Ухвала суду № 25835236, 23.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1046/12 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Малого підприємства «Мехбуд»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Мехбуд»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року МП «Мехбуд»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 12 жовтня 2011 року № 0003792301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав докази фактичного виконання договору із ТОВ «Алівіс».

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу МП «Мехбуд»-залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкаси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку МП «Мехбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 серпня 2008 року по 21 серпня 2011 року при проведенні взаємовідносин з суб'єктами господарювання, про що складено акт від 29 вересня 2011 року № 2380/23-4/14211031.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0003792301, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6396 грн. 00 коп., з яких 5117 грн. 00 коп. -за основним платежем та 1279 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу МП «Мехбуд»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог МП «Мехбуд»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної ТОВ «Алівіс».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між МП «Мехбуд»та ТОВ «Алівіс»був укладений договір купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року.

У зв'язку з виконанням вказаного договору ТОВ «Алівіс»надало позивачу податкову накладну від 15 листопада 2010 року № 15115, на підставі якої МП «Мехбуд»був сформований податковий кредит на суму 5117 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

ДПІ у м. Черкасах вважає, що угоди між позивачем та ТОВ «Алівіс»є фіктивними, а тому видана за вказаним договором податкова накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту. Свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що згідно протоколу допиту директора ТОВ «Алівіс»гр. ОСОБА_2 вказана юридична особа була зареєстрована за грошову винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю. Згідно протоколів допиту гр.гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ТОВ «Алівіс»займалося конвертацією безготівкових коштів в готівку та жодних робіт або послуг для підприємств-контрагентів не виконувало.

Також податковий орган послався на відсутність ТОВ «Алівіс»за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, а також на відсутність у вказаної юридичної особи можливості здійснити операцію, передбачену договором купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року з огляду на відсутність матеріальних та трудових ресурсів.

Вказані обставини самі по собі не дають підстав вважати вищевказаний договір безтоварним. Проте, з огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «Алівіс»колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної від 15 листопада 2010 року № 15115, МП «Мехбуд»зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року.

Предметом договору купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року були двері металеві -1 шт. та двері дубові -2 шт.

На підтвердження виконання ТОВ «Алівіс»своїх зобов'язань перед МП «Мехбуд»за вказаним договором позивач надав суду копії рахунку-фактури № СФ-1511-5 від 15 листопада 2010 року, видаткової накладної № РН-1511-5 від 15 листопада 2010 року, податкової накладної від 15 листопада 2010 року № 15115 та актів списання.

Однак, як було вірно встановлено судом першої інстанції, вказані документи були складені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме -не містять місця їх складення.

З метою підтвердження використання придбаного у ТОВ «Алівіс»товару позивач надав суду докази використання дверей під час виконання договору підряду № 1 від 03 січня 2003 року, укладеного з УМГ «Черкаситрансгаз».

Так, позивачем були надані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт та підсумкові відомості. Згідно вказаних документів позивачем у лютому та березні 2011 року були встановлені в лабораторному корпусі УМГ «Черкаситрансгаз»блоки дверні металеві та блоки дверні двопольні з масиву дуба.

Тобто, позивач стверджує, що придбаний у листопаді 2010 року в ТОВ «Алівіс»товар, ним був використаний в лютому-березні 2011 року.

Згідно пояснень представника позивача ТОВ «Алівіс»здійснило доставку придбаного позивачем товару на адресу УМГ «Черкаситрансгаз». Однак, доказів прийняття УМГ «Черкаситрансгаз»на зберігання у період з листопада 2010 року по лютий-березень 2011 року товару, що є власністю МП «Мехбуд», позивач суду не надав.

Крім того, згідно п. 3.3 договору купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року прийняття товару здійснюється по кількості та якості згідно Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 року та Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року.

Згідно п. 21 Інструкцій П-6 та п. 23 Інструкції П-7 представнику, виділеному для участі в прийнятті продукції по кількості та якості, видається належним чином оформлена і завірена печаткою підприємства, разова довіреність за підписом керівника підприємства або його заступника. В довіреності на право участі в прийманні продукції по кількості та якості зазначаються: дата видачі та номер, прізвище, ім'я і по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видано довіреність, на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник.

Довіреність видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції.

Із видаткової накладної № РН-1511-5 від 15 листопада 2010 року вбачається, що приймання товару від ТОВ «Алівіс»здійснювалося ОСОБА_7 Однак, відповідна довіреність суду надана не була.

Вищенаведені обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про непідтвердженість фактичної поставки товару за договором купівлі-продажу від 05 листопада 2010 року та про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги МП «Мехбуд»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові 21 травня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу МП «Мехбуд»-залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Малого підприємства «Мехбуд»-відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.