Рішення № 25848316, 28.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 5006/29/31/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м.Запоріжжя

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 5 934,00грн., неустойки у сумі 296,70грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м.Запоріжжя (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 934,00грн., неустойки у сумі 296,70грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором поставки, щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №15/1008 від 28.07.2011р., договору №15/1050 від 28.07.2011р., видаткових накладних, претензії від 08.11.2011р. №1786, доказів направлення та отримання претензії, правоустановчих документів Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2-12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

18.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя».

06.08.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 03.08.2012р. №17/1154, в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно п.3.1 договору Продавець зобов’язується надати Покупцю наступні документи: рахунок, накладну, податкову накладну. В порушення умов п.3.1 договору Позивач до теперішнього часу не надав Відповідачу за спірною поставкою рахунок на поставлений товар. Відтак, ненадання Позивачем документів, вказаних в п.3.1 договору, свідчить про ненастання факту поставки продукції за договорами №15/1008, №15/1050, тобто відповідно ч.2 ст. 613 Цивільного кодексу України не настало й зобов’язання Відповідача з оплати даної продукції. Отже, оскільки строк оплати продукції, поставленої Позивачем за договорами, не настав, відповідно, не може бути заявлено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» пені.

21.08.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунків на оплату, податкових накладних, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2011 року між Іноземним підприємством «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір №15/1008, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов’язується передати Покупцю підшипник 8168Г у кількості 1 шт. за ціною 5170,80грн. з ПДВ, а Покупець зобов’язується у відповідності з умовами даного договору прийняти вказану продукцію та оплатити її.

Згідно п.2.1 загальна сума договору складає 5170,80грн. з урахуванням ПДВ.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- умови оплати: 100% передплата (п.4.3 Договору);

У пункті 5.2 договору Сторони встановили, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до виконання сторонами зобов’язань за договором.

Позивачем для оплати було виставлено рахунки №1380 від 28.07.2011р., №1373 від 28.07.2011р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 5934,00грн., що підтверджується видатковими накладними №1246 від 28.07.2011р. на суму 763,20грн., №1245 від 28.07.2011р. на суму 5170,80грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №1851.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1786 від 08.11.2011р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 5934,00грн.

Відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №15/1008 від 28.07.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 5934,00грн., Відповідачем не була здійснена передплата за поставлений товар.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов’язання щодо оплати за поставлений товар визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №1786 від 08.11.2011р. є вимогою оплатити заборгованість. Докази направлення підтверджені квитанцією від 08.11.2011р. та описом поштового вкладення.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 5934,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 5934,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається з договору №15/1008 від 28.07.2011р. Сторонами не було визначено відповідальність за порушення зобов’язання.

Позивачем відповідно до вимог п.57 «Положення про поставку продукції виробничого призначення» затвердженого постановою від 25.07.1988 РМ СРСР №888 Покупцеві нарахований штраф у розмірі 5% від суми основного боргу у розмірі 296,70грн.

За приписами п.57 «Положення про поставку продукції виробничого призначення» затвердженого постановою від 25.07.1988 РМ СРСР №888 за прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8 відсотків вартості не поставленої в строк продукції по окремих найменуваннях номенклатури (асортиментів). За прострочення поставки або недопоставку сільськогосподарської продукції стягується неустойка в розмірі 4 відсотків вартості непоставленої в строк продукції. За прострочення поставки або недопоставку машин і встаткування індивідуального виконання стягується неустойка в розмірі 3 відсотків вартості непоставленої в строк продукції, якщо інший розмір неустойки не передбачений договором. У тих випадках, коли розгорнута номенклатура (асортименти) продукції в договорі не передбачена, неустойка стягується із загальної вартості непоставленої в строк продукції. Передбачена справжнім пунктом неустойка стягується однократно. Обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки, що підлягає стягненню в наступних здавальних періодах. У випадку заповнення в наступних здавальних періодах року недопоставленої кількості продукції за умови повного виконання зобов'язань із постачання в періоді, у якому недопоставка заповнена, розмір підлягаючому стягненню неустойки за прострочення поставки й недопоставку знижується на 50 відсотків.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи в даному випадку має місце прострочення оплати за поставлений товар.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 296,710 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 5 934,00грн., неустойки у сумі 296,70грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (69600, м.Запоріжжя, вул.Димитрова. 52 ЄДРПОУ 35300916) заборгованість у розмірі 5 934,00грн., судовий збір у сумі 1 532,86грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 28.08.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.12р.