Ухвала суду № 25827059, 28.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 року м. Київ К-19828/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2010 року

у справі № 2-27/1621-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»(позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000182602/0 від 17 травня 2004 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»3,40 грн. держмита. Повернуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»зайво сплачену суму судового збору в розмірі 81,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Красноперекопська ОДПІ в Автономній Республіці Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку ВАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»з питань нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01 січня 2003 року по 01 березня 2004 року, за результатами якої складено акт № 20/26-20/00476702 від 12 травня 2004 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182602/0 від 17 травня 2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 72 007,38 грн. (53 622,52 грн. -основний платіж, 18 384,86 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 3 Закону України від 17 грудня 1998 року № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 320-XIV) у зв'язку з несплатою фіксованого сільськогосподарського податку за користування землями водного фонду в Нижньогірському, Сакському та Чорноморському районах за перший, другий та третій квартали 2003 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 320-XIV особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Статтею 3 Закону № 320-XIV передбачено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Згідно із статтею 5 Закону № 320-XIV платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі інформації, наданої Нижньогірською, Сакською та Чорноморською районними державними адміністраціями, відомості про вирощування позивачем риби у водоймах, розташованих на вказаних територіях, відсутні.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено факту вирощування ВАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат»риби, її вилову та переробки на територіях водного фонду Нижньогірського, Сакського та Чорноморського районів, у зв'язку з чим висновки податкового органу про необхідність подання позивачем розрахунків та сплати фіксованого сільськогосподарського податку є необґрунтованими.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.