Постанова № 258704, 07.11.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.11.06 Справа № 10/573н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/573н-ад за позовом

Приватного підприємства виробничо –комерційної фірми "Паралель",

м. Алчевськ

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення

Представники сторін:

від позивача - Дахно О.І. (дов. № б/н від 01.09.06.), Паталаха С.А. - директор;

від відповідача - Врембяк А.Ч. (дов. № 29874/10 від 03.10.06.), Пантюхіна С.О. (дов. № 31570/10 від 23.10.06.), Турський В.П. (дов. № 31567/10 від 23.10.06.), Щочка В.М. (дов. № 4644/10 № 12.01.06.)

Суть спору: Приватним підприємством виробничо –комерційною фірмою "Паралель" заявлено вимогу про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2006р. № 0000412310/0.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 02.08.2006р. № 24199/10 заперечує проти позову та просить у задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Алчевською ОДПІ на підставі акту перевірки № 871/231-30230106 від 24.05.2006. прийнято податкове повідомлення –рішення від 01.06.2006р. № 0000412310/0, яким Приватному підприємству виробничо-комерційна фірма «Паралель»(позивачу у справі) визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5 481 625 грн. 00 коп., з них: основний платіж - 2 833 800 грн., штрафні санкції - 2 647 825 грн.

Висновок в акті перевірки № 871/231-30230106 від 24.05.2006., на підставі якого прийнято оспорюване рішення:

Документальною перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2005 рік в сумі 2 833 800 грн., в тому числі по періодах :

1 квартал - 1 474 125 грн., півріччя - 2 333 725 грн., 3 квартали - 2 833 800 грн.

В акті перевірки з приводу порушення викладено наступне:

Перевіркою встановлено завищення загальної суми валових витрат за 1 квартал 2005 року в розмірі 5 896 500 грн., за півріччя –9 334 900 грн., за 3 квартали - 11 335 200 грн. В порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами в розмірі 11 335 200 грн.

Платника податків було повідомлено про початок планової виїзної перевірки, повідомлення № 4336/231 від 03.03.2006. отримано директором 20.03.2006.

З 31.03.2006. була розпочата перевірка, директором згідно акту передачі документів надано для перевірки певні документи за період з 01.10.2005. по 31.12.2005. Решта документів не надана з посиланням на їх крадіжку.

Між позивачем і відповідачем тривало листування з приводу надання документів для перевірки, про що докладно викладено на сторінці 15 акту перевірки (а.с. 20). В результаті надані документи станом на 03.04.2006., на 26.04.2006., на 16.05.2006., за якими проведена перевірка.

Позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначено податок на прибуток, оскільки ним при визначенні валових витрат враховано лише наявні у позивача документи, які надані для перевірки. А при визначенні валового доходу відповідачем враховані дані податкових декларацій, а не визначено валовий доход також за наявними у позивача документами, які надані для перевірки.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

Згідно підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з

поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були втрачені певні документи в жовтні 2005 року. Позивач не звертався з відповідною заявою до податкового органу. Час, що пройшов з моменту втрати документів, був достатній для їх відновлення.

Судом відхиляються доводи позивача щодо необхідності визначення валового доходу відповідачем за наявними у позивача документами, які надані для перевірки, оскільки Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено заборона щодо віднесення до валових доходів, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Судом також враховується, що позивач не надав ніяких уточнюючих розрахунків стосовно валових доходів за перевірений період.

Суд визнав доведеним відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення –рішення.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 07.11.2006. і постановив відмовити в задоволені позову.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.

Позивачу повертається квитанція на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., оскільки дана сплата не передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути позивачу квитанцію № 1 від 06.09.2006. на суму 118 грн., видавши з матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 13.11.2006.

Суддя Т.М.Мінська