Постанова № 25860920, 27.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2012 № 18/141

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Чуприні І.В.,

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 27.08.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012,

у справі № 18/141 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

до Комунального підприємства «Управління житлового господарства»

Дарницького району м. Києва

про стягнення боргу у розмірі 1 647 332, 22 грн,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва про стягнення боргу у розмірі 1 647 332, 22 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 18/141 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Так, зокрема, позивач вказує, що предметом діючого договору є забезпечення відповідача питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна» в незалежності від призначення, за яким вона буде використовуватися відповідачем, в тому числі і постачання питної води, яка в подальшому буде використовуватися Комунальним підприємством «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва у своїй господарській діяльності, в тому числі і для підігріву.

Згідно проведеного автоматизованого розподілу справи № 18/141 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Рудченко С.Г., судді - Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 у зв'язку із припиненням повноважень судді Поляк О.І. та обранням її на посаду судді Вищого господарського суду України було внесено зміни до складу колегії суддів у даній справі замість судді Поляк О.І. призначено суддю Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.08.2012.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 змінено склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Кропивної Л.В. та Мальченко А.О.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник/позивач) та Комунальним підприємством «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва (абонент/відповідач) було укладено договір № 03910/2-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 10.03.2004, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (а.с. 7-8 том 1).

Пунктом 1.2 договору передбачено цілодобовий режим поставки води та приймання стоків. Режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг.

Згідно п. 2.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком.

Відповідно до 2.1.2. договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.5. договору передбачено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2).

Згідно п. 2.2.4 договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 2.2.5 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обґрунтуванням для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.1.3 договору постачальник зобов'язаний щомісячно, в разі необхідності в інші строки, направляти абоненту платіжні документи на оплату наданих йому послуг.

Відповідно до п. 7.1. договору, він діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03910/2-02 від 10.03.2004 підписаний від імені представників сторін - учасників договору, підписи яких скріплені печатками.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору в період з 01.02.2011 по 01.05.2011 ним були надані відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 8 581 897, 33 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за даним договором виконав частково, сплативши 6 940 270, 44 грн, внаслідок чого у останнього за період 01.02.2011 по 01.05.2011, з урахуванням пільг та субсидій, виникла заборгованість у сумі 1 577 323, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 525, 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 577 323, 76 грн за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції було встановлено, що при укладенні ПАТ «АК «Київводоканал» договору з КП «УЖГ» Дарницького району міста Києва, позивач присвоїв абоненту коди (особові рахунки): 2-493, 2-498, 2-502, 2-554, 2-556, 2-558, 2-559, 2-566, 2-570, 2-632, 2-944.

Колегією суддів встановлено, що розрахунковим департаментом ПАТ «АК «Київводоканал», що є відокремленим структурним підрозділом Товариства, для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки, було відкрито особі рахунки на кожен об'єкт (групу об'єктів), за яким здійснюється водокористування. Так, позивачем були присвоєні коди 2-493, 2-498, 2-502, 2-554, 2-556, 2-558, 2-559, 2-566, 2-570, 2-632, 2-944, що фіксують нараховані, сплачені кошти за послуги питного водопостачання, яке КП «УЖГ» Дарницького району міста Києва використовує у вигляді холодної води та стоки, а також коди 2-50493, 2-50498, 2-50502, 2-50558, 2-50566, 2-50632, 2-50570, 2-50944, 2-40493, 2-40554, 2-40556, 2-40559, 2-40570, ін., що фіксують нараховані, сплачені кошти за послуги питного водопостачання, яке КП «УЖГ» Дарницького району міста Києва використовує у своїй господарській діяльності для приготування гарячої води, без укладення та внесення відповідних змін до договору.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 3.1 Правил визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктами 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України) встановлено, що абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

Пунктом 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що спірний договір не регулює постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, облік якої здійснюється за кодами 2-50493, 2-50498, 2-50502, 2-50558, 2-50566, 2-50632, 2-50570, 2-50944, 2-40493, 2-40554, 2-40556, 2-40559, 2-40570, ін. Спірний договір на послуги водопостачання та водовідведення укладений позивачем з відповідачем на постачання питної холодної води, тоді як інші договори, на підтвердження укладення позивача з відповідачем договорів на постачання гарячої води, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, визначено, що розрахунки з виробником послуг на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 855 161, 92 грн, який виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води, задоволенню не підлягають, як безпідставні.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за спірний період позивачем було надано послуги на суму 4 726 735, 41 грн за холодну питну воду, яка була оплачена відповідачем частково у сумі 4 684 985, 81 грн, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за холодну воду становить 41 749, 60 грн.

Зазначена обставина досліджувалась судом першої інстанції під час вирішення спору, проте висновок суду про відсутність боргу відповідача перед позивачем не відповідає фактичним обставинам справи.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 41 749, 60 грн заборгованості відповідача перед позивачем за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.02.2011 по 01.05.2011, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг з водопостачання та водовідведення позивачем були нараховані 5 025, 97 грн 3% річних, 39 014, 97 грн інфляційних втрат, 25 967, 52 грн пені.

Колегією суддів в судовому засіданні було встановлено, що заборгованість за спірний період у розмірі 41 749, 60 грн виникла саме за квітень 2011 року, а тому враховуючи умови п. 2.2.4 договору, нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені є безпідставним.

Між тим, в решті суми заявлених до стягнення пені, та 3% річних слід відмовити в зв'язку з недоведеністю позовних вимог про наявність у відповідача боргу в сумі 3 855 161, 92 грн.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 18/141 - частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 18/141 задовольнити частково.

2. Рішення господарського міста Києва від 26.06.2012 у справі № 18/141 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району міста Києва (02091, м. Київ, Харківське шосе, б. 148-А, код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 41 749, 60 грн заборгованості за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.02.2011 по 01.05.2011, 417, 50 грн державного мита та 5, 98 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району міста Києва (02091, м. Київ, Харківське шосе, б. 148-А, код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 417, 50 грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

7. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Рудченко С.Г.

Судді Кропивна Л.В.

Мальченко А.О.