Постанова № 25872327, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2012 року № 2а-8387/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Турчина Д.О.,

представника відповідача -Алексеєнка В.М.,

представника відповідача -Приходько О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем неправильно визначено віднесених позивачем до складу витрат сплачених сум відсотків за користування кредитом отриманого від компанії «Ондава Інвестментс Лімітед», а не відсотків за користування кредитом від компанії SH Investmens limited», не дослідженням факту використання кредитних коштів від компанії «Ондава Інвестментс Лімітед»на господарську діяльність (будівництво автозаправних об'єктів) та неврахування мети та призначення отримання кредитів, кошти отримувалися для поповнення обігових коштів, а не спеціального призначення для будівництва. Також відповідач не врахував ділової мети від отримання кредитних коштів, за кредитом компанії «Ондава Інвестментс Лімітед»позивач витратив на будівництво об'єктів, а за кредитом компанії «TNK SH Investmens limited»на погашення заборгованості перед компанією «Ондава Інвестментс Лімітед»та сплату менших відсотків за користування позикою. Позивач також пояснив, що суми сплачених відсотків за користування кредитом компанії SH Investmens limited»у 2011р. не включались до складу витрат. Відносно донарахування сум ПДВ, представник позивача зазначив, що відповідач не враховував першу з подій у податковому обліку ПДВ з надання та оплати послуг нерезидента. Першою подією є акт від 18.05.2011р. прийому-передачі виконаних робіт, а не банківська виписка, у травні 2011р. надання послуг з інжинірингу звільненні від оподаткування ПДВ і у позивача не виникає обов'язку щодо нарахування та сплати відповідних сум до бюджету, як податковим агентом нерезидента.

В позовній заяві позивач з урахуванням зміни позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 03.04.2012р. № 00000442290 та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 26.07.2012р. № 0003762208.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали повністю посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та представників відповідачів, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Восток»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.12.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.12.11 р. за результатами якої складено акт №321/23-09/24812228 від 20.03.12 р.

В ході перевірки встановлено порушення за результатами перевірки ТОВ «Восток»встановлено порушення: пункту 5.1, пункту 5.5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пункту 141.2 статті 141 Податкового Кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 2 308 145 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у м. Києві №3627/10/12-114 від 18.06.2012р. скасоване податкове повідомлення-рішення ДШ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 09.04.2012р. №00000432290 в частині 94 659, 00 грн., а в іншій частині залишає без змін, скаргу Директора ТОВ «Восток»Малійського О.С. від 19.04.2012р. №344-частково задовольняє.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, у зв'язку із переходом ТОВ «Восток»(код ЄДРПОУ 24812228) на облік до ДШ у Солом'янському район м. Києва ДПС направило рішення від 18.06.2012 №4777/7/12-114 про результати розгляду первинної скарги директора для прийняття податкового повідомлення-рішення.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС м. Києва від 18.06.2012 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №000386208 від 26 липня 2012 на суму 2 213 486, 00 грн. (податок на прибуток), в т.ч. основного платежу 2 213 486, 00 грн., штрафні санкції 1, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач отримав фінансовий кредит від компанії SH Investmens limited»(Республіка Кіпр, призначення кредиту -для поповнення обігових коштів у господарській діяльності), згідно договору № 09-11/10VS від 09.11.2010р. у сумі 45460000,00 доларів США (361548000,00 грн.), фактичне отримання грошових коштів 14.12.2010р. та використав грошові кошти на погашення заборгованості по кредиту в іноземній валюті по договору від 19.01.2010р. № 19-01/10VS від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед»(Республіка Кіпр, призначення кредиту - для поповнення обігових коштів в господарській діяльності) у загальному розмірі 46592000 доларів США, фактичне отримання -16.02.2010р.

Кредитні кошти, отримані за договором від 19.01.2010 № 19-01/10VS від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед», використані на будівництво та ремонт автозаправних комплексів, що належать товариству на праві власності.

Заперечень та порушень у акті перевірки щодо витрачання позивачем коштів та їх зв'язку з господарською діяльністю, отриманих від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед», відповідачем не встановлено.

В матеріалах справи наявний акт перевірки від 31.01.2011р. № 35/1-23-40-24812228 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яким порушень щодо сплачених відсотків за користування кредитом від 19.01.2010р. № 19-01/10VS від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед»у податковому обліку позивача не встановлено.

Відповідно до акту перевірки відповідача використання кредитних коштів, отриманих від компанії SH Investmens limited», не за цільовим призначенням, так як грошові кошти витрачені на оплату кредиторської заборгованості за кредитом від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед». У зв'язку із такими висновками відповідач не визнає у складі витрат суми сплачених відсотків та від'ємне значення курсових різниць.

Як вбачається з матеріалів справи цільове призначення обох отриманих кредитів для поповнення обігових грошових коштів в господарській діяльності позивача, спеціальне цільове призначення використання кредитних коштів у договорах відсутнє.

Також, згідно дослідженої у судовому засіданні податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2010-2011рр., позивач включав до складу витрат у 2011р. суми відсотків сплачених за користування кредитом від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед», а не від компанії NK SH Investmens limited».

Сплачені суми відсотків за користування кредитом від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед»включені позивачем до складу витрат у 2011р. до податкової звітності в порядку п. 141.3 ст. 143 ПК України, з урахуванням обмежень п. 141.2 ст. 141 цього Кодексу.

Суд також зазначає, що згідно наданих договорів та додаткових угод до них, відсотки за користування кредитом від компанії «Ондава Інвестменс Лімітед»встановлені на рівні 11% річних, а за користування кредитом від компанії SH Investmens limited»11% річних і зменшені на підставі додаткової угоди до 7,3% річних.

З викладеного вбачається, що позивач достроково погасив кредиторську заборгованість перед компанією «Ондава Інвестменс Лімітед»та зменшив витрати на сплату відсотків за користування кредитом, шляхом отримання кредиту від компанії SH Investmens limited»з меншою відсотковою ставкою.

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для платника податку, 50 та більше відсотків статутного капіталу (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Аналогічна норма визначена у п. 141.2-141.3 ст. 141 ПК України: для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Відсотки, які відповідають вимогам пункту 141.1 цієї статті, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 цієї статті, протягом звітного періоду підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 141.2 цієї статті.

Підпунктом 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Підпунктом 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Пунктом 153.1 ст. 153 ПК України встановлено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Аналіз зазначених норм та матеріалів справи свідчить, що погашення заборгованості (відсотків) позивача за кредитом від 19.01.2010р. № 19-01/10VS, коштами кредиту № 09-11/10VS від 09.11.2010р., пов'язані з господарською діяльністю та розумною економічною вигодою для зменшення суми витрат на обслуговування кредиту, та правомірно включені до витрат ТОВ «Восток»у 2011 році.

Позивач правомірно скористався наданими йому коштами за кредитом № 09-11/10VS від 09.11.2010р., так як позика не містить положень про спеціальне цільове призначення, може використовуватись на будь-які цілі у господарській діяльності позивача.

Викладене також підтверджується тим, що відповідач не заперечує проти зв'язку витрачених грошових за кредитом компанії «Ондава Інвестменс Лімітед»із господарською діяльністю позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідач неправильно визначає правову природу походження відсотків, включених до складу витрат, у деклараціях з податку на прибуток у 2011р., дані суми сплачені не за користування кредитом компанії K SH Investmens limited», а -компанії «Ондава Інвестменс Лімітед».

Відповідач також не наводить у акті перевірки та під час судового розгляду справи жодного причинно-наслідкового зв'язку, обставин, які вказують на відсутність взаємозв'язку сплачених відсотків із господарською діяльністю товариства та цільовим призначенням кредиту.

Необґрунтованість такого висновку податкового органу підтверджується тим, що відповідач досліджує у акті перевірки виключно одну господарську операцію позивача, а не господарську діяльність в цілому.

Суд додатково зазначає, що визнання витрат, сплачених сум за відсотки по договору кредиту, у бухгалтерському обліку відрізняється від порядку включення таких сум до декларацій у податковому обліку.

Невизнання відповідачем сум від'ємного значення курсових різниць також є безпідставним, так як витрачені кредитні кошти пов'язані із господарською діяльністю позивача, а витрати виникли, у зв'язку із заборгованістю у іноземній валюті за кредитом компанії SH Investmens limited».

При цьому, відповідач не розмежовує поняття двох різних бухгалтерських та податкових операцій: включення до складу витрат відсотків та від'ємного значення курсових різниць, адже у акті перевірки відповідач не визнає тільки сплачені відсотки, а щодо неправомірного отримання загальної суми кредиту зауважень не має.

Таким чином, висновки відповідача про непов'язаність витрат із господарською діяльністю не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення відповідача-2 від 26.07.2012р. № 0003762208 є протиправним.

Між позивачем (замовник) та нерезидентом України -резидентом Словацької Республіки -компанії «Асіs s.г.о.»(виконавець) укладено додаткову угоду № 1 від 18 травня 2011р., на підставі якої виконавець зобов'язується виконати послуги інжинірингу -надати проекти автозаправних станцій.

На підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 18.05.2011р. позивач отримав результат послуг інжинірингу, проекти, та сплатив за отримані послуги з інжинірингу компанії «Асіs s.г.о.»21.07.2011р. грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, наданими суду.

Відповідач вважає, що позивач повинен нарахувати у декларації з ПДВ за липень 2011р. суми податкових зобов'язань та сплатити ПДВ до бюджету, як податковий агент компанії «Асіs s.г.о.». Сплата грошових коштів компанії «Асіs s.г.о.», згідно висновків акту перевірки, є першою подією, за якою виникає обов'язок нарахування та сплати сум ПДВ.

Такий висновок податкового органу не відповідає чинному законодавству та позиції ДПС України (листи ДПА України від 25.10.2011 р. N 4261/6/15-3415-04, від 17.08.2011 р. N 9409/5/16-1516), у зв'язку з викладеним нижче.

Абзацом ІІ п. 187.8 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до пп. «в» пп. 186.3 ст. 186 ПК України, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Підпунктом 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПК України, інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до підпункту 196.1.14 пункту 196.1 ст. 196 ПК України, операції з постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу не належали до об'єкта оподаткування ПДВ до 01.07.2011 р.

19.05.2011р. Законом України N 3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», який набрав чинності з 01.07.2011р., внесено зміни до Кодексу, виключено підпункт 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, першою подією у часі є дата 18.05.2011р. -виконання послуг інжинірингу та отримання проектів, але станом на травень 2011р. послуги з надання інжинірингу звільняються від оподаткування ПДВ, згідно ПК України.

Відповідач протиправно не враховує першої події, а визначає податкові зобов'язання на підставі банківської виписки від 21.07.2011р., яка є другою подією у даній господарській операції, якій передувала 18.05.2011р. - дата акту прийняття-виконання робіт, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

Суд звертає увагу, що у платіжному дорученні № 2167 від 21.07.2011р. на перерахування коштів за послуги з інжинірингу зазначено призначення платежу за послуги, згідно додаткової угоди та акту від 18.05.2011р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що відповідачі не надали доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 03.04.2012р. № 00000442290 та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 26.07.2012р. № 0003762208.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 03.09.12 р.

Суддя Є.В. Аблов