Рішення № 25845691, 03.09.2012, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/2523/665/2012

Справа № 2523/976/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року місто Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Криворученка Д.П.,

секретарі Микитченко К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

Янсон Євген Валерійович, діючи на підставі довіреності та в інтересах ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», у липні 2012 р. звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави по кредитно-заставному договору №ABZ1AE000065850 від 03.04.2008 року -автомобіль марки Vectra»р.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступному. 03.04.2008 року між ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір за яким останній отримав гроші в сумі 8086,08 USD, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.04.2013 року. У порушення умов договору та статей 526-527, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконує взяті зобов'язання, внаслідок чого, станом на 05.06.2012 року має заборгованість у розмірі 5101,90 USD, з яких: - 4169,84 USD заборгованість за кредитом; - 269,15 USD заборгованість по процентам за користування кредитом; - 51,55 USD заборгованість по комісії; - 338,61 USD пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; - 31,29 USD - штраф, як фіксована частина; - 241,46 USD штраф, процентна складова. Згідно умов договору відповідач надав у заставу автомобіль марки Vectra»р.н. НОМЕР_2, що належить йому на праві власності. Посилаючись на приписи ст.ст.19-20 Закону України «Про заставу», ст.590 ЦК України, ст.ст.25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»просить суд звернути стягнення на предмет застави -автомобіль, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом продажу автомобіля банком, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу предмету застави будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала заяву з проханням справу розглянути без її участі, задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи, не заперечує. Крім того, представниця позивача у заяві зазначила, що предмет застави, на момент розгляду, справи не реалізований. /а.с.63-64/

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач давно мав можливість реалізувати заставлене майно, однак своїм правом не скористався. /а.с.65/

Згідно положень ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 27 ЦПК України.

У відповідності до положень частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з'ясувавши усі обставини на які посилається позивач та відповідач, дослідивши докази, яким вони їх обґрунтовують, дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 03.04.2008 року між ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір за яким останній отримав гроші в загальній сумі 8086,08 USD зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 02.04.2013 року. Погашення заборгованості (кредит, винагорода та проценти) здійснюється щомісячно в період з 20 по 24 число, відповідно до графіка погашення кредиту. Забезпеченням виконання позичальником зобов'язань по договору є застава, предметом якої є автомобіль марки -Vectra»р.н. НОМЕР_2, 1997 р.в., кузов НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 На дату підписання договору вартість предмету застави становить 59085,00 грн. Сторони домовились, що для задоволення забезпечених вимог з вартості предмета застави після настання події дефолту банк не зобов'язаний звертатися до за захистом своїх прав в судовий орган або інший орган вирішення спорів. За рішенням банку і якщо це не заборонено законодавством України предмет застави може бути реалізований або використаний в інший спосіб для задоволення забезпечених вимог, при цьому банк може вдатися до застосування судових процедур. Банк має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави: передача предмета застави у власність банку; продаж предмета застави третій особі у відповідності з вимогами законодавства; звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса; будь-яка інша процедура, дозволена законодавством України. За вибором банку звернення стягнення на предмет застави може здійснюватись у судовому порядку відповідно до розділу IV Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов договору. /а.с.12-16/

Згідно приписів ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. На підставі ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно положень ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З розрахунку заборгованості станом на 05.06.2012 р. вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором всього складає: 5101,89 USD, з яких: - 4169,84 USD тіло кредиту, в т.ч. прострочене тіло -2089,98 USD; - 269,15 USD відсотки, в т.ч. прострочені відсотки - 256,27 USD; - 51,55 USD комісія; - 338,61 USD пеня; - 31,28 USD штраф, як фіксована частина; - 241,46 USD штраф (відсоток від суми невиконаного зобов'язання). /а.с.6-7/

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що відповідачем порушені умови кредитного договору і взяті на себе зобов'язання він не виконує належним чином.

Відповідно до п.12.1. кредитно-заставного договору подією дефолту вважається будь-яка з наступних подій: затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості більш як на 10 % суми наданого кредиту; несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми наданого кредиту; відмова позичальника в оформленні (переоформленні) будь-якого з договорів страхування відповідно до вимог п.3.1.3 договору; несплата чергових страхових платежів за договорами страхування за умов, визначених п. 3.4.3 договору; порушення позичальником умов щодо цільового використання будь-якої частини кредиту; з урахуванням умов ст.11 договору, предмет застави став недоступним для банку внаслідок втрати, знищення (повного або часткового) суттєвого пошкодження, непридатності до експлуатації предмета застави або його недосяжність для банку з будь-якої іншої причини; недотримання позичальником будь-якої заяви чи запевнення, що визначені у п.10.1. цього договору; подання позичальником повідомлення про неспроможність виконати свої зобов'язання за договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із п.6.4.4 договору, або відмови у його задоволенні; інше істотне порушення позичальником умов договору.

Згідно із п.12.2.1, у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. У повідомленні про дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов'язань за договором.

Пунктом 12.2.6. укладеного між сторонами договору передбачено, що якщо протягом строку, вказаного у п.12.2.5 (30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт), позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов'язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороду, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов'язання за договором в повному обсязі, а банк має право за своїм вибором здійснити одну або декілька з наступних подій: а) згідно ст.651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань; б) розірвати договір у судовому порядку; в) звернути стягнення на предмет застави в порядку, визначеному у ст.13 договору; г) застосувати будь-який інший спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України.

Відповідно до п.13.1 цього договору, після настання події дефолту та спливу строку встановленого у п.12.2.5 договору для добровільного погашення забезпечених вимог, предмет застави може бути використаний для задоволення з його вартості всіх забезпечених вимог у їх максимальному розмірі, що визначається на дату фактичного задоволення таких вимог.

Статтями 11, 60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до повідомлення №30.1.0.0/2-886 від 21.04.2012 р. відповідача повідомлено про настання події дефолту та позивачем зареєстровано у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. /а.с.9, 21-24/

Статтями 628-629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.584 ЦК України, передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-IV від 18.11.03 р. обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У відповідності до положень ст.26 Закону №1255-IV від 18.11.03 р. обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми закону та обставини встановлені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», у частині звернення стягнення на предмет застави, підлягають задоволенню, оскільки відповідачем істотно порушено умови кредитного договору і ним не виконано зобов'язання у встановлений строк.

Суд вважає можливим також визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом надання позивачу права його продажу з укладенням від імені відповідача з іншою особою-покупцем договору купівлі-продажу та наданням необхідних повноважень для цього.

Суд критично ставиться до позиції відповідача у тій частині, що оскільки він видав стороні позивача довіреність з правом продажу його автомобіля та передав транспортний засіб, то незрозумілі мотиви банку звернення стягнення на предмет застави, адже як було встановлено судом і ця обставина не оспорюється сторонами, заставний автомобіль відповідача не реалізовано, а крім того намагання сторони позивача вирішити звернення стягнення у позасудовому порядку не позбавляє його права здійснити звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку і це право, до речі, визначено і кредитно-заставним договором.

Однак, суд не погоджується з викладеною позицію позивача у позовній заяві, у тій частині, що за рішенням суду необхідно вилучити у відповідача і передати у заклад банку предмет застави -автомобіль з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, оскільки як вбачається з акту від 30.03.2012 року відповідач вже передав стороні позивача належний йому автомобіль марки Vectra»р.н. НОМЕР_2, технічний паспорт серії НОМЕР_4 від 02.04.08 р. та ключ від запалювання. /а.с.44/

Таким чином, у цій частині позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»є частково обґрунтованими, вмотивованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стороною позивача при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 407,64 грн, який підлягає стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.536, 549-550, 590, 625, 628-629, 584, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст.25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.10-11, 60, 88, 197, 212-215, 293-294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави -задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості по кредитно-заставному договору №ABZ1AE000065850 від 03.04.2008 року в сумі 5101,90 доларів США (4169,84 USD заборгованість за кредитом, 269,15 USD заборгованість по процентам за користування кредитом, 51,55 USD заборгованість по комісії, 338,61 USD пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 USD штраф, як фіксована частина, 241,46 USD штраф, процентна складова), що за курсом Національного Банку України становить 40764,15 грн, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки el Vectra»р.н. НОМЕР_2, 1997 р.в., кузов НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу автомобіля Публічним акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК», з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для подальшої його реалізації, а також наданням Публічному акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»407,64 грн сплаченого судового збору.

У іншій частині у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»до ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Криворученко Д.П.