Рішення № 25860904, 04.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 5028/10/42/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська 55/Б, м. Чернігів, 14000

Відповідач 1: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок",

вул. 1 Травня, 161, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 7216,48 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: Рябчук С.В., довіреність № 10 від 02.07.2012р., юрисконсульт

відповідач 1: ОСОБА_1, особисто, паспорт ЕМ № НОМЕР_2

відповідач 2: Тимошенко А.Б.. керівник, згідно наказу №1 від 07.10.1992р.

Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" про солідарне стягнення заборгованості в сумі 7216,48 грн., з яких 3994,70грн. сума основної заборгованості за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. включно, 3170,27грн. сума пені за період з 02.11.11р. по 01.05.12р. включно, 36,13 грн. сума 3% річних за період з 02.11.11р. по 01.06.12р. включно та 15,38 грн. сума інфляційних втрат за період з 02.11.11р. по 31.03.12р. включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов Договору на постачання теплової енергії № 1-0732 від 11.10.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач 1 в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення основного боргу, в інший частині проти позову заперечував з підстав відсутності коштів в зв»язку із кризовим станом його підприємницької діяльності. Будь-яких доказів зазначеного до суду не надав.

Відповідач 2 в судовому засіданні проти позову заперечував повністю, посилаючись на договір оренди нежилого приміщення № 2 від 01.10.2010р., укладеного між ним та відповідачем 1, згідно з яким обов»язок щодо оплати комунальних послуг, у т.ч послуг з теплопостачання, покладається на відповідача 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

11 жовтня 2010р. між ВАТ „Облтеплокомуненерго" (виробник), ФОП ОСОБА_1 (споживач № 1) та ТОВ „Істок" (споживач № 2) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1-0732, згідно із яким позивач (виробник) бере на себе зобов"язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачам (споживачам) теплову енергію для опалення, а відповідачі (споживачі) зобов"язуються солідарно сплачувати позивачу (виробникові) за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, тарифи на послуги на момент укладення цього договору становлять: опалення 671,99 грн/1Гкал або 15,86 грн./ 1 кв.м.

Відповідно до п. 1.3. Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладення цього договору становить 1830,24 грн., у тому числі за опалення 1830,24 (за 115,4 метрів).

Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається відповідачам (споживачам) для об"єктів перерахованих у додатку № 1, який є невід"ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби, а саме: АДРЕСА_2 площею 115,4 кв.м.

Згідно п. 3.2.21. Договору, відповідачі (споживачі) теплової енергії солідарно зобов"язуються щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (виробника), в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п. 6.4., 6.5. Договору, розрахунки відповідачів (споживачів) з позивачем (виробником) за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Позивач на виконання умов договору за період з жовтня 2011 року по квітень 2012р. включно надав послуг відповідачам в розмірі 3994,70 грн. та пред"явив відповідачу для оплати рахунки-фактури (а.с.14-19, 46).

Згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 167 від 30.09.2011р. „Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ „Облтеплокомуненерго" (м. Чернігів)" було встановлено нові тарифи на теплову енергію, а саме встановлено одноставкові тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 821,46 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (а.с.37, 38).

Відповідно до актів про споживання теплової енергії та звітів про спожиту теплову енергію (а.с. 39-45), підписаних сторонами, відповідачі за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. включно згідно приладів обліку спожили 7,4239 Гкал теплової енергії, що в перерахунку на Гдж відповідно до КТМ України 244-94 становить 4,0528 Гдж (а.с. 35, 36).

Таким чином, суд, перевіривши розрахунки позивача дійшов висновку, що позивачем правомірно визначено для оплати за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. включно наданих відповідачам послуг на загальну суму 3994,70 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно вимог ч.1 ст.541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачем за надані послуги в сумі 3994,70 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 3994,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаногозобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. Договору, у випадку несплати відповідачами (споживачами) отриманої теплової енергії до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п.7.3.3 цього договору.

Згідно п. 7.3.3 Договору, споживачі несуть солідарну відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. цього договору -сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Статтею 1 спеціального Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999р., встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи (а.с. 21-23), пеню в сумі 3170,27 грн. за період з 02.11.11р. по 01.05.12р. включно, 3% річних в сумі 36,13 грн. за період з 02.11.11р. по 01.06.12р. включно та інфляційні втрати в сумі 15,38 грн. за період з 02.11.11р. по 31.03.12р. включно.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем (а.с.22), суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд не приймає заперечення відповідача 1 в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат в зв»язку із відсутністю коштів та неможливістю виконати свої зобов»язання за Договором, оскільки зазначені відповідачем 1 обставини не є підставою для звільнення його відповідальності за невиконання ним визгачених Договором зобов»язань.

Суд не може також прийняти заперечення відповідача 2 , власника приміщення за адресою : АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності від 22.06.2009р.( копія в матеріалах справи), оскільки він є стороною чинного Договору на постачання теплової енергії № 1-0732 від 11.10.2010р. , яким передбачено його солідарна відповідальність з відповідачем 1 за спожиті послуги з теплопостачання .

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14013, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ЗАТ КБ „ПриватБанк", МФО 353586, код НОМЕР_1) та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок" (14000, АДРЕСА_2, р/р 26004601598001 ЧФ „Укрінбанк", МФО 353564, код 22830021) на користь Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненрго" (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б, р/р 26004300000976 в ПАТ „Банк „Демарк" м. Чернігів, МФО 353575, код 03357671) - 3994,70 грн. боргу, 3170,27 грн. пені, 36,13 грн. 3% річних, 15,38 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мурашко І.Г.

04.09.12