Ухвала суду № 25860013, 03.09.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" вересня 2012 р. Справа № 5004/1027/12

за заявою державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Войціховський В.А.

в судовому засіданні взяли участь:

Костюк Я.І. -директор ТзОВ АВТФ "Старк", Білоус М.Я. -представник ТзОВ АВТФ "Старк" (дов. від 11.01.2012р.)

Василюк І.М. -ліквідатор СгТзОВ "Старк-Агро"

В судовому засіданні 03.09.2012р. за усним клопотанням директора ТзОВ АВТФ "Старк" та неможливістю явки в засідання суду представника зазначеного товариства, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 14 год. 00 хв. 03.09.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.10.2011р. (суддя Кравчук А.М.) за заявою державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" було порушено провадження у справі №5004/2092/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 02.11.2011р. було визнано майнові вимоги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до боржника на суму 355860,86 грн., зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ АВТФ "Старк", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича (м. Ірпінь Київської області, вул. Баумана, 4, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №470383 від 21.04.2010).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ АВТФ "Старк" було опубліковане в офіційному друкованому органі -газеті "Урядовий кур'єр" №212 (4610) від 15.11.2011р.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредиторами боржника у встановленому законодавством порядку на адресу суду у місячний термін з дня опублікування відповідного оголошення у офіційному друкованому органі було направлено заяви про визнання до боржника грошових вимог.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. у справі №5004/2092/11 було затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" згідно якого вимоги кредиторів визнані в розмірі:

- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 345636,44 грн. -4 черга, 10224,42 грн. -6 черга, 321 грн. -1 черга;

- ПрАТ "Галичина" -на суму 8588,83 грн. - 4 черга, 40 грн. -1 черга;

- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 1060528,82 грн. -1 черга,

у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 864206,12 грн. та СгТзОВ "Старк-Агро" на суму 4261510,05 грн. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012р.

- апеляційну скаргу СгТзОВ "Старк-Агро" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012р. у справі №5004/2092/11 було залишено без задоволення, а ухвалу суду від 07.02.2012р. в частині відмови у визнанні грошових вимог СгТзОВ "Старк-Агро" без змін.

- апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на ухвалу суду від 07.02.2012р. задоволено.

- визнано грошові вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" до боржника ТзОВ АВТФ "Старк" на суму 864206,12 грн. з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012р. касаційну скаргу СгТзОВ "Старк-Агро" було задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012р. у справі №5004/2092/11 та ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012р. у цій справі в частині відмови у визнанні грошових вимог СгТзОВ "Старк-Агро" скасовано, в цій частині справу №5004/2092/11 передано на розгляд до господарського суду Волинської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012р. касаційну скаргу ТзОВ АВТФ "Старк" було задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012р. в частині визнання грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" у справі №5004/2092/11 скасовано, ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012р. у справі №5004/2092/11 в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" залишено в силі.

При цьому Вищий господарський суд України приймаючи постанову від 03.07.2012р. виходив з того, що оскаржувані в касаційному порядку процесуальні документи, зокрема постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2012р. у справі №5004/2092/11 та ухвала господарського суду Волинської області від 07.02.2012р. у цій справі не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення по суті.

У відповідності до положень ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Після повернення матеріалів справи №5004/2092/11 до господарського суду Волинської області, за результатами автоматичного розподілу відповідної справи, проведеного 17.08.2012р. за допомогою автоматизованої системи документообігу згідно ст. 21 ГПК України, розгляд справи за заявою ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" до ТзОВ АВТФ "Старк" про визнання його банкрутом було передано судді Войціховському В.А.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2012р. справу про банкрутство ТзОВ АВТФ "Старк" було прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" про визнання грошових вимог до боржника на суму 4261510,05 грн. до розгляду в судовому засіданні. Примірник зазначеної ухвали суду для відома було направлено ініціюючому кредитору, всім без виключення конкурсним кредиторам, боржнику та розпоряднику майна Дяченку С.В.

У визначений господарським судом день та час представники ініціюючого та конкурсного кредиторів в судове засідання не з'явились, пояснень стосовно заяви СгТзОВ "Старк-Агро" про визнання грошових вимог до боржника не подали, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином.

У направленому на адресу суду клопотанні від 31.08.2012р. (том 10 а.с. 12-13, 16-17) розпорядник майна Дяченко С.В. просив суд здійснити судове засідання за його відсутності з огляду на його особисту участь в судовому засіданні в якості свідка у кримінальній справі, котра буде розглядатись Ірпінським міським судом Київської області також 03 вересня 2012 року. В підтвердження свого клопотання розпорядником майна було надано суду повідомлення Ірпінського міського суду №1013/45631/2012 від 27.07.2012р. про розгляд кримінальної справи (том 10 а.с. 13).

Враховуючи ту обставину, що про день та час розгляду даної справи судом сторони у справі повідомлялись належним чином, беручи до уваги необхідність дотримання встановлених законодавством України про банкрутство термінів процедури розпорядження майном боржника, господарський суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в даному судовому засіданні за наявними у ній документами, з врахуванням заяв, клопотань та пояснень учасників судового процесу, наданих у попередніх судових засіданнях та судових інстанціях.

В судовому засіданні представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" посилаючись на долучені до матеріалів справи документи та матеріали, заяву товариства про визнання грошових вимог до боржника на суму 4261510,05 грн. підтримав та просить суд її задовольнити в повному об'ємі, визнати грошові вимоги до боржника на зазначену суму та віднести їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Боржник -ТзОВ АВТФ "Старк" у направленій на адресу суду (том 10 а.с. 14-15) заяві від 30.08.2012р., а також представники товариства в судовому засіданні з приводу заяви СгТзОВ "Старк-Агро", визнання його грошових вимог до боржника та включення вимог товариства до реєстру вимог кредиторів заперечили, просять суд застосувати правові наслідки пропуску строку позовної давності стосовно вимог СгТзОВ "Старк-Агро", а також у визнанні СгТзОВ "Старк-Агро" кредитором ТзОВ АВТФ "Старк" відмовити. При цьому боржником засвідчуються наступні обставини:

15 листопада 2011 року в офіційному друкованому органі газеті центральних органів влади України "Урядовий кур'єр" №212 (4610) було розміщено публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк". До ТзОВ АВТФ "Старк", господарського суду Волинської області та розпорядника майна Дяченка С.В. звернулось (направлено поштовим відправленням 15 грудня 2011 року) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" із заявою про визнання вимог кредитора на суму 3 117 776,91 грн. 23 січня 2012 року СгТзОВ "Старк-Агро" було подано (направлено поштовим відправленням) заяву про уточнення грошових вимог кредитора, де заявник збільшив розмір своїх грошових вимог до 4 261 510,05 грн.

Свої вимоги кредитор обґрунтовує тим, що протягом періоду часу 2005-2008p.p. між СгТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" відбувались господарські операції щодо надання послуг, реалізації продукції та сплати грошових коштів.

Згідно наданих заявником копій видаткових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжних доручень, рахунків-фактур останні датовані періодом 2005-2008 років (останній з них датований 31 серпня 2008 року). Умовою відпуску (продажу) СгТзОВ "Старк-Агро" товарів, робіт та послуг була "попередня оплата". Таким чином, ТзОВ АВТФ "Старк" повинно було оплатити їх до моменту їх фактичного отримання, тобто до дати накладних та актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Надані заявником копії платіжних доручень в графі призначення платежу містять відмітку "за ….." та вказується вид товару або категорія послуг, за яку здійснюється оплата. Жодна з копій платіжних доручень не містить формулювання "попередня оплата", що свідчить про відсутність заборгованості, оскільки оплата здійснювалась уже за отриманий товар/послугу.

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищевикладене боржник вважає, що строк позовної даності стосовно вимог СгТзОВ "Старк-Агро" до ТзОВ АВТФ "Старк" минув ще 31 серпня 2011 року, тоді як свої вимоги кредитор пред'являє аж 15.12.2011р., відтак кредитор пропустив строк позовної давності по вимогам до ТзОВ АВТФ "Старк".

Відповідно до положень статті 267 Цивільного процесуального кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Боржник вважає, що СгТзОВ "Старк-Агро" не надано доказів того, що вказаний строк позовної давності переривався чи зупинявся в силу певних обставин. Сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України), незалежно від того, чи має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача -вказана правова позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 46/54 від 03.08.2011р.

Крім цього ТзОВ АВТФ "Старк" засвідчується, що СгТзОВ "Старк-Агро" не надається жодних доказів передання продукції (м'яса) на суму 804 151,25 грн., що суперечить положенням чинного законодавства, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" про визнання грошових вимог до боржника на суму 4261510,05 грн. та долучені до неї документи, заслухавши пояснення представника зазначеного кредитора та представників боржника, господарський суд прийшов до висновку про часткову підставність вимог конкурсного кредитора та необхідність задоволення його заяви на суму 2 313 625,66 грн.

При цьому судом було взято до уваги наступні встановлені обставини:

У відповідності до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що заяву про визнання грошових вимог до боржника від 15.12.2011р. (том 2 а.с. 1-2) сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" було подано в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -відправлено на адресу суду поштовим зв'язком 15 грудня 2011 року про що свідчить відповідний поштовий конверт (том 2 а.с. 38).

Зазначеною заявою кредитором ініціювалось питання стосовно визнання грошових вимог СгТзОВ "Старк-Агро" до боржника та включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів на загальну суму боргу 3 117 776,91 грн.

В обгрунтування заяви кредитором зазначалось, що впродовж 2006-2009 років між СгТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" відбувались господарські операції щодо надання послуг та реалізації продукції, котрі оформлялись між сторонами шляхом підписання накладних та актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Загальний розмір заборгованості боржника перед СгТзОВ "Старк-Агро" за надані послуги та відпущену продукцію становить 1 458 625,66 грн.

Крім цього товариством "Старк-Агро" здійснювалось перерахування на користь боржника грошових коштів в сумі 855 000 грн., а також проводилась передача у власність ТзОВ АВТФ "Старк" продукції (м'яса) на суму 804 151,25 грн.

Поруч з цим 25.01.2012р. канцелярією суду було зареєстровано заяву СгТзОВ "Старк-Агро" від 20.01.2012р. (том 3 а.с. 1-2) про уточнення грошових вимог товариства до боржника.

Зазначену заяву, а також розмір грошових вимог до боржника підтримується ліквідатором СгТзОВ "Старк-Агро" в даному судовому засіданні.

В обгрунтування заяви та своєї позиції кредитором зазначається, що впродовж 2005-2008 років між СгТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" відбувались господарські операції щодо надання послуг, реалізації продукції та сплати грошових коштів.

За цей період часу заявником на користь боржника було сплачено грошові кошти за поставлений товар в сумі 3 704 747,02 грн. Разом з тим ТзОВ АВТФ "Старк" відпущено на користь заявника товар на суму 1 130 061,86 грн. Розмір надмірно сплачених коштів, які підлягають поверненню, становить 2 574 685,16 грн.

Також на користь боржника кредитором було реалізовано продукцію на суму 3 640 001,65 грн., котра з боку ТзОВ АВТФ "Старк" була оплачена грошовими коштами в розмірі 3 220 916,80 грн., таким чином, розмір заборгованості за поставлений товар становить 419 084,85 грн.

Крім цього, на користь боржника кредитором було надано послуги сільськогосподарською технікою на загальну суму 509 588,79 грн. За надані послуги боржником сплачено кошти в розмірі 46 000 грн., розмір заборгованості по оплаті наданих послуг становить 463 588,79 грн.

Окрім зазначеного СгТзОВ "Старк-Агро" було передано у власність ТзОВ АВТФ "Старк" продукцію (м'ясо), техніку та обладнання. При здійсненні вказаних господарських операцій відповідні бухгалтерські документи не складались. При намаганні провести звіряння розрахунків сторонами було попередньо погоджено лише вартість відпущеної СгТзОВ "Старк-Агро" та отриманої боржником продукції 804 151,25 грн. Остаточного акту звірки взаємних розрахунків та інших бухгалтерських документів між сторонами погоджено не було.

З врахуванням поданих в обгрунтування заяви документів, котрі свідчать про реалізацію на користь боржника продукції, послуг та перерахунок грошових коштів, кредитор у заяві про уточнення грошових вимог до боржника та в даному судовому засіданні засвідчує, що загальний розмір таких вимог становить 4261510,05 грн., просить суд визнати СгТзОВ "Старк-Агро" кредитором боржника та включити грошові вимоги на зазначену суму до реєстру вимог кредиторів ТзОВ АВТФ "Старк".

При цьому судом було встановлено, що заяву про уточнення грошових вимог кредитора до боржника сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" було подано до господарського суду з пропуском строків, встановлених для подання відповідних заяв чинним законодавством України (по закінченню тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство).

З огляду на викладене господарським судом відповідна заява СгТзОВ "Старк-Агро" розглядається в межах вимог, заявлених кредитором у його первинній заяві від 15.12.2011р. на суму 3 117 776,91 грн.

При цьому судом взято до уваги, що відповідну первинну заяву від 15.12.2011р. СгТзОВ "Старк-Агро" було подано в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги кредитора на суму 2 313 625,66 грн. випливають із господарських операцій, здійснених між сторонами впродовж 2006-2009 років (надання послуг та реалізація продукції, перерахування грошових коштів).

Долученими кредитором до його заяви та матеріалів справи документами: накладними, актами здачі-приймання робіт, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами за період 2006-2009 років (том 2 а.с. 4-36, том 3 а.с. 10-150) підтверджується здійснення між сторонами господарських операцій щодо надання послуг та реалізації продукції, оформлення їх шляхом підписання накладних та актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), існування загального розміру заборгованості боржника перед СгТзОВ "Старк-Агро" за надані послуги та відпущену продукцію в сумі 1 458 625,66 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що первинні документи в обгрунтування існування між сторонами господарських операцій підписані уповноваженими представниками сторін, містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами впродовж 2006-2009 років на підставі останніх господарських операцій.

Перерахування товариством "Старк-Агро" товариству "Старк" грошових коштів в сумі 855 000 грн. також підтверджується належними та допустимими доказами (посвідчені належним чином копії платіжних доручень №462 від 04.12.2007р. на суму платежу 58000 грн., №352 від 18.09.2007р. на суму платежу 150000 грн., №306 від 21.08.2007р. на суму платежу 28000 грн., №303 від 21.08.2007р. на суму платежу 37000 грн., №323 від 30.08.2007р. на суму 136000 грн., №322 від 30.08.2007р. на суму 446000 грн. -том 2 а.с. 32-34).

При цьому судом було взято до уваги те, що боржником після отримання грошових коштів в сумі 855000 грн. не було вжито жодних заходів, спрямованих на відпуск, поставку, передачу товариству "Старк-Агро" оплачених ним товарно-матеріальних цінностей.

В силу положень ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даному випадку судом було встановлено, що заборгованість боржника підтверджена кредитором належними та допустимими доказами, відтак кредиторські вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" визнаються судом в розмірі 2 313 625,66 грн. із віднесенням таких вимог до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Заява про визнання грошових вимог до боржника в частині суми коштів 804 151,25 грн., котрі складають вартість переданих кредитором боржнику товарно-матеріальних цінностей, а саме продукції (м'яса) відхиляються судом як необґрунтовані належними доказами. При цьому судом було взято до уваги те, що окрім посилання на здійснення між сторонами господарської операції передачі товариством "Старк-Агро" у власність товариству "Старк" продукції вартістю 804 151,25 грн. кредитором не підтверджується такої дії будь-яким доказом та документом.

Поруч з цим господарським судом було надано оцінку укладеному між кредитором та боржником договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009р. (том 2 а.с. 118).

Із зазначеного договору, зокрема, вбачається, що згідно акту звірки на 01.01.2008р. узгоджений залишок по розрахунках з СгТзОВ "Старк-Агро" становить 945 479 грн. 19 коп.. Залишок розрахунків після зарахування взаємних вимог становить станом на 01.01.2009р. 101 903 грн. 80 коп. в користь ТзОВ АВТФ "Старк".

Відповідно до вимог статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до вимог ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 13.11.2007р. стосовно СгТзОВ "Старк-Агро" було порушено провадження у справі про банкрутство №7/162-Б. Оголошення про порушення справи про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро" було опубліковано в газеті "Голос України" від 14.12.2007р. З моменту публікації вказаного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав (ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство). ТзОВ АВТФ "Старк" не пред'являло вимоги у справі №7/162-Б про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро".

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2009р. було визнано грошові вимоги кредиторів боржника -СгТзОВ "Старк-Агро", реєстр вимог кредиторів боржника затверджено, а також встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі вважаються погашеними.

Враховуючи викладені обставини, а саме порушення судом провадження у справі СгТзОВ "Старк-Агро", відсутність у даній справі заяв ТзОВ АВТФ "Старк" про визнання його грошових вимог до боржника, затвердження у справі реєстру вимог кредиторів та визначення при цьому того, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі вважаються погашеними, суд вважає, що частково зобов'язання СгТзОВ "Старк-Агро" перед ТзОВ АВТФ "Старк" припинились. При цьому суд виходив з того, що частково грошові вимоги у ТзОВ АВТФ "Старк" до СгТзОВ "Старк-Агро" виникли до порушення провадження у справі про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро", є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, а тому можливість для їх зарахування шляхом підписання відповідної угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог була відсутня.

Також судом було встановлено, що договір про зарахування зустрічних взаємних вимог в котрому сторонами здійснюються посилання на відповідні здійснені у період 2008-2009 років господарські операції, було підписано останніми та скріплено печатками господарюючих суб'єктів у період дії мораторію (забезпечення у вигляді заборони) на укладення будь-яких угод без згоди розпорядника майна. Відповідний мораторій було введено господарським судом Волинської області 13.11.2007р. одночасно із порушенням провадження у справі про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро", договір про зарахування зустрічних взаємних вимог було підписано без згоди та відома розпорядника майна, що, в свою чергу, ставить під сумнів дійсність цієї угоди, як такої, що укладена всупереч положенням чинного законодавства України.

Розглянувши в судовому засіданні заперечення товариства-боржника на заяву СгТзОВ "Старк-Агро" щодо визнання його грошових вимог з посиланнями на пропуск заявником встановлених строків позовної давності, суд відхиляє останню.

При цьому судом було встановлено, що фінансово-господарські операції на загальну суму 2 313 625,66 грн. котрі були здійснені між сторонами впродовж 2006-2009 років (надання послуг та реалізація продукції, перерахування грошових коштів), не носять договірного характеру. Між сторонами не укладалось будь-яких письмових цивільно-правових угод, спрямованих на встановлення порядку перерахування коштів, отримання товарів, проведення відповідних розрахунків та зустрічних поставок товарно-матеріальних цінностей. Відповідно між сторонами не було визначено будь-яких граничних строків для проведення відповідних розрахунків, сплати коштів.

А тому суд вважає, що спірні правовідносини між сторонами повинні врегульовуватись з врахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, котрою, зокрема, визначено те, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи за наслідками розгляду заяви СгТзОВ "Старк-Агро" про визнання грошових вимог до боржника відповідної ухвали господарським судом також було враховано, що статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 7 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги конкурсного кредитора -сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" до боржника -товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" на суму 2 313 625,66 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" Дяченка С.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" у відповідності до даної ухвали.

3. Зобов'язати розпорядника майна Дяченка С.В. вжити заходів, передбачених ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спрямованих на проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", а також визначення подальшої процедури банкрутства товариства.

Суддя В. А. Войціховський