Постанова № 25850067, 15.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р.Справа № 2-а-5304/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Салют" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, у справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Салют" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Салют" про про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 14775, 67 грн. - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строк застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення вчинені у 2007-2008 роках.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем проведено перевірку фермерського господарства "Салют" щодо дотримання вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 2007 - 2009 роки, за результатами якої складено акт №79 від 06.09.2010 року, яким встановлено факт неподання звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік у строк до 01 березня та ненадання даних звітів за 2007-2008 роки, а також невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Середньооблікова чисельність штатних працівників фермерського господарства "Салют" в 2007 році становила 15 осіб, у 2008 році - 12 осіб, у 2009 році - 11 осіб. Установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції за 2007 - 2009 роки, в розмірі 12573 грн. 74 коп., пеня за порушення терміну сплати цих санкцій, згідно з розрахунками пені станом на 08.10.2010 року, складає 2201 грн. 93 коп.

Відповідно до повідомлення Голопристанського районного центру зайнятості № 1210 від 27.10.2010 року встановлено, що відповідачем у 2007 році подано до служби зайнятості звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", у яких заявлені вакансії загального користування, про створення спеціальних робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів та вакантні посади для даної категорії громадян, інформації відповідачем не надано. У 2008-2009 роках від відповідача до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" щодо наявності вільних робочих місць для інвалідів не надано.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що оскільки відповідачем не працевлаштовано на своєму підприємстві відповідної кількості інвалідів -останнім порушено вимоги статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2007-2009 роках, а тому штрафні санкції нараховано правомірно.

Судова колегія частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 вищевказаного закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.20 вищевказаного закону та порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З акту перевірки позивача вбачається, що суму штрафної санкції розраховано з врахуванням порушення відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2007, 2008 та 2009 роках, проте вказані порушення встановлені лише 06.09.2010 року під час проведення вищевказаної перевірки.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що до позивача можливо застосувати штрафні санкції за порушення, що мали місце в межах річного строку до його виявлення, тобто за 2009 рік, які відповідно до розрахунку складають 4303,30 грн. (а.с.4).

Враховуючи вищенаведене судова колегія вважає, що оскільки відповідачем фактично не виконано норматив з працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, передбачений ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не вжито всіх передбачених законодавством заходів для забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - йому правомірно нараховано 4303,30 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Оскільки вказану заборгованість ним не сплачено у встановлений законодавством строк -вона підлягає стягненню у примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Салют" задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Салют" про стягнення коштів -задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Салют" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню, у розмірі 4303,30 гривень (чотири тисячі триста три гривні тридцять копійок), на банківські реквізити: одержувач -УДК у м. Херсоні, код 24104230, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк -ГУДКУ по Херсонській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко В.Л. Романішин