Постанова № 25860917, 30.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 № 8/540

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Мезецький М.С., дов. № 61 від 27.04.2012р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна

акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі

Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 13.03.2012р.

у справі № 8/540 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна

акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі

Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Українська

транспортна компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі

18 654,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Луганської обласної дирекції НАСК "Оранта" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18654,16 грн., (сума відшкодування 19164,16 грн. - 510,00 грн.).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2012р. у справі № 8/540 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2012р. у справі № 8/540 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

31.05.2012р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна компанія» надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2012р. у справі № 8/540 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2012 у справі № 8/540, у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. було прийнято до провадження та призначено на 06.06.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 8/540 було відкладено розгляд справи на 25.06.2012р., в зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

Розпорядженням секретаря судової палати від 25.06.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Дзюбко П.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 у справі № 8/540 було відкладено розгляд справи на 06.08.2012р. та продовжено строк розгляду справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 у справі № 8/540 було відкладено розгляд справи на 20.08.2012р., в зв'язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 27.02.09р. між позивачем та Соболевим О.Л. було укладено договір добровільного страхування № 24-214-25-09.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -автомобіля «KIA CERATO», д.р.н. ВВ 9472 АР.

31.10.09р. на 500 км + 500 м автошляху М-04 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та транспортного засобу КАМАЗ 53212, д.р.н. 00362 АТ під керуванням Висоцького О.Ю.

Відповідно до Постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 26.11.09р., ДТП сталося в результаті порушення Висоцьким О.Ю. Правил дорожнього руху України, останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Зазначене вище ДТП згідно договору страхування було визнано страховим випадком.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009р. страхувальник Соболев О.Л. звернувся до страховика ВАТ НАСК «Оранта» із заявою про страхову виплату у зв'язку настанням страхового випадку - ДТП.

Згідно з Звіту № 779 дослідження спеціаліста від 01.12.2009р., складеним аварійним комісаром Резніковим О.В., визначено розмір страхового відшкодування завданий власнику автомобіля марки «KIA CERATO», д.р.н. ВВ 9472 АР в результаті його пошкодження в ДТП.

Як вбачається із страхового акту № 429 від 29.12.2009 року та № 1 від 27.01.2010р., позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 18 654,16грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № № 24-214-25-09 від 27.02.2009 року, на підставі заяви страхувальника від 02.11.2009 р., а також на підставі страхових актів № 429 від 29.12.2009 року та № 1 від 27.01.2010р. Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» виплатило власнику застрахованого автомобіля «KIA CERATO», д.р.н. ВВ 9472 АР страхове відшкодування в розмірі 18654,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 262 від 28.01.2010 року та № 263 від 28.01.2010р.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене, та реалізується саме ним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували реальний розмір заподіяної позивачу шкоди, а саме не надано звіту про оцінку шкоди, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, як документу, що визначає розмір збитку.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки місцевим судом не було взято до уваги наявність страхових актів, платіжних доручень, що є доказом фактичність здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжні доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 18654,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 262 від 28.01.2010 року та № 263 від 28.01.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ... визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановленим законом. Однак чинне законодавство не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до суб'єктів оціночної діяльності, визначених в згаданому Законі, для проведення оцінки майна при настанні страхового випадку.

Разом з тим, як випливає зі ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, розмір шкоди визначає аварійний комісар або експерт. У відповідності з п. 34.2 ст. 34 Закону, 05.11.2009 р. позивач до місця знаходження пошкодженого майна було направлено спеціаліста, яким було встановлено перелік пошкоджень, що підтверджується Звітом № 779 від 01.12.2009р., статус Резнікова О.В. підтверджується свідоцтвом аварійного комісара № 622 (а.с. 45).

Таким чином, при здійсненні виплати страхового відшкодування Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» згідно платіжних доручень № 262 від 28.01.2010 року та № 263 від 28.01.2010р., було відшкодовано шкоду, оцінену згідно чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач належним чином виконано свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, а тому в повній мірі має право на відшкодування понесених збитків винною особою, а в даному випадку страховиком винної особи, який прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності особи, що була винною у вчинення ДТП.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. у справі № 8/540 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. у справі № 8/540 скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186 в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» 91005, м. Луганськ, вул. М. Раскової, 3д) суму страхового відшкодування в розмірі 18 654,16 грн.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186 в особі Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» 91005, м. Луганськ, вул. М. Раскової, 3д) державне мито в сумі 186,54 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір в сумі 804,75 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.

7. Матеріали справи № 8/540 повернути до Господарського суду м. Київ.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.