Рішення № 25860436, 16.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2012 р. Справа № 7/048-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ,

2. Військової частини А1231, м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС», Київська обл., м. Васильків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, м. Вінниця,

про стягнення 4 670,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Топольніцький В.В. -представник за довіреністю №220/610/д від 31.10.2011 року,

від позивача 2: Топольніцький В.В. -представник за довіреністю № 1/78 від 16.01.2012 року,

від відповідача: не з'явились,

від третьої особи: не з'явились,

від прокуратури: не з'явились,

секретар судового засідання: Гуськова К.В.

Обставини справи:

19.06.2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону вих. №2547 від 31.05.2012 року (вх. №1588 від 19.06.2012 року) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -позивач 1) та Військової частини А1231 (далі -позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС»(далі -відповідач) про стягнення 4 670,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 271/2/09/2 від 30.12.2009 року про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Полтавській, Київській, Львівській, Івано-Франківській та Волинській областях, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), а саме, щодо оплати за користування комунальними послугами з водопостачання та водовідведення в кількості 449 м. куб. води.

У зв'язку з зазначеним, заступник військового прокурора просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС» на користь Військової частини А1231 4 670,94 грн. -вартість спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2012 року порушено провадження у справі № 7/048-12 та розгляд справи призначено на 05.07.2012 року.

05.07.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача 1 та позивача 2 надійшли заява б/н від 03.07.2012 року (вх. №10662 від 05.07.2012 року) та заява б/н від 03.07.2012 року (вх. №10663 від 05.07.2012 року) відповідно, та клопотання б/н від 05.07.2012 року (вх. №10664 від 05.07.2012 року) про продовження строку розгляду справи згідно ст. 69 ГПК України на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2012 року строк вирішення спору у справі № 7/048-12 продовжено на п'ятнадцять днів з 21.08.2012 року по 04.09.2012 року та відкладено розгляд справи на 16.08.2012 року.

У судовому засіданні 16.08.2012 року представник представник позивача 1 та позивача 2 у справі підтримав позов у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 16.08.2012 року, не з'явився, вимоги ухвал суду від 19.06.2012 року та від 06.07.2012 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та від прокуратури, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання 16.08.2012 року не з'явились.

Відповідач, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Як роз'яснено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка прокурора, представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, та у зв'язку з повторним неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.08.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача 1 та позивача 2, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

Між Міністерством оборони України (замовник за договором, позивач 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС» (виконавець за договором, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Полтавській, Київській, Львівській, Івано-Франківській та Волинській областях, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) № 271/2/09/2 від 30.12.2009 року (далі -договір).

Згідно п.1.1. договору предметом договору є надання послуг з харчування особового складу військових частин Збройних Сил України, зокрема Військової частини А1231 (представник замовника за договором, позивач 2 у справі).

Відповідно до п. 1.3 договору виконавець зобов'язується своїми силами та за свій рахунок надавати послуги, передбачені цим договором, за ціною, зазначеною у цьому договорі, за умови забезпечення його виробничими та іншими приміщеннями, обладнанням та інвентарем, необхідним для надання послуг.

Замовник зобов'язується приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України від 16.07.97 №300 та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору (п. 1.4 договору).

Згідно п. 2.1.1 договору на термін дії договору представники замовника та КЕЧ (КЕВ) районів забезпечують виконавця приміщеннями їдальні (їдалень), виробничими та складськими приміщеннями (площами), кімнатами для відпочинку кухарів, об'єктами господарського призначення (підсобні господарства, теплиці, хлібопекарні тощо) та іншим майном в межах площ необхідних для належного надання послуг за договором (далі -нерухоме майно). На весь період користування виконавцем нерухомим майном статус військового майна не втрачається. Виконавець лише набуває права строкового його користування.

Користування виконавцем комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється на підставі договорів, укладених виконавцем з відповідними квартирно-експлуатаційними органами (КЕЧ, КЕВ) районів або з місцевими органами (організаціями) з постачання комунальних послуг та енергоносіїв. Виконавець здійснює оплату спожитих під час надання послуг комунальних послуг та енергоносіїв.

Відповідно до п. 2.3.2 договору виконавець за власний рахунок має право на встановлення приладів обліку споживання комунальних послуг та енергоносіїв на приміщення (будівлі), які будуть використовуватися для забезпечення особового складу. При цьому всі розрахунки проводяться на підставі показників таких приладів.

До початку надання послуг за договором виконавець та представники замовника фіксують актах поточні дані приладів обліку споживання комунальних послуг. Ці дані є початковими для подальшого вирахування спожитих виконавцем комунальних послуг та енергоносіїв і проведення оплати (п. 2.3.3 договору).

Згідно п. 7.1.11 договору виконавець зобов'язаний своєчасно сплачувати спожиті під час надання послуг комунальні послуги та енергоносії.

Представники замовника зобов'язані спільно з КЕЧ (КЕВ) районів забезпечити виконавця за його рахунок на термін надання послуг комунальними послугами та енергоносіями (водопостачанням, електричною енергією, газом\паром, опаленням) у приміщеннях, які використовуються виконавцем для надання послуг за договором. Здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою оплати виконавцем комунальних послуг та енергоносіїв, використаних (спожитих) для надання послуг за договором (п. 7.3.7. договору).

Пунктом 14.1. договору договір діє з 16 січня 2010 року до 31 березня 2010 року.

01.03.2010 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС» (Виконавець) укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю послуг громадського харчування №271/2/09/2 від 30.12.2009 року.

Згідно п. 1.1. додаткової угоди №2 визначено, що сторони погодили продовжити строк дії договору до 31 грудня 2010 року.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору військовою частиною А1231 комісією в присутності представника ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»Вдовиченко Г.П. в приміщенні солдатської їдальні військової частини А1231 встановлено лічильник холодної води №9251774 з показником 00001, що підтверджується Актом встановлення водяного лічильника в солдатській їдальні № 8 від 11.02.2010 року.

Згідно із Актом № 62 зняття показників водяного лічильника в солдатській їдальні станом на 16.09.2010 року показник водяного лічильника становить 00319 м. куб.

Відповідно до прийнятого рішення Вінницької міської ради № 87 від 16.01.2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал»з 20.02.2009 року послуги за водопостачання 1 м. куб. води становлять 4,86 грн., водовідведення -4,02 грн.

Так, відповідач в період з 11.02.2010 року по 16.09.2010 року мав оплатити за 318 м. куб отриманої води та за 318 м. куб води скинутої 2 823,84 грн. (318 м. куб х 4,86 грн. + 318 м. куб х 4,02 грн. = 2 823,84 грн.).

Рішенням Вінницької міської ради № 1536 від 21.07.2010 року «Про затвердження скоригованих тарифів для КП «Вінницяоблводоканал»на послуги з водопостачання та водовідведення для бюджетних установ, інших споживачів»змінені тарифи на дані послуги з 01.08.2010 року, а саме: за водопостачання 1 м. куб. води становлять 7,86 грн., водовідведення -6,24 грн.

Згідно із Актом № 82 зняття показників водяного лічильника в солдатській їдальні станом на 17.12.2010 року показник водяного лічильника становить 00450 м. куб.

Таким чином, відповідач в період з 17.09.2010 року по 17.12.2010 року мав оплатити за 131 м. куб отриманої води та за 131 м. куб води скинутої 1 847,10 грн. (131 м. куб х 7,86 грн. + 131 м. куб х 6,24 грн. = 1 847,10 грн.).

Отже, відповідач мав сплатити 4 670,94 грн. (2 823,84 грн. + 1 247,10 грн.) за послуги з водопостачання та водовідведення, надані позивачем 2, в період з 11.02.2010 року по 17.12.2010 року.

Прокурор зазначає, що відповідач в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відмовився вносити плату за спожиті в період з 11.02.2010 року по 17.12.2010 року комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, використані під час організації харчування особового складу позивача 2.

У зв'язку з викладеним, 21.06.2011 року позивачем 2 на адресу відповідача була надіслана претензія № 1566, в якій зазначено, що оскільки Військова частина А1231 дислокується поза межами м. Вінниця, у зв'язку з чим відсутнє централізоване водопостачання приміщень, які задіяні в процесі надання послуг за договором, тому військова частина А1231 забезпечує водопостачанням та водовідведенням на виконання умов договору ТОВ «Провідну продовольчу компанію ЗС»самостійно без участі КЕВ м. Вінниці.

Про зазначене також свідчить наявний в матеріалах справи лист-відповідь №1741 від 21.06.2011 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, в якому вказано, що ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»повинна сплачувати військовій частині А1231 кошти у відповідності до вимог п.2.3.5 та п. 7.3.7 договору №271/2/09/2 від 30.12.2009 року.

У вказаній претензії позивач 2 просить відповідача перерахувати кошти в розмірі 4 670,94 грн. на рахунок військової частини А1231 за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення. Разом з претензією відповідачу надісланий рахунок б/н від 21.06.2011 року на суму 4 670,94 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання, згідно вимог п. п. 2.3.5, 7.1.11, 7.3.7 договору, не виконав, рахунок в сумі 4 670, 94 грн. не оплатив.

Жодних доказів в порядку вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували оплату відповідачем спожитих послуг в порядку та обсязі, визначених умовами договору, сторонами надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, становить 4 670,94 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частино 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше на встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що в даному випадку має місце порушення відповідачем змісту зобов'язання передбаченого абз. 2 п.7.1.11 договору, у відповідності до якого відповідач був зобов'язаний своєчасно сплачувати спожиті під час надання послуг комунальні послуги та енергоносії.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати комунальних послуг згідно договору про закупівлю послуг громадського харчування №271/2/09/2 від 30.12.2009 року порушує інтереси держави -майнові інтереси Міністерства оборони України та військової частини А1231.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на те, що відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4 670,94 грн. вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір»відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28, ідентифікаційний код 36470517) на користь Військової частини А1231 (21007, Вінницька обл., с. Гавришівка, ідентифікаційний код 07941533) 4 670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 94 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28, ідентифікаційний код 36470517) в доход Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 03.09.2012 року