не пригадує, чи очна ставка проводилася в присутності захисників, проте, якщо такі були відсутні, то це можливо було лише за згодою підсудних, які відмовилися від участі захисників;

допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_64 пояснив, що тілесні ушкодження, виявлені у підсудного ОСОБА_5 могли бути самоспричинені останнім, садна, виявлені у останнього не є результатом ударної дії, вони не могли бути спричинені руками та ногами, могли бути спричинені нігтями рук.

допитаний в судовому засіданні заступник голови громадської ради Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарання ОСОБА_65 пояснив, що за зверненням матері підсудного ОСОБА_5 -ОСОБА_24 до міжнародного комітету захисту прав людини було проведено перевірку умов тримання ОСОБА_5 в слідчому ізоляторі, згідно проведеного обстеження, жодних порушень виявлено не було.

Суд бере до уваги показання вказаних свідків та судово-медичного експерта ОСОБА_64, які правдиво та об'єктивно підтверджують обставини справи, свідки на своїх показаннях настоюють, показання знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_66 про те, що їй відомо про побиття підсудного ОСОБА_5, оскільки такі факти їй відомі зі слів її сина ОСОБА_67, самого побиття підсудного ОСОБА_5 вона не бачила, зі слів сина, йому про це повідомив сам ОСОБА_5

При призначенні покарання підсудним по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

При призначенні покарання підсудним суд враховує обставини злочину, його наслідки, характер та ступінь участі підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинах, ступінь їх тяжкості, дані про особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує характер та тяжкість вчинених злочинів, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі підсудного у вчинених ним злочинах, тяжкість заподіяних злочинами наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, а також те, що підсудний є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, частково визнав вину у вчиненні злочинів, раніше судимий, за місцем реєстрації та проживання, а також за місцем навчання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, навмисне заплутування та тяганина досудового слідства, спрямована на перешкоджання встановлення істини у кримінальній справі, про що свідчила його поведінка під час проведення досудового слідства, те, що останній протягом судового розгляду справи вину не визнавав і лише під час дослідження письмових доказів по справі визнав вину у вчиненні злочинів відносно потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, у вчиненому не розкаявся, той факт, що підсудний ініціював вчинення всіх, інкримінованих йому злочинів, заподіяння злочинами шкоди, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для застосування підсудному ОСОБА_5 ст.69 КК України, як про це просить його захисник.

При призначенні покарання ОСОБА_5 правила ч.4 ст.70 КК України, як про це просить захисник застосовані бути не можуть, оскільки відповідно до ч.2 п.23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 р. (із змінами) за злочин, вчинений ОСОБА_5 до постановлення попереднього вироку, ОСОБА_5 судом у даній справі призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально. В такому випадку, з врахуванням того, що за попереднім вироком ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання з випробуванням, покарання не відбув, а тому принцип поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі підсудного у вчиненому ним злочину, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, а також те, що підсудний є особою молодого віку, вину не визнав, раніше судимий, злочин вчинив під час іспитового строку, заподіяння злочином шкоди, навмисне заплутування та тяганина досудового слідства, спрямована на перешкоджання встановлення істини у кримінальній справі, про що свідчила його поведінка під час проведення досудового та судового слідства і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі підсудного у вчиненому ним злочині, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, а також те, що підсудний є особою молодого віку, злочин вчинив, будучи неповнолітнім, визнав себе винним у вчиненні злочину, розкаюється у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілих, а також обставини, що пом'якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, та наведені вище дані, які характеризують особу підсудного, пом'якшуючі обставини, приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі підсудного у вчиненому ним злочині, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, а також те, що підсудний є особою молодого віку, злочин вчинив, будучи неповнолітнім, визнав себе винним у вчиненні злочину, розкаюється у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, є інвалідом ІІІ групи, відшкодування шкоди потерпілим, а також обставини, що пом'якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.

Суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, та наведені вище дані, які характеризують особу підсудного, пом'якшуючі обставини, приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_44 /Т.4 а.с.268-270/ про стягнення з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку 15 568 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, по 5000 грн. моральної шкоди, та витрати на оплату праці адвоката (представника потерпілого та цивільного позивача) підлягає частковому задоволенню, Суд вважає доведеним факт вчинення підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме крадіжки майна потерпілої ОСОБА_44, судом достовірно встановлено, що саме підсудними заподіяно шкоду потерпілій, а тому цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 23 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду потерпілій, ступінь вини підсудних, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпілї, та з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з підсудних на користь потерпілої -цивільного позивача по 1000 грн. моральної шкоди з кожного.

Підлягають стягненню з кожного з підсудних в порядку ч.6 ст.93 КПК України і витрати на оплату праці адвоката (представника потерпілого та цивільного позивача), які доведені квитанцією №19 від 12.05.2010 р. (Т.3 а.с.878).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

п р и с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України й призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначити 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2009 року і остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків визначити -4 /чотири/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання, тобто з 03 лютого 2010 р. /т.2 а.с.469/ .

Запобіжний захід ОСОБА_5 - взяття від варту, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання -3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2009 року і остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_7 визначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7- підписку про невиїзд -змінити на взяття під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 03.02.2012 року, з моменту взяття його під варту в залі суду.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України й призначити йому покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки.

Зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України й призначити йому покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104, 76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

Зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №35221003000808 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.1 а.с.42/.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №35221003000808 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.1 а.с.42/.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №35221003000808 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 112 /сто дванадцять/грн. 68 коп. за проведення експертизи /Т.1 а.с.188/.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №35221003000808 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 112 /сто дванадцять/грн. 68 коп. за проведення експертизи /Т.1 а.с.188/.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.571/.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.571/.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.586/.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 187 /сто вісімдесят сім/грн. 80 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.586/.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 112 /сто дванадцять/грн. 68 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.686/.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 112 /сто дванадцять/грн. 68 коп. за проведення експертизи /Т.3 а.с.686/.

Речові докази: запальничку -знищити (Т.1 а.с.58, 207); молоток -повернути ОСОБА_12 (Т.1 а.с.58, 208); паперовий конверт білого кольору, щільно заклеєний, та всередині якого містяться два сліди долонь рук -залишити в матеріалах справи (Т.1а.с.83); сухо -хімічні вогнегасники SEAFIRE моделі S -100 в кількості 3-х штук -повернути філії Стрийська ДЕД (Т.1 а.с.215-216), металеву каністру ємкістю 10 л. -повернути потерпілому ОСОБА_11 (Т.1 а.с.215-216); саморобну електропереноску на дерев'яній підставці -повернути потерпілому ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 215,217); фрагмент двостороннього циліндрового механізму до врізного замка, який виготовлений з металу жовтого кольору, з максимальними розмірами 30,5х33х17 мм., без будь -яких маркувальних позначень, та з наявними на його поверхні подряпинами різної довжини, а також ключ, виготовлений з металу сірого кольору, який складається зі стержня завдовжки 31 мм., найбільшою шириною 8,5 мм., товщиною 2 мм., та головки округлої форми, діаметром 23 мм. з отвором піновальної форми, розмірами 14,5х5 мм. -знищити (т.3 а.с.698); паперовий конверт білого кольору, прямокутної форми, розміром 16x12,4 см, який є щільно заклеєний, й всередині якого згідно висновку експерта №41 від 03.03.2010 року містяться три сліди пальців рук -залишити в матеріалах справи (Т.3 а.с.701); товарний чек, виготовлений з аркушу паперу білого кольору, розміром 5,7x20 см, виданий о 13:40 год. 15.12.2006 року ТзОВ „Ельдорадо-Л2", що на проспекті Чорновола, 65, м. Львова, технічний паспорт до персонального комп'ютера, виготовлений у вигляді паперової книжечки, книжечку-інструкцію до комп'ютерного монітору, книжечку-інструкцію до комп'ютерної клавіатури, книжечку-інструкцію до маніпулятора керма з педалями, книжечку-інструкцію до відеопрогравача, книжечку-інструкцію до музичного саббуфера, гарантійний талон на фотоапарат, паперову бірку, прямокутної форми, - розміром 2,5x3,5 см, білого кольору, на передній частині якої наявні надписи у вигляді „АДГ „Золото"; паперову бірку, прямокутної форми, розміром 2,8x3,7 см, білого кольору, на передній частині якої наявні надписи у вигляді „ДП „Львівський державний ювелірний завод"; Ланцюжок; Арт. ЇВ 3102920 30/24; Золото 585;Розмір 45 см; Маса 7,15 г; Ціна", - повернути потерпілій ОСОБА_44 (Т.3 а.с.744); металевий корпус від комп'ютерного системного блоку чорного кольору, виготовлений у формі паралелепіпеда, розмірами 42,5x17x47 см, з серійним номером 09565500, комп'ютерну плату оперативної пам'яті ємністю 128 Мб, комп'ютерну плату оперативної пам'яті з невстановленою ємністю та без наявності серійного номеру, комп'ютерну мережеву плату, з серійним номером ЗВОО1564, відео карту марки „Асус, з серійним номером 69ЄОАІ255769, комп'ютерний вентилятор охолодження процесору персонального комп'ютера, комп'ютерний вентилятор охолодження, комп'ютерний блок живлення у металевому корпусі сірого кольору, з середини якого виходять декілька електропровідних шлейфів, комп'ютерну материнську плату жорсткий диск пам'яті (вінчестер), дисковод, комп'ютерні електропровідні шлейфи для з'єднання у кількості сім штук, чорного та білого кольорів, шістнадцять шурупів для кріплення комп'ютерних деталей -повернути потерпілій ОСОБА_44 (Т.3 а.с.774); мобільний телефон «SONY ERICSSON K230i»- повернути потерпілій ОСОБА_14 (т. 4 а.с.21); картонну упаковку від мобільного телефону марки «SONY ERICSSON - 320i», гарантійний талон до мобільного телефону марки «SONY ERICSSON K - 320i»та інструкцію по використанню до мобільного телефону марки «SONY ERICSSON K - 320i»- повернути потерпілій ОСОБА_14 (т.4 а.с.41); мобільний телефон «Сіменс А-57» - повернути потерпілій ОСОБА_14 (т.4 а.с.157); мобільний телефон марки «Самсунг С-130»- повернути потерпілій ОСОБА_13 (т.4 а.с.159).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_44 15 568 /п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім/ грн. майнового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_44 1000 грн. моральної шкоди та з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_44 1000 грн. моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_44 400 грн. витрат за оплату праці адвоката та з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_44 400 грн. витрат за оплату праці адвоката.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. Л. Бучківська