Рішення № 25861091, 28.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/2170/12 вх. № 2170/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Волковій С.О., довіреність № 01-62юр/4998 від 02.07.2012 р.;

відповідача - Колісник І.А., довіреність № 24/810 від 22.02.2012 р.;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

про стягнення 5 665 472,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, 5 202 522,24 грн. заборгованості за електричну енергію (тарифна складова - 4 335 435,20 грн. та ПДВ 20% - 867 087,04 грн.), 3% річних в розмірі 69 410,42 грн., плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 21 664,87 грн. (тарифна складова за КРЕ - 18 054,06 грн. та ПДВ 20% - 3 610,81 грн.), пеню в розмірі 325 404,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 46 471,03 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4 від 07.05.2004 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 травня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2012 року було відкладено розгляд справи на 07 червня 2012 року.

01 червня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд в частині стягнення з відповідача 5202522,24 грн. вартості електричної енергії відмовити, посилаючись на те, що на даний час відносини між сторонами щодо оплати заборгованості за січень 2012 року, яка виникла у зв"язку з невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг, виробником яких є відповідач, тарифам, що затверджуються органами державної влади, врегульовані нормою Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік". На думку відповідача заборгованість підлягає оплаті за рахунок коштів з державного бюджету України

В судовому засіданні 07 червня 2012 року було оголошено перерву до 12 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 24 травня 2012 року.

14 червня 2012 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що сума боргу по реактивній енергії та ПДВ на КРЕ сплачена у повному обсязі та надав акт про залік заборгованості, який долучений судом до матеріалів справи.

Згідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Відповідно до витягу від 15.06.12 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: відпустка), для розгляду справи № 5023/2170/12 було призначено суддю Смірнову О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 08 серпня 2012 року.

06 серпня 2012 року представник відповідача надав доповнення до клопотання, в якому просив суд задовольнити клопотання відповідача та надати відстрочку виконання рішення суду по справі № 5023/2170/12 до 31.12.2012 р., а також задовольнити заявлене клопотання та зменшити розмір стягуваної суми пені нарахованої за березень на 90%

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 13 серпня 2012 року.

13 серпня 2012 року представники сторін звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 5023/2170/12 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 28 серпня 2012 року.

28 серпня 2012 року позивач надав заперечення, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги законними та обгрунтованими, а заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними, у зв"язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги, окрім оплаченої заборгованості по КРЕ.

28 серпня 2012 року відповідач надав доповнення до клопотання, в якому просив суд його задовольнити, надати відстрочку виконання рішення суду господарського суду Харківської області по справі № 5023/2170/12 до 31.12.2012 р. та зменшити розмір пені за березень на 90%.

Представник позивача у судовому засіданні 28.08.2012 р. підтримував позовні вимоги, окрім оплаченої заборгованості по КРЕ.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

07 травня 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Комунальним підприємством "Харківводоканал", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 4.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Умовами договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався відповідно до "Правил користування електричною енергією" (надалі Правила) та п. 2.3.3 Договору, проводити своєчасну оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем до подання позову погашено заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 21 664,87 грн. (тарифна складова за КРЕ - 18 054,06 грн. та ПДВ 20% - 3 610,81 грн.), що підтверджується повідомленням № 110-Ф від 20.04.2012 р., відповідно до якого зменшується заборгованість відповідача перед позивачем згідно з договором № 4 від 07.05.2004 р. за реактивну енергію за березень 2012 р. на 21664,87 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 21 664,87 грн. (тарифна складова за КРЕ - 18 054,06 грн. та ПДВ 20% - 3 610,81 грн.), у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 4335435,20 грн. боргу підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість" (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 40182,58 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 867087,04 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 46471,03 грн. та 3% річних в сумі 69410,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 325404,08 грн.

Відповідач надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що такими обставинами, які можуть бути підставою для зменшення пені є важке фінансове становище відповідача, відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості за е/е, що є визнаним фактом та підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги особливий статус підприємства як об"єкта життєзабезпечення стратегічного призначення та фінансовий стан відповідача, уваги фінансове становище підприємства та заплановане надання компенсації в тарифах на послугу водовідведення, що передбачена ст. 53 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 325 40,40 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 292863,68 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (1013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р № 26004010085522 у АТ "Банк Золоті Ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 03361715) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) 5 202 522,24 грн. заборгованості за електричну енергію (тарифна складова - 4 335 435,20 грн. та ПДВ 20% - 867 087,04 грн.);

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 3% річних в розмірі 69 410,42 грн., пеню в розмірі 325 40,40 грн., інфляційні втрати в розмірі 46 471,03 грн., 64296,70 грн. судового збору.

В стягненні плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 21 664,87 грн. (тарифна складова за КРЕ - 18 054,06 грн. та ПДВ 20% - 3 610,81 грн.) та 292863,68 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.08.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.