Постанова № 25861032, 28.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 5019/466/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Михайлов В.О. (довіреність №03-05/17 від 03.01.2012р.);

від відповідача - Добродій О.М. (довіреність №36/782 від 04.04.2012р.);

від третьої особи - Грімова Г.М.(довіреність №1/2012 від12.01.2012р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області на рішення госпо-дарського суду Рівненської області від 11.06.2012р. у справі №5019/466/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»м.Рівне

до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС

України у Рівненській області м.Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській

області м.Рівне

про стягнення 21 600 грн. 41 коп. заборгованості по розрахунках,-

Представникам Сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.06.2012р. у справі №5019/466/ 12 (суддя Горплюк А.М.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»(надалі в тексті - ТзОВ «Рівнетеплоенерго») до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області (далі в тексті - НДЕКЦ), за участю третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (надалі в тексті - Управління) про стягнення 21 600 грн. 41 коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги теплопостачання.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по розрахунках за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2010р. по 05.12.2010р. стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню на підставі ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими встановлено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.(т.1, арк.справи 112-116).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 11.06.2012р. у даній справі НДЕКЦ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: не встановлено, коли спорткомплекс по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15) було передано з балансу УМВС України в Рівненській області на баланс НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області. Крім того, Скаржник вважає, що судом зроблено невірний висновок про те, що НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області користувалось приміщенням спорткомплексу по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15-А).(т.2, арк.справи 5-10).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 08.08.2012р. апеляційну скаргу НДЕКЦ прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк. справи 3).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 21.08.2012р. та 28.08.2012р. представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 21.08.2012р. та 28.08.2012р. представник Позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Надав 27.08.2012р. додаткові докази, не обґрунтовуючи причин неможливості їх подання суду першої інстанції.(т.2, арк.справи 80-86).

В судовому засіданні 28.08.2012р. представник Третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги. Надав письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.(т.2, арк.справи 87-90).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Рівнетеплоенерго»-підпиємство на підставі договору на відпуск теплової енергії №69 від 11.11.2009р. зобов'язувалось надавати Управлінню-споживачеві теплову енергію для опалення об'єктів, які перебувають в оперативному управлінні останнього, загальні технічні характеристики і місця розташування у м.Рівне яких закріплені в додадках до договору №69.

За умовами п.5.4 договору №69 від 11.11.2009р. строк оплати встановлено не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір підписано директором ТзОВ «Рівнетеплоенерго»та начальником Управління, скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 16-20).

З Додатку №1 до договору №69 від 11.11.2009р. «Схема теплової мережі, що перебуває на балансі споживача»вбачається, що до об'єктів Управління належить спорткомплекс УМВС загальною площею 1 158,9 м2 по вул.С.Дем'янчука, 5 (колишня адреса -вул.Д.Галицького, 15-А).(т.1, арк.справи 17).

Листом від 26.10.2010р. №1/2508 Управління повідомило ТзОВ «Рівнетеплоенерго»про необхідність уточнення опалювальних площ у зв'язку з передачею об'єкту спорткомплекс по вул.Д.Галицького, 15-А на баланс та обслуговування НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №160 від 23.02.2010р. та висновку комісії Управління.(т.1, арк.справи 23).

ТзОВ «Рівнетеплоенерго»листом від 26.10.2010р. №1/2510 повідомило НДЕКЦ про необхідність термінового укладення угоди на постачання комунальних послуг з теплопостачання у зв'язку з передачею на баланс НДЕКЦ спорткомплексу УМВС по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15-А).(т.1, арк.справи 25).

З матеріалів справи вбачається, що господарськими судами під час вирішення справи № 5019/151/11 за позовом ТзОВ «Рівнетеплоенерго»до НДЕКЦ про спонукання до укладення договору на відпуск теплової енергії (т.1, арк.справи 43-52) також встановлено, що 29.10.2010р. ТзОВ «Рівнетеплоенерго»листом №04-01/2056 повідомило НДЕКЦ про необхідність укладення договору на відпуск теплової енергії, оскільки приміщення по вул.С.Дем'янчука, 5 у м.Рівному перебуває на його балансі та направило перелік документів, необхідних для укладення договору.

У відповідь на пропозицією укласти договір на відпуск теплової енергії №68 НДЕКЦ повідомив 25.11.2010р. ТзОВ «Рівнетеплоенерго», що йому відмовлено у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості по вул.С.Дем'янчука, 5, зазначивши про неможливість надати документи на право власності та технічний паспорт.

ТзОВ «Рівнетеплоенерго»рекомендованим листом №04-01/2317 від 23.11.2010р. надіслало НДЕКЦ для розгляду та підписання два примірники договору №68 від 23.11.2010р. на відпуск теплової енергії та просило в двадцятиденний термін розглянути й підписати бланки запропонованого договору. Проте, як вбачається з матеріалів справи - договору №68 від 23.11.2010р. на відпуск теплової енергії сторонри так і не уклали.

Розглядаючи справу №5019/151/11 господарські суди також встановили, що 17.11.2010р. ТзОВ «Рівнетеплоенерго»та Управління внесли зміни до договору на відпуск теплової енергії № 69 від 11.11.2009р. шляхом укладення додаткової угоди №69/2, згідно якої з переліку об'єктів Управління вилучено спорткомплекс по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15-А).

Колегія суддів зауважує, що на момент винесення оскаржуваного рішення - додаткової угоди №69/2 у справі не було, про неї не вказував у позовній заяві і Позивач, натомість останній покликався на додаткову угоду №69/1 від 17.11.2010р., додаток до якої містить об'єкт Уп-равління, опалення якого зобов'язувалось здійснювати ТзОВ «Рівнетеплоенерго» - спорткомплекс по вул.Д.Галицького, 15-А.(т.1, арк.справи 2, 20).

На вимогу апеляційного суду, Позивач 27.08.2012р. надав завірену копію додаткової угоди від 17.11.2010р. №69/2 до договору на відпуск теплової енергії №69 від 11.11.2009р., з якої вбачається, що в переліку об'єктів Управління, опалення яких зобов'язувалось здійснювати ТзОВ «Рівнетеплоенерго» - не значиться об'єкт за адресою: м.Рівне, вул.С.Дем'янчука, 5.(вул.Д. Галицького, 15-А). Додаткова угода №69/2 від 17.11.2010р. долучена до матеріалів справи.(т.2, арк.справи 80-83).

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2010р. працівниками ТзОВ «Рівнетеплоенерго», в присутності представника Відповідача - наукового співробітника лабораторії проведення експертиз НДЕКЦ Власюка В.П., будівля спорткомплексу по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15-А) була від'єднана від мережі централізованого опалення шляхом видимого розриву у тепловій камері №56, про що складено відповідний акт, який підписано представником Відповідача.(т.1, арк.справи 14).

Відповідно до Витягу з реєстру про державну реєстрацію прав від 10.12.2010р., об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Рівне, вул.С.Дем'янчука, 5 належить на праві власності Державі Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України і з 10.12.2010р. перебуває в оперативному управлінні Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області.(т.1, арк.справи 41).

Пропозиція погасити 21 600 грн. 41 коп. заборгованості з оплати вартості спожитої протягом 01.11.2010р. -06.12.2010р. теплової енергії, яка вбачається з вимоги-претензії ТзОВ «Рівнетеплоенерго»від 20.09.2011р. -залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, що стверджується матеріалми справи.(т.1, арк.справи 12-зворот, 13).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і рішення місцевого суду належить скасувати з огляду на наступне:

Стаття 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, крім того, цивільні права та обов'язки зокрема виникають, з договорів та інших правочинів, із завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги.

За змістом п.1 ч.1 ст.13 названого Закону, одним із видів комунальних послуг є постачання теплової енергії.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільноправових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.(ст.19 зазначеного Закону).

Стаття 1 Закону України «Про теплопостачання»містить поняття балансоутримувача (будинку, групи будинків, житлового комплексу), яким є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

У відповідності до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.п.1,5 ч.3 ст.20 та п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Дійсно, відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» - одним з обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічно вегульовано відносини енергопостачання у ст.714 ЦК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як зазначалось, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з покликанням на ст. 35 ГПК України, виходив з того, що факт утримання НДЕКЦ спірного приміщення спорткомплексу з листопада 2007р. по січень 2010р. стверджено постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2010р. у справі №2а-4377/10/1770 за позовом Міністерства внутрішніх справ України до КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»про зобов'язання вчинити реєстраційні дії, положення ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст.20 За-кону України «Про житлово-комунальні послуги», якими встановлено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України - норми, які встановлюють загальні підстави виникнення зобов'язання.(т.1, арк.справи 39-40, 114-116).

Проте, висновок про обґрунтованість і доведеність позовних вимог колегія суддів вважає передчасним, при цьому звертає увагу на наступне:

Частиною другою статті 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) ... під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Сторони у даному спорі і в адміністративній справі №2а-4377/10/1770 різні. При цьому, місцевий суд вільно тлумачить ст.35 ГПК України, помилково ототожнивши її із ст.72 КАС України.

Досліджуючи обставини, що стверджують виведення спірного спорткомплексу з числа об'єктів споживача-Управління і виникнення у НДЕКЦ зобов'язання, місцевий суд визнав як встановлені обставини надходження Позивачеві листа Управління від 27.10.2010р. №949 про необхідність укладення нового договору на відпуск теплової енергії №69 та надіслання ТзОВ «Рівнетеплоенерго»29.10.2010р. листа №04-01/2056 на ім'я начальника НДЕКЦ «про заключення угоди», проте ні копій таких листів, ні доказів їх надсилання у справі немає.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені обставини були встановлені господарськими судами під час розгляду справи №5019/151/11, однак місцевий суд, долучивши копії зазначених рішень до матеріалів справи - їх не досліджував, висновків судів у даній справі - з підстав ст.35 ГПК України не врахував.(т.1, арк.справи 43-52).

Крім того, місцевий суд безпідставно погодився із зазначеним у позовній заяві тверджен-ням Позивача, що додатковою угодою №69/1 від 17.11.2010р. до договору на відпуск теплової енергії №69 від 11.11.2009р. Управління і ТзОВ «Рівнетеплоенерго»погодили виключення спорткомплексу по вул.Д.Галицького, 15-А у м.Рівне з переліку об'єктів споживача, оскільки доданою до позовної заяви додатковою угодою №69/1 ця обставина спростовується.(т.1, арк.справи 2, 20).

Як зазначалось, факт виведення спірного спорткомплексу з переліку об'єктів Управління, опалення яких зобов'язувалось здійснювати ТзОВ «Рівнетеплоенерго»стверджено додатковою угодою №69/2 від 17.11.2010р., яка надана апеляційному суду під час апеляційного провадження.(т.2, арк.справи 81-83).

Тобто, місцевий суд ухвалив рішення за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які визнав встановленими, а саме - відсутності зобов'язань Управління по оплаті послуг теплопостачання по об'єкту спорткомплекс і наявність таких зобов'язань у НДЕКЦ.

Зазначені обставини, відповідно до п.2 ч.1 ст.104 ГПК України, є підставою для скасування рішення, тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню. Відтак, в силу ст.99 ГПК України, суд апеляційної інстанції, виходячи з матеріалів справи, переглядає дану справу за правилами розгляду у першій інстанції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТзОВ «Рівнетеплоенерго»покликається на положення ст.19 Закону України «Про теплопостачання», яка встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а згідно п.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов Договору.

Проте, у справі відстуні докази, які стверджують виникнення зобов'язання Відповідача з оплати вартості теплової енергії за період з 01.11.2010р. по 05.12.2010р.

Так, з листа №04-01/2317 від 23.11.2011р. вбачається, що Позивач звертався до Відповідача з пропозицією укласти договір, предметом якого є постачання теплової енергії у приміщення за адресою: м.Рівне, вул.С.Дем'янчука, 5.

Однак, з недотриманням 20-денного терміну, який надавався для розгляду і підписання запропонованого договору і закінчувався 14.12.2010р. - незавершене будівництво спорткомплексу 06.12.2010р. відключено Позивачем від системи центрального опалення.(т.1, арк.справи 14).

Як зазначалось, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житловокомунальні послуги.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать, що НДЕКЦ мав намір отримувати послуги теплопостачання будівлі спорткомплексу, яка є об'єктом незавершеного будівництва і прийняття якого в оперативне управління відбулось лише 10.12.2010р.

Згідно із ч.2 ст.275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Тому, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст. 11, 509 ЦК України, ч.2 ст.275 ГК України та ч.1 ст.19, п.п.1,5 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» -відносини між сторонами у справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житловоко-мунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання Позивачем обов'язку підготувати договір на відпуск теплової енергії (надання житлово-комунальних послуг) та надати його на підписання споживачу.

Матеріалами справи стверджується і не спростовується представниками сторін у судовому засіданні, що стосовно будівлі спорткомплексу по вул.С.Дем'янчука, 5 (Д.Галицького, 15-А) договору на відпуск теплової енергії ТзОВ «Рівнетеплоенерго»і НДЕКЦ не укладали.

Рівненський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення у справі №5019/151/ 11 визнав правомірним висновок суду першої інстанції, що ТзОВ «Рівнетеплоенерго»без належних підстав визнав лист НДЕКЦ від 25.11.2011р. №26/2755 відмовою останнього від укладення договору на відпуск теплової енергії та під час перебігу двадцятиденного терміну після отримання договору -відключив останнього від мереж опалення, а тому підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача укласти договір відсутні.

Вищий господарський суд в постанові у даній справі від 13.07.2011р. також зазначив, що судами не встановлено, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів дотримання ТзОВ «Рівнетеплоенерго»порядку укладення договору, що встановлений ст.181 ГК України (т.1, арк.справи 47, 51).

Тому твердження про виникнення у Відповідача обов'язку з оплати вартості теплової енергії безпідставне і спростоване матеріалами справи. Таке, з огляду на правило про належність доказів (ст.34 ГПК України) відхиляється колегією суддів, оскільки ґрунтується на припущеннях. Так, надані накази передбачають передачу об'єкта на баланс в майбутньому і не стверджують факту передачі, Висновок комісії від 15.03.2010р. має дорадчий характер, а міркування стосовно утримання Відповідачем спорткомплексу з листопада 2007р., яке вбачається з постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2010р. у справі №2а-4377/10/1770 -не має преюдиціної сили і згідно ст.ст. 33, 35 ГПК України потребує доведення на загальних підставах.

Разом з тим, як зазначалось, відповідно до Витягу з реєстру про державну реєстрацію прав від 10.12.2010р., об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Рівне, вул.С.Дем'янчука, 5 належить на праві власності Державі Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України і перебуває в оперативному управлінні Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області з 10.12.2010р.(т.1, арк.справи 41).

Тому, на думку колегії суддів, в силу ч.4 ст.319, ч.2 ст.331 ЦК України, саме з моменту державної реєстрації права власності на незавершене будівництво спортивного комплексу -Відповідач набув статутсу балансоутримувача і був вправі укладати з Позивачем договір на відпуск теплової енергії.

З огляду, на зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що подача Позивачем протягом 01.11.2010р. -05.12.2010р. теплової енергії на об'єкт незавершеного будівництва спорткомплексу по вул.С.Дем'янчука, 5 у м.Рівному -здійснена без достатніх правових підстав на власний ризик.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності,- доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом такими, що згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ухвалюючи його, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

Скасування рішення зумовлює перерозподіл судових витрат.

В зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, витраті зі сплати судового збору за її подання, з підстав частини другої ст.49 ГПК України, належить покласти на Позивача.

Керуючись, ст.ст. 33, 35, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області на рішення господарського суду Рівненської області від 11.06. 2012р. у справі №5019/466/12 -задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

3 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», яке знаходиться у м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27 (код ЄДРПОУ 36598008) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області, який знаходиться у м.Рівне, вул.Гагаріна, 39 (код ЄДРПОУ 25574883) 804 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Надати місцевому суду доручення про видачу відповідного наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №5019/466/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.