Постанова № 25826311, 29.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р. Справа № 13159/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» (тепер приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів») на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» звернулося до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення.

Позивач посилався на те, що за наслідками проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки дотримання валютного законодавства ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» складено акт від 31.03.2009 року № 3352/22/30923971, яким встановлено порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

06.04.2009 року Костопільською МДПІ прийнято рішення №0000052342/0 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 982030,04 грн. Однак, позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача, оскільки вважав, що воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

З огляду на те, що позивачем не вчинено порушень ч.1 ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» просило визнати нечинним рішення Костопільської МДПІ від 06.04.2009 року №0000052342/0 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 816039,21 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ЗАТ «Костопільський завод скловиробів», подавши на неї апеляційну скаргу.

17.01.2011 року правонаступником апелянта - приватним акціонерним товариством «Костопільський завод скловиробів подано заяву про зміну апеляційної скарги.

Апелянт зазначає, що згідно контракту між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та компанією «BINDER + Go AG» Австрія, постачальник був зобов'язаний поставити продукцію позивачу протягом 20 тижнів (140 днів) з дня внесення авансового платежу на умовах DDU - КОСТОПІЛЬ. Згідно вимог закону, граничний термін надходження імпортованих товарів становив - 10.12.2008 року. На виконання умов контракту 08.11.2008 року компанією «BINDER + Go AG» Австрія було поставлено товар на митну територію України, про що свідчить СМR - міжнародна товарно-транспортна накладна. Згідно зазначеної накладної 08.11.2008 року товар був взятий під митний контроль Чопською регіональною митницею, а 10.11.2008 року Рівненською регіональною митницею. 11.11.2008 року, у відповідності до ст.ст. 99-108 Митного кодексу України імпортований товар був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчить акт прийому передачі товару. Товар знаходився на складі тимчасового зберігання до 30 березня 2009 року звідки, у відповідності до статей 212-214 Митного кодексу України був переданий на митний ліцензійний склад, що підтверджується вантажною митною декларацією. В даному випадку позивачем не було порушено норми закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Тому, рішення відповідача про нарахування штрафних санкцій на суму 178639,68 грн. є неправомірним.

Також апелянт вказує на неправомірність нарахування суми штрафу по контракту між позивачем та ЗАТ «Стеклопак» від 06.11.2008 року на суму 590 382,34 грн., тому що поставка була частково виконана і сума штрафу має становити 407 056,49 гривень, тобто відповідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» штрафні санкції мають розраховуватись виходячи із суми вартості недопоставленого товару. Тому, нарахування штрафних санкцій на суму 183 325,85 гривень є неправомірним.

Щодо контракту від 17.12.2007 року між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та компанією «MAUL TECHOLOGY» США, відповідачем неправильно нараховані штрафні санкцій на суму 47 017,19 грн.

ПАТ «Костопільський завод скловиробів» просило скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року та прийняти нову постанову згідно із якою, позовні вимоги задовольнити частково, визнати нечинним рішення від 06.04.2009 року № 0000052342/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 408 982,72 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, представників апелянта, які апеляційну скаргу підтримали, представника податкового органу, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

В справі встановлено, що 06.04.2009 року Костопільською МДПІ на підставі акту перевірки від 31.03.2009 року №352/22/309239971 відносно позивача було прийнято рішення № 0000032342/0 про застосування фінансових санкцій.

За результатом проведеної перевірки станом на 31.03.2009 року було встановлено порушення термінів розрахунків по ЗЕД згідно контрактів :

- імпортний контракт № 47 від 06.06.20008 року з ЗАО «СТЕКЛОПАК» , Росія; імпортна частина контракту на суму 12013688 грн. на день перевірки не надійшла у встановлений законом 180 денний термін. Граничний термін надходження - з 04.01.2009 року по 14.02.2009 року;

- імпортний контракт 1-В1 від 25.04.2008 року з «ВІNDER+Gо АG», Австрія; імпортна частина контракту на суму 435187,27 грн. на день перевірки не надійшла ( з 11.11.2008 року нерозмитнена) у встановлений законом 180 денний термін. Граничний термін надходження - 10.12.2008 року;

- імпортний контракт № 9-МТ від 17.12.2007 року з фірмою «МАUL ТECHNOLOGY», США; імпортна частина контракту на суму 156631,38 грн. на день перевірки не надійшла у встановлений законом 180 денний термін. Граничний термін надходження - 29.11.2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому немає підстав для визнання нечинним рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.04.2009 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції на час здійснення операцій), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. В даному Законі не розкрито поняття «строк виконання імпортної операції».

Згідно ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", моментом експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Отже, моментом поставки на митну територію України товарів є момент перетину товаром митного кордону, а не дата оформлення ВМД типу 40.

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. А згідно ст. 43 МК України, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Статтею 92 МК України встановлено що, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, первинним є перетин товаром митного кордону України, як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія, має інше правове навантаження.

Тому, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, та є обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Відтак, вантажна митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Наявність на вантаж товаросупровідного документу, на якому є відбиток штампа "Під митним контролем" з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як видно з матеріалів справи, порушень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно контракту між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та компанією «BINDER + Go AG» Австрія у позивача не було, оскільки товар знаходився на складі тимчасового зберігання до 30.03.2009 року, звідки був переданий на митний ліцензійний склад, що підтверджується вантажною митною декларацією. Тому нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 178 639, 68 грн. є неправомірним.

Щодо контракту між позивачем та ЗАТ «Стеклопак» від 06.11.2008 року на суму 590 382,34 грн., то поставка була частково виконана і сума штрафу має становити 407 056,49 грн., тобто відповідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» штрафні санкції мають розраховуватись виходячи із суми вартості недопоставленого товару. Отже, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 183 325,85 грн. є неправомірним.

Відносно контракту від 17.12.2007 року між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та компанією «MAUL TECHOLOGY» США, то фактичний строк прострочення поставки становив 32 дні (а не 117 днів, як визначено відповідачем), оскільки товар знаходився на складі тимчасового зберігання до 10.06.2009 року, звідки був переданий на митний ліцензійний склад, що підтверджується вантажною митною декларацією. Тому нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 47 017, 19 грн. є неправомірним.

Узагальнюючи викладене, відповідачем неправомірно нараховано штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 408 982, 72 грн. В частині решти суми застосованих санкцій підстав для задоволення позову не має, з чим фактично погоджується апелянт.

З огляду на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення Костопільської МДПІ від 06.04.2009 року № 0000052342/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 408 982,72 грн. є неправомірним.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3,195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року по справі № 2а-4147/09/1770 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 06.04.2009 року № 0000052342/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 408 982,72 грн., в решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 31.08.2012 року