Рішення № 25848351, 28.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" серпня 2012 р. Справа № 8/5007/699/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Степаненко О.В. - дов. №09-32/166 від 06.03.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ)

до Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" (с. Левків Житомирського району)

про стягнення 327522,80 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 327522,80 грн. заборгованості за кредитним договором №18 від 22.04.11р., з яких 228000,00 грн. - заборгованість по строковому кредиту, 82400,00 грн. - борг по простроченому кредиту, 12760,08 грн. - борг по простроченим процентам, 566,75 грн. - 3% річних, 611,96 грн. - інфляційні нарахування, 2928,22 грн. - пеня по простроченому кредиту та 255,79 грн. - пеня по простроченим процентам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: кредитний договір №18 від 22.04.11р., договір про внесення змін та доповнень №1, розрахунки суми боргу, вимогу, меморіальний ордер, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.11р. року між сторонами був укладений кредитний договір №18 від 22.04.11р. (а.с.9-13), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 396000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, кінцевий термін повернення кредиту - 26.03.13р. Кредит погашається у відповідності до затвердженого графіку.

Згідно п.3.2 даного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19% річних.

Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту.

Проценти сплачуються позичальником щомісяця з поточного рахунку, відкритому в філії "Відділення Промінвестбанк в м. Житомир".

У випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.2.2 договору, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 38,0% річних (п.3.3 договору).

Як передбачено п. 4.2.2 даного договору, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 396000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №12 від 28.04.11р. (а.с.23).

Проте, відповідач свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем по простроченому кредиту в сумі 82400,00 грн. та 12760,08 грн. боргу по простроченим процентам.

Крім того, пунктом 4.3.4 договору передбачено, що у випадку, коли позичальник не виконав у встановлений термін свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, що передбачені цим договором, позивач вправі вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, комісій та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором.

Частиною 10 пункту 4.3.4 Договору сторони обумовили, що: про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

14.03.12р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) про сплату боргу №39/587.

Враховуючи вищеописане, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов'язок достроково повернути суми кредиту.

Однак, відповідач відповіді за зазначену претензію не надав, заборгованість по кредиту не повернув.

Тому, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем також рахується заборгованість по строковому кредиту в сумі 228000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Як суд зазначав вище, відповідач заборгованість по кредиту належним чином не погашав.

Суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі кредитного договору №18 від 22.04.11р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

В силу дії частини 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України: розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати сум кредиту та процентів в повному обсязі та у встановлений кредитним договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 82400,00 заборгованості по простроченому кредиту, 12760,08 грн. боргу по простроченим процентам та 228000,00 грн. боргу по строковому кредиту суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2928,22 грн. пені по простроченому кредиту, 255,79 грн. пені по простроченим процентам, 566,75 грн. 3% річних по простроченому кредиту та 611,96 грн. інфляційних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору, позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.5.3 договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за весь строк існування простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дії в період прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб", 12405, Житомирська область, Житомирський район, с. Левків, вул. Жовтнева, 84, код ЄДРПОУ 13572075

на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, на р/р 37391601002189 в Обласному відділенні ПАТ Промінвестбанку в м. Житомир, МФО 300012, код ЄДРПОУ 00039002

- 228000,00 грн. - строкового кредиту;

- 82400,00 грн. - боргу по простроченому кредиту;

- 12760,08 грн. - заборгованості по простроченим процентам;

- 2928,22 грн. - пені по простроченому кредиту;

- 255,79 грн. - пені по простроченим процентам;

- 566,75 грн. - 3% річних по простроченому кредиту;

- 611,96 грн. - інфляційних;

- 6550,46 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 03/09/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)