Постанова № 258705, 07.11.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.11.06 Справа № 18/449н-ад.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства плодорозсадник «Луганський», м. Луганськ

до Луганського територіального управління Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Луганськ

про визнання постанови недійсною

за участю представників сторін:

від позивача: Малюк В.Є. за дов. від 03.11.2006;

від відповідача: Титова В.О. за дов. від 15.09.2006;

Орлянко Д.Ю. за дов. від 15.09.2006.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсною постанови відповідача від 31.07.2006 № 173-ЛУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржувана постанова винесена відповідачем у супереч вимогам закону, так як закінчилися строки для застосування вказаних санкцій (правопорушення мало місце ще у 2000 році).

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою відповідача від 31.07.2006 № 173-ЛУ на позивача, за правопорушення на ринку цінних паперів –ненадання інформації, на підставі ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»накладено штраф в сумі 1700 грн.

Підставою застосування до позивача санкцій стало порушення позивачем вимог ст. 25 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та п. 3.1. Положення про надання особливої інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 10.02.2000 № 5 (далі –Положення про надання особливої інформації).

Зокрема, позивачем не було направлено відповідачу повідомлення про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії, які відбулися 26.05.2000 за рішенням загальних зборів акціонерів позивача.

Позивач факт скоєння правопорушення визнав, однак, зазначив, що правопорушення ним скоєно в 2000 році, а до відповідальності його притягнуто більш ніж через шість років.

Позивач вказав, що оскаржувана постанова винесена відповідачем після закінчення строків притягнення до відповідальності, тобто незаконно.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на неможливість застосування до спірних відносин строку позовної давності, так як дані відносини не є цивільно-правовими.

Позивач у запереченнях на відзив від 07.11.2006 № 112/11 вказав, що він також не вважає вказані відносини цивільно-правовими, однак, наполягає на тому, що відповідачем були пропущені строки застосування до нього штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно п. 3.1. Положення про надання особливої інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.02.2000 № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2000 р. за № 108/4329 (далі –Положення про надання особливої інформації), емітент протягом двох робочих днів після дати виникнення відповідної події зобов'язаний подати (кур'єром або поштою) повідомлення до Комісії. Якщо повідомлення надсилається поштою, то датою подання повідомлення вважається дата, указана на відправному поштовому штемпелі.

Таким чином, позивач повинен був подати відповідне повідомлення відповідачу (про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії) до 31.05.2005, так як подія (загальні збори акціонерів) відбулася 26.05.2000.

Позивач не подав відповідачу вказаного повідомлення (за формою встановленою Положенням про надання особливої інформації).

Проте, позивач в 2000 році повідомляв відповідача про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії шляхом надсилання відповідачу з річним звітом протоколу загальних зборів акціонерів позивача від 26.05.2000.

Відповідач визнав факт одержання протоколу загальних зборів позивача від 26.05.2006, в якому було зазначено про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії.

Однак, відповідач зазначив, що повідомлення про вказані події зроблене шляхом надсилання протоколу, не є повідомленням у розумінні Положення про надання особливої інформації (не за формою встановленою Положенням).

Згідно ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи за ненадання інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із вказаного витікає, що позивач у травні 2000 року скоїв правопорушення на ринку цінних паперів –не надав відповідачу інформацію –повідомлення за встановленою формою про зміни в складі наглядової ради та ревізійної комісії.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (ч. 2 ст. 112 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ч. 2 ст. 241 ГК України).

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу (ч. 3 ст. 241 ГК України).

Таким чином, штрафи, передбачені ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», які накладає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її територіальні управління, за своєю правовою природою, є адміністративно-господарськими штрафами.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Правопорушення на ринку цінних паперів (ненадання відповідачу інформації) позивач скоїв у травні 2000 року.

Однак, адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до позивача застосовані 31.07.2006, тобто більш ніж через шість років з дня порушення ним вимог Положення про надання особливої інформації.

Враховуючи, що вказана адміністративно-господарська санкція застосована відповідачем після закінчення встановленого законом строку, протягом якого можливо її застосовувати, постанова відповідача від 31.07.2006 № 173-ЛУ про накладення цієї санкції винесена у супереч вимогам ст. 250 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсною постанови відповідача від 31.07.2006 № 173-ЛУ, підлягають задоволенню в зв’язку з незаконністю оспорюваної постанови.

Відповідно до ст. ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати позивача на державне мито в сумі 3,40 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною постанову Лу?ганського територіального у?правління Держаної комісії з? цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2006 № 173-ЛУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства плодорозсадник «Луганський», м. Луганськ, вул. Линьова, 128, ідентифікаційний код 00414999, п/р 26008009020410 в ЛФ АКБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632, витрати на державне мито в сумі 3,40 грн.

07 листопада 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ підписана 13 листопада 2006 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана сторонами протягом 10 днів з дня підписання постанови, тобто з 13 листопада 2006 р. до Луганського апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Корнієнко