Рішення № 25860378, 03.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12 Справа № 14/5014/2062/2012

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 17 095 грн. 00 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача: Білоножко Г.С., дов. № 82 від 01.01.12;

від відповідача: Будянський О.Ю., довіреність № 23-28д від 26.01.12.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17095 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу.

Відповідач заперечує проти позову, заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій у 10 разів з посиланням на важке фінансове становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до залізничної накладної № 52136470 відповідачем у вагоні № 60079720 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці було відправлено вантаж -вугілля антрацит.

На станції Бердянськ була проведена перевірка маси вантажу і встановлено, що в накладній № 52136470 відповідачем у вагоні № 60079720 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 64500 кг, що на 4500 кг менше ніж вказано у накладній.

За результатами зважування складено комерційний акт № АА 043336/226 від 20.05.12.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 17095 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагону на станцію Бердянськ була проведена перевірка маси вантажу і встановлено, що в накладній № 52136470 відповідачем у вагоні № 60079720 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 64500 кг, що на 4500 кг менше ніж вказано у накладній.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150- тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено комерційний акт № АА 043336/226 від 20.05.12.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом № АА 043336/226 від 20.05.12.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Сума штрафу за невірно вказану у накладній масу вантажу складає 17095 грн.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні ваги вантажу.

За таких підстав позов слід задовольнити у повному обсязі.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій відхиляється з наступних підстав.

Як підставу для зменшення штрафних санкцій у 10 разів відповідач зазначає, що підприємство понесло збитки у сумі 264043000 грн. за неякісну вугільну продукцію, нестачу вантажу та інше.

Але наведена обставина не може слугувати підставою для зменшення штрафних санкцій. Ніхто, крім відповідача не винен у тому, що він поставляє неякісну вугільну продукцію, втрачає вантажі і від цього несе збитки.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів винятковості випадку для застосування наведених норм права. Та підстава, що він має збитки внаслідок неналежної організації виробничої діяльності (як зазначив сам відповідач у клопотанні), не є такою підставою.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 17095 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ, квартал 50 років Жовтня, б.21, ідентифікаційний код 37596090 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, вул.Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф 17095 грн., витрати на сплачений судовий збір 1609 грн. 50 коп. Наказ видати.

У судовому засіданні 03.09.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 05 вересня 2012 р.

Суддя Є.А.Лісовицький