Постанова № 25855603, 31.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4602/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення залишку заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості по виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 11997,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.08.201 року ОСОБА_1 було зареєстровано в Одеському міському центрі зайнятості як безробітного та йому була призначена допомога по безробіттю. На час реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_1 не повідомив Одеський міський центр зайнятості про те, що він надає оплатні послуги ПАТ «Пласке»згідно договорів за період з 03.08.2010 року по 31.08.2011 року про що стало відомо ОМЦЗ згідно листа ПАТ «Пласке». Таким чином за період з 11.08.2010 року по 05.08.2011 року ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 26997,99 грн. 13.06.2012 року був виданий наказ за № НТ 120613 про повернення коштів ОСОБА_1 та 15.06.2012 року ОСОБА_1 було надіслано лист про необхідність повернення виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 26997,99 грн. Одеському міському центру зайнятості. На час подання позовної заяви ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок Одеського міського центру зайнятості сплачено в рахунок боргу 15000 грн., залишок заборгованості складає 11997,99 грн. На підставі викладеного позивач просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість по виплаченої йому допомоги по безробіттю в сумі 11997,99 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 11997,99 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення»Державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.

Згідно Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення»Державна служба зайнятості реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється серед інших органів інспекціями служби зайнятості.

Відповідно до п. 1 Положення «Про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» (далі Положення), інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до підпункту «в»пункту 6 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість населення, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю.

Правовідносини щодо зайнятості населення регулюються Законом України «Про зайнятість населення».

Стаття 1 п. 3 цього Закону визначає, що в Україні до зайнятого населення належать зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Статтею 2 цього Закону визначено поняття безробітні, якими визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звертався до Одеського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного від 22.08.2010 року (а.с.6).

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначав, що видами діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»не займається, не отримує пенсії на пільгових умовах та не є членом особистого селянського господарства.

На підставі вказаної заяви Наказом Одеського міського центру зайнятості від 11.08.2009 року № НТ100811 відповідачу ОСОБА_1 був наданий статус безробітного, призначена допомога по безробіттю, а також розпочата її виплата (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Але як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 у порушення положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття»не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення.

Згідно листа ПАТ «Пласке»від 23.04.2012 року № 2435 ОСОБА_1 у період з серпня 2010 року по серпень 2011 року надавав оплатні послуги ПАТ «Пласке»(а.с.8).

Про надання платних послуг відповідачем ПАТ «Пласке»свідчать також копії договорів та акти приймання-передачі наданих послуг, що містяться в матеріалах справи.

Тобто, як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 у порушення положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття»а також Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що в період перебування відповідача на обліку у Одеському міському центрі зайнятості в якості безробітного, останньому виплачена допомога по безробіттю в сумі 26997,99 грн., проте в наступному ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок Одеського міського центру зайнятості повернута частина боргу у розмірі 15000 грн.

Згідно довідки Одеського міського центру зайнятості від 25.07.2012 року заборгованість ОСОБА_1 складає 11997,99 грн. (а.с.24).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1,(далі Порядку) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пункт 7 Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

13.06.2012 року Одеським міським центром зайнятості був виданий наказ № НТ120613 про повернення коштів ОСОБА_1 у встановленому порядку (а.с.23).

Судом встановлено, що Одеським міським центром зайнятості ОСОБА_1 був надісланий лист-претензія від 15.06.2012 року № 2684/19/06 про повернення коштів у розмірі 26997,99 грн., отримані ним у період з 11.08.2010 року по 05.08.2011 року в якості допомоги по безробіттю (а.с.25).

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі неповернення коштів, незаконно виплачених в якості допомоги по безробіттю у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Оскільки відповідачем повернута лише частина коштів, отриманих в якості допомоги по безробіттю в сумі 15000 грн., тому, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача залишок заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 11997,99 грн., яка отримана відповідачем безпідставно, тобто не будучи безробітним.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського міського центру зайнятості залишок заборгованості по виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 11997,99 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 35358018, одержувач Одеський міський центр зайнятості, Банк: ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, р/р 37174001004828, призначення платежу: повернення виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов