Ухвала суду № 25872161, 20.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року м. Київ К-23653/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Моторний О.А. Муравйов О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 р.

у справі №2а-8180/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феком»

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим

про визнання рішення протиправним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феком»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим (далі -відповідач) про визнання рішення протиправним та його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2009 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.2009 р. №0003202303 у розмірі 68 936,65 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим яка перейменована у Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача стосовно питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено акт від 21.06.2009 р. №0333/11/23/31020048.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем абз. 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, а саме -неоприбуткування готівкових грошових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку та неоприбуткування готівкових коштів у сумі 13 787,33 грн. згідно фіскального звітного чеку.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.06.2009 р. №0003202303 на суму 68 936,65.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 р. № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення). Зазначене Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до пп. 2.6 п.2 зазначеного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО) або використанням розрахункової книжки (далі -РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідному касових (розрахункових) документах .

Пунктом 3.2 зазначеного Положення встановлено, що касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Штрафні санкції за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(далі -Указ).

Згідно з абз. 3 п.1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що сума у розмірі 13 787,33 грн., була проведена через РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується фіскальним звітним чеком від 20.06.2009 р. № 02083 на суму 13 787,33 грн. До того ж фіскальний звітний чек № 02083 визначає загальну суму, видану готівкою у розмірі 14 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, прибутковим ордером № 1313, а також квитанцією до прибуткового касового ордеру на загальну суму 14 000,00 грн. засвідчено надходження готівки за 20.06.2009 р.

Форма прибуткового ордеру відповідає формі затвердженій наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. №51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що виручка у розмірі 14 000,00 грн., яка була отримана позивачем 20.06.2009 р., була здана до обслуговуючого позивача банку Головного Феодосійського відділення Кримського РУ Приватбанку, що підтверджується витягом з особового рахунку позивача, скріпленого підписом посадової особи банку та відміткою печатки банку, а також квитанцією банку від 20.06.2009 р. на суму 14 000,00 грн., де в графі призначення платежу зазначено: «виручка».

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем було дотримано порядок ведення касових операцій, передбачений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Під час перевірки було також встановлено порушення позивачем приписів п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок встановлені вимоги щодо використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО: наявність книги обліку розрахункових операцій (далі -КОРО) на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій (далі -РРО); підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

В п. 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок зазначено, що у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції позивачем КОРО повністю приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильних висновків, що сума у розмірі 13 783,33 грн. була внесена до податкового та бухгалтерського обліку позивача, оскільки проведення зазначеної суми через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

До того ж, відповідно до пп. 7.19. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

Отже, враховуючи, що готівка, наявна в касі позивача, підтверджена прибутковим ордером № 1313 від 20.06.2009 р., а також квитанцією до прибуткового касового ордеру на загальну суму 14 000,00 грн., суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що суму у розмірі 13 783,33 грн., яка входить до складу загальної суми виручки, отриманої позивачем 20.06.2009 р., не можна вважати такою, що не оприбуткована.

Враховуючи викладене, відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 13 783,33 грн., у КОРО, при встановленні факту оприбуткування зазначеної суми, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 є неправомірним, оскільки зазначений Указ встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, у тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки в касі, а відповідальність за порушення порядку ведення КОРО передбачена Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Тому, з огляду на те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.06.2009 р. №0333/11/23/31020048 про порушення позивачем п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не відповідають фактичним обставинам справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.09.2009 р. №0003202303 у розмірі 68 936,65 грн. було скасовано обґрунтовано.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55, ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію в м. Феодосії АР Крим на Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим.

2. Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 р. у справі №2а-8180/09/2/0170 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіМоторний О.А. Муравйов О.В.