Ухвала суду № 25826262, 14.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р. Справа № 136128/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Енергія-Новояворівськ" до державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Енергія-Новояворівськ" (далі - ТзОВ НВП ,,Енергія Новояворівськ") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі-ДПІ у Яворівському районі) від 11 липня 2011 року № 0000712320 та від 11 липня 2011 року № 0000722320.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Яворівському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що за результатами аналізу податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у контрагентів позивача - ПП „Дніпробізнесінвест-2000" та ТзОВ „Будівельна компанія „СІТІ" власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, транспортних засобів, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Аналіз діяльності вказаних підприємств свідчить про відсутність можливості здійснення господарських операцій з урахуванням штатної чисельності та наявності трудових ресурсів, відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт виробничих потужностей, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій без мети настання правових наслідків, надання переваги переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Перевіркою встановлено відсутність виконання робіт, надання послуг, поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків у зв'язку з тим, що укладені угоди є нікчемними.

Таким чином, податковий орган вважає, що господарські операції не мали реального характеру, а тому позивач безпідставно відніс витрати по цих операціях до складу валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржене судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що в червні 2011 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ НВП ,,Енергія-Новояворівськ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із ПП ,,Дніпробізнесінвест-2000" та ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,СІТІ", які мали місце у періоді з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 25.06.2011 року № 664/23-2/32789941, на підставі якого ДПІ у Яворівському районі винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000712320 від 11.07.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 12109300,00 грн., з яких 9687440,00 грн. основного платежу та 2421860,00 грн. штрафних(фінансових) санкцій;

- № 0000722320 від 11.07.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9762438,00 грн., з яких 7809 950,00 грн. основного платежу та 1952488,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем в порушення підпункту(пп.) 7.2.3 пункту (п.) 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит з податку на додану вартість у періоді з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року на загальну суму 7809950,14 грн..

Крім того, в порушення пп. 5.2.1, 5.2.10 п. 5.2., пп. 5.3.9 п 5.3 статті 5, пп. 8.7.1. п. 8.7. статті 8 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові витрати у період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року на загальну суму 38749760,75 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 9687440,00 грн..

Суд першої інстанції встановив, що у червні 2008 року, лютому 2010 року між ТзОВ НВП ,,Енергія-Новояворівськ" та ПП ,,Дніпробізнесінвест-2000" укладено декілька договорів щодо технічного обслуговування обладнання, згідно з якими ПП ,,Дніпробізнесінвест-2000" зобов'язалось виконати роботи з технічного обслуговування бойлерів на ЦТП №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 у м. Новояворівськ, роботи з технічного обслуговування і дослідження вібраційних характеристик димотягів на ПК-1, ПК-2, роботи з технічного обслуговування і чистки димових труд на ТЕЦ, роботи з технічного обслуговування ГРУ-6кВ та ОРУ-110 протягом січня, лютого та березня 2010 року, роботи з технічного обслуговування турбіни Р-4-21/3 протягом січня, лютого та березня місяця 2010 року, роботи з технічного обслуговування турбіни Р-6-35/5М протягом січня, лютого та березня місяця 2010 року, роботи з технічного обслуговування ГТУ протягом січня, лютого та березня місяця 2010 року, роботи з очистки та промивки свердловин водозабору №1, 2, 3, роботи з розробки робочого проекту на теплотрасу для житлових будинків в III-му мікрорайоні у м. Новояворівськ, роботи з технічного обслуговування турбіни Р-6-35/5М, роботи з визначення технічного стану димової труби Н=86м, комплексного обстеження з визначенням міцнісних характеристик матеріалів руйнуючими та неруйнуючими методами, визначення тріщиноутворень у стовбурі труби, виконати роботи з технічного обслуговування ГТУ, роботи з технічного обслуговування, осушення, промивки систем трансформаторів на ОРУ-110кВ, роботи з технічного обслуговування та очищення відкладень бойлерів на ЦТП-1, ЦТП-2, ЦТП-3, ЦТП-4, ЦТП-5, ЦТП-6, ЦТП-7, роботи по заміні фільтрових елементів і очистки градирні Максі-600 на ТЕЦ, роботи з технічного обслуговування газотурбінної установки № ДЖ59ЛЗ, виконати роботи з технічного діагностування вібраційних характеристик і накладки димотягів ДН 12,5; ДН 19 МГМ ПР; ДН 19 МГМ № М-811 правий; ДН 19 МГМ № р-601 лівий; ДН 19 МГМ правий, роботи по ремонту проточної частини парової турбіни Р-4-21/3, роботи по заміні фільтрових елементів і очистка градирні ИВА-1000 на ТЕЦ, роботи по заміні шафи управління збуджувача генератора ГТУ, роботи по заміні теплообмінника на ЦТП-2 і ЦТП-5, роботи з промивки і очистки свердловини №1, №2, та №3 - підживлювальної води на ТЕЦ, роботи з діагностування і технічного обслуговування турбогенератора Р-6/35/ЗМ, роботи з технічного діагностування стану металу і зварних зєднань котла ПТВМ-ЗОМ-4 реєстр. №3166 та ПТВМ-ЗОМ-4 реєстр. № 3167 на котельні ТЕЦ, роботи з очищення відкладень парових водогрійних котлів і бойлерів на ТЕЦ, саме: котел Е-45-2,4/380, реєстраційний № Л-3274; котел Е-45-2,4/380, реєстраційний № Л-3213; котел ПТВМ-ЗОМ-4, реєстраційний № Л-3167; котел ПТВМ-ЗОМ-4, реєстраційний № Л-3166; бойлер ПСВ-125-7-15, реєстраційний № 4981; бойлер ПСВ-125-7-15, реєстраційний № 4982; бойлер ПСВ-125-7-15, реєстраційний № 5001. Замовник (позивач) зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах договорів.

У вересні - листопаді 2010 року ТзОВ НВП ,,Енергія-Новояворівськ" укладено з ТзОВ ,,БК ,,СІТІ" договори № 15/09-ТО від 15.09.2010 року, № 29/09-ТО від 29.09.2010 року, № 05/10-ЗМ від 05.10.10 року, № 14/10-ЗМ від 14.10.2010 року, № 19/10-ЗМ від 19.10.2010 року, № 02/11-ЗМ від 02.11.2010 року, № 05/11-МТ від 05.11.2010 року, згідно з якими останній взяв на себе обов'язок виконати роботи по очистці та технічному обслуговуванню бойлерів на ЦТП № 1-7, роботи по технічному обслуговуванню ГТУ, роботи по очистці та заміні фільтрів на градирні ИВА-1000, роботи по заміні фільтрів на КВОУ для ГТУ, роботи по очистці та заміні фільтрів на градирні Максі-600, роботи по заміні комплектів лопаток на турбіні Р-6-35/ЗМ, роботи по демонтажу та монтажу збуджувача до турбогенератора Р-6-35/ЗМ.

Замовник (позивач) зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цих договорів.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів за обов'язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці та використані ним в господарській діяльності.

Суд першої інстанції належним чином дослідив первинні документи: протоколи угод про договірну ціну на виконання робіт з технічного обслуговування об'єктів ТзОВ НВП ,,Енергія-Новояворівськ", довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в), акти приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті, акти комісії ТзОВ НВП ,,Енергія-Новояворівськ", що затверджувалися технічним директором підприємства позивача, податкові накладні, вантажно-митні декларації на придбання обладнання для фільтрування повітря, яке було використане при виконанні робіт на градирнях Максі-600 та ИВА-1000 .

Крім того, судом досліджено технічну документацію: графіки технічного обслуговування бойлерів, графік технічного обслуговування обладнання Новояворівської ТЕЦ, технічну документацію по експлуатації електричних станцій, річний план-графік технічного обслуговування та ремонту електрообладнання, технічні паспорти та інструкції з експлуатації парових турбін, двигунів, градирень, димотягів, паспорти теплових пунктів, висновки експертизи, проведеної на замовлення контрагента позивача про результати обстеження котлів, галузеві керівні документи на обладнання, яке підлягало ремонту та заміні, з яких вбачається необхідність проведення планових та позапланових ремонтних, будівельно-монтажних робіт та робіт з технічного обслуговування обладнання, котре використовується в господарській діяльності підприємства.

Також суд першої інстанції встановив наявність у ПП ,,Дніпробізнесінвест-2000" та ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,СІТІ" ліцензій на здійснення будівельної діяльності відповідно серії АВ № 358210 зі строком дії до 14 вересня 2012 року та серії АВ № 459220 зі строком дії до 9 квітня 2012 року.

На підставі наявних первинних документів суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку щодо реального характеру наведених вище господарських операцій.

Висновки суду першої інстанції базуються також на технічних характеристиках технічного обладнання підприємства позивача, яке потребує регулярного та постійного технічного обслуговування та систематичної заміни складових обладнання.

На підставі викладеного, апеляційний суд визнає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум по зазначених господарських операціях, оскільки наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується надання позивачеві послуг та виконання робіт, які були використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи податкового органу щодо нікчемності наведених правочинів, оскільки вони базуються лише на відомостях Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, даних податкової звітності ПП ,,Дніпробізнесінвест-2000" та ТзОВ ,,БК ,,СІТІ".

На час укладення договорів та виконання робіт контрагенти позивача були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платників ПДВ, а тому відсутність цих контрагентів за місцем знаходження та відсутність їх податкової звітності на час проведення перевірки не може бути підставою для визнання нікчемними господарських операцій, які були здійснення до проведення перевірки.

Крім того, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат покупцем.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року у справі № 2а-8454/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 20 серпня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

І.М. Обрізко