Постанова № 25841896, 08.08.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1750/2012

08 серпня 2012 року 10год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Волощук П.С.,

відповідача: представник Комар С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Володимирецька пересувна механізована колона № 173" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Володимирецька пересувна механізована колона №173» (далі, - ПрАТ «Володимирецька ПМК №173») звернулося до суду з позовом до Володимирецького відділення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000402340 від 24.04.2012 року.

В ході судового розгляду справи, керуючись ст. 52 КАС України, суд за згодою позивача допустив заміну неналежного відповідача - Володимирецьке відділення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на належного - Кузнецовську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби (далі, - Кузнецовська ОДПІ).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позивній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що податковий кредит по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Мрія Дім» (далі, - ПП «Мрія Дім») позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснив, що між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія Дім» було укладено усний договір про поставку вугілля в кількості 138 тонн. Стверджує, що зміст вказаного договору не суперечить чинному законодавству України, даний договір та первинні документи не були визнані недійсними в установленому порядку. Вважає, що бухгалтерські документи виписані ПП «Мрія Дім», за результатом господарської операції з ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Зазначає, що на час існування взаємовідносин між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія Дім», останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не було позбавлено права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Також пояснив суду, що ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» придбане у ПП «Мрія Дім» вугілля в подальшому реалізувало своїм контрагентам, що підтверджується відповідними первинними документами. В зв'язку з наведеним, представник позивача вважає висновки акта перевірки від 12.04.2012 року про порушення ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України безпідставними, а податкове повідомлення - рішення №0000402340 від 24.12.2012 року таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що Кузнецовською ОДПІ було отримано постанову старшого слідчого з СВ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби капітаном податкової міліції Лещуха І.Я. від 05.03.2012 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операції з ПП «Мрія-Дім» за період з 01.01.2010р. і по даний час, винесену в рамках кримінальної справи №139-0637. За результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за ІV квартал 2011 року на суму 12020 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ПП «Мрія Дім». Вказує на те, що перевіркою не встановлено факту передачі вугілля від продавця (ПП «Мрія Дім») до покупця (ПрАТ «Володимирецька ПМК №173») у зв'язку з відсутністю у позивача (не наданням для перевірки) документів, які підтверджують транспортування (товарно-транспортних накладних), а також актів приймання-передачі товару, довіреностей та ін. Зазначає, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено, що адресою місцезнаходження ПП «Мрія Дім» є м. Львів, вул. Підвальна, 3, основний вид діяльності підприємства - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей щодо даного підприємства. У зв'язку з чим, податковим органом в акті перевірки від 12.04.2012 року було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ПП «Мрія Дім» здійснювалась поза межами правового поля, як наслідок правочин між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія Дім» є нікчемним та таким, що не має на меті настання реальних наслідків. Крім того, стверджує, що операції щодо отримання ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» від ПП «Мрія Дім» вугілля не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна необхідного для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, а також відсутності первинних документів. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000402340 від 24.12.2012 року обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, які працюють водіями на ПрАТ «Володимирецька ПМК №173, пояснили суду, що 18.10.2011 року та 13.11.2011 року дійсно здійснювали перевезення транспортними засобами позивача вугілля зі станції «Рафалівка» на адресу контрагентів позивача, а саме: ПрАТ «Володимирецький молочний завод», Рафалівської селищної ради, Озерської сільської ради, Довговільської загальноосвітньої школи, Наваківської загальноосвітньої школи, Кідрівської загальноосвітньої школи.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.1996 року ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.8). Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №100318774 від 25.01.2011 р. (т.1 а.с.115). ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» як платник податків перебуває на обліку у Кузнецовській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (форми №4-ОПП) (т.1 а.с.117). Поряд з цим позивач у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку у розмірі 6 %, що підтверджується свідоцтвом №53 від 01.01.2011 р. про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою (т.1 а.с.118).

Згідно з податковою декларацією по податку на додану вартість ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» за ІV квартал 2011 року (а.с.113-114) та додатком №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (т.1 а.с.164-165) товариством за результатами господарських операцій з ПП «Мрія Дім» було задекларовано податковий кредит в розмірі 12020 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2012 року в рамках кримінальної справи №139-0637, порушеної відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за фактом фіктивного підприємництва та підробки документів, зокрема ПП "Мрія Дім", за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.358 КК України, старшим слідчим з СВ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби капітаном податкової міліції Лещух І.Я. винесено постанову про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операції з ПП «Мрія-Дім» за період з 01.01.2010р. і по даний час (т.1 а.с.133).

Судом встановлено, що з 03.04.2012 року по 05.04.2012 року Кузнецовською ОДПІ на підставі наказу №57 від 02.04.2012 року (т.1 а.с.134) було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з питань дотримання вимог, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 02.04.2012 р. під час здійснення господарських операції з ПП «Мрія-Дім».

За результатами перевірки складено акт №164/22/01037347 від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15), яким зафіксовано, що ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого ПП «Мрія-Дім» в ціні придбаного вугілля. Перевіркою, з посиланням на п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за ІV квартал 2011 року на суму 12020 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» 19.04.2012 року звернулося до Кузнецовської ОДПІ із запереченнями №33 (т.1 а.с.16), за результатами розгляду яких остання висновком від 25.04.2012 року за №5579/15-234 (а.с.18) залишила без змін висновки акта перевірки щодо встановлених порушень ПрАТ «Володимирецька ПМК №173».

На підставі акта перевірки №164/22/01037347 від 12.04.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0000402340 від 24.04.2012 року, яким ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 15025 грн., в тому числі за основним платежем - 12020 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3005 грн. (т.1 а.с.19).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000402340 від 24.04.2012 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого позивачем в ціні отриманого від ПП «Мрія-Дім» вугілля за нікчемним правочином.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з ПП «Мрія-Дім», матеріалів досудового слідства по кримінальній справі №139-0637 та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

З описової частини акта перевірки від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15) вбачається, що в провадженні СУ ДПС знаходиться кримінальна справа №139-0637 порушена відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9 за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів ПП «Будпрод-захід», ПП «Захід-торг», ПП «Торгівля будівництво перспектива», ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім», ПП «Галич Торг», за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.4 ст.358 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що громадяни України ОСОБА_10 та ОСОБА_9, за попередньою змовою із невстановленими особами, в період 2010-2011 рр., з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, при невстановлених обставинах організували придбання ряду суб'єктів господарювання та перереєстрацію їх на спеціально підібраних осіб, таких як: ПП «Будпрод-захід», ПП «Захід-торг», ПП «Торгівля будівництво перспектива», ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт», ПП «Велес-ЛВ», ПП «Мрія-Дім», ПП «Галич Торг». Не маючи справжнього наміру здійснювати діяльність, зазначену в установчих документах, останні використовували банківські рахунки даних підприємств для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, оформлення документів, щодо здійснення фіктивної господарської діяльності, а також сприяння в ухиленні від сплати податків легально діючим суб'єктам господарювання, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі. В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що зокрема ПП «Мрія-Дім» по місцю реєстрації не знаходиться, основні засоби, трудові ресурси, виробниче та торгове обладнання, транспортні засоби відсутні. Засновник та службові особи, які числяться згідно установчих документів на вищевказаному підприємстві повідомили, що господарської діяльності не вели, жодних фінансово - господарських документів та податкової звітності не формували та не підписували. Враховуючи наведене, податковий орган в акті перевірки прийшов до висновку, що ПП «Мрія-Дім» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В акті перевірки від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15) зазначено, що діяльність ПП «Мрія-Дім» спрямована на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигади переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю у позивача (не наданням для перевірки) документів, які підтверджують транспортування (товарно-транспортних накладних), а також актів приймання-передачі товару, довіреностей та ін.

Поряд з цим актом перевірки від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15) констатовано, що ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» для проведення перевірки було надано первинні документи, що підтверджують взаємовідносини ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з ПП «Мрія-Дім». Однак, податковим органом зроблено висновок, що податкові накладні не відповідають формі та порядку заповнення податкових накладних, визначених чинним законодавством.

Таким чином, на підставі матеріалів досудового слідства по кримінальній справі №139-0637, Кузнецовська ОДПІ в акті перевірки від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15) прийшла до висновку, що правочин, укладений ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з ПП «Мрія-Дім», порушує вимоги ст. 228 ЦК України щодо укладення правочинів, суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок про те, що ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» завищено податковий кредит по податку на додану вартість за ІV квартал 2011 року на загальну суму 12020 грн.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в межах господарської діяльності позивачем було укладено з ПП «Мрія-Дім» усний договір поставки вугілля, на виконання умов якого ПП «Мрія-Дім» для позивача виписано: видаткові накладні №93 від 28.10.2011 року та №5 від 11.11.2011 року (т.1 зворотній бік а.с.20,21), податкові накладні №93 від 28.10.2011 року та №5 від 11.11.2011 року (т.1 а.с.20,21). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.57-60), платіжними дорученнями №789 від 28.10.2011 р., №794 від 01.11.2011 р., №801 від 07.11.2011 р., №817 від 18.11.2011 р. (а.с.122-123).

У зв'язку з тим, що у ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» відсутній договір з ДП «Львівська залізниця» на перевезення вантажів залізничним транспортом, то транспортування придбаного у ПП «Мрія Дім» вугілля зі станцій «Соснівка» Львівської залізниці та «Червоноград» на станцію «Рафалівка», здійснювалося з використанням залізничних вагонів, що належать ПАТ «Рафалівський кар'єр». Даний факт підтверджується залізничними накладними (т.2 а.с.31,36), виписками банку (т.1 а.с.57-59), відомостями ПАТ «Рафалівський кар'єр» про вартість за користування вагонами за жовтень, листопад 2011 року (т.1 а.с.162-163), листом начальника станції Рафалівка Львівської залізниці (т.1 а.с.54). Крім того, з довідок ПАТ «Рафалівський кар'єр» за №902/1 від 03.10.2011 року, №1115/1 від 15.12.2011 року (т.1 а.с.55-56) вбачається, що вугілля в кількості 138 тон було відправлене зі станцій «Соснівка» Львівської залізниці та «Червоноград» на адресу ПАТ «Рафалівський кар'єр» для ПрАТ «Володимирецька ПМК №173».

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання вугілля відсутні.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, видаткові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем і контрагентом, вказаним в акті перевірки, останній мав цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, був зареєстрованими платниками податку на додану вартість і не був позбавлений права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства. Відтак, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого ПП «Мрія-Дім» в ціні вугілля в розмірі 12020 грн., суд вважає правомірним і таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит в ІV кварталі 2011 року не відповідають вимогам, встановленим Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071, з огляду на таке.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 4 наказу Державної податкової адміністрації України №1379 від 01.11.2011 року встановлено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Судом встановлено, що наказ Державної податкової адміністрації України №1379 від 01.11.2011 року було опубліковано 16 грудня 2011 року в Офіційному віснику України за №95. З урахуванням даної обставини, суд приходить до висновку, що норми Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071 не може застосовуватися до податкових накладних №93 від 28.10.2011 року та №5 від 11.11.2011 року (т.1 а.с.20,21), оскільки на час їх оформлення діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, вимогам якого дані податкові накладні відповідають повністю.

В акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарно-матеріальних цінностей, зокрема, в акті зазначено, що для перевірки не надано товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з відсутністю у ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» договору з ДП «Львівська залізниця» на перевезення вантажів залізничним транспортом, транспортування придбаного позивачем у ПП «Мрія-Дім» вугілля зі станцій «Соснівка» Львівської залізниці та «Червоноград» на станцію «Рафалівка», здійснювалося залізницею з використанням вагонів ПАТ «Рафалівський кар'єр», що підтверджується залізничними накладними (т.2 а.с.31,36), виписками банку (т.1 а.с.57-59), відомостями ПАТ «Рафалівський кар'єр» про вартість за користування вагонами за жовтень, листопад 2011 року (т.1 а.с.162-163), листом начальника станції Рафалівка Львівської залізниці (т.1 а.с.54). Таким чином, суд вважає, що даними документами підтверджується рух товарно-матеріальних цінностей у процесі здійснення господарських операцій між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія-Дім», тобто рух товару від продавця до покупця.

Твердження відповідача про безтоварність операцій між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» з ПП «Мрія-Дім» суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Факт подальшої реалізації придбаного позивачем у ПП «Мрія-Дім» вугілля підтверджується: договорами на постачання вугілля, укладеними позивачем з ПрАТ «Володимирецький молочний завод», Рафалівською селищною радою, Озерською сільською радою, Довговільською загальноосвітньою школою, Наваківською загальноосвітньою школою, Кідрівською загальноосвітньою школою (т.1 а.с.28,33,37,40-42,45-46,50-51,158,160,179,182,185,188), довіреностями, виписаними даними контрагентами на отримання вугілля від ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» (т.1 а.с.27,31,36,156,177,181,184,186,190,192), видатковими накладними (т.1 а.с.26,32,35,39,44,49). Транспортування придбаного у ПП «Мрія-Дім» вугілля на адреси своїх контрагентів ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» здійснювало власними транспортними засобами, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля (т.1 а.с.22,29,30,34,38,43,47,48,52) та поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 За результатами господарських операцій з ПрАТ «Володимирецький молочний завод», Рафалівською селищною радою, Озерською сільською радою, Довговільською загальноосвітньою школою, Новаківською загальноосвітньою школою, Кідрівською загальноосвітньою школою позивачем сформовано та сплачено всі необхідні податкові зобов'язання, що не заперечується представником відповідача.

Таким чином, встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія-Дім» та рух активів у процесі здійснення цих операцій. Докази того, що товарно-матеріальні цінності, придбані ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» у ПП «Мрія-Дім», з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано. У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позивач мав всі правові підстави для включення до складу податкового кредиту IV кварталу 2011 року сум ПДВ, сплаченого в ціні вугілля отриманого від ПП «Мрія-Дім», а висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України є безпідставними і необґрунтованими.

Суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір, укладений між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія-Дім» є нікчемними, та такими, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, суспільства і спрямований на отримання податкової вигоди, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховним судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» констатовано, що правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Жодних доказів того, що ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та/або ПП «Мрія-Дім» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ПП «Мрія-Дім», постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Поряд з цим, враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі №139-0637, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність матеріалів досудового слідства по вказаній кримінальній справі, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочину між ПрАТ «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія-Дім» є передчасними та необґрунтованими, а посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №139-0637 в обґрунтування висновків викладених в акті перевірки - безпідставними.

Суд також критично оцінює твердження податкового органу про те, що ПрАт «Володимирецька ПМК №173» та ПП «Мрія Дім» уклали між собою правочин лише про людське око, знаючи заздалегідь, що він буде виконаний, з метою, іншою ніж та, що ним передбачена.

Статтею 234 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсним. Закон такі правочини не визнає нікчемними. Докази того, що договір поставки, укладений між позивачем та ПП «Мрія Дім» та/або первинні документи (видаткові, податкові накладні, платіжні документи) по даній господарській операції визнані судом недійсними - відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, суд вважає, що висновки Кузнецовської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за ІV квартал 2011 року в сумі 12020 грн., є безпідставними, а податкове повідомлення - рішення №0000402340 від 24.04.2012 року - необґрунтованим, таким, що не відповідає критеріям правомірності, а отже протиправним.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Додатково, вказане правило зазначене і в нормі п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, за якою, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Це правило не застосовується лише тоді, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Перевірка позивача, результати якої оформлені актом №164/22/01037347 від 12.04.2012 р. (т.1 а.с.9-15) була призначена на підставі постанови слідчого від 05.03.2012 року в межах кримінальної справи №139-0637, по якій ні вироку, ні постанови суду про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами на сьогоднішній день немає. Отже, податкове повідомлення-рішення №0000402340 від 24.04.2012 року прийняте податковим органом всупереч вимог ст..86 Податкового кодексу України, тобто передчасно.

Наведене вище свідчить про порушення відповідачем вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000402340 від 24.04.2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000402340 від 24.04.2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби за №0000402340 від 24.04.2012 року, яким Приватному акціонерному товариству "Володимирецька пересувна механізована колона № 173" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15025 грн., в тому числі 12020 грн. - основного платежу та 3005 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Присудити на користь позивача - Приватного акціонерного товариства "Володимирецька пересувна механізована колона № 173" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 150,25 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Ткачук Н.С.