Рішення № 25848655, 28.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2012 р. Справа № 10/051-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/051-12

за позовом комунального підприємства Броварської міської ради Київської області

«Служба замовника», м. Бровари;

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Княжичі

Броварського району Київської області;

про стягнення 20396,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Комаровська О.Ю., довіреність № 32-1961 від 21.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось з позовом комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Служба замовника»(надалі -позивач) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення 20396,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення умов укладеного між сторонами Договору № 111/11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Бровари від 14.01.2011р., за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі за період з 01 лютого по 31 травня 2012 року в сумі 20083,27 грн., за прострочення строків оплати якої нараховані пеня в сумі 313,51 грн.

Ухвалою від 18.06.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/051-12 та призначив її розгляд на 05.07.2012р.

Ухвалами від 05.07.2012р. та від 24.07.2012р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судові засідання відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

В судовому засіданні від 07.08.2012р. представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України було надано уточнення до позовної заяви № 32-2367 від 06.08.2012р., в якому останній зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 7368,62 грн. заборгованості по орендній платі. Також представником було надано документи, витребувані судом.

Таким чином, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову.

Відповідач у судове засідання черговий раз не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.07.2012р. не виконав.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача було надано клопотання, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку вирішення спору у справі № 10/051-12.

Ухвалою від 07.08.2012р. суд продовжив строк вирішення спору за клопотанням позивача та відклав розгляд справи на 28.08.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Присутній у судовому засіданні 28.08.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням раніше поданого уточнення до позовної заяви та надав витребувані судом документи.

Відповідач у засідання суду черговий раз не з'явився, витребувані ухвалою суду від 07.08.2012р. документи не надав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений відповідним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 13.07.2010р. № 357 між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором -орендар) було укладено Договір № 111/11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Бровари від 14.01.2011р.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно -нежитлове окремо розташоване приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 202,20 кв. м, що знаходиться на балансі КП «Служба замовника та вартість якого визначена згідно акту оцінки станом на 31.03.2010р. і становить 379726,00 грн.

Право комунальної власності територіальної громади м. Бровари на нежитлову будівлю, розміщену за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.05.2009р., копія якого додана до матеріалів справи.

Пунктами 1.2., 1.3. договору встановлено, що зазначене в п.1.1. договору майно передається орендарю з устаткуванням (за його наявністю) згідно з актом приймання-передачі, що додається до договору і є його невід'ємною частиною. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

Факт передачі відповідачу визначеного умовами договору оренди нежитлового приміщення підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2010р., копія якого додана до справи.

У відповідності з пунктом 11.1, даний договір чинний з 14 січня 2011 року по 31 липня 2015 року.

На день розгляду справи суду не було надано доказів розірвання або припинення дії Договору № 111/11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна територіальної громади м. Бровари від 14.01.2011р.

Отже, на день розгляду справи вказаний договір оренди є чинним.

Згідно п.п. 3.1., 3.4., 3.5. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за користування майном територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 26.02.2009 року № 1047-56-05, або за результатами конкурсу на право оренди, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2010р. -5590,53 грн. Орендна плата за перший місяць оренди -серпень 2010р., визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень -серпень 2010р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати за період з 01 лютого по 31 травня 2012 року виконав неналежним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 7368,62 грн., розмір якої визначений позивачем в уточненні до позовної заяви.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платежі за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази внесення плати за орендоване майно за період з 01 лютого по 31 травня 2012 року у повному обсязі суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті останнім не оспорений.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати в сумі 7368,62 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 32499430) 7368 грн. 62 коп. -заборгованості, 1609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути на підставі рішення Комунальному підприємству Броварської міської ради «Служба замовника»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 32499430) з Державного бюджету України суму зайве сплаченого судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп., перерахованого платіжним дорученням № 442 від 29.05.2012р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 10/051-12.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення та підписання повного тексту рішення -31.08.2012 р. Суддя А.І.Привалов