Ухвала суду № 25832180, 21.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-141/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А., представника апелянта -Норця В.М., представника позивача -Рубан Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Миронівської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»(далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 23.09.2011 року № 0000872353.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області від 22.09.2011 року № 0000572301.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 432,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні апелянтом було заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва Державну податкову інспекцію у Миронівському районі Київської області, в зв'язку з її реорганізацією шляхом злиття у Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання, здійснення процесуального правонаступництва та заміни Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»є юридичною особою, зареєстрованою Миронівською районною державною адміністрацією Київської області 13.06.1996 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 820512 (а.с. 47).

Згідно довідки АБ № 361244 з ЄДРПОУ, видами діяльності ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»за КВЕД є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво нерафінованих олії та жирів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (т. 1 а.с. 9).

В період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року службовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофонд України».

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 328/23-011/00951770 від 06.09.2011 року (а.с. 11-25), на підставі якого 23.09.2011 року ДПІ у Миронівському районі Київської області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1»№ 0000872353, за яким ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 4 267,00 грн. (а.с. 10).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (тут і далі по тексту ухвали в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Враховуючи, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, колегія суддів приходить до висновку, що операції з придбання останніх з метою подальшої їх реалізації є діяльністю, направленою на отримання доходу, тобто господарською діяльністю.

Згідно п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів зазначає, що видана контрагентом на адресу позивача податкова накладна повністю відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З матеріалів справи вбачається, що підставою для вирахування відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 4 267,00 грн. 00 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів за ланцюгом постачання товару сільськогосподарської культури (кукурудзи), який придбано та реалізовано ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»як останньою ланкою постачання.

Так, апелянт, на підтвердження своїх доводів, посилається на те, що під час перевірки було виявлено, що сільськогосподарська продукція позивачем була придбана у ПП «Агропрайд», з аналізу податкової звітності якого вбачається декларування господарських взаємовідносин протягом 2010 року з ФОП ОСОБА_8, ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «СГ-Груп», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «Легат М», ТОВ «ВКП «ДМВ», ПП «Ніка і Ко».

За інформацією, наведеною у реєстраційних, звітних та інших документах ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «СГ-Груп», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «БК ЮСГ», вказані юридичні особи не мають достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово господарської діяльності в обсягах задекларованих ними показників.

Крім цього, згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України наявна невідповідність (відхилення) між сумою задекларованого податкового кредиту ФОП ОСОБА_8 за жовтень 2010 року, що сформований за рахунок правочину з придбання у ПП «Агропрайд»сільськогосподарської продукції та сумою податкового зобов`язання ПП «Агропрайд»з податку на додану вартість за вказаний звітний період.

Також, апелянт посилається на те, що відповідно до висновків спеціалістів секторів техніко криміналістичного забезпечення науково дослідних експертно-криміналістичних центрів роботи Броварського МВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області та Святошинського РУ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, підписи від імені директорів ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «СГ-Груп», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «ВКП «ДМВ», ПП «Ніка і Ко»на деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість, які були подані до податкового органу, та на підставі яких протягом 2010 року формувались податкові зобов`язання за правочинами ПП «Агропрайд», вчинені невідомими особами.

За поясненнями осіб, які у перевіряємому періоді були засновниками та директорами ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «Легат М», вони не мають жодного відношення до створення вказаних підприємств та подальшого ведення ними господарської діяльності.

У ході перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва, на податковому обліку якої перебуває ПП «Ніка і Ко», відповідача було повідомлено про те, що за фактом підробки та використання невстановленими слідством особами документів, що належать ПП «Ніка і Ко», слідчим відділом податкової міліції Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва порушено кримінальну справу № 77-00186 за ознаками злочину, передбаченого частинами 1, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Крім того, у провадженні слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва перебуває кримінальна справа, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, по факту створення ТОВ «СГ-Груп»з метою прикриття незаконної діяльності.

На момент проведення перевірки ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «Легат М», ТОВ «ВКП «ДМВ»та ПП «Ніка і Ко»за юридичною адресою не знаходяться, свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»платником податку на додану вартість анульовано.

Відповідно до даних акта невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання ПП «Агропрайд»податкового законодавства, надісланого відповідачу Державною податковою інспекцією у м. Херсоні, жодних первинних документів, які свідчать про відвантаження, транспортування та отримання вказаним суб`єктом господарювання товарів (послуг) від ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «СГ-Груп», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ», ТОВ «Легат М», ТОВ «ВКП «ДМВ», ПП «Ніка і Ко»та ФОП ОСОБА_8 посадовими особами ПП «Агропрайд»під час перевірки не надано.

На думку апелянта, діяльність ПП «Агропрайд»була спрямована виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, правочини, укладені між вищевказаними суб`єктами господарювання, не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними, у тому числі є нікчемними усі інші правочини між ПП «Агропрайд»та позивачем.

Відтак, апелянт вважає, що позивачем було незаконно сформовано податковий кредит за жовтень 2009 року у сумі 4 267,00 грн. на підставі нікчемного правочину, укладеного з ПП «Агропрайд».

Проте, колегія суддів не погоджується з даними доводами апелянта з огляду наступне.

Колегією суддів встановлено, у жовтні 2009 року позивачем у ПП «Агропрайд»було придбано сільськогосподарську культуру - кукурудзу. Придбання товару здійснювалось без укладення договорів на підставі виписаного ПП «Агропрайд»рахунку-фактури від 06.10.2009 № СФ-0000101 (а.с. 55).

06 жовтня 2009 року ПП «Агропрайд»виписало позивачу видаткову та податкову накладні № PH-0000083 та № 77 відповідно на загальну суму 25 601,52 грн., у тому числі ПДВ 4 266,92 грн., яка була сплачена позивачем у складі ціни товару (а.с. 57, 59).

Оплата за придбану сільськогосподарську продукцію у розмірі 25 601,52 грн. була здійснена позивачем 07.10.2009 року у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки ПП «Агропрайд», що підтверджується карткою банківського рахунку позивача (а.с. 62).

Поставка і транспортування товару здійснювались ПП «Агропрайд»на склади Таврійської філії Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», що оформлювалось відповідною товарно транспортною накладною типової форми № 1-ТН (а.с. 61).

Крім цього, отримання позивачем від ПП «Агропарйд»товару (кукурудзи), його подальше зберігання, обробка та реалізація підтверджується наявними в матеріалах справи витягом із загального звіту по основним засобам Таврійської філії ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», товарно-транспортними накладними, накладною на відпуск сировини (кукурудзи) у виробництво для виготовлення комбікорму по рецепту СК-6 79095102009.

Отже, виконання укладеної усної угоди, здійснення товарних операцій, постачання товару, оплату та використання товару у господарській діяльності підтверджено належним чином оформленими видатковою та податковою накладними, товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск сировини (кукурудзи) у виробництво, випискою по розрахунках, рахунком-фактурою, які містяться в матеріалах справи.

Доказів того, що складені позивачем та ПП «Агропрайд»первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не відповідають вимогам законодавства апелянтом надано не було.

Крім цього, апелянтом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійснених позивачем господарських операцій. Апелянтом також не надано добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій, що вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ПП «Агропрайд»з дня реєстрації та по даний час зареєстроване юридичною особою і знаходиться в даному реєстрі.

Так, зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 24.02.2012 року статус відомостей про ПП «Агропрайд»не підтверджено, що свідчить про неподання підприємством в порядку ч. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підтвердження відомостей про юридичну особу.

Проте, запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про одержання юридичною особою відповідного повідомлення державного реєстратор, однак неподання реєстраційної кратки державному реєстратору протягом місяця, та не свідчить про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, матеріали справи не містять, а апелянтом не було надано жодного доказу відсутності ПП «Агропрайд»за його місцезнаходженням.

Той факт, що за місцем реєстрації ТОВ «АВ Групп», ТОВ «РА «Луар-Медіа Студії», ПП «Технополімер», ТОВ «СГ-Груп», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Інтекс Медіа Груп», ТОВ «СВС Плюс», ТОВ «Будінвест сервіс 22», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»та ТОВ «БК ЮСГ»відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності не є достовірним доказом фіктивності угод, укладених такими юридичними особами.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Апелянтом не було надано доказів, які б підтверджували про відсутність наміру сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім цього, доказів того, що на момент поставки товару (кукурудзи), видачі податкової накладної підприємств контрагент не був зареєстровані як платник податку на додану вартість апелянтом надано не було, що дає підстави вважати, що контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Видана позивачу належно оформлена податкова накладна продавцем, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких не спростовано, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Колегія суддів також зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення п. 1.8 ст. 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Отже, завищення податкового кредиту ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»на суму 4 267,00 грн. не знайшли свого документального підтвердження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог, які підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Миронівському районі Київської області на Миронівську міжрайонну Державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби.

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -27.08.12р.