Рішення № 25849304, 28.08.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа № 5020-676/2011

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

(вул. Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання"

(вул. Будівельників, буд. 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

про стягнення 2 357 865,83 грн.,

за участю представників:

від позивача -Доманський О.А. - довіреність № 128/10 від 26.12.2011;

від відповідача -Рачук О.О., довіреність б/н від 02.04.2012.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" про стягнення 10 644 332,15 грн., у тому числі 8 286 466,32 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та статті 193, 231 Господарського кодексу України мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1515ТЕ-19 від 23.09.2009 в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

Ухвалою суду від 07.08.2012 провадження у справі в частині стягнення 8 286 466,32 грн. основного боргу за поставлений природний газ припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України, з покладенням на відповідача судових витрат.

Представник позивача решту позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2012 надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на списання підприємством в односторонньому порядку заборгованості на підставі Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 № 3319-VI та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894, надавши відповідні докази, які суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача з цією позицією не погодився та надав відповідне пояснення, в якому вказав на те, що відповідачем під час списання заборгованості порушено встановлений порядок такого списання, так як списання відбулось в односторонньому порядку, а також внаслідок неможливості такого списання, оскільки заборгованість з пені, інфляційних нарахувань та 3% річних не обліковувалась у бухгалтерському обліку відповідача.

Представником відповідача, у свою чергу, було надано пояснення, в якому підтверджено, що на дату набрання чинності Законом України від 12.05.2011 № 3319-VI вказана заборгованість в бухгалтерському обліку ТОВ "Кримтеплопостачання" не обліковувалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 між сторонами був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1515ТЕ-19, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупцю (відповідачу) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язувався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору. Сторони дійшли згоди, що за договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК „Нафтогаз України" та постачальником (п. 1.2. договору). Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

У пункті 2.1. договору та додаткових угодах № 1 від 21.12.2009 та № 2 від 09.04.2010 сторони погодили обсяги газу, який підлягав поставці за договором, із розбивкою по місяцях.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

У пункті 5.1. договору, який змінювався умовами додаткових угод № 3 від 30.04.2010 та № 4 від 06.08.2010, сторони погодили ціну за 1 000 м3 газу. При цьому ціна за 1 000,0 м3 газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування, розподіл і постачання встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом (п. 5.2. договору). Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 09.04.2010) визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

На виконання умов укладеного договору протягом грудня 2009 року - вересня 2010 року позивач передав, а відповідач -прийняв природний газ, на загальну суму 30 139 976,95 грн., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 29-40).

Однак відповідач, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого газу виконав лише частково. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у нього виникла заборгованість перед позивачем, станом на день подачі позову, у сумі 8 286 466,32 грн., яка була погашена відповідачем під час вирішення спору по справі в суді, у зв'язку з чим ухвалою суду від 07.08.2012 провадження у справі в частині стягнення 8 286 466,32 грн. основного боргу за поставлений природний газ припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн. Суд вважає ці позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений йому позивачем природний газ.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком позивача, розмір пені за період з 29.10.2010 по 29.04.2010 складає 638 941,26 грн. Здійснені позивачем розрахунки судом перевірені та є вірними.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 року по березень 2011 року та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн. за період з 11.11.2009 по 22.11.2010. Здійснені позивачем розрахунки розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних судом перевірені, є вірними та підтверджений відповідачем, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що заявлені позивачем до стягнення суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних списані підприємством в якості заборгованості на підставі Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 № 3319-VI та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону (чинного на момент списання відповідачем заборгованості) його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз" та ДК „Енергоринок".

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. -45 том 1) одним з основних видів діяльності позивача є розподілення та постачання газу; постачання пари та гарячої води, у свою чергу за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 54 том 2) до видів діяльності відповідача віднесено постачання пари, гарячої води та кондиціонованого повітря.

Отже, правовідносини, які склались між сторонами, підпадали під дію Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", на виконання якого Кабінет Міністрів України затвердив Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Статтею 2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (п.п. 2.2. п. 2.1. ст. 2 Закону).

За умовами п. 2.5 вказаного Закону списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджений Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок), виходячи зі змісту абзацу другого п. 1 якого, підприємства незалежно від форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, є учасниками процедури списання.

Порядком встановлено, що обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" -у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників (пункт четвертий Порядку).

Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу (пункт шостий Порядку).

У відповідності з п. 7 Порядку заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (ст. 10 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV).

Вищенаведене свідчить про те, що списанню на підставі вказаних Закону та Порядку підлягали лише грошові кошти, які можуть бути визначені як заборгованість, яка у свою чергу є зобов'язанням підприємства. Існування такої заборгованості та її фіксований розмір мають бути підтверджені відповідними документами, існування ж зобов'язання підприємства поза його бухгалтерським обліком не відповідає положенням закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та є неможливим, з чого можна зробити висновок, що заборгованість підприємства починає існувати з моменту відображення її у бухгалтерському обліку в якості зобов'язання.

Викладене кореспондується із вимогами Закону та Порядку, якими унормовано, що така заборгованість має обліковуватись на бухгалтерському обліку та бути зафіксована у відповідному судовому рішенні, яке набрало законної сили чи договорі, укладеному у процесі підготовки до списання, на виконання п. 7 Порядку, яким врегульовано механізм застосування передбачених Законом процедур.

До прийняття судом відповідного рішення чи укладення між сторонами відповідного договору, з визначенням фіксованого розміру такої заборгованості, її існування та розмір не можуть бути підтверджені документально. Представником позивача у ході розгляду справи надане пояснення, в якому зазначено, що заборгованість з пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних у бухгалтерському обліку ТОВ "Кримтеплопостачання" не обліковується і не обліковувалась.

Враховуючи викладене, списання заборгованості, яка не обліковується у бухгалтерському обліку підприємства в якості його зобов'язання є неможливим.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ТОВ "Кримтеплопостачання" про стягнення 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн. підлягають задоволенню повністю.

Доводи відповідача, викладені у відозві на позов та наданих документах, суд відхиляє через їх невідповідність викладеним статтями 32-34 ГПК України положенням норм матеріального права.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача. Враховуючи здійснений в ухвали суду від 07.08.2012 частковий розподіл судових витрат, стягненню з відповідача підлягають решта нерозподілених витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" (вул. Будівельників, буд. 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501; ідентифікаційний код 36138454, р/р 2603830111393 у банківській філії № 4548 ВАТ «Ощадбанк України», МФО 384027, або з інших рахунків) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116; ідентифікаційний код 31301827, р/р 26008301970 у ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, або на інші рахунки) 2 357 865,83 грн (два мільйони триста п'ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 83 коп.), у тому числі 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 5 648,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.09.2012

Суддя І.А.Харченко

РОЗСИЛКА рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

(вул. Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання"

(вул. Будівельників, буд. 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)