Постанова № 25840999, 29.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 року 2а-2926/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Васильєва М.В.,

представника позивача - Муравлянік О.С.,

представника відповідача - Падун Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат"

до Київської обласної митниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2012 р. № 21,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" (далі - позивач) з позовом до Київської обласної митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2012 р. № 21.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем правомірно не було включено до митної вартості товарів витрати на інжинірингові послуги, оскільки вони не відносяться до вартості ввезеного обладнання, і його виготовлення проводилося без такої документації. Крім того, позивач стверджував, що названі послуги фактично були надані фірмою-нерезидентом на території України, а тому не були віднені до вартості ввезеного майна.

15 серпня 2012 р. відповідачем було подано до суду письмові заперечення, у яких він просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивач був зобов'язаний включити до митної вартості товару вартість інжинірингових послуг, виконаних продавцем товару та оплачену позивачем, оскільки таке невключення є порушенням вимог ст. 267 Митного кодексу України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

21 лютого 2002 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою АБ № 248449 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (т. 1 а.с. 45).

У період з 21 березня по 20 квітня 2012 р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку відомостей, заявлених при митному оформленні комплектного об'єкту за кодом 8439300000 згідно з УКТЗЕД, що був ввезений в Україну позивачем за контрактом № 3002156 від 26 січня 2011 р. стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків. 20 квітня 2012 р., за результатами цієї перевірки, відповідачем було складено акт перевірки № н8/12/125000000/31826484 (т. 1 а.с. 8-17).

У розділі "Висновки" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги:

- ч. 1 ст. 81 та ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України в частині повноти визначення митної вартості товарів, що призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті мита у розмірі 43 507 грн 69 коп. за ВМД від 20 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428250;

- ст. 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 182 732 грн 32 коп. (т. 1 а.с. 16).

15 травня 2012 р. на підставі названого акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 21, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання 228 415 грн 40 коп., з яких: 182 732 грн 32 коп. - за основним платежем, 45 683 грн 08 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 21) (т. 1 а.с. 18).

У зв'язку з тим, що позивач вважає назване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України, Митним кодексом України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХІІ (який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2097-ХІІ).

Зокрема, згідно з вимогами п. 17 ст. 1 Митного кодексу України митні органи -спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які покладено безпосереднє здійснення митної справи. Невід'ємною складовою митної справи є митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів.

Відповідно до вимог ст. 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари через митний кордон України, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Як убачається зі ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з вимогами п. 15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль -це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Як убачається з ч. 2 ст. 41 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Згідно з вимогами ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові як при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, так і при здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Як убачається з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю. Податковий контроль здійснюється виключного органами державної податкової служби та митними органами.

Згідно з вимогами п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону № 2097-ХІІ ввізне мито нараховуються на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Як убачається зі ст. 17 названого Закону, мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

Відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України першим методом визначення митної вартості ввезеного товару є метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Згідно з вимогами ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті»стосується тільки ціни оцінюваних товарів.

Як убачається з ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України, названою нормою визначено перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, за умови що такі витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів; інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Крім того, вимогами ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України визначено перелік витрат або коштів, що не включаються до митної вартості: плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів; витрати на транспортування після ввезення; податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Наявні матеріали справи свідчать, що 26 січня 2011 р. між позивачем (Покупець) та фірмою "BHS Corrugated" (Продавець) укладено контракт № 3002156 (далі - Контракт).

Згідно з п. 1 названого Контракту "Продавец продает, а Покупатель покупает гофроагрегат для изготовления изделий из бумаги и картона (далее Оборудование), который специфицирован в Приложении № 1 к данному Контракту, а также услуги в которые входят проектирование, монтаж, пусконаладочные работы и обучение (далее Услуги)" (т. 1 а.с. 20-27).

У п. 2 названого Контракту зазначено, що "общая стоимость Контракта составляет 4.681.000, 00 Евро (четыре миллиона шестьсот восемдесят одна тисяча Евро). В данную сумму входит стоимость Оборудованим на сумму 4.321.000, 00 Евро, а также Услуги, включая проектные работы на сумму 80.000, 00 Евро, монтажные работи на сумму 150.000, 00 Евро и обучение на сумму 80.000, 00 Евро" (т. 1 а.с. 20).

На виконання Контракту Продавцем на адресу позивача було поставлено обладнання та проектні роботи.

Згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні 29 серпня 2012 р. Контракт на дату розгляду даної адміністративної справи позивачем був оплачений частково. Зокрема, у позивача існує заборгованість перед Продавцем у сумі 475 000 Евро.

Митне оформлення поставленого обладнання відбулося на підставі поданих позивачем вантажно-митних декларацій, зокрема, від:

- 20 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428250 (т. 1 а.с. 144-145);

- 20 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428251 (т. 2 а.с. 112-113);

- 21 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428252 (т. 2 а.с. 114-115);

- 26 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428254 (т. 2 а.с. 116-117);

- 26 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428255 (т. 2 а.с. 118-119);

- 27 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428256 (т. 2 а.с. 120-121);

- 27 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428257 (т. 2 а.с. 122-123);

- 28 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428258 (т. 2 а.с. 124-125);

- 29 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428259 (т. 2 а.с. 126-127);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428260 (т. 2 а.с. 128-129);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428262 (т. 2 а.с. 130-131);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428265 (т. 2 а.с. 132-133);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428268 (т. 2 а.с. 134-135);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428269 (т. 2 а.с. 136-137);

- 30 вересня 2011 р. № 125000019/2011/428270 (т. 2 а.с. 138-139);

- 3 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428272 (т. 2 а.с. 140-141);

- 3 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428273 (т. 2 а.с. 142-143);

- 3 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428275 (т. 2 а.с. 144-145);

- 4 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428276 (т. 2 а.с. 146-147);

- 4 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428277 (т. 2 а.с. 148-149);

- 4 жовтня 2011 р. № 125000019/2011/428279 (т. 2 а.с. 150).

При вирішенні справи судом враховано, що факт перетинання обладнання через митний кордон сторонами не оспорюється, як і не оспорюється факт подання позивачем до митного оформлення документів, перелічених у графі 44 перелічених вантажно-митних декларацій (у кількості 21 шт.).

Крім того, судом враховано, що 4 травня 2011 р. в м. Українка Київської області фірмою "BHS Corrugated" (Продавець) та позивачем (Покупець) було підписано "акт выполненых работ-услуг в мае 2011г." № 05/04-С (далі - акт № 05/04-С) (т. 1 а.с. 28-29).

Як убачається з п.1 названого акта "Продавец выполнил, а Покупатель принял Работы-услуги по Контракту № 3002156 от 26 января 2011 г. - проектные работы, включающие в себя следующие работы: проверка и выдача рекомендаций по установке имеющегося и вновь устанавливаемого оборудования, размеры, растояния, компоновка. Установка центрального пункта управления, и увязка его на него всех машин. Чертежи помещения пультовой. Проект парконденсатной системы с указанием границ поставки. Чертежи системы приготовления и подачи клея с указанием границ поставки" (т. 1 а.с. 28).

У п. 4 акта № 05/04-С зазначено, що "покупателем произведена оплата согласно Контракту № 3002156 от 26 января 2011 г. в сумме 80000,00 Евро" (т. 1 а.с. 29).

До того ж у п. 5 названого акта зазначено, що "настоящий акт является неотъемлимой частью Контракта № 3002156 от 26 января 2011 г. " (т. 1 а.с. 29).

Проте, судом встановлено, що під час митного оформлення товарів названий акт жодного разу долучений до митної декларації не був, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями 21-ї вантажно-митної декларації (т. 1 а.с. 144-145, т. 2 а.с. 112-150).

Наведене свідчить, що під час митного оформлення товару позивачем не було подано акт № 05/04-С, а отже, у відповідача не було можливості визначити повноту сплати ввізного мита.

Крім того, на підтвердження оплати проектних робіт представником позивача було надано платіжне доручення від 17 лютого 2011 р. № 11 про оплату 80 000 Евро (т. 2 а.с. 167).

Як убачається з названого документа, зазначену оплату було здійснено на підставі Контракту та "proforma-invoice № 3002156-1 of 31.01.11 for engineering" (т. 2 а.с. 167).

Однак, згідно з поясненнями представника позивача в судовому засіданні, на підставі названого "proforma-invoice № 3002156-1 of 31.01.11 for engineering" на територію України було ввезено лише обладнання.

Оригінал або копія зазначеного "proforma-invoice" позивачем не було надано, а ні до митного оформлення, а ні за вимогою суду.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання представника позивача на платіжне доручення від 17 лютого 2011 р. № 11 як на доказ оплати виконаних проектних робіт, оскільки, як вже зазначалося, оплата була здійснена на підставі "proforma-invoice № 3002156-1 of 31.01.11 for engineering", який суду надано не було.

До того ж суд вважає встановленим факт відсутності акту передачі виконаних робіт, оскільки в п. 1 акта № 05/04-С йдеться лише про виконання, а не про передачу виконаних робіт (т. 1 а.с. 28).

Крім того, судом не може бути взято до уваги твердження представника позивача про те, що виготовлення проектних робіт здійснювалося на території України, а тому не може бути включено до митної вартості товару, оскільки представником позивача не було надано суду жодного доказу на його підтвердження.

До того ж проектні роботи (креслення) виконані німецькою мовою без будь-якого перекладу, що також спростовує твердження представника позивача про виконання робіт на території України.

Водночас судом враховано, що позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, яким саме чином проектна документація, виготовлена фірмою-нерезидентом, опинилася на території України, у якому виді її було передано (креслення, електронні носії тощо) та способу оплати виконаних робіт.

Отже, позивачем не було надано суду переконливих доказів на обґрунтування заявленого адміністративного позову.

Наведене свідчить, що у даному конкретному випадку у позивача не було підстав для невключення вартості виконання проектних робіт до митної вартості обладнання, яке було ввезено на митну територію України на виконання контракту № 3002156.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 21, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2012 р. № 21 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 03 вересня 2012 р.