Рішення № 25857965, 05.08.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2567/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С.Я.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Потапенко В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2012 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Потапенка В.І.

Суддів -Черненко В.В., Кодрула М.А.

при секретарі -Донець А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 липня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави , - ВСТАНОВИЛА:

7 червня 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2 та просило : 1.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGGAAK00880354 від 06.12.2005 року в сумі 53182,92 грн. витребувати у відповідача ОСОБА_2 ( 26300, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) , та передати в заклад ПАТ КБ «Приватбанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги , 50 , код ЄДРПОУ 14360570 ): - предмет застави -автомобіль DAEWOO , модель : Sens Е 13110, рік випуску 2005 , тип ТЗ -седан -Б, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( 26300, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) ; - комплект ключів , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( технічний паспорт) автомобіля DAEWOO , модель : Sens Е 13110, рік випуску 2005 , тип ТЗ -седан -Б, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( 26300, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) ; 2.Звернути стягнення на предмет застави : автомобіль DAEWOO , модель : Sens Е 13110, рік випуску 2005 , тип ТЗ -седан -Б, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( 26300, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги , 50 , код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України , а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 липня 2012 року у задоволенні позову -відмовлено. У апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

2

просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 липня 2012 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення

суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 06.12.2005 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк»було укладено кредитний договір № KGGAAK00880354 , за умовами якого позивач надав відповідачу строковий кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 40500,00 гривень на строк до 05.12.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць. Відповідач у свою чергу , прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплати нарахованих по ньому відсотків у порядку , розмірі і терміни , передбачені кредитним договором. 24.02.2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк»звернувся у Гайворонський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № KGGAAK00880354 від 06.12.2005 року. Рішенням Гайворонського районного суду від 18.03.2009 року позовні вимоги банку задоволені у повному обсязі і на користь банку з відповідача ОСОБА_2 стягнута кредитна заборгованість в сумі 26093 грн. та судові витрати. Видано виконавчі листи. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції зазначив, що в позові повинно бути відмовлено , оскільки задоволення позовних вимог позивача призведе до подвійного стягнення кредитної суми , що є недопустимим. Про те , повністю погодитися з висновком суду першої інстанції неможливо виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено , що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № KGGAAK00880354 06.12.2005 року між сторонами по справі був укладений договір застави рухомого майна , а саме : автомобіля DAEWOO , модель : Sens Е 13110, рік випуску 2005 , тип ТЗ -седан -Б, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2. Рішення Гайворонського районного суду від 18.03.2009 року про стягнення з відповідача ОСОБА_2 кредитної заборгованості в сумі 26093 грн. та судових витрат -не виконано. З дати прийняття вищезазначеного рішення суду дія кредитного договору не припинилася і станом на 7.06.2012 року загальна сума заборгованості по кредитному договору № KGGAAK00880354 становить 53182,92 грн., що підтверджується розрахунком . ( ас. 3-5) Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду , якщо інше не встановлено договором або законом. Інше передбачене Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий

3

режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. Статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено , що якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію:

1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувала визначено у статті 28 вищезазначеного Закону , відповідно до якої звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не

4

вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум.

Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Пунктом 12 договору застави від 06.12.2005 року визначено способи звернення стягнення на предмет застави. ( ас. 9) З змісту позовної заяви вбачається , що позивач обрав спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі Предмету застави у власність Заставодержателю в рахунок виконання за кредитним договором. ( ас. 2 абз.2 ) Процедура і порядок звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі Заставодержателю предмету застави визначено у ст. ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», дотримання яких є обов'язковим. З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ( реєстрація змін) від 21.05.2012 року вбачається , що у цей день о 15 г. 18 хв.50 секунд зареєстровано звернення стягнення відповідно до договору застави автотранспорту. ( ас. 10) У суд з позовом Банк звернувся 7 червня 2012 року , тобто без дотримання вимог , передбачених ст. ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Враховуючи вищезазначене , колегія суддів дійшла переконання, , що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права , що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309,ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- задовольнити частково. Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 2 липня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення . У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави -відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на сторони. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -суддя

Судді :