Ухвала суду № 25851823, 30.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17855/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення-рішення та повідомлення про нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Банк Національний кредит»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великим платниками про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року № 0000654310, скасування повідомлення про нарахування пені від 03 червня 2011 року № 15745/10/43-148.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано:

податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 03 червня 2011 року № 0000654310 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 764,75 гривень;

рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків у формі повідомлення від 03 червня 2011 року № 1574510/43-148 в частині застосування пені у розмірі 3 970,33 гривень.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва подано апеляційні скарги, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків, правонаступником якої є Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Банк Національний кредит»з питань своєчасності виконання платіжного доручення філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок»на перерахування до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 295/43-10/20057663 від 26.05.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Актом встановлено порушення позивачем п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»з урахуванням п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що відповідає п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, яке полягає у порушенні строків виконання доручення клієнта - філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок», що міститься в розрахунковому документі (затримка -393 дні) на перерахування до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

03 червня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000654310, яким на підставі вказаного Акту перевірки застосовано до ПАТ «Банк Національний кредит»штрафні санкції у розмірі 5 529,50.

Цього ж дня - 03 червня 2011 року - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП направила позивачу повідомлення № 15745/10/43-148, яким на підставі п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано позивачу пеню у розмірі 4 286,66 грн.

За результатами оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку, Державною податковою службою України рішенням № 4317/6/10-2215 від 26.10.2011 року, в задоволенні повторних скарг позивача відмовлено.

Зміст порушення, що призвело до застосування вказаних вище сум штрафних санкцій та пені, викладено у розділі 2 Акту перевірки та полягає в тому, що ПАТ «Банк Національний кредит», несвоєчасно виконано платіжне доручення філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок»від 26 листопада 2008 року № 1 на суму 27 647,50 грн. з призначенням платежу «ПДВ за жовтень 2008 р.», що в подальшому призвело до виникнення податкового боргу по податковому зобов'язанню у філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок».

Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року № 0000654310 та повідомлення про нарахування пені від 03 червня 2011 року № 15745/10/43-148, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (у редакції станом на дату подання платіжного доручення - 26.11.2008 р.) (далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону № 2181-III за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З 01.01.2011 р. вступив в силу Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 129.6. ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день прийняття оскаржуваних рішень), за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даних норм, чинних як у період вчинення розглядуваного порушення, так і у період прийняття оскаржуваних рішень, є те, з чиєї вини відбулося не внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3. п. 16.5. Закону № 2181 - III та п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Відповідно до п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05 квітня 2001 року № 2346-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2346-ІІІ) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно ч. 2 вказаного пункту банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Філія «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок»подала до ПАТ «Банк Національний кредит»платіжне доручення № 1 від 26.11.2008 року на суму 27647,50 грн., дане платіжне доручення прийнято банком 26.11.2008 року, однак виконано було лише 24.12.2009 р., тобто протягом операційного часу в день надходження до бюджету кошти перераховані не були.

Постановою правління Національного банку України № 439 від 19.12.2008 р. у ПАТ «Банк Національний кредит» було введено Тимчасову адміністрацію, призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.2008 р. по 18.06.2009 р.

Постановою правління Національного Банку України № 451 від 05.08.2009 р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 р. до 18.12.2009 року.

Відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07 грудня 2000 року № 2121 - III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон - № 2121-ІІІ) економічні нормативи - це показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків; тимчасова адміністрація - це процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 85 вказаного Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно - правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що платіжне доручення від філії «Бердянськзв'язок сервіс»ПАТ «Запоріжзв'язок»ним було отримано 26.11.2008 р., тобто до введення тимчасової адміністрації та призначення тимчасового адміністратора, а тому мало бути виконати протягом операційного часу в цей же день або не пізніше наступного у разі отримання платіжного доручення після закінчення операційного часу. ПАТ «Банк Національний кредит»не надано належних доказів в підтвердження укладеного між банком та клієнтом договору, або інших доказів, які б свідчили про наявність між ними домовленості щодо інших строків перерахунку коштів.

В порушення вимог чинного законодавства Банком не було своєчасно виконано доручення клієнта, яке містилося в документі на переказ готівки, і таке порушення мало місце до дня введення мораторію, тобто до 19.12.2008 року, тому податковий орган вірно дійшов висновку про наявність підстав для застосування штрафних (фінансових) за порушення строків сплати податкового зобов'язання, але відповідачем було невірно визначено розмір штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до позивача.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 2 частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції чинній на день прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 129.3.3. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

В даному випадку, до позивача були застосовані штрафні санкції за затримку тривалістю 393 днів - тобто за весь період затримки, включаючи період, протягом якого в банку тривав мораторій (з 19.12.2008 р. по 18.12.2009р. та з 05.08.2009 р. по день перерахування банком коштів до бюджету 24.12.2009 р.).

Згідно наданого відповідачем та третьою особою розрахунку період прострочення поза межами дії мораторію становить 29 днів.

Оскільки позивач не допустив поза межами дії мораторію прострочки виконання платіжного доручення більше ніж на 30 днів, за порушення якого розмір штрафу складає 20% від суми несвоєчасно виконаного платежу, суд приходить до висновку, що відповідачем завищено суму штрафу, а правомірно нарахованим є штраф у розмірі 10%, тобто 2 764,75 грн. (27647,50 грн.* 10%) та, відповідно, пені - у розмірі 316,32 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем штрафних санкцій та пені у період дії мораторію суперечить меті введення мораторію - відновлення фінансового стану банку та не відповідає положенням п. 129.3.3 ст. 129 Податкового кодексу України.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про скасування податкового повідомлення - рішення щодо нарахування штрафу за прострочку платежу у сумі, що перевищує вищенаведений розмір, а саме: в частині нарахування штрафу у розмірі 2 764,75 грн. (5529,50 грн. -2764,75 грн.), та рішення (у формі повідомлення) про нарахування пені у розмірі 3 970,33 грн. (4 286,65 грн. - 316,32 грн.).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представників Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -31.08.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.