Справа № 2/0544/2582/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Руденко Л.М.
при секретарі - Савчук Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»м. Слов»янськ - про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні компенсації втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
22.08.2012р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні компенсації втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди до ВАТ «Содовий завод», мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала в відповідача з 29 серпня 1988 року по 01 жовтня 2001 року. Згідно записів в її трудовій книжці відповідно до наказу № 804 від 29.08.1988 року вона була прийнята відповідачем в цех термічної фосфорної кислоти інженером з організації та нормування. Наказом № 203 від 01.10.2001 року вона була звільнена з роботи. З жовтня 1996 року ВАТ «Содовий завод»припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплатити їй заборговану заробітну плату, але кожний раз отримувала відмову щодо цього через відсутність в нього нібито коштів.
При її звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Станом на час її звільнення та на теперішній час заборгованість по заробітній платі відповідача перед нею з серпня 2000 року по жовтень 2001 року складає 1778 грн. 42 коп. згідно довідки № 14-5684 від 19 червня 2012 року.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду № 2/0544/1857/2012 від 05 липня 2012 року прийнято стягнути з ВАТ «Содовий завод»заборгованість по заробітній платі в сумі 1778 грн. 42 коп.
Крім зазначеного незаконними діями відповідача їй була причинена суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідношеннями, яка виявилася в її моральних стражданнях та переживаннях через порушення відповідачем законних прав та інтересів, гарантованих Конституцією України та чинним законодавством України в частині своєчасного отримання винагороди (заробітної плати) за свій труд.
Порушення відповідачем її трудових прав привели до втрати її налагоджених та нормальних життєвих зв'язків, через що вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через провину відповідача щодо своєчасного розрахунку вона не могла своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкає, належним чином харчуватися та вдягатися, утримувати свою сім'ю. Внаслідок чого вона стала нервовою, роздратованою та пригніченою, стан її здоров'я погіршився, в тому числі через тривалий час порушення її законних прав з боку відповідача. Таким чином причинену їй відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн.
На час подання позову відповідача, як юридичну особу, не знято з реєстрації та не ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 21 лютого 2012 року.
Вважає, що позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної платні при звільненні працівника за нормами чинного трудового законодавства України.
Відповідно до вищевказаної довідки відповідача її середній заробіток за 2 останні місяці роботи складав 93 грн. 12 коп. В зв'язку з наведеним вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 02 жовтня 2001 року по день постановлення судом рішення по справі в сумі 12085 грн. 11 коп.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів її виплати", відповідач повинен виплатити на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 3040 грн. 92 коп., в зв'язку з порушенням термінів її виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 02 жовтня 2001 року по день постановлення судом рішення по справі.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 3040 грн. 92 коп., її середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 12085 грн. 11 коп. починаючи з 02 жовтня 2001 року по день постановлення судом рішення по справі, а також моральну шкоду в сумі 5000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»в судовому засіданні не був присутній, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому суд, зі згоди представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані ним документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працювала у відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод", з 29.08.1988р. по 01.10.2001р., що підтверджено записами у трудовій книжці позивача (а.с.6). При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі станом на травень 2012 року складає 1778 грн. 42 коп., яку рішенням Слов»янського міськрайонного суду стягнуто з ВАТ «Содовий завод»(а.с.8).
Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення суду та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати з часу звільнення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З ч.6, ч.7 ст. 12 зазначеного Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати не є спором про стягнення заробітної плати.
З ухвали господарського суду від 24.02.2012 року, вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ визнано банкрутом.
За таких підстав суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації, частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати не входять до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому неможливе стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно пропущення позивачем тримісячного строку звернення до суду, виходячи з наступного.
Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Оскільки на теперішній час заборгованість по заробітної платі перед позивачем відповідачем ВАТ "Содовий завод" не погашена, то процесуальний строк звернення до суду позивача з вимогою про стягнення моральної шкоди не сплив.
У зв'язку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити його в сумі 500 грн.
Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
На підставі викладеного і керуючись Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, ч.4,6,7 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 209ч.3, 212 -215, 218,224-228 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»м. Слов»янськ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні компенсації втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, моральну шкоду в сумі 500 грн. (Грн. П»ятсот )
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) -26503448, отримувач -УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (банку) -34686605, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО -834016, код класифікації доходів бюджету -22030001.
В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Судове рішення № 25868887, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 05.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0544/12099/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: