Постанова № 25871876, 30.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.08.2012р. справа № 2а- 9149/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Сімакович П.Ю.,

відповідача - Зіборова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватногое підприємства "Альтаріс" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС проскасування рішення, -

встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Альтаріс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, №0011261501 від 26.07.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вказував на безпідставність посилань Вовчанської МДПІ на відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг»- свідоцтва платника ПДВ, оскільки дії ДПІ та рішення податкового органу по анулюванню згаданого свідоцтва були визнані протиправними в судовому порядку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд ухвалити рішення про його задоволення.

Відповідач, Вовчанська МДПІ Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що внаслідок порушення ТОВ «Альтаріс»вимог п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України платником податків завищено суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку та віднесення на розрахунки з державою показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Промспец Консалтинг», котрий не був платником ПДВ на час здійснення спірних господарських операцій. Посилаючись на викладені у запереченнях доводи, представник відповідача у судовому засіданні просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ПП «Альтаріс», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 35787685, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Вовчанській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області ДПС.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів у добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ч.1 ст.11, ч.2 ст.49, ч.1 ст.71, ч.3 ст.72, ч.2 ст.76 КАС України перелічені обставини додатково перед судом не доказуються.

16.07.2012р. Вовчанською МДПІ Харківської області ДПС була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Альтаріс»з питання здійснених господарських операцій з ТОВ «Промспец Консалтинг»та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 р. по 30.04.2012 р.

Результати перевірки оформлені актами від 16.07.2011р. №217/15-35787685.

26.07.2012 р. з посиланням на даний акт Вовчанською МДПІ Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0011261501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 66.958,50 (основний платіж -38.262,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -28.696,50 грн.)

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті від 16.07.2011р. №217/15-35787685 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ПП «Альтаріс»п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Промспец Консалтинг», котрий не є платником ПДВ.

Оглянувши текст акту перевірок, дослідивши наявні у справі документи, суд встановив, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг»- свідоцтва платника ПДВ.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 16.07.2011р. №217/15-35787685, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив, що 01.02.2012 р. між позивачем, ПП «Альтаріс»(в якості покупця), та ТОВ «Промспец Консалтинг»(в якості продавця), було укладено договір купівлі-продажу за № 0101/01, предметом якого є купівля-продаж запчастин до сільськогосподарської техніки.

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що зазначений правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом правочин не суперечать закону.

Таким чином, згаданий договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Підстав для висновку про нікчемність спірного правочину суд не вбачає.

На вимогу суду позивачем надані до суду складені ТОВ «Промспец Консалтинг»податкові накладні №40 від 13.02.2012 р. на суму 21.831,67 грн. (у т.ч. ПДВ -3.638,61 грн.), №47 від 15.02.2012 р. на суму 19.051,69 грн. (у т.ч. ПДВ -3.175,28 грн.), №60 від 20.02.2012 р. на суму 20.852,82 грн. (у т.ч. ПДВ -3.475,47 грн.), №65 від 22.02.2012 р. на суму 24.958,30 грн. (у т.ч. ПДВ -4.159,72 грн.), №6 від 01.03.2012 р. на суму 56.395,64 грн. (у т.ч. ПДВ - 9.399,27 грн.), №68 від 16.03.2012 р. на суму 26.232,60 грн. (у т.ч. ПДВ -4.372,10 грн.), №10 від 03.04.2012 р. на суму 42.019,67 грн. (у т.ч. ПДВ -7.003,28 грн.), №27 від 09.04.2012 р. на суму 40.536,19 грн. (у т.ч. ПДВ -6.756,03 грн.) та видаткові накладні №0213/01 від 13.02.2012 р. на суму 21.831,67 грн. (у т.ч. ПДВ -3.638,61 грн.), №0215/01 від 15.02.2012 р. на суму 19.051,69 грн. (у т.ч. ПДВ -3.175,28 грн.), №0220/01 від 20.02.2012 р. на суму 20.852,82 грн. (у т.ч. ПДВ -3.475,47 грн.), №0222/01 від 22.02.2012 р. на суму 24.958,30 грн. (у т.ч. ПДВ -4.159,72 грн.), №0301/01 від 01.03.2012 р. на суму 56.395,64 грн. (у т.ч. ПДВ -9.399,27 грн.), №0316/01 від 16.03.2012 р. на суму 26.232,60 грн. (у т.ч. ПДВ -4.372,10 грн.), №0403/01 від 03.04.2012 р. на суму 42.019,67 грн. (у т.ч. ПДВ -7.003,28 грн.), №0409/01 від 09.04.2012 р. на суму 40.536,19 грн. (у т.ч. ПДВ -6.756,03 грн.).

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши оглянуті і приєднані до справи копії складених ТОВ «Промспец Консалтинг»документів за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.44 і 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів, а саме оборотні відомості по рахунку, відкритому ПП «Альтаріс»в ПАТ «Креді Агріколь Банк», засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів (22.03.2012 р. -15.000,00 грн.; 28.03.2012 р. -30.000,00 грн.; 29.03.2012 р. -25.000,00 грн.; 30.03.2012 р. -2.694,55 грн.; 30.03.2012 р. -14.000,00 грн.; 27.04.2012 р. -40.000,00 грн.). З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними №02/13-1 від 13.02.2012р., №02/15-1 від 15.02.2012р., №02/20-1 від 20.02.2012р., №02/22-1 від 22.02.2012р., №03/01-1 від 01.03.2012 р., №03/16-1 від 16.03.2012 р., ;04/03-1 від 03.04.2012 р., №04/09-1 від 09.04.2012р.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами МДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви відсутності в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутності результатів таких господарських операцій не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити саме обґрунтованість судження МДПІ про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного відображення в обліку показників первинних документів, складених контрагентом -ТОВ «Промспец Консалтинг», котрий не є платником ПДВ.

Розглядаючи справу по суті суд зважає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 р. №82/15-02-036 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача -ТОВ «Промспец Консалтинг».

Правомірність вказаного рішення була предметом судової перевірки по справі Харківського окружного адміністративного суду №2а-14157/11/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. по справі №2а-14157/11/2070 позов ТОВ «Промспец Консалтинг»до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промспец Консалтинг»як платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. названу постанову окружного адміністративного суду було залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на приписи ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 14 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданих судових рішень поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Листом від 02.08.2010р. №1172/11/13-10 "Щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість" Вищий адміністративний суд України довів правову позицію, згідно з якою у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Харківський окружний адміністративний суд вважає, що наведена правова позиція Вищого адміністративного суду України має бути в обов'язковому порядку застосована до спірних правовідносин, а відтак, слід дійти висновку, що станом на дату вирішення судом спору по суті, а також станом на дату прийняття ДПІ спірного рішення про збільшення грошових зобов'язань контрагент позивача мав правовий статус платника ПДВ, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів втрати такого статусу матеріали справи не містять.

Протилежне тлумачення правових наслідків визнання судом незаконним рішення податкового органу про скасування (анулювання) свідоцтва платника ПДВ (скасування реєстрації особи як платника ПДВ) є неможливим, позаяк це призводить до створення ситуації, коли права та охоронювані законом інтереси платника податків залишаються не захищеними та непоновленими навіть після звернення до суду та отримання відповідного рішення про задоволення позову, що прямо суперечить ст.8 Конституції України.

Отже, невиконання податковими органами відповідних судових рішень, котрі набрали законної сили і невідновлення на виконання таких рішень особи в реєстрі платників ПДВ, у спірних правовідносинах не має юридичного значення, адже наявність у суб'єкта господарювання статусу платника ПДВ встановлена судом і в силу цього вказана обставина не потребує додаткового доказування.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись положеннями наведеної норми процесуального закону, перевіряючи обґрунтованість доводів позивача і відповідача, суд робить висновок, що викладене в актах перевірок судження відповідача про порушення ПП «Альтаріс»п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України є помилковим.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Стосовно застосування відповідачем при винесенні спірного рішення п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України і нарахуванні штрафу в розмірі 75% від самостійно збільшеного грошового зобов"язання з ПДВ, суд зазначає, що 06.08.2011р. набрав чинності Закон України від 07.07.2011р. №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», котрим положення наведеної норми кодексу викладені в редакції, зміст якої передбачає можливість нарахування штрафу лише в розмірі 25% та 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, а не 75% як це було зроблено податковим органом у спірних правовідносинах.

Отже спірне податкове повідомлення -рішення було винесено відповідачем всупереч вимогам ст.123.1 ст.123 Податкового кодексу України в редакції станом на 26.07.2012р.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Альтаріс» до Вовчанської МДПІ Харківської області ДПС про скасування рішення -задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0011261501 від 26.07.2012 р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 04.09.2012 р.

Суддя А.В. Сліденко