Постанова № 25872044, 29.08.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/3203/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Канівська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області державної податкової служби про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 13826,65грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення Податкового кодексу України (далі по тексту -ПК України), відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 13667,74грн. та в зв'язку з чим нараховано пеню в сумі 158,91грн., які самостійно платником податків не сплачені, що зумовило необхідність звернення до суду за стягненням податкового боргу та пені в судовому порядку.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби.

Відповідач до суду також не з'явилась, проте надала суду клопотання щодо розгляду справи без її участі та зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області 25.07.2001р. (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було самостійно подано податкові декларації від 31.01.2011р. №1282 та від 16.01.2012р. №47, згідно яких самостійно визначено та узгоджено зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 14309,64грн. та 28335,48грн. При цьому, з урахуванням часткової сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по вказаним податковим деклараціям, заборгованість відповідача складає -13667,74грн. (а.с.9, 11-12).

Відповідно до ст. 129 ПК України, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання відповідачу нараховано пеню в розмірі 158,91грн.

На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України Канівською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було сформовано вимогу №20 від 05.01.2012р. на суму 6669,81грн., яка отримана особисто ОСОБА_1 19.01.2012р. (а.с.24).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 зазначеної статті передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 286.2 та пункту 286.3 ст.286 Податкового кодексу України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Положення пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Приписами пункту 288.7 ст. 288 визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 -287.

Відповідно до ст. 129. ПК України у разі після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до розрахунку складає 13826,65грн. (13667,74грн. податковий борг згідно декларацій + 158,91грн. пеня = 13826,65грн.).

Відповідно до п. п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості а також наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

За таких обставин, приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем визнані позовні вимоги, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до бюджету через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області державної податкової служби (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії 10-А, ідентифікаційний код -21367331) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та пеню в загальному розмірі 13826 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 65 копійок

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська