Рішення № 25825045, 30.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.12 Справа № 5/5014/1608/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Первомайськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стахановместоп", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 70 266 грн. 00 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, паспорт серія № НОМЕР_2, виданий Первомайським МВ УМВС України в Луганській області від 26.01.2005;

від відповідача -представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 20.10.2010 № 20/10-10 в сумі 70 266 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг з перевезення в сумі 70 266 грн. 00 коп. відповідно до договору від 20.10.2010 № 20/10-10.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Від ліквідатора ТОВ «Стахановместоп»Бойко Т.О. надійшов лист № 130 від 26.07.2012, в якому зазначено, що до теперішнього часу попереднім арбітражний керуючий та представником позивача не передані ніякі бухгалтерські документи та саме з цих підстав він не може заперечувати проти позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20 жовтня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір № 20/10-10 (далі за текстом -договір, (а. с. 8).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець (позивач у справі) організовує для Замовника (відповідача у справі) доставку робітників підприємства по маршруту Кіровськ-Криничанка-ш/у «Максимовка 1.2000»та назад один раз на добу.

Згідно п. 2.2. договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (позивача у справі), згідно із наданими рахунками, після підписання приймально-здавальних актів.

Відповідно до п. 2.3 договору замовник (відповідач у справі) зобов'язаний сплатити надані виконавцем (позивачем у справі) послуги протягом десяти банківських днів після підписання акта сторонами.

З наданих позивачем актів виконаних робіт: № 1 від 05.11.2010, № 2 від 01.12.2010, № 3 від 04.01.2011, № 1 від 01.02.2011, № 3 від 31.03.2010, № 4 від 30.04.2011, № 5 від 31.05.2010, № 6 від 30.06.2011, № 7 від 31.07.2011, № 8 від 31.08.2011, № 9 від 30.09.2011, №10 від 31.10.2011, № 11 від 30.11.2011, № 1 від 31.01.2012 (а.с. 9-22) вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання.

10.04.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 70 226 грн. 00 коп., (що підтверджується доказами отримання вимоги відповідачем а.с. 39), але відповідач суму заборгованості не сплатив.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором не виконав належним чином та у повному обсязі, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 70 226 грн. 00 коп.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.10.2010 порушено провадження у справі №12/92б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стахановместоп".

Зобов'язання ж відповідача, на підставі яких заявлено позов у даній справі, виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Так, заявлений до стягнення борг за договорам № 20/10-10 від 20.10.2010 утворився через несплату заборгованості за надані послуги за розрахунковий період з листопада 2010 року по січень 2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство

Так, вказаний Закон розділяє кредиторів на 2 види -конкурсні кредитори та поточні.

У Постанові Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" надано визначення вказаних дефініцій.

Конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У даному випадку вимоги позивача, що розглянуті у цій справі про стягнення боргу за договором, є вимогами поточного кредитора, оскільки борг, заявлений до стягнення, утворився після порушення провадження у справі про банкрутство .

За положеннями п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. При цьому, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З аналізу наведених норм слідує, що мораторій поширюється на вимоги конкурсних кредиторів та не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою правильного і однакового застосування положень цього Закону, президією Вищого господарського суду України видано рекомендації 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В пункті 5.4. вказаних Рекомендацій зазначено наступне:

У вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.

Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону про банкрутство .

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 70 266 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

У судовому засіданні 30.08.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп», 94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, буд. 3а, ідентифікаційний код 31083574, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, борг в сумі 70 266 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 31.08.2012.

Суддя С.В. Вінніков