Ухвала суду № 25843452, 29.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 року м. Київ К/9991/42579/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Приходько І. В. Суддів: Бухтіярової І. О. Муравйова О. В. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р.

у справі № 2а-0870/3485/11

за позовом комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9»(далі -позивач, КП «ВРЕЖО №9») звернулося до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522302/3 від 15.12.2010 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення ДПІ від 15 грудня 2010р. №0000522302/3 в частині суми податкового зобов'язання за основним платежем 11 041 грн., за штрафними санкціями 3312,30грн., усього 14 353, 30 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012р. відповідачу в апеляційній скарзі відмовлено, апеляційну скаргу КП «ВРЕЖО №9»задоволено частково; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-0870/3485/11 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову: податкове повідомлення-рішення №0000522302/3 від 15.12.2010р. в частині суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 18 706,50грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 195591,65грн. визнано протиправним та скасовано, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 р. та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог КП «ВРЕЖО №9».

В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилався на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги звертав увагу суду на безпідставне завищення позивачем валових витрат, що призвело до порушення останнім пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на суму 44 162 грн., а також недодержання позивачем вимог п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку КП «ВРЕЖО №9»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009 р. та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт №851/23/24516932 від 20.04.2010 р.

На підставі зазначеного акту, за результатами розгляду Державною податковою адміністрацією України повторної скарги платника податку, відповідач 15.12.2010 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000522302/3, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 231 968,90 грн., в т.ч. 32 299 грн. основного платежу та 199 669,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій погодився з позицією суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків ДПІ відносно завищення позивачем валових витрат у зв'язку з включенням до валових витрат вартості послуг за збір грошових коштів, які надавались згідно договору № 100705 від 01.01.2007р., що укладений між концерном «Міські теплові мережі»та КП "ВРЕЖО №9".

Погодився суд апеляційної інстанції і з висновками суду першої інстанції про правомірність донарахування підприємству податкових зобов'язань щодо безпідставного віднесенням до складу валових витрат фінансових санкцій згідно актів ВАТ «Запоріжжяобленерго»за порушення Правил користування електричною енергією.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погодився з позицією суду першої інстанції в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на встановлені в Акті перевірки порушення, які полягали у не проведені підприємством коригування валових витрат на суму простроченої кредиторської заборгованості, а також у несвоєчасному коригуванні податкової звітності.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з доводами апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові.

Даний висновок суду апеляційної інстанції відповідає Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки норми вказаного Закону не містять положень , які б зобов'язували платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (попередньо) віднесених ним до валових витрат за першою з подій (оприбуткування товару (робіт, послуг), у разі подальшої несплати вартості робіт у межах строку позовної давності.

Щодо заниження позивачем об'єкта оподаткування в 3 кв. 2009р. при врегулюванні безнадійної заборгованості колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в цій частині і зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон №334/94-ВР) безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР).

Абзацом 2 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, позивач повинен включити до валових доходів суми кредиторської заборгованості щодо якої закінчився строк позовної давності, проте це не кореспондує обов'язку позивача зменшити валові витрати, на чому наполягає відповідач, оскільки чинне законодавство України не містить застережень щодо обов'язку платника податку за наведених обставин здійснювати будь-яке коригування у бік зменшення валових витрат.

Отже, з врахуванням положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», враховуючи той факт, що за результатами перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ДПІ не визначено податкових зобов'язань в цій частині зазначеного порушення, то у податкового органу були відсутні підстави для визначення штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пп..17.1.3 п.17 ст.17 Закону №2181, як про те, зазначено в оскарженому податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що підлягають задоволенню заявлені вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначеної суми податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 18 706,50грн. (7666,90грн. + 11 040,5грн.) та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 195 591,65грн. ( 3312,15грн. + 4698,35грн. + 187 581,15грн.).

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано відповідну правову оцінку, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-0870/3485/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав , в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236-238 КАС України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді: підпис І. О. БухтіяроваПомник суддідя підпис О. В. Муравйов оригіналом