Рішення № 25848652, 28.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/10279-2012 28.08.12

За позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко"

Про стягнення 17134,12 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Скопінцев Ю.Ю. (дов. б/н від 25.05.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 17134,12 грн., з яких 13686,70 грн. основної заборгованості за Договором №1263 від 13.07.2009р., 920,20 грн. трьох відсотків річних, 1469,41 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання, 1057,81 грн пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №1263 від 13.07.2009р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 509, 526, 610, 611, 612, 624, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 54, 55, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10279-2012, розгляд справи призначено на 28.08.2012 року.

В судове засідання 28.08.2012 року відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Конверт з ухвалою суду від 01.08.2012 року, направлений відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ на відповідача, а саме: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, доставлено представнику за довіреністю 07.08.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.08.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2009 року між Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торговельний порт»(далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір купівлі-продажу №1263 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця промисловий металобрухт (далі по тексту -Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити Постачальнику його вартість.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна за одиницю Товару є договірною та узгоджується за кожну партію Товару додатковою угодою.

Розділом 4, а саме п. 4.2. Договору передбачено умови оплати, зокрема, оплата Товару (його партії) здійснюється Покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника; Покупець здійснює оплату поставленої йому партії Товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки партії Товару (п. 4.3).

У відповідності до п.п. 7.1., 7.2. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та закінчуєтся 31 грудня 2009 рок. Після підписання даного Договору всі попередні переговори та угоди відносно даного Договору вважаються недійсними.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору, 02.03.2010 року ним було поставлено Відповідачу товар на суму 13686,70 грн., що підтверджується накладною №545 від 02.03.2010р. та довіреністю серії ЯЛД № 807433 на отримання товару відповідачем.

У зв'язку з несплатою Відповідачем коштів за поставлений товар, станом на момент подання заяви та розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 13686,70 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 920,20 грн. трьох відсотків річних, 1057,81 пені та 1469,41 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №1263 від 13.07.2009р. є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 13686,70 грн., згідно накладної №545 від 02.03.2010р. на суму 13686,70 грн., належним чином засвідчена копія накладної, скріплена підписами та печатками сторін додана Позивачем до матеріалів справи, оригінал надано для огляду в судому засіданні.

Факт отримання товару уповноваженою особою Відповідача підтверджується наданою до матеріалів справи копією довіреності серії ЯЛД №807433 від 02.03.2010 року.

За таких обставин, Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч умовам договору та наведеним вище нормам права, Відповідач оплату за поставлений товару у розмірі 13686,70 грн. в обумовлені договором (п. 4.3 ) строки не здійснив.

Як на те посилається Позивач, він звертався до Відповідача з претензією вих. №734 від 22.03.2011р. з вимогою про оплату заборгованості у розмірі 23075,70 грн. Відповідачем відповіді на зазначену претензію не надано, заборгованість не погашено.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 13686,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.3. Договору є таким, що настав з 07.03.2010р., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 13686,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 920,20 грн. трьох відсотків річних, 1057,81 пені, та 1469,41 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 5.4. Договору Покупець зобов'язаний за вимогою Продавця виплатити останньому пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання (дане порушення з боку відповідача встановлено судом), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і сплата неустойки.

Як встановлено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд приходить до висновку, що передбачений у п. 5.4 договору розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до норм українського законодавства.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (контр розрахунку якого відповідачем не надано), суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені ґрунтуються на вимогах закону, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач станом на момент розгляду спору доказів погашення заборгованості за поставлений йому товар не надав, а отже заявлених позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31681342; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81; код ЄДРПОУ 01125689) 13686 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 70 коп. основної заборгованості, 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 20 коп. трьох відсотків річних, 1469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев'ять) грн. 41 коп. інфляційних збитків, 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 81 коп. пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.09.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко