Рішення № 25848664, 03.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2012 р. Справа № 13/106-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Парк 3000", с. Щасливе, Бориспільський р-н

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київоблбуд-1", с. Щасливе, Бориспільський р-н

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Управління Держкомзему в Бориспільському районі Київської області, м. Бориспіль

про розірвання договору купівлі-продажу, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, застосування наслідків розірвання договору

Суддя С.Ю. Наріжний

За участю представників:

від позивача: Григоришен О.О.- довіреність;

від відповідача: Попко В.В. - довіреність.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Парк 3000" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київоблбуд-1" (далі-відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Управління Держкомзему в Бориспільському районі Київської області про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеного 07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», зареєстрований в реєстрі за №533, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року та застосування наслідків розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеного 07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», зареєстрованого в реєстрі за №533, а саме зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»все отримане сторонами за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеним 07.05.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за №533.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеного 07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», а також на

В судовому засіданні 07.11.2011 р. відповідач надав суду відзив на позов згідно якого зазначив, що

Враховуючи зазначені обставини відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

07.05.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за №533 (далі -договір).

За умовами вказаного договору, позивач набув у власність земельну ділянку площею 25,6901 га земель житлової забудови та громадського призначення, яка належала відповідачу на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 р.

Відповідно до ст.ст.125,126 Земельного кодексу України в редакції на момент укладення договору - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи для належного оформлення переходу права власності на вказану земельну ділянку ТОВ «Бізнес-Парк 3000»звернулось до Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області з метою отримання відмітки про відчуження земельної ділянки.

В свою чергу, Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року, який посвідчував право власності продавця та є додатком до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2009 р., було зроблено відповідну відмітку від 12.10.2009 року.

Судом встановлено, що здійснення такої відмітки повністю відповідає п.4 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. № 439.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно п. д) ст. 196 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок є складовою частиною державного земельного кадастру

Відповідно до ст. 202 ЗК України - державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно з п. 3 вищевказаного Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. № 439 нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174 державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що для реєстрації прав на земельну ділянку та можливості нею вільно розпоряджатися відповідно до положень ст.ст. 319, 373 Цивільного кодексу України, необхідним є належне внесення відомостей про земельну ділянку та її власника в Автоматизовану систему державного земельного кадастру (далі - АС ДЗК), яка є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель.

В той же час, як стверджує позивач він не може внести відомості щодо набутої земельної ділянки площею 25,6901 га до АС ДЗК, що підтверджується листом Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру" від 09.12.2010 року.

Крім того, згідно відповіді управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області від 17.07.2012р. №3598 - згідно наявних в Управлінні книг обліку та реєстрації поземельних книг про реєстрацію права власності на земельні ділянки державний акт серія ПЛ №233292 на ТОВ «Київоблбуд-1»не реєструвався.

Таким чином, відповідно вказаних вище норм законодавства України, ТОВ «Бізнес-Парк»не може належним чином використовувати набуту земельну ділянку через невідповідність державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року вимогам діючого законодавства України.

З огляду на дані обставини, враховуючи наявність перешкод, які не були відомі позивачу в момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд погоджується з твердженнями позивача, що ТОВ «Бізнес-Парк 3000»не укладало б відповідний договір купівлі-продажу якби передбачало дані обставини.

Відповідно до ст.652 ЦК України - у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч.4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України - у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи викладене, позивачем заявлена вимога про розірвання укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2009 року, що зареєстрований в реєстрі за №533, оскільки вказана істотна зміна обставин унеможливлює його подальші правомочності щодо земельної ділянки.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зазначеною статтею серед способів захисту прав на землю передбачено, зокрема, визнання прав та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 вказаного Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, ст. 12 ГПК України, визначено, що судам підвідомчі справи за заявами, зокрема, з приводу визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

В той же час, виданий ТОВ «Київоблбуд-1»державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року є таким, що не відповідає вимогам земельного законодавства України, а тому його наявність перешкоджає належному користуванню землею, право власності на яку він посвідчує.

Причому суд враховує, що ТОВ «Бізнес-Парк 3000»зацікавлений у набутті права власності на належним чином оформлену земельну ділянку, а скасування невірно оформленого державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року спрямоване на захистить його інтересу щодо можливого придбання такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладений 07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», зареєстрований в реєстрі за №533.

3. Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»серії ПЛ №233292 від 28.04.2009 року.

4. Застосувати наслідки розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеного 07.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», зареєстрованого в реєстрі за №533 - зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000», а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»все отримане сторонами за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,6901 га земель, укладеним 07.05.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за №533.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»(08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14, ідентифікаційний код - 34374217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Парк 3000»(08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 20-А, ідентифікаційний код - 36108425) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 03.09.2012 р.