Постанова № 25829020, 27.08.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/4874/2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" серпня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Відділення державної автомобільної інспекції Сакського міського відділу з обслуговування адміністративної території м. Саки, Сакського району при Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим підполковника міліції Карпова Сергія Сергійовича і до інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення державної автомобільної інспекції Сакського міського відділу з обслуговування адміністративної території м. Саки, Сакського району при Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим капітана міліції Полянко Олега Олексійовича про оскарження рішення службової особи органу державної влади про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до начальника ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. п/п-ка міліції Карпова С.С. і до інспектора ДПС ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. к-на міліції Полянко О.О., який згідно ч.1 ст.51 КАС України було в усній формі уточнено вимогами про оскарження постанови від 10.07.12р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КпАП України.

Позов мотивований тим, що цією постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.32.1 ПДРУ, яке полягало у розміщені на 43км. а/д Сімферополь-Євпаторія рекламоносію без узгодження з ДАІ.

Ця постанова є протиправною тому, що відповідно до вимог Закону України «Про рекламу» і постанови КМ України від 29.12.03р. №2067 розміщений нею на узбіччі а/д інформаційний щит не є рекламоносієм.

У судовому засіданні позивачка підтримала зазначені позовні вимоги, які просила задовольнити.

Відповідач Карпов С.С. в судове засідання не з'явився з поважних причин.

Відповідач Полянко О.О. проти позову заперечував з тих підстав, що 28.06.12р. ним був виявлений факт розміщення позивачкою на 43км. а/д Сімферополь-Євпаторія на відстані 34м. від дорожнього знаку 5.60 рекламоносію без узгодження з ДАІ, про що ним було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого начальник ВДАІ Карпов С.С. виніс 10.07.12р. постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.32.1 ПДРУ і ч.2 ст.140 КУпАП.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.06.12р. інспектор ДПС ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. к-н міліції Полянко О.О. склав відносно позивачки протокол про адміністративне правопорушення за обвинуваченням у порушенні вимог п.32.1 ПДРУ, яке полягало у розміщені на 43км. а/д Сімферополь-Євпаторія рекламоносію без узгодження з ДАІ, а.с.6.

На підставі цього протоколу начальник ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. п/п-к міліції Карпов С.С. виніс 10.07.12р. постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КпАП України у вигляді штрафу, а.с.5.

Перевіряючи обґрунтованість і законність зазначених дії і рішення службової особи органу державної влади, суд дійшов наступного.

В частині 1 ст.1 Закону України від 30.07.96р. «Про рекламу» дано поняття зовнішній рекламі, якою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

В п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.03р. №2067, дано поняття спеціальним конструкціям, якими є тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

З пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.16, судом встановлено, що 28.06.12р. позивачка, яка є ФОП, встановила на 43км. а/д Сімферополь-Євпаторія тимчасову конструкцію у вигляді щита, на якому було розміщено оголошення про надання житлових приміщень для відпочинку.

На підставі зазначеного вище суд визнає дану тимчасову конструкцією рекламоносієм.

*

Частиною 2 ст.140 КпАП України передбачено відповідальність осіб за встановлення рекламоносіїв на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах без визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією.

Відповідно до вимог ст.52 Закону України від 30.06.1993р. «Про дорожній рух» і ч.1 ст.38 Закону України від 08.09.05р. «Про автомобільні дороги» - розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Згідно пп.«а» п.32.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. №1306, - з органами Державтоінспекції узгоджується розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг рекламоносіїв.

Згідно п.3 постанови КМ України від 29.12.03р. №2067 - зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до ч.2 п.16 цієї Постанови - дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з:

-Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування.

Так з пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.16,17, судом встановлено, що 28.06.12р. позивачка розмістила рекламоносій на 43км. а/д Сімферополь-Євпаторія на відстані 34м. від дорожнього знаку 5.60.

Пунктом 3.7.4 Державного стандарту України ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди» передбачено, що забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об'єкти дорожнього сервісу:

на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах;

ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів;

ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;

на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків);

ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Але цим ДСТУ не передбачено ту відстань, яка передбачена у разі розміщення зовнішньої реклами перед дорожніми знаками, яку потрібно погоджувати з Державтоінсекцією.

В свою чергу частинами 2 і 3 ст.38 Закону України від 08.09.05р. «Про автомобільні дороги» передбачено, що забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів.

Рекламоносії, що розміщуються у межах смуги відведення автомобільних доріг, не мають:

погіршувати умови безпеки дорожнього руху;

погіршувати видимість на дорозі, затемняти або знижувати ефективність сприймання дорожніх знаків, світлофорів та інших технічних засобів організації дорожнього руху;

обмежувати видимість у напрямку руху, бокову видимість та видимість технічних засобів організації дорожнього руху або заважати сприйманню їх учасниками дорожнього руху;

засліплювати учасників дорожнього руху, у тому числі внаслідок дії ефекту світлоповернення від рекламоносія;

зменшувати габарити шляхопроводів та інших інженерних споруд;

заважати руху пішоходів;

створювати звукові ефекти, що негативно впливають на умови руху.

Також Департамент Державтоінспекції в своєму листі від 03.11.09р. №4/7-10211 роз'яснив, що відстань, яка передбачається у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування, повинна забезпечувати видимість технічних засобів організації дорожнього руху, трикутник видимості на перехрестях або примиканнях, повздовжню та бокову видимості тощо.

Так з пояснень сторін і матеріалів справи, а.с.16,17, судом встановлено, що рекламносій був розміщений позивачкою на відстані 34 метрів від дорожнього знаку 5.60 і не загороджував іншим учасникам дорожнього руху його видимість.

В свою чергу відповідачі не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що даний рекламносій погіршував видимість на дорозі, затемнював або знижував ефективність сприймання дорожнього знаку, а також обмежував іншим учасникам дорожнього руху видимість у напрямку руху, бокову видимість, видимість технічних засобів організації дорожнього руху, заважав сприйманню їх учасниками дорожнього руху, чим не виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її заперечення. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про відсутність в діях позивачки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП.

З цих правових підстав суд визнає необґрунтованою і протиправною постанову начальник ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. п/п-к міліції Карпова С.С. від 10.07.12р. про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КпАП України.

У зв'язку з цим та на підставі вимог ч.3 ст.162 КАС України, ч.2 ст.16 ЦК України, п.1 ст.247 КпАП і п.3 ч.1 ст.293 КпАП України суд вважає за необхідне скасувати зазначену постанову і закрити провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення за обвинуваченням позивачки у порушенні вимог п.32.1 ПДРУ, складеного 28.06.12р. інспектором ДПС ВДАІ Сакського МВ ОАТ м. Саки, Сакського р-ну при УДАІ ГУ МВС України в АРК. к-н міліції Полянко О.О.

*

На підставі ст.ст. 247,293 КпАП України, та керуючись ст.ст. 11,70,71,160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову начальника Відділення державної автомобільної інспекції Сакського міського відділу з обслуговування адміністративної території м. Саки, Сакського району при Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим підполковника міліції Карпова Сергія Сергійовича від 10 липня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КпАП України, - визнати протиправною і скасувати.

Провадження у справі за протоколом інспектора дорожньо-патрульної служби Відділення державної автомобільної інспекції Сакського міського відділу з обслуговування адміністративної території м. Саки, Сакського району при Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим капітана міліції Полянко Олега Олексійовича про адміністративне правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_1 у порушенні вимог п.32.1 Правил дорожнього руху України 28 червня 2012 року на 43км. автодороги «Сімферополь-Євпаторія» - закрити.

*

Копію судової постанови направити відповідачу у справі.

Постанова суду є остаточною тому, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя Копичинський О. В.