Рішення № 25860370, 28.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/8667-2012 28.08.12

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»ДоПриватного акціонерного товариства «Концерн «Борекс»Простягнення 27 475,94 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Мазурок Я.В.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Приватного акціонерного товариства «Концерн «Борекс»про стягнення 27 475,94 грн. (основного боргу, інфляційної складової, 3% річних та пені) за Договором про надання послуг від 01.05.2002р. №565.

Ухвалою від 04.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 19.07.2012р. подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 04.07.2012р. відповідачем не виконано.

Ухвалою від 19.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 28.08.2012р. та зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.07.2012р.

Представником позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. подано заяву про зменшення позовних вимог на 4689,31 грн. в зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, і тому в цій частині позивач просить припинити провадження у справі і стягнути з відповідача 22786,63 грн.

Разом з тим, зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і підстави для припинення провадження у спарив в частині 4689,31 грн. у суду відсутні (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

Представники відповідача в призначене судове засідання повторно не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвал суду від 04.07.2012р. та від 19.07.2012р. відповідачем не виконано.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.08.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Концерн «Борекс»(нині - Приватне акціонерне товариство «Концерн «Борекс») (Відповідач) було укладено договір №565 від 01.05.2002 року про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів (з подальшою пролонгацією) по нежилому приміщенні в будинку №21 по вул. Червоноармійській в м. Києві.

Згідно з умовами Договору №565 від 01.05.2002 року, Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) Дирекції по експлуатації нежилих будинків (філії Позивача) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування тепло системи.

У зв'язку з тим, що Позивач (в особі філії - Дирекція по експлуатації нежилих будинків) займається технічним обслуговуванням систем теплопостачання у згаданому будинку, було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді між АК «Київенерго»та Позивачем про те, що Позивач сплачує за постачання теплової енергії повністю за будинок, а сам ці кошти збирає з орендарів та власників, з якими, в свою чергу, він має договір про надання послуг по теплопостачанню.

Загальна сума вартості теплопостачання на будинок розподіляється між споживачами цього будинку (нежилого приміщення) пропорційно до площі, яку вони займають на підставі договорів оренди та договорів купівлі-продажу. Згідно з цими розрахунками кожному споживачу направляються щомісячно платіжні вимоги-доручення для сплати за теплову енергію та технічне обслуговування.

Відповідач не скористався своїм правом з'явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час винесення даного рішення заборгованість Відповідача перед Позивачу по Договору №565 від 01.05.2002 року за період грудень 2011 р. - квітень 2012 р. становить 21378,94 грн. що є вартістю спожитої теплової енергії, і підтверджується розрахунками фактичної вартості теплової енергії, які зроблено на підставі табуляграм АЕК «Київенерго»відповідно до Розпорядження КМДА про встановлення тарифів на теплову енергію, та технічного обслуговування системи центрального опалення, яке нараховано згідно із калькуляціями від 24.02.2011 року, на підставі п. 2.3.6 договору та п 3.5 додатку №2 до договору.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою про погашення заборгованості (додана до позовної заяви), але наведену вище заборгованість Відповідачем погашено не було; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про її стягнення в розмірі 21 378,94 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Суд погоджується з розрахунком пені наданим позивачем, у розмірі 1107,77 грн., який розрахований у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та на підставі передбаченої Договором відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 3.4 додатку №2 до Договору №565 від 01.05.2002 року, і оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем 1107,77 грн. пені, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про її стягнення з Відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, відповідно до якого Позивач нарахував Відповідачу 214,41 грн. -3% річних та 85,51 грн. - інфляційних, і оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум 3% річних та інфляційних, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про їх стягнення.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Концерн «Борекс» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 21; ідентифікаційний код 30572974) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 21 378 (двадцять одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 94 коп. основного боргу, 1107 (одна тисяча сто сім) грн. 77 коп. пені, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 41 коп. 3% річних, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 51 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.12р.

Суддя І.О.Домнічева